з питань залишення позову без розгляду
24 вересня 2025 рокусправа № 380/27262/23
зал судових засідань №3
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Янковська І.І.,
за участю:
представника відповідача Станкевич Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів та акту, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 20.11.2023 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.07.2022 № 435 «Про призначення спеціального розслідування»;
- визнати протиправним та скасувати Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою НВ-2, який був затверджений Командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 , який був зареєстрований за вх. № 4449 від 13.09.2022;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2022 № 1606 «Про результати спеціального розслідування нещасного випадку»;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.10.2022 № 263 в частині зазначення в ньому, що смерть ОСОБА_3 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби;
- визнати протиправною бездіяльність Комісії Військової частини НОМЕР_1 з розслідування нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_3 , яка полягає у неналежному розслідуванні нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_3 , у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року № 332 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289, та яка також полягає у неврахуванні під час здійснення розслідування вказаного нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_3 , того, що вказаний нещасний випадок є пов'язаним з виконанням ним обов'язків військової служби, та яка також полягає у нескладенні за результатами розслідування вказаного нещасного випадку актів за формами НВ-2 та НВ-3;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_3 , у порядку та у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року № 332 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289, з врахуванням того, що вказаний нещасний випадок є пов'язаним з виконанням ОСОБА_3 обов'язків військової служби, та скласти за результатами спеціального розслідування вказаного нещасного випадку акти за формами НВ-2 та НВ-3, а також внести зміни до Наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.10.2022 року № 263 в частині зазначення в ньому, що смерть ОСОБА_3 є пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду; клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено; позов залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 13.03.2025 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яцуляка Тараса Романовича задоволено частково. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №380/27262/23 скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Львівського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, вказав на порушення судом норм процесуального закону при розгляді та вирішенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду. В постанові Верховного Суду від 13.03.2025 вказано таке:
«42. … суди не взяли до уваги посилання представника позивача на неотримання оскаржуваних акту та наказів в період 23.01.2023 по 10.11.2023 та погодилися із доводами відповідача з цього приводу, викладеними у відзиві на позовну заяву. Суди попередніх інстанцій зазначили, що представником позивача не надано доказів вжиття адвокатом заходів реагування на ненадання відповідей Військовою частиною НОМЕР_1 і ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.03.2023.
43. Суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не взяв також до уваги аргументи представника позивача про те, що відсутність запитуваних документів об'єктивно унеможливила звернення до суду з позовом, адже наведені в цих документах відомості та факти не оспорюються. Суд першої інстанції звернув увагу, що доказів на підтвердження отримання відповідей на адвокатські запити від березня 2023 року лише у листопаді 2023 року позивачем не надано.
44. Повертаючись до матеріалів даної справи, колегія суддів констатує, що відповідачем до відзиву на позовну заяву разом із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду не було долучено жодного доказу, який міг би підтвердити наведені у відзиві докази. Зокрема, це стосується факту отримання стороною позивача відповідей на адвокатські запити».
Крім цього, Верховний Суд в постанові від 13.03.2025 зазначив:
«54. Матеріалами справи встановлено, що суд першої інстанції не надав можливості стороні позивача скористатися правом повторно подати заяву/клопотання, в якій би пропонувалось вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду у відповідь на заявлені відповідачем додаткові обставини.
55. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України, неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.07.2024 у справі №480/9116/23)».
Справа №380/27262/23 повернулася до суду першої інстанції 31.03.2025 та прийнята до провадження ухвалою суду від 07.04.2025.
З урахуванням зазначених висновків та вказівок Верховного Суду, суд ухвалою від 12.05.2025 залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надав позивачу можливість протягом п'яти днів з дня вручення ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду.
Представник позивача 11.05.2025 через систему «Електронний суд» подав заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду з даним позовом.
Зі змісту цієї заяви суд встановив, що представником позивача не повідомлено інших обставин та не вказано інших причин, які б обґрунтовували поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом. Фактично представником позивача повторно повідомлено про відсутність в матеріалах справи доказів надання відповідей на його адвокатські запити відповідачем та надіслання йому оскаржуваних документів.
Суд зазначає, що заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду від 11.05.2025 загалом за змістом є ідентичною з заявою від 19.11.2023. В заяві від 11.05.2025 повторно наведені обставини щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, які вже були предметом розгляду судом і яким вже надавалась оцінка.
Представник позивача наголосив, що оскаржувані у цій справі документи він отримав від Військової частини НОМЕР_1 лише 10.11.2023. Адвокат Яцуляк Т.Р. звертався до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом від 09.03.2023. Однак, жодної відповіді на цей адвокатський запит відповідачем не надано. На повторний адвокатський запит від 05.05.2023 відповідачем надано відповідь листом №690/73/108/з від 07.06.2023, який представник позивача реально отримав разом з долученими до нього документами 10.11.2023 простим поштовим відправленням. Зазначає, що відповідачем не долучено до матеріалів справи жодного доказу надіслання цих документів засобами поштового зв'язку. Представник позивача протягом липня-вересня 2023 року вісім разів особисто звертався до Військової частини НОМЕР_1 , однак такі звернення жодних результатів не дали.
Крім цього, адвокатом Яцуляком Т.Р. 09.03.2023 надіслано адвокатський запит №2023/03/09-008 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому представник позивача просив надати належним чином завірені копії всіх без виключення документів з особової справи ОСОБА_3 .
Однак і в даному випадку відповідь на адвокатський запит не надавалась взагалі. При неодноразових зверненнях адвоката до ІНФОРМАЦІЯ_4 його взагалі не впускали в приміщення, відмовлялись йому що небудь пояснювати або посилаючись на воєнний стан повідомляли, що жодні документи не будуть надаватись. Зрештою адвокат Яцуляк Т.Р. добився того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 були надіслані запитувані документи разом з листом №2699 від 22.03.2023 простим поштовим відправленням, яке він отримав аж 14.11.2023. Надати ці документи в службовому приміщенні представники ІНФОРМАЦІЯ_4 чомусь відмовлялись.
Представник позивача наголосив, що в матеріалах справи відсутні будь-які розрахункові документи (касові чеки, квитанції тощо) про оплату відповідачем та ІНФОРМАЦІЯ_3 послуг поштового зв'язку при надісланні відповідей на адвокатські запити. Тобто, в матеріалах справи взагалі відсутні докази надіслання оскаржуваних документів та їх отримання представником позивача.
Отже, оскаржувані документи представник позивача отримав від військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_4 лише на початку листопада 2023 року, після чого невідкладно 20.11.2023 звернувся з цим позовом до суду.
Представник позивача вказує, що без ознайомлення зі змістом цих документів та не отримавши їх копій, ні позивач ні його представник не могли визначити предмет позову та сформулювати позовні вимоги, а тому не могли раніше звернутись до суду.
Ухвалою від 25.08.2025 суд витребував для долучення до матеріалів справи від Військової частини НОМЕР_1 докази скерування адвокату Яцуляку Т.Р. листа від 07.06.2023 №690/73/108/з та відповідь на адвокатський запит від 09.03.2023 з доказами її скерування. Від ІНФОРМАЦІЯ_4 суд витребував докази скерування листа від 22.03.2023 №2699 (з додатками) на адресу адвоката Яцуляка Т.Р.
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 25.08.2025 відповідач 28.08.2025 подав до суду клопотання, в якому повідомив, що протягом 2022-2024 років особовий склад Військової частини НОМЕР_1 , в тому числі юридична служба, безперервно перебували в районі виконання бойових завдань у Донецькій області, а з 2024 року і до цього часу - в Сумській області України. Діловодство в цей період здійснювалось у польовому режимі: підрозділи неодноразово переміщались, місця дислокації змінювались, частина паперових журналів вихідної кореспонденції та поштових книг тимчасово зберігались в розосереджених пунктах. Саме ці умови, притаманні діяльності військової частини у воєнний час, спричинили втрату ТТН/реєстрової позначки поштового відправлення листа №690/73/108/з від 07.06.2023. Попри вжиті заходи пошуку, відшукати її станом на сьогодні об'єктивно неможливо.
Стосовно запиту від 09.03.2023 відповідач повідомив, що у відповідний проміжок часу Військова частина НОМЕР_1 надала представнику позивача лише одну відповідь від 07.06.2023 №690/73/108/з. Окремого листа-відповіді на адвокатський запит від 09.03.2023, відмінного від цієї кореспонденції, відповідач не направляв. Отже, в межах поставленого судом питання щодо надання відповіді представнику позивача на адвокатські запити, відповідач надав єдину відповідь від 07.06.2023, яка фактично була долучена разом з копіями відповідних документів до позовної заяви.
На виконання вимог ухвали про витребування доказів від 25.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 22.09.2025 повідомив суд, що згідно з Журналом реєстрації вихідних документів, за вих. №2699 від 22.03.2023 скеровано відповідь на адвокатський запит адвоката Яцуляка Т.Р. засобами АТ «Укрпошта» без рекомендованого повідомлення про вручення, у зв'язку з чим в ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні запитувані судом поштові документи. До листа долучив копію витягу з Журналу реєстрації вихідних документів за період з 22.02.2023 по 05.04.2023.
Від відповідача 24.09.2025 надійшли на адресу суду додаткові пояснення, в яких представник відповідача вказав, що станом на 2023 рік порядок опрацювання та надсилання вихідних документів у структурах сектору оборони було визначено Інструкцією з діловодства в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 №124 (розділ 3.13). Інструкцією встановлено, що вихідні документи надсилаються службою діловодства поштовим зв'язком, технічними засобами зв'язку, кур'єрською та фельд'єгерською службами, опрацьовуються і відправляються централізовано в день їх надходження від виконавців або не пізніше наступного робочого дня, надсилання документів без реєстрації заборонено (п.п. 3.13.1, 3.13.6, 3.13.7). У разі передання сканованої копії без кваліфікованого електронного підпису оригінал у паперовій формі обов'язково надсилається поштовим зв'язком (п.3.13.4), а одночасне дублювання одного і того самого документа в електронній і паперовій формах не допускається (п.3.13.3). Тому, зафіксований ІНФОРМАЦІЯ_3 спосіб і строк скерування відповіді від 22.03.2023 повністю відповідає вимогам зазначеної Інструкції.
Додатково представник відповідача звернув увагу суду, що саме завершення ведення журналу реєстрації вихідних документів за номенклатурою 2023 року №15, 05.04.2023 виключає можливість первинного відправлення будь-якого документа, зафіксованого в ньому, пізніше цієї дати, а отже спростовує припущення про «пізніше первинне відправлення» чи «пізніше формування відповіді».
Тому відповідач вважає необґрунтованими пояснення представника позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.
На пропозицію суду представником позивача не надано жодних доказів фактичного отримання ним оскаржуваних документів в листопаді 2023 року, зокрема оригіналів чи копій поштових конвертів від відповідача чи ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При розгляді та вирішенні заяви представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду від 11.05.2025 суд керувався таким.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, тощо.
За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
З аналізу наведених норм процесуального закону слідує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої і другої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За змістом частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, згідно з вказаними нормами процесуального закону саме на позивача покладено обов'язок довести поважність причин пропуску строку звернення до суду. Не подання позивачем обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду або визнання судом неповажними підстави, вказані ним у заяві, має наслідком залишення позовної заяви без розгляду.
Суд звертає увагу, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Представник позивача в заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду від 11.05.2025 вказує на несвоєчасне надіслання відповідачем та ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідей на його адвокатські запити від 09.03.2023 та від 05.05.2023. Саме цю обставину представник позивача вважає поважною причиною пропуску строку звернення до суду. При цьому адвокат в заяві неодноразово наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази надіслання йому відповідачем та ІНФОРМАЦІЯ_3 засобами поштового зв'язку запитуваних документів, серед яких є документи які ним оскаржуються.
Суд враховує твердження представника позивача, що без ознайомлення зі змістом цих документів складно сформувати правову позицію та обґрунтувати позовні вимоги щодо їх оскарження. Водночас, при вирішенні питання щодо поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом суд повинен дослідити поведінку всіх учасників спірних правовідносин та встановити, чи пропуск позивачем строку звернення до суду дійсно пов'язаний з істотними перешкодами та труднощами для отримання оскаржуваних документів та своєчасного подання адміністративного позову до суду. Тобто, поряд з поведінкою суб'єкта владних повноважень при наданні зацікавленій особі документів, що оскаржуються, оцінці підлягають також і дії позивача та його представника, які ними вчинені для своєчасного отримання таких документів.
В матеріалах справи є копії листа Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2023 №690//73/108/з та листа ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2699 від 22.03.2023, які, як стверджує представник позивача, отримані ним простими поштовими відправленнями 10.11.2023 та 14.11.2023 відповідно. Ці докази долучені позивачем до позовної заяви.
Станом на 2023 рік загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у військових частинах (установах) Збройних Сил України, штабах угрупувань військ, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням, були врегульовані Інструкцією з діловодства у Збройних Силах України, яка затверджена Наказом Генерального штабу Збройних Сил України №124 від 07.04.2017 (далі - Інструкція з діловодства).
Відповідно до пункту 2.9.3. Інструкції з діловодства, з метою обміну інформацією складаються службові листи, зокрема відповіді на запити, звернення громадян, запити на інформацію, тощо. Службовий лист складається у двох примірниках на загальному бланку для створення різних видів документів.
Службовий лист має такі реквізити: дата, реєстраційний індекс, посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дається відповідь, адресат, заголовок до тексту, текст, відмітка про наявність додатків (за потреби), підпис, відмітка про виконавця.
Датою службового листа є дата його підписання, яка повинна збігатись з з датою реєстрації вихідної кореспонденції у службі діловодства.
Згідно з пунктами 3.11.1., 3.11.3., 3.11.4. Інструкції з діловодства, контроль за виконанням документів здійснюється з метою забезпечення своєчасного та належного їх виконання та підвищення персональної відповідальності кожної посадової особи за доручену справу. Безпосередній контроль за виконанням документів у військовій частині (установі) покладається на штатний підрозділ контролю (моніторингу) або на військовослужбовця (працівника Збройних Сил України) служби діловодства, відповідального за здійснення контролю. У структурному підрозділі безпосередній контроль за виконанням документів здійснює особа, відповідальна за діловодство, або інша посадова особа, яка призначається за рішенням командира (керівника) структурного підрозділу. Строк виконання документа може встановлюватися в нормативно-правовому акті, розпорядчому документі або резолюції командування (керівництва). Строки виконання документів визначаються в календарних днях, починаючи з дати його реєстрації (підпису командування (керівництва).
Пунктами 3.13.1. та 3.13.2 Інструкції з діловодства передбачено, що вихідні документи відправляються службою діловодства військової частини (установи) адресатам із використанням засобів поштового зв'язку і технічних засобів зв'язку, кур'єрською та фельд'єгерською службою, а також із використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади. За необхідності невідкладної доставки вихідних документів нарочним, документ доставляється адресату відповідальним виконавцем. Опрацювання документів для відправлення поштовим зв'язком здійснюється службою діловодства відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Згідно з положеннями пунктів 3.13.6. та 3.13.7 Інструкції з діловодства, вихідні документи опрацьовуються і надсилаються централізовано в день їх надходження від структурних підрозділів-виконавців або не пізніше наступного робочого дня. Не допускається надсилання або передавання документів без їх реєстрації у службі діловодства.
Аналіз вказаних норм дає підстави суду дійти висновку, що Інструкцією з діловодства передбачений чіткий алгоритм дій посадових осіб служби діловодства в підрозділах Збройних Сил України щодо забезпечення розгляду запитів, контролю за своєчасністю надання відповідей, підготовки відповідей та їх надіслання запитувачам.
Суд звертає увагу, що нормами Інструкції з діловодства не передбачено обов'язку посадових осіб служби діловодства надсилати відповіді на запити (в тому числі адвокатські) засобами поштового зв'язку виключно рекомендованою кореспонденцією.
Суд встановив, що оскаржувані у цій справі документи, зокрема: наказ відповідача №435 від 22.07.2022 «Про призначення спеціального розслідування»; Акт проведення розслідування нещасного випадку форми НВ-2, який зареєстрований у Військовій частині НОМЕР_1 за вх.№4449 від 13.09.2022; наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2022 №1606 «Про результати спеціального розслідування нещасного випадку»; наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №263 від 04.10.2022 (по стройовій частині), отримані представником позивача разом з листами ІНФОРМАЦІЯ_4 №2699 від 22.03.2023 та Військової частини НОМЕР_1 №690/73/108/з від 07.06.2023. Ця обставина не заперечується представником позивача.
Зазначені листи оформлені відповідно до норм Інструкції з діловодства та містять всі необхідні реквізити, а тому відсутні підстави вважати, що адвокатські запити представника позивача розглянуті відповідачем та ІНФОРМАЦІЯ_3 неналежним чином.
Крім цього, ІНФОРМАЦІЯ_3 на вимогу суду надано копію Журналу реєстрації вихідних документів за номенклатурою 2023 року №15 за період з 22.02.2023 по 05.04.2023, що свідчить про те, що відповідь на адвокатський запит позивача від 09.03.2023 підписана, зареєстрована та підготовлена до відправки 22.03.2023.
Суд наголошує, що представником позивача не надано суду жодних належних та допустимих доказів отримання вказаних листів від відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_4 у саме в листопаді 2023 року. Не підтверджено жодними доказами також твердження представника позивача про неодноразові звернення його до Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з липня по листопад 2023 року.
Тому суд надає перевагу твердженням представника відповідача щодо своєчасного надсилання адвокату Яцуляку Т.Р. відповідей на адвокатські запити разом з запитуваними документами від Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_4 у червні та березні 2023 року відповідно, оскільки такі доводи є більш логічними та послідовними, тоді як твердження представника позивача про отримання таких документів в листопаді 2023 року не підтверджуються жодними доказами.
Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Згідно з позицією, яка викладена у Постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 160/6211/21, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, а також судового рішення. Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності та об'єктивності, поведінки сторін, значимості справи та її впливу н суспільні відносини і національну безпеку, наявності фундаментальної судової помилки, а також непереборності обставин, що спричинили пропуск строку.
За таких обставин суд дійшов висновку, що представником позивачем належним чином не підтверджено наявності об'єктивних обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.
Тому адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів та акту, зобов'язання вчинити дії слід залишити без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України.
Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 КАС України, суд,-
в задоволенні заяви представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів та акту, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.09.2025.
Суддя Р.І. Кузан