про відмову у забезпеченні позову
30 вересня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/10944/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
-визнати противною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , а також про те, що він не є військовозобов'язаним та не перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку із тим, що ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 01.03.2023 після проведення медичного огляду на підставі ст. 38 а графи II Розкладу хвороб, його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у відповідності до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 «виключено з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 01/03/2023р. ст. 3 7 п. 6 пп.З Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , а також про те, що він не є військовозобов'язаним, не перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не має порушень правил військового обліку з 21.03.2025 року, у зв'язку із тим, що ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 01.03.2023 після проведення медичного огляду на підставі ст. 38а графи II Розкладу хвороб, його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у відповідності до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 «виключено з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 01/03/2023р. ст. 37 п. 6 пп.З Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
-визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.07.2025 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.І ст. 247 КУпАП та ч.7 ст. 3 8, п.7 ч.І ст. 247 КУпАП та виключення інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про «Вас розшукує ТЦК від 21.03.2025»;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2025 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.І ст. 247 КУпАП та ч.7 ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП та виключення інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про «Вас розшукує ТЦК від 21.03.2025».
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/10944/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_5 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі №440/10944/25.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальної інформації про громадянина ОСОБА_1 у точній відповідності до інформації з його чинного військово-облікового документу про його виключення з військового обліку відповідач матиме змогу призвати позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період, після чого позивач набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що значно утруднить виконання рішення суду за позовною заявою, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Заявник наголошував, що станом на момент звернення із позовом та цією заявою, існують підстави стверджувати, що відповідачем здійснюються заходи щодо призову на військову службу під час мобілізації (відображається як порушення правил військового обліку в системі "Оберіг" та й відповідно, в застосунку "Резерв+", тобто направляються повістки особі, якій вони направлятися не повинні) відтак йдеться про можливу зміну статусу з "виключений з військового обліку" на "військовослужбовця".
Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу чи іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.
Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі №640/9218/21 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Така правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18 та ін.
Суд звертає увагу на те, що метою забезпечення позову є попередження можливих негативних наслідків для позивача у вигляді істотно ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду його позову. При цьому такі заходи забезпечення позову здійснюються до вирішення адміністративної справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник посилався на те, що йому надходять повістки про виклик до ТЦК та СП, водночас, доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються активні мобілізаційні заходи по відношенню до позивача, які полягають у врученні йому повістки, тощо, та що існує реальна загроза вжиття заходів, спрямованих на призов заявника на військову службу під час мобілізації, позивачем не надано.
Тож наведені позивачем у заяві про забезпечення позову аргументи, зокрема, про ймовірний призов позивача на військову службу під час мобілізації, на цій стадії судового процесу не дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд звертає увагу на те, що доводи заявника ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними доказами, тоді як для вжиття заходів забезпечення позову має існувати реальна, а не гіпотетична загроза порушення прав особи рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що саме лише припущення особи щодо обставин, які несуть загрозу невиконання або утруднення виконання судового рішення, без достатньої мотивації, підтвердженої належними і допустимими доказами, ще не достатньо для вжиття судом заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі в обраний заявником спосіб.
А тому, у задоволенні заяви про забезпечення позову наразі належить відмовити.
Наведене не позбавляє позивача та/або його представників на звернення до суду із заявою про забезпечення позову у разі існування реальної загрози порушення його прав у сфері публічно-правових відносин рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 150-152, 154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.В. Довгопол