Справа № 420/25894/25
30 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» (провулок Некрасова, будинок 8, кв.4, м. Одеса, 65082) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (далі Комісія), Державної податкової служби України (далі ДПСУ), у якому позивач просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 30.01.2025 року №12440914/39895927, №12440912/39895927, №12440913/39895927 про реєстрацію/ відмову в реєстрації накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов'язати ДПСУ зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 03.10.2024 року, №24 від 23.09.2024 року, №30 від 30.09.2024 року подані на реєстрацію ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» датою їх подання.
Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив, що в ході підприємницької діяльності ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» заключило договір поставки №1 від 03.01.2022 з ТОВ «ЛІМ ГРУПП», відповідно до якого предметом поставки є блоки дверні металеві протиударні вхідні з класом вогнестійкості EI30, ЕІ60.
На підставі п.п. 187.1 ПКУ на дату зарахування коштів (передплати) складено податкові накладні №4 від 03.10.2024 року, №24 від 23.09.2024 року, №30 від 30.09.2024 року.
Однак реєстрація ПН зупинена. В квитанціях вказано «Обсяг постачання товару/послуги 7308 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу и?ого постачання, що відповідає п.1 Критеріі?в ризиковості здіи?снення операціи? (додаток 3 Порядку)» та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію накладної.
Між тим в квитанціях про зупинення реєстрації ПН не міститься конкретного переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Разом із тим, попри вказані вище недоліки квитанції про реєстрацію податкової накладної кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» намагалось виконати вимоги щодо подання документів та пояснити, які саме товари були поставлені та на виконання яких саме договірних зобов'язань.
Натомість відповідачем прийнято оскаржувані рішення, в яких зазначено вже іншу підставу відмови у реєстрації ПН - надання платником податку копії документів, складених із порушенням законодавства. При цьому, в графі «Додаткова інформація» комісією не зазначено перелік конкретних документів, які були надані та складені з порушенням законодавства.
Посилаючись також на невмотивованість рішень відповідача, вказане є підставою для визнання їх протиправними, оскільки загальною вимогою до акту індивідуальної дії як акту правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість.
На переконання представника позивача, обсяг інформації, що містився у вказаних документах, був достатнім для встановлення факту відсутності критеріїв ризиковості, передбачених п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додаток №3 до Порядку №1165.
Ухвалою суду від 05.08.2025 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 18.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі.
Ухвалою суду від 30.09.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача ГУ ДПС надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому не заперечував обставин по справі, що позивач подав на реєстрацію податкові накладні 34 від 03.10.2024, №24 від 23.09.2024, №30 від 30.09.2024, виписані на адресу ТОВ «ЛІМ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 41319982) на загальну суму з урахуванням ПДВ 537 600 грн із номенклатурою товару «Двері металеві одностулкові глухі вхідні в квартиру 960*2050», проте їх реєстрація зупинена з підстав відповідності господарської операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Також було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що пункти 12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації додаткової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Таким чином, обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Платник податку направив засобами електронного зв'язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено. Однак, за спірним рішенням відмовлено в реєстрації зазначеної вище ПН у зв'язку з тим, що надані копії документів складені з порушенням законодавства.
Представник відповідача вважає, що платіжні інструкції, надані на розгляд комісії регіонального рівня, не містять підпису платника банківської установи, а тому ГУ ДПС вважає, що платіжні інструкції є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства.
В свою чергу, чинним законодавством повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування після зупинення наразі покладені на Державну податкову службу.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» 15.07.2015 року зареєстровано в ЄДРЮО,ФОП та ГФ як юридичну особу, яка здійснює господарську діяльність за основним видом економічної діяльності код 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у. Інші види діяльності: 25.12 Виробництво металевих дверей і вікон, 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у., 43.32 Установлення столярних виробів, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.
При здійсненні господарської діяльності ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» (постачальник) з ТОВ «ЛІМ ГРУПП» (покупець) укладено договір поставки №1, за умовами якого постачальник зобов'язується передати товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар (блоки дверні металеві протиударні вхідні з класом вогнестійкості EI30, ЕІ60) та оплатити його вартість на умовах договору.
Згідно з п.4.3 договору покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату у розмірі 100% вартості партії товару протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання рахунку-фактури.
17.09.2024 року ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» складено рахунок на оплату товару загальною кількістю 64000 грн, вартістю 537 600, в тому числі ПДВ 89 600 грн.
На виконання умов договору контрагентом позивача ТОВ «ЛІМ ГРУПП» сплачено на користь ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» передплату за товар, а саме: 23.09.2024 року у сумі 137600 грн в т.ч. ПДВ 22933,33 грн, 30.09.2024 року в розмірі 98000 грн в т.ч. ПДВ 16333,33 грн, 03.10.2024 року у сумі 302000 грн в т.ч. ПДВ 50333,33 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №1945 від 23.09.2024 року, №1954 від 30.09.2024 року, №1971 від 03.10.2024 року.
За результатом зарахування на банківський рахунок ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» коштів позивачем складено податкові накладні №24 від 23.09.2024 року на загальну суму 137600 грн в т.ч. ПДВ 22933,33 грн, №30 від 30.09.2024 на загальну суму 98000 грн в т.ч. ПДВ 16333,33 грн, №4 від 03.10.2024 року на загальну суму 302000 грн в т.ч. ПДВ 50333,33 грн.
Реєстрація ПН зупинена. В квитанціях вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 05.03.2025 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7308 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу и?ого постачання, що відповідає п.1 Критеріі?в ризиковості здіи?снення операціи? (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем подано до відповідача пояснення від 28.01.2025 та копії документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено.
Проте Комісією прийнято рішення від 30.01.2025 року №12440914/39895927 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 03.10.2024, №12440912/39895927 про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 23.09.2024, №12440913/39895927 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 30.09.2024 з підстави - надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Позивач, вважаючи прийняті Комісією рішення про відмову в реєстрації ПН протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються питань оподаткування.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.
За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов'язок платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано ПН та засобами телекомунікаційного зв'язку подано її на реєстрацію в ЄРПН, проте позивач отримав квитанції, в яких вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, реєстрація ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7308 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу и?ого постачання, що відповідає п.1 Критеріі?в ризиковості здіи?снення операціи? (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У квитанціях запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів.
Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог ст.19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п.7 Порядку №1165).
Пунктами 10,11 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 року №520 (далі Порядок №520).
Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Згідно з п.9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Згідно з п.11 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п.12 Порядку №520).
Таким чином, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.
При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може подати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. Такий конкретний перелік документів повинен бути визначений також у повідомленні, якщо контролюючий орган вважав необхідним витребувати додаткові документи.
Судом встановлено, що позивачу не запропоновано переліку конкретних документів, необхідних для реєстрації ПН при зупиненні їх реєстрації, а лише процитовано зміст пункту 5 Порядку №520.
В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2020 у справі №300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Верховний Суд вказав, що правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19). Вказана позиція зазначена та підтримана в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №640/1131/19, від 30.01.2020 року у справі №300/148/19
Судом встановлено, що реєстрація ПН позивача зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу.
Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації ПН та підтверджують реальність господарських операцій, придбання та подальша реалізація (постачання) товарів, їх відображення у бухгалтерському обліку товариства.
Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії».
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Суд вважає, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.
Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28.12.2017 №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.
За судовою практикою Верховний Суд неодноразово підтвердив свій правовий висновок, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 року по справі №580/7000/21 зазначено, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови ненаведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.
У постанові від 01.02.2023 року по справі №140/506/22 Верховний Суд зазначив, що суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі №460/8040/20, від 07.12.2022 року у справі №500/2237/20.
Отже факт зупинення ПН не позбавляє обов'язку контролюючого органу діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.
Крім того, зупинення реєстрації ПН та відмови у її реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.
В оскаржуваному рішенні вказано, що причиною відмови в реєстрації ПН позивача надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, проте які саме документи складені з порушенням якого законодавства в рішенні не зазначено.
Натомість в рішенні в розділі «Додаткова інформація» (зазначити конкретні документи) вказано: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Лише у відзиві на позов представник відповідача зазначив, що документи, які були подані на розгляд комісії складені із порушенням чинного законодавства, оскільки серед банківські платіжні інструкції не підписані платником.
Обґрунтованими є доводи позивача, що рішення не відповідають вимогам вмотивованості, оскільки у них не зазначено які саме порушення при складанні яких документів було допущено.
Враховуючи те, що судом перевіряється легітимність прийнятих рішень, суд не надає оцінку доводам представника відповідача щодо викладених у відзиві змісту порушень вимог законодавства при оформленні документів, поданих платником до контролюючого органу, оскільки такі відомості не відображені в оскаржуваних рішенних.
При цьому, застосування при прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень припущень (подані документи ймовірно складені із порушенням чинного законодавства) є неприпустимим. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на об'єктивно встановлених обставинах та фактах.
Верховний Суд в постанові від 18.09.2023 року по справі № 380/17494/21 зазначив, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податковий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Комісії ГУ ДПС рішення від 30.01.2025 року №12440914/39895927 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 03.10.2024, №12440912/39895927 про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 23.09.2024, №12440913/39895927 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 30.09.2024.
Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов'язання ДПСУ зареєструвати ПН, враховуючи наступне.
Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПСУ провести реєстрацію податкових накладних №24 від 23.09.2024 року на загальну суму 137600 грн в т.ч. ПДВ 22933,33 грн, №30 від 30.09.2024 на загальну суму 98000 грн в т.ч. ПДВ 16333,33 грн, №4 від 03.10.2024 року на загальну суму 302000 грн в т.ч. ПДВ 50333,33 грн - днем їх надходження на реєстрацію.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем за подання цього позову в електронній формі через підсистему «Електронний суд» сплачений судовий збір у розмірі 7 267,20 грн за 3 вимоги немайнового характеру.
Суд вважає, що по цій справі підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 7 267,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ГУ ДПС.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача понесену правничу допомогу у розмірі 22500 грн.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що заявлений розмір витрат є є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 22500 грн не відповідає критеріям розумності та співрозмірності.
Згідно з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У той же час відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на який такі дії вчинялись.
Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи представником позивача надані укладені між ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» та адвокатом Аксьоновим Сергієм Олександровичем документи, а саме копії: договору про надання правничої допомоги №19/09/2023-1 від 19.09.2023, додаткової угоди №б/н від 29.27.2025 до договору №19/09/2023-1 від 19.09.2023 про надання правничої допомоги, акту приймання-передачі наданих послуг від 29.08.2025, рахунку №21/07/2025-1 від 21.07.2025 та платіжної інструкції №5136 від 21.07.2025.
Згідно з п.1.1 договору №19/09/2023-1 від 19.09.2023 про надання правничої допомоги ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених договором.
21.07.2025 адвокатом складено рахунок №21/07/2025-1 від 21.07.2025, за яким надані послуги з підготовки і складення позову становлять 22500 грн. Цього ж дня ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» сплачено на користь адвоката 22500 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5136 від 21.07.2025.
Також сторони 29.08.2025 року склали акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого виконавцем надано послуги з підготовки і складення від імені клієнта позову кількістю витраченого часу 4,5 годин та вартістю 22500 грн.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послу.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
На підставі вищезазначеного, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін) час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 4000 грн, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.2, 3, 6, 7, 9, 12, 13, 132, 134, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» (провулок Некрасова, будинок 8, кв.4, м. Одеса, 65082, код ЄДРПОУ 39895927) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, , код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.01.2025 року №12440914/39895927 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 03.10.2024, №12440912/39895927 про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 23.09.2024, №12440913/39895927 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 30.09.2024.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» №24 від 23.09.2024 року на загальну суму 137600 грн в т.ч. ПДВ 22933,33 грн, №30 від 30.09.2024 на загальну суму 98000 грн в т.ч. ПДВ 16333,33 грн, №4 від 03.10.2024 року на загальну суму 302000 грн в т.ч. ПДВ 50333,33 грн - днем їх надходження на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7267,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва