30 вересня 2025 рокум. Рівне №460/14390/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 70335,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість в загальній сумі 70 335,83 грн, а саме:
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 19 003,20 грн;
- орендна плата з фізичних осіб в сумі 50 869,31 грн;
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 463,32 грн;
У зв'язку з несплатою протягом строків, встановлених ст. 57 ПК України, вказані зобов'язання набули статусу податкового боргу. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду 19.08.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та необгрунтованими. Вказує, що вимога про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості була виконана повністю, що підтверджується квитанцією. Вимога про сплату орендної плати за земельну ділянку є безпідставною, оскільки може грунтуватися виключно на зобов'язаннях визначених договором оренди, який є не укладеним у зв'язку з відсутністю істотних умов. Зазначає, що ні суд, ні сторони не можуть посилатись на умови договору, що суперечать закону, вважає що така умова договору як орендна плата є не узгодженою між сторонами. При цьому, орендна плата є істотною умовою договору оренди. Просить відмовити в задоволенні позову.
19.09.2025 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог. Повідомляє, що сума податкового боргу Відповідача змінилась у сторону зменшення в сумі 19206,30 у зв'язку з самостійним погашенням боргу. На даний час із заявленої суми позовних вимог залишається несплачений Відповідачем податковий борг в сумі 51129,53 грн., а саме:
- орендна плата з фізичних осіб в сумі 50 869,31 грн.
-податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 260,22 грн.
Позивач подав відповідь на відзив, де зазначає, що позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, у якій зазначено, що наданий час із заявленої суми позовних вимог залишається несплачений Відповідачем податковий борг в загальній сумі 51 129,53 грн. Вважає позовні вимоги ГУ ДПС у Рівненській області такими, що не суперечать нормам ПКУ та порядку примусового стягнення заборгованості. Просить задовольнити в повному обсязі.
Відзиву на уточнену позовну заяву про зменшення позовних вимог відповідач суду не надав. Тому відповідно до частини 6 статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з вимогами ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області.
Враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог, судом встановлено, що за даними обліку позивача за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 51129,53 грн, а саме:
- орендна плата з фізичних осіб в сумі 50 869,31 грн, який виник на підставі визначених контролюючим органом але добровільно не сплачених податкових зобов'язань за ППР № 6838-2410-1716-UA56060270000047362 від 04.03.2025 та пені за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань;
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 260,22 грн, який виник на підставі визначених контролюючим органом але добровільно не сплачених податкових зобов'язань за ППР № 0404196-2410-1712-UA56060270000047362 від 11.06.2024, № 0404205-2410-1712-UA56060270000047362 від 11.06.2024.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: довідкою про заборгованість перед бюджетом, детальним розрахунком податкового боргу, інтегрованою карткою платника податків, податковими повідомленнями-рішеннями.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Стаття 19-1 ПК України визначає функції податкових органів, до яких зокрема відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.
За змістом п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом з'ясовано, що за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 51129,53 грн, а саме:
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 260,22 грн;
- орендна плата з фізичних осіб в сумі 50 869,31 грн;
Наявними матеріалами справи підтверджен.., що відповідачу було виставлено податкову вимогу форми “Ф» №14-17 від 08.04.2016 надіслано рекомендованим листом платнику податків, що свідчить про виконання контролюючим органом вимог пункту 42.2 статті 42 ПК України. Зазначена податкова вимога залишилась без належного виконання.
На час розгляду справи судом, податковий борг відповідача в сумі 51129,53 грн. підтверджено витягом з інтегрованої картки платника податків.
За даними автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень відповідач податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржував. Докази на підтвердження протилежного суду не надані.
У відповідності до статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов'язання є узгодженими та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктами 57.1 статті 57 ПК України.
Щодо твердження Відповідача про неправомірність нарахування податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб суд зазначає, що у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань.
Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.
В адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
На момент розгляду справи судом позивачем доведено правомірність заявлених вимог, доказів сплати суми податкового боргу в розмірі 51129,53 грн. відповідачем суду не надано, тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу в сумі 51129,53 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі на користь сторін не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг в сумі 51 129,53 грн та перерахувати:
- орендна плата з фізичних осіб в сумі 50 869,31 грн на рахунок UA818999980334139815000017519 отримувач: ГУК у Рівн.обл./ Зорянс.сіл.тг/18010900, код ЄДРПОУ отримувача 38012494; код банку: МФО 899998;
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 260,22 грн на рахунок UA218999980314030617000017519 отримувач: ГУК у Рівн.обл./ Зорянс.сіл.тг /18010200, код ЄДРПОУ отримувача 38012494; код банку: МФО 899998.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 30 вересня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя С.М. Дуляницька