Справа № 420/32702/25
29 вересня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., розглянувши у письмовому провадженні ч.1 ст.154 КАС України заяву ОСОБА_1 (Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 Адреса для листування: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову до подачі позовної заяви,-
До Одеського окружного адміністративного суду за вх №100758/25 надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій заявник просить суд: заборонити будь-яким районним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі посадових осіб, а також командирам та уповноваженим посадовим особам будь-яких військових частин Збройних Сил України вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військову службу під час мобілізації до набрання відповідним рішенням суду законної сили.
В даній заяві вказано, що 17.12.2022 року Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 було проведено медичний огляд та оформлено постанову, у вигляді довідки №2156, відповідно до якої ОСОБА_1 , 1973 року народження на підставі статті 61-а визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 в розділі 7 «Придатність до проходження військової служби за станом здоров'я» зазначено: непридатний до в/служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІІ, ст. 61а наказу МОУ №402 від 2008 року; в розділі 13 «Відмітки про військовий облік» зазначено взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 20.07.2001 року; в розділі 14 зазначено 17.12.2022 року виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно ст. 37 п.6 пп. 3 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу».
Натомість ІНФОРМАЦІЯ_4 на підприємство, де працює позивач було вислано повістку №003539 з метою уточнення військово-облікових даних; проходження військово-лікарської комісії. Після цього позивачем завантажено застосунок «Резерв+» та отримано витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , категорія обліку: військовозобов'язаний, номер в реєстрі Оберіг НОМЕР_3 , звання стоїть «-» та зазначено, що перебуваю на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , підстава зняття/виключення: стоїть «-».
Позивачем було направлено заяву про внесення відомостей до реєстру інформації про виключення з обліку до ІНФОРМАЦІЯ_2 із проханням внести відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до даних військово-облікового документа серії КИ №3/222. Відповіді на заяву отримано так і не було, що свідчить уже про незаконність дій ТЦК та СП, через що ним готується позов про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії щодо невнесення інформації про виключення з військового обліку.
Заявник вважає, що існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, оскільки всупереч вимогам законодавства ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було повторно та незаконно поновлено на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , попри те, що він уже був виключений з такого обліку на підставі ст.37 п.6 пп.3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що має постійний та безповоротний характер.
Невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою цієї статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Так, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З огляду на зміст заяви від 26.09.2025 про забезпечення позову, представник позивача просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборонити будь-яким районним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі посадових осіб, а також командирам та уповноваженим посадовим особам будь-яких військових частин Збройних Сил України вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військову службу під час мобілізації до набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Суд звертає увагу на те, що метою забезпечення адміністративного позову є попередження можливих негативних наслідків для позивача у вигляді істотно ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду його позову.
При цьому такі заходи забезпечення позову здійснюються до вирішення адміністративної справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
В свою чергу позивач, у заяві про забезпечення позову, чітко не зазначив які дії чи бездіяльність ТЦК та СП буде оскаржувати, обмежившись формулюванням «про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії щодо невнесення інформації про виключення з військового обліку».
Таким чином не має підстав вважати, що позивач має намір оскаржувати дії відповідачів щодо призову на військову службу по мобілізації, та не надано доказів щодо здійснення відповідачами дій щодо призиву заявника.
Натомість, позивач просить суд, як захід забезпечення позову, заборонити вчиняти дії щодо його призову на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі.
При обранні шляху забезпечення позову позивач просить заборонити будь-яким районним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі посадових осіб, а також командирам та уповноваженим посадовим особам будь-яких військових частин Збройних Сил України вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військову службу під час мобілізації до набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, не є співмірним предмету позову та не пов'язаний з ним, що є неприпустимим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 151, 154, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 Адреса для листування: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання ухвали в порядку, визначеному п.15.5 Перехідних положень КАС України, але оскарження не зупиняє негайного виконання ухвали та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя К.С.Єфіменко