29 вересня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/12999/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ),
22.09.2025 ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Полтавського окружного адміністративного суду зі скаргою на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), в якій просить суд:
- визнати бездіяльність Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) по виконавчому провадженню №53688145 незаконною;
- визнати незаконними дії посадових осіб Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) у зведеному виконавчому провадженню №56487170 в частині виплати стягнутих коштів окремим стягувачам, без застосування принципу пропорційності;
- зобов'язати державного виконавця вчинити дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати по виконавчому провадженню №53688145.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі, суддя прийшов до висновку про необхідність залишення скарги без руху з наступних підстав.
Відповідно до підпунктів 1, 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить на користь висновку про те, що чинний Кодекс адміністративного судочинства України передбачає лише позовний порядок провадження у спорах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.
Саме тому норма частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України містить припис імперативного характеру, який не передбачає іншого, ніж той, що передбачений даним приписом варіант поведінки як у суду, так і в позивача, відповідно до якого суддя відкриває провадження в адміністративній справі лише на підставі позовної заяви, а не скарги, чи іншого виду звернення.
Всупереч зазначеному імперативу, позивач звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, тобто у порядку визначеному статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Тож заявник має визначитися з порядком оскарження у даному випадку та відповідно обрати позовне провадження у суді, чи позасудове провадження за скаргою до вищестоящого органу.
Також, відповідно до статті 4471 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Пунктом 3 цієї ж постанови передбачено, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.
Всупереч наведеному, повідомляючи суду про наявність відкритого 23.05.2017 виконавчого провадження №53688145, яке у подальшому було передано до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Територіального управління юстиції у м. Києві, яке згодом було включено до зведеного виконавчого провадження №56487170, в межах якого об'єднано виконавчі документи щодо одного боржника, заявник не повідомляє суду про наявність у такому зведеному виконавчому провадженні виконавчих проваджень щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб).
Відповідно, за наявності лише відомостей про відкрите виконавче провадження на примусове виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2016 у справі №554/8581/16-ц, адміністративний суд позбавлений беззастережної можливості приймати до розгляду такий позов.
Тож заявник має надати позовну заяву, оформлену у відповідності до вимог статей 160, 161 КАС України, з урахуванням особливостей визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Одночасно суд роз'яснює, що згідно з положеннями ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Крім цього положенням ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього ж Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у вигляді 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, згідно з абзацом другим частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2025 - 3028,00 грн.
Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач заявляє дві самостійні вимоги немайнового характеру (визнання незаконною бездіяльності Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) у виконавчому провадженні №53688145 та визнання незаконними дій посадових осіб Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) по зведеному виконавчому провадженню №56487170 в частині виплати стягнутих коштів окремим стягувачам, без застосування принципу пропорційності), кожна з яких може становити окремий предмет позову, а тому такі вимоги мають бути оплачені судовим збором у розмірі 2422,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 2).
Однак заявник доказів сплати судового збору не надав взагалі.
Отже, позивач має надати докази доплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання доказів доплати судового збору чи належних доказів наявності підстав для звільнення від його сплати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) - залишити без руху.
Встановити позивачу строк на усунення недоліків 10 днів з дня отримання повідомлення про цю ухвалу та роз'яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 160, 161, 172 з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України та її копій, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн або пропорційно до заявлених вимог, у разі їх уточнення за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA 078999980313191206084016719, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Б. Супрун