30 вересня 2025 рокусправа № 380/8080/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності військової частини та зобов'язання вчинити певні дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 25.02.2025.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 25.02.2025.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу за несвоєчасну виплату сум щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 25.02.2025.
Ухвалою суду від 29.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає зокрема, що нараховані та виплачені відповідачем на виконання рішення суду кошти позивачу не є такими, що виплачені своєчасно, оскільки компенсація, передбачена Законом № 2050-ІП, виплачується у разі порушення строків виплати доходу, а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку грошового забезпечення та відновлення прав позивача, порушених при виплаті такої у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІП.
Компенсація втрати частини доходів нараховується та виплачується за період невиплати періодичних платежів, тобто безпосередньо за той період, у який вони підлягали виплаті.
Тобто, сума нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання рішення суму є розміром недоплаченого позивачу грошового забезпечення у період проходження військової служби. Відтак, саме за цей період по день звільнення, позивачу належить виплатити компенсацію втрати частини доходів.
Позовні вимоги вважає не обгрунтованими. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_4 ).
05 червня 2020 року, на виконання наказу Адміністрації ДПСУ №52 «Про припинення діяльності Військової частини НОМЕР_4 у результаті реорганізації» від 01.06.2020 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_4 ) в ході реорганізації припинив свою діяльність і приєднався до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.03.2021 припинено юридичну особу військова частина НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) із визначенням правонаступника військову частину НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 на даний час ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 01.08.2018 № 203-ос полковника ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення, звільненого з військової служби в запас Збройних сил України за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Під час проходження військової служби, а саме у період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копіями особистих карток грошового забезпечення.
Під час проходження військової служби ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року нараховувалася та виплачувалася додаткова щомісячна додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №380/5753/24 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01 січня 2016року до 28 лютого 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01 січня 2016року до 28 лютого 2018 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.12.2024 у справі №380/5753/24 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) залишив без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в справі № 380/5753/24 - без змін.
25.02.2025 відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі № 380/5753/24, здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 , з-поміж іншого, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення на загальну суму 41 498,68, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та довідкою щодо перерахунку щомісячної додаткової грошової винагороди.
Разом з тим, під час виплати заборгованості щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за період з лютого 2016 року по день фактичної виплати 25.02.2025.
Уповноважений орган, з вини якого несвоєчасно виплачено дохід, зобов'язаний виплатити громадянину суми компенсації у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008, встановлено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Згідно зі статтями 1- 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Отже, підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність доходу; 2) порушення встановлених строків його виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходу один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ, Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок №159.
Порядок №159 поширює свою дію на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159). Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
При вирішенні цього спору суд враховує узагальнену правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 29.04.2021 у справі 240/6583/20 такого змісту: «…системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення».
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 2-а-1/11, від 31 серпня 2021 року у справі № 264/6796/16-а та ряду інших.
Судом встановлено, що остаточна виплата позивачу доходу за період 2016-2018 років відбулась лише 25.02.2025.
З огляду на викладене, суд висновує, що позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення із лютого 2016 року по день фактичної виплати 25 лютого 2025 року.
Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд робить висновок, що встановлені у справі обставини дають підстави для задоволення даного позову.
Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 25.02.2025
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 25.02.2025
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 30.09.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович