29 вересня 2025 року м. Рівне№460/16662/25
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду О.Р. Гресько після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинення певних дій
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
визнати протиправним і скасувати наказ від 07.04.2025 № 1844-АГ "Про призначення службового розслідування" стосовно притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності через втрачене під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України військове майно інженерно-авіаційної служби;
визнати протиправним і скасувати наказ "Про результати службового розслідування" від 29.04.2025 № 990-ОД про притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності;
зобов'язати відповідача у разі скасування наказу про притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності видати відповідний наказ про нарахування та виплату коштів, що були утримані внаслідок передчасного прийняття Наказу “Про результати службового розслідування» від 129.04.2025 № 990-ОД з бюджетних коштів відповідача.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Предметом спору в даній справі є визнання протиправним та скасування наказів від 07.04.2025 № 1844-АГ "Про призначення службового розслідування" та від 29.04.2025 №990-ОД "Про результати службового розслідування".
З позовною заявою позивач звернувся до суду 11.09.2025, тобто з пропуском місячного строку звернення, визначеного законодавством.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В матеріалах справи наявна заява про поновлення строку звернення до суду. Однак, зазначені позивачем у заяві підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом, не можуть вважатися поважними.
В позовній заяві позивач зазначає, що на момент звернення до суду, відповідач проводить утримання щомісячного грошового забезпечення в розмірі не більше 10% до повної компенсації завданої шкоди, відповідно до Наказу.
Позивач отримуючи щомісячно грошове забезпечення, у меншому розмірі, протягом тривалого часу не звертався до суду з метою захисту своїх прав та інтересів та не вчиняв дій щодо зацікавленості у виплаті грошового забезпечення у меншому розмірі. Такі дії не можуть вважатися такими, що вчинені в розумний строк, без обґрунтованих зволікань.
При цьому, отримання відповіді на адвокатський запит, не змінює момент, коли особа повинна була дізнатись про своє порушене право, а свідчить лише про початок вчинення активних дій з метою захисту порушеного права.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк.
Позивач не надав жодних доказів в підтвердження того, що він був позбавлений можливості раніше отримати інформацію про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Доказів, що відповідач чинив йому перешкоди у отриманні відповідної інформації, позивачем також не надано.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною
Так, Указом Президента України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, який триває і на момент подання позовної заяви.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31 серпня 2023 року у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19 липня 2023 року у справі №620/5941/22, від 23 березня 2023 року у справі № 761/28821/20, від 06 квітня 2023 року у справі №640/3113/22, від 02 листопада 2023 року у справі №620/7114/22.
Позивач на обґрунтування заяви про поновлення строку зазначає, що бере участь у заходах, необхідних для забезпечення безпеки Батьківщини та участі в бойових діях, що підтверджується копією службового посвідчення.
Суд зазначає, що службове посвідчення посвідчує факт перебування позивача на службі в структурному підрозділі Державної прикордонної служби України, однак не підтверджує його участі в заходах, необхідних для забезпечення безпеки Батьківщини та участі в бойових діях, що не давало йому можливості звернутися до суду з позовом у встановлений законодавством строк.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладені обставини, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Олег ГРЕСЬКО