30 вересня 2025 р. № 400/9572/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
проСт. 382 судовий контроль,
Судом розглядалася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням від 06.12.2024 р. позов задоволено частково, визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08,2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01,2023 року(2684,00 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення перерахунку пенсії з 1 лютого 2023 року; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2023 р. (2684,00 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення перерахунку пенсії з 1 лютого 2023 року.
27.01.2025 року судом виготовлені виконавчі листи у справі.
08.09.2025 року позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обґрунтування заяви зазначив, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 400/9572/24, Відповідачем виготовлено довідку від 17.01.2025 №9/1/903 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2023 роки. Проте, при виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2023 додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень та премія) пораховані за прожитковим мінімумом 2018 року.
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а.
Згідно ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З вищезазначеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, але його виконання забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.12.2019 року у справі № 826/9960/15 дійшла наступного висновку: " ... Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»; далі - Закон № 1404-VIII).
При цьому в разі невиконання судових рішень у добровільному порядку приписами Закону № 1404-VIII урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, якою визначено особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця."
Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження" внаслідок невиконання відповідачем рішення у добровільному порядку.
З наведеного вбачається, що відповідач на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 року у справі № 400/9572/24 підготував та надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Разом з тим, за твердженням позивача, розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії у грошовому виразі не відповідають вимогам Постанови № 704, тобто безпідставно зменшені.
Суд звертає увагу позивача, що незгода стягувача з виконанням у певний спосіб рішення суду боржником, не врегульовано ст. 382 КАС України. При цьому, встановити судовий контроль можливо у разі невиконання рішення суду.
Крім того, Позивач зазначає, що ним було подано позовну заяву до відповідача щодо неправильного визначення прожиткового мінімуму при обчисленні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення при складані довідок станом на 01.01.2023 років.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року по справі №400/5774/25 було відмовлено Позивачу у відкритті провадження, однак дана Ухвала не була оскаржена Позивачем в апеляційному порядку.
Суд враховує, що судовий контроль за виконанням рішення встановлюється тоді, коли триває процес виконання рішення відповідачем і такий процес підлягає контролю судом, натомість, визнання дій (рішень) відповідача протиправними - коли дії відповідача з виконання рішення вже завершено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Ухвала підписана суддею 30.09.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська