Справа № 640/5453/21
29 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька дистрибуційна компанія» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька дистрибуційна компанія» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.11.2020 № 2138352/33892171 про відмову у реєстрації податкової накладної №670 від 20.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №670 від 20.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання (09.09.2020);
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.11.2020 № 2138340/33892171 про відмову у реєстрації податкової накладної №671 від 20.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №671 від 20.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання (09.09.2020);
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.11.2020 № 2138342/33892171 про відмову у реєстрації податкової накладної №672 від 20.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №672 від 20.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання (09.09.2020).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкові накладні №670 від 20.08.2020 року, №671 від 20.08.2020 року та №672 від 20.08.2020 року, реєстрацію яких з посиланням на вимоги п.201.16 ст.201 Податкового кодексу (далі - ПК України) було необґрунтовано зупинено. При цьому, підставою для зупинення Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області було зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження правомірності та реальності господарських операцій, відображених у вищевказаних ПН, підприємством було направлено до податкового органу пояснення та первинні документи. Однак, Комісією були прийняті рішення про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних. Позивач вищезазначені рішення вважає незаконними, необґрунтованими, та такими, що не враховують специфіку його господарських операцій, та не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2021 року у справі №640/5453/21 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, адміністративну справу №640/5453/21 було направлено для подальшого розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду, адміністративна справа №640/5453/21 була передана судді Білостоцькому О.В.
Ухвалою суду адміністративну справу №640/5453/21 було прийнято до розгляду та вирішено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Під час розгляду справи від представника Державної податкової служби України до суду надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що за результатом розгляду наданих платником документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №2138352/33892171 від 16.11.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №670 від 20.08.2020 року, №2138340/33892171 від 16.11.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №671 від 20.08.2020 року, №2138342/33892171 від 16.11.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №672 від 20.08.2020 року з підстав ненадання платником копій документів, а саме жодний документ не відкрився для перегляду. Відповідно до Порядку у комісії регіонального рівня була відсутня можливість розглянути документи. Отже, у випадку коли жодний документ не відкрився для перегляду, повноваження для розгляду документів, які надаються платником, має лише комісія регіонального рівня.
Також до від представника Головного управління ДПС у Вінницькій області до суду надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що другий відповідач позов також не визнає з підстав, аналогічних зазначеним представником Держаної податкової служби України. Представник відповідача зазначив, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, прийняти замість нього рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавством. Отже, у випадку коли жодний документ не відкрився для перегляду, повноваження для розгляду документів, які надаються платником, має лише комісія регіонального рівня, а тому, на думку представника відповідача, доцільно буде зобов'язувати комісію регіонального рівня повторно розглянути документи, які платником були подані до суду на відповідність їх постанові КМУ від 11.12.2019 року №1165.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року було замінено відповідача у справі №640/5453/21 з Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150). Розгляд адміністративної справи №640/5453/21 було розпочато спочатку.
Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд у справі встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницька дистрибуційна компанія» (далі - підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за наступним кодом юридичної особи - 33892171.
Основний вид економічної діяльності підприємства - 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Судом встановлено, що при здійсненні господарської діяльності між товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницька дистрибуційна компанія» (як продавцем) та ФОП ОСОБА_1 (як покупцем) (далі - сторони) було укладено Договір поставки №59/18 від 09.11.2018 року (далі - Договір), згідно п.1.1 продавець продає покупцю на умовах даного договору товари в кількості, зазначеній у заявках покупця за цінами, погодженими у момент одержання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначений товар у передбаченому даним Договором порядку і термінах (а.с. 70).
За п.2.4 Договору датою поставки товару вважається дата його отримання покупцем.
Згідно п.3.2 Договору перехід ризиків втрати або пошкодження товару до покупця відбувається після прийомки товару покупцем (підписання накладної).
На виконання умов вищевказаного Договору було виписано наступні видаткові накладні:
№БРШ-003019 від 20.08.2020 року на товар (пиво) на загальну суму 2 008,80 грн. з ПДВ;
№БРШ-003020 від 20.08.2020 року на товар (пиво) на загальну суму 10 436,58 грн. з ПДВ;
№БРШ-003021 від 20.08.2020 року на товар (пиво) на загальну суму 2 410,44 грн. з ПДВ.
За фактом першої події, а саме факту передачі товару, підприємство виписало та подало на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні (а.с. 11, 13, 15):
№670 від 20.08.2020 року на суму 2 008,80 грн. з ПДВ;
№671 від 20.08.2020 року на суму 10 436,58 грн. з ПДВ;
№672 від 20.08.2020 року на суму 2 410,44 грн. з ПДВ.
Вищезазначені податкові накладні, складена позивачем, згідно квитанцій від 10.09.2020 року, були доставлені до Державної податкової служби України, але їх реєстрацію було зупинено (а.с. 12, 14, 16), з посиланням на положення п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації спірних ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на зазначене, підприємством засобами електронного сервісу М.E.DOC було направлено до Головного управління ДПС у Вінницькій області наступні повідомлення:
№99 від 10.11.2020 року про подання пояснень та копії первинних документів щодо податкової накладної №670 від 20.08.2020 року;
№97 від 10.11.2020 року про подання пояснень та копії первинних документів щодо податкової накладної №671 від 20.08.2020 року;
№98 від 10.11.2020 року про подання пояснень та копії первинних документів щодо податкової накладної №672 від 20.08.2020 року.
Згідно вищевказаних повідомлень вбачається, що підприємством долучалась додаткова документація (графа «кількість додатків») задля спростування відповідності підприємства до ризикових платників податку. Крім того, до суду надані квитанції від 10.11.2020 року про доставку вищевказаних повідомлень до Головного управління ДПС у Вінницькій області та прийняття вказаних повідомлень до розгляду.
Однак, незважаючи на надані документи, рішеннями (а.с. 23-25) комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2138352/33892171 від 16.11.2020 року, №2138340/33892171 від 16.11.2020 року та №2138342/33892171 від 16.11.2020 року позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №670 від 20.08.2020 року, №671 від 20.08.2020 року та №672 від 20.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
У графі «додаткова інформація» у вищевказаних рішеннях зазначено, що жодний надісланий підприємством документ не відкривається для перегляду.
Не погодившись із зазначеними рішеннями та вважаючи їх протиправними і необґрунтованими, позивач звертався зі скаргами до Держаної податкової служби України, повторно надавши документацію задля спростування відповідності підприємства до ризикових платників податку.
Разом з тим, рішеннями ДПС України скарги підприємства було залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін (а.с. 26-34).
Вичерпавши всі законні заходи щодо досудового врегулювання спору, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у справі №640/5453/21.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши зміст адміністративного позову, відзиви представників відповідачів, а також наданих до суду письмових доказів у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
За п.15 порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 порядку №1246).
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати:
1) порядковий номер та дату складення податкової накладної;
2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної;
3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:
D= S/T,
де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;
значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:
P = Pм х 1,4,
де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;
Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно п.7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у вигляді Додатку №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165.
Відповідно до п.п.10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пункт 5 Порядку №520 включає в себе об'ємний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
За п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Відповідно до п.п.7, 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Разом з тим суд зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі, зазначені у п.5 Порядку №520 документи.
Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій.
Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.
Суд зауважує, що в квитанціях від 10.09.2020 року про зупинення реєстрації спірних ПН позивача, відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цих ПН.
Суд також зауважує, що у квитанціях відповідачем вказано, що платник податку, яким подано для реєстрації вищевказані ПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку №1165) закріплено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Водночас суд звертає увагу, що протягом часу розгляду адміністративної справи відповідачами не було наведено жодних фактичних обставин або доказів, що слугували б підставою для віднесення ТОВ «Вінницька дистрибуційна компанія» до переліку ризикових платників податків, та, відповідно, для зупинення реєстрації податкових накладних підприємства.
Крім того, на думку суду, віднесення позивача до категорії ризикових платників податків, може свідчити лише про наявність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, проте не звільняє відповідача від обов'язку зазначити чіткий перелік документів, яких не вистачає для реєстрації кожної податкової накладної.
Аналогічна правова позиція була висловлена П'ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 05.07.2023 року по справі №420/5155/22.
Також суд зазначає, що відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до п.12 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної, яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Судом встановлено, що позивачем було направлено до податкового органу всі необхідні копії первинних документів, щодо яких було складено податкові накладні №670 від 20.08.2020 року, №671 від 20.08.2020 року та №672 від 20.08.2020 року. Факт направлення первинної документації підтверджується повідомленнями №97, №98 та 99 від 10.11.2020 року про подання пояснень та копії первинних документів щодо ПН. Згідно наданих до суду квитанцій від 10.11.2020 року про доставку вищевказаних повідомлень до Головного управління ДПС у Вінницькій області, повідомлення були прийняті до розгляду, та жодних зауважень щодо технічних помилок при завантаженні документації зазначено не було.
З наданих до суду копій первинної документації вбачається зміст і обсяг господарських операцій, по яким позивач подав для реєстрації податкові накладні, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять.
Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2138352/33892171 від 16.11.2020 року, №2138340/33892171 від 16.11.2020 року та №2138342/33892171 від 16.11.2020 року позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №670 від 20.08.2020 року, №671 від 20.08.2020 року та №672 від 20.08.2020 року.
Підставами для прийняття такого рішення відповідачем зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі «додаткова інформація» у вищевказаних рішеннях зазначено, що жодний надісланий підприємством документ не відкривається для перегляду.
Враховуючи вищевказані обставини, підприємством було подано скарги до Держаної податкової служби України, повторно надавши документацію задля спростування відповідності підприємства до ризикових платників податку, про що свідчить кількість зазначених додатків у графі «кількість документів, що додаються до скарги». Скарги були прийняті до розгляду, а у відповідних квитанціях про їх реєстрацію жодних зауважень щодо технічних помилок при завантаженні документації повторно зазначено не було.
Разом з тим, рішеннями ДПС України скарги підприємства було залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. У підставах для прийняття рішень про залишення скарг без розгляду було зазначено, що підприємством не було надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Суд враховує посилання представників відповідачів, що жодний поданий підприємством документ не відкрився для перегляду, з огляду на що у Комісії регіонального рівня була відсутня можливість розглянути документи. Разом з тим, стороною відповідачів не було зазначено підстав неможливості розгляду первинної документації, яка була повторно подана підприємством разом із скаргами на рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2138352/33892171 від 16.11.2020 року, №2138340/33892171 від 16.11.2020 року та №2138342/33892171 від 16.11.2020 року позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №670 від 20.08.2020 року, №671 від 20.08.2020 року та №672 від 20.08.2020 року. Представниками відповідачів також не зазначалось за час розгляду справи, що вищевказана документація повторно не завантажувалась при поданні підприємством скарг на оскаржувані рішення.
Крім того суд зауважує, що підприємством і до податкового органу, і до суду на підтвердження здійснення господарських операцій була надана первинна документація (договір поставки, видаткові накладні, виписки з банку, акт звірки взаємних розрахунків між контрагентами за період здійснення спірних господарських операцій). Представниками відповідачів також не було зазначено підстав неврахування вищевказаної документації.
Більш того, суд зауважує, що підставою для виписки спірних податкових накладних (першою подією) був факт складення саме видаткових накладних №БРШ-003019 від 20.08.2020 року, №БРШ-003020 від 20.08.2020 року та №БРШ-003021 від 20.08.2020 року , відповідно до вимог Договору поставки №59/18 від 09.11.2018 року. Представниками відповідачів за час розгляду справи не було спростовано, що підставою для виписки спірних ПН була саме вказана первинна документація.
Також суд у даній адміністративній справі враховує правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 07.12.2022 року по справі №500/2237/20, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначені рішення Комісії ГУ ДПС у Вінницькій є актами індивідуальної дії.
На думку суду, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 року у справі №3140/2160/18.
Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.
У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що відповідачі за час розгляду адміністративної справи не надали до суду жодного доказу на підтвердження правомірності оспорюваних рішень, а також не зазначили обґрунтованих підстав для їх прийняття, при цьому вони обмежились лише формальним посиланням на ненадання позивачем на пропозицію податкового органу документів (а після подання скарг на вищевказані рішення - не недостатність поданих документів).
Разом з тим позивач, на думку суду, в повній мірі виконав свій обов'язок щодо надіслання до податкового органу всіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження факту господарської операції з контрагентом, яка зазначена в податкових накладних.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують факт фінансово-господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, з огляду на що рішення №2138352/33892171 від 16.11.2020 року, №2138340/33892171 від 16.11.2020 року та №2138342/33892171 від 16.11.2020 року про відмову у реєстрації податкових накладних №670 від 20.08.2020 року, №671 від 20.08.2020 року та №672 від 20.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №670 від 20.08.2020 року, №671 від 20.08.2020 року та №672 від 20.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.
Так згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
З огляду на зазначене та враховуючи те, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №670 від 20.08.2020 року, №671 від 20.08.2020 року та №672 від 20.08.2020 року датою їх фактичного надходження.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька дистрибуційна компанія», суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Головного управління ДПС у Вінницькій області суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 6 810,00 грн.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька дистрибуційна компанія» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2138352/33892171 від 16.11.2020 року, №2138340/33892171 від 16.11.2020 року та №2138342/33892171 від 16.11.2020 року про відмову у реєстрації податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька дистрибуційна компанія» №670 від 20.08.2020 року, №671 від 20.08.2020 року та №672 від 20.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.
Стягнути з Головного управління ДПС у Вінницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька дистрибуційна компанія» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 6 810,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницька дистрибуційна компанія» (21007, м. Вінниця, вул. Янгеля Академіка, 4, кб.213).
Відповідач - Головне управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ ВП 44069150).
Відповідач - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя О.В. Білостоцький