з питань закриття провадження у справі
25 вересня 2025 рокусправа № 380/5516/25
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Кудли Д.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Праскович І.М.,
представника відповідача Гордєєвої О.В.,
представників третьої особи Мацієвської А.І., Кріль О.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коновальця-46» про визнання протиправною та скасування рішення,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055896) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт органу місцевого самоврядування, а саме Ухвалу 14-тої сесії 8-го скликання Львівської міської ради №3033 від 09.03.2023 «Про затвердження ОСББ «Коновальця 46» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у постійне користування земельної ділянки на АДРЕСА_2 ».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є мешканкою квартири АДРЕСА_3 . Орієнтовно у квітні 2022 року до мешканців будинку, в якому мешкає позивачка, звернувся голова ОСББ «Коновальця 46» з проханням підписати акт обстеження та показу меж земельної ділянки у АДРЕСА_2 . Відповідно до акту передбачалось узгодження межі ділянок на АДРЕСА_2 та на АДРЕСА_4 (межа А-Б). Позивачка та її чоловік відмовились погодити вказану межу А-Б, оскільки така межа пролягає безпосередньо по стіні будинку АДРЕСА_4 . Водночас, 07.02.2025 позивачці стало відомо про існування ухвали 14-тої сесії 8-го скликання Львівської міської ради №3033 від 09.03.2023 «Про затвердження ОСББ «Коновальця 46» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у постійне користування земельної ділянки на АДРЕСА_2 ». Відповідно до оскаржуваної ухвали, межі земельної ділянки на АДРЕСА_2 та земельної ділянки на АДРЕСА_2 проходять безпосередньо по стіні будинку 44-а. Позивачка вважає, що оскаржуваною ухвалою порушено її права, свободи та законні інтереси.
Ухвалою суду від 25.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
Ухвалою суду від 01.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення доказів.
01.05.2025 за вх.№ 36160 від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі. Зазначив, що під час визначення предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту юридичної природи у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Зазначила, що предметом оскарження є ухвала Львівської міської ради №3033 від 09.03.2023 «Про затвердження ОСББ «Коновальця, 46» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Є. Коновальця, 46». Згідно вказаної ухвали затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,0994 га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4610136900:01:001:0055) у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, зобов'язано ОСББ «Коновальця, 46» здійснити державну реєстрацію речового права на земельну ділянку. На виконання вказаної ухвали міської ради ОСББ «Коновальця, 46» 05.04.2023 здійснило реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136900:01:001:0055 площею 0,0994 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2718205646101). Таким чином, на думку представника відповідача, предметом цього спору є поновлення цивільних прав позивача у сфері земельних відносин. Просить провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 05.05.2025 вирішено перейти до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування рішення за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.
13.05.2025 за вх.№39579 від представника позивача надійшли заперечення на заяву про закриття провадження у справі. Вважає, що оскаржувана ухвала є актом індивідуальної дії, який виданий суб'єктом владних повноважень у межах здійснення ним публічно-владних функцій, а отже підлягає оскарженню саме в порядку адміністративного судочинства. Позовна заява спрямована на оскарження дії Львівської міської ради, як суб'єкта владних повноважень, а не на вирішення спору про речове майно чи його реалізацію. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням процедури прийняття. Зазначив, що не будь-який спір у сфері земельних правовідносин автоматично є приватноправовим. Визначальною є суть дій або рішень відповідача, який, у даному випадку, діяв як суб'єкт владних повноважень у межах делегованих функцій - ухвалення рішень про розпорядження землями комунальної власності. Посилання представника відповідача на норми Цивільного кодексу України вважає необґрунтованими, оскільки відповідні норми не виключають юрисдикцію адміністративного суду у справах щодо дій органів місцевого самоврядування в межах реалізації їх владних повноважень. Адміністративна юрисдикція має пріоритет, якщо мова йде про контроль за законністю публічно-владного рішення, а не захист приватного інтересу в межах договору чи делікту. Станом на момент подання позову у позивачки не виникло речового права, яке оскаржується, а саме оскаржувана ухвала лише створює підстави для набуття такого, тобто, є передумовою, а не результатом зміни прав та обов'язків позивачки. Зазначене, на думку представника позивача, свідчить, що даний позов є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства. Просить заяву про закриття провадження у справі залишити без задоволення.
В засіданні суду, яке відбулось 15.05.2025 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСББ «Коновальця, 46» (79057, м. Львів, вул. Коновальця Є., 46; код ЄДРПОУ 44145754). Судом також ухвалено відкласти розгляд справи з метою повідомлення третьої особи на 05.06.2025 о 14:00 год.
В засіданні суду, яке відбулось 05.06.2025 судом ухвалено відкласти розгляд справи до 08.07.2025 о 13:00 год. у зв'язку з неявкою представника третьої особи, та з метою належного повідомлення третьої особи.
08.07.2025 за вх.№55851 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначив, що у межах цього позову у справі № 380/5516/25 оскаржується індивідуальний акт ухвала Львівської міської ради №3033 від 09.03.2023, якою затверджено проєкт землеустрою та надано земельну ділянку у постійне користування ОСББ. Така ухвала· прийнята органом місцевого самоврядування - суб'єктом владних повноважень, має індивідуальний характер, оскільки зачіпає конкретне коло осіб і стосується конкретної земельної ділянки (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України), за своєю суттю є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує юридичні наслідки для позивачки та інших мешканців будинку по вул. Коновальця, 44а, обмежує їх законні інтереси щодо обслуговування будинку та в частині дотримання суб'єктом владних повноважень вимог законодавства України. Відтак, даний спір не є земельним спором у вузькому розумінні статей 158- 160 Земельного кодексу України, який підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, а є спором щодо законності дій публічного органу при прийнятті рішення. Отже, обрання адміністративного способу захисту через КАС України є юридично обґрунтованим і повністю відповідає чинному законодавству. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не в іншій юрисдикції. Просив позовні вимоги задовольнити.
В засіданні суду, яке відбулось 08.07.2025 судом ухвалено відкласти розгляд справи до 24.07.2025 о 13:30 год. задля надання часу для ознайомлення з додатковими поясненнями.
24.07.2025 за вх.№60564 від позивачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з неявкою сторін та клопотання позивачки про відкладення розгляду справи, в засіданні суду, яке відбулось 24.07.2025, судом ухвалено відкласти розгляд справи до 04.09.2025 о 12:30 год.
30.07.2025 за вх.№62142 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді у щорічній відпустці, судове засідання, призначене на 04.09.2025. Наступне судове засідання призначено на 18.09.2025 о 12:30 год.
В засіданні суду, яке відбулось 18.09.2025, судом ухвалено відкласти розгляд справи до 25.09.2025 о 10:00 год з метою надання часу для ознайомлення третьої особи з матеріалами справи.
24.09.2025 за вх.№17029ел від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального права та жодним чином не порушує права позивачки, а тому позовні вимоги є безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити.
В засіданні суду 25.09.2025 судом поставлено на обговорення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
Позивач та представник позивача щодо задоволення поданого клопотання заперечили, просили суд залишити таке без задоволення.
Представник відповідача та представники третьої особи подане клопотання підтримали, просили суд закрити провадження у справі.
При вирішенні заяви про закриття провадження у справі суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 5 статті 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін “публічно-правовий спір» означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п.2 ст.4 КАС України).
У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно- владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16, а також в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/6396/17.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб'єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.
Звертаючись до суду позивач зазначив, що ухвала Львівської міської ради від 09.03.2023 №3033 є незаконною та такою, що порушує права ОСОБА_1 , ухвала прийнята з порушенням ст. 39, 103, 106, 186 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій» та п. 6.1.41 ДБН України Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», та як наслідок - позивач та інші мешканці будинку АДРЕСА_4 позбавляються можливості належним чином обслуговувати та ремонтувати вказаний будинок, стверджує, що порушено процедуру прийняття управлінських рішень, які передували вказаній Ухвалі, а саме недотримано погодження меж земельної ділянки із власниками квартир у будинку по АДРЕСА_4 .
Суд звертає увагу на те, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, земельних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного, господарського судочинства.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Нормами статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи державної влади, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Враховуючи зазначені нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Суд зазначає, що позивач фактично оспорює ухвалу Львівської міської ради №3033 від 09.03.2023 «Про затвердження ОСББ «Коновальця,46» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Є Коновальця, 46», якою затверджено об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Коновальця 46» (код ЄДРПОУ 44145754) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 0,0994 га на вул. Є. Коновальця, 46 (кадастровий номер 4610136900:01:001:0055) у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку з обмеженнями без права загородження, встановлення шлагбаумів, перешкод або обмежувачів, які перекривають наскрізні проїзди та проходи, що сполучають вулиці/двори (код КВЦПЗ 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевіривши їх із земель, що не надані у власність або користування. Вказана ухвала є правовим актом індивідуальної дії.
Такі правові акти породжують права й обов'язки в першу чергу для тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким їх адресовано.
Суд не заперечує того, що за загальним правилом правомірність рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач здійснював владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Водночас, із наведених обставин, які склалися у цій справі, видно, що після прийняття відповідачем спірного рішення, задовго до звернення позивача до суду з цим позовом, відбулися події, які вплинули на предметну підсудність. Зокрема, акт органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки був реалізований, фактично вичерпав свою дію та став підставою для того, що на виконання вимог вказаної ухвали міської ради ОСББ «Коновальця,46» 05.04.2023 здійснило реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136900:01:001:0055 площею 0,0994 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2718205646101). Тип речового права: право власності.
Суд зазначає, що у цій справі позивач заявивши викладені позовні вимоги, фактично звернулась за захистом своїх майнових цивільних прав щодо прибудинкової території будинку у якому їй на праві власності належить квартира на другому поверсі та користування земельною ділянкою, що межує з будинком, де за ОСББ «Коновальця-46» зареєстроване уже речове право.
Отже, цей спір зумовлений порушенням прав фізичної особи на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 319 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до положень статті 21 ЦК України.
Аналогічний висновок викладено у Постановах ВП Верховного Суду від 05.11.2019 р. у справі № 906/392/18 та від 03.02.2021 року у справі № 804/4362/18.
Прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 817/154/18).
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2022 року у справі №802/1840/18-а сформував схожий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах про те, що дії стосовно державної реєстрації земельної ділянки спрямовані для визначення земельної ділянки як об'єкта цивільних прав та не стосуються реєстрації речових прав на неї.
Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Зазначений висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 823/1984/16.
Окрім цього, відповідно до висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №128/3751/14-а, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.02.2021 в справі №813/1009/17 зазначено, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.
Однак, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
У вказаній в постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо дії чи рішення суб'єкта владних повноважень вичерпали свою управлінську владну функцію, трансформувалися і насправді набули іншої природи правовідносин, на які правила адміністративного судочинства не поширюються, то у такому випадку адміністративний суд повинен закрити провадження у справі і не вправі розглядати вимоги про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке вичерпало свою дію і по суті більше не порушує чиїхось прав чи свобод. У протилежному випадку судовий розгляд за правилами адміністративного судочинства вимог про визнання протиправним акта органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фактично призведе до порушення правил предметної юрисдикції та розгляду адміністративним судом спору про право цивільне, тобто спору, який вже має приватноправовий характер.
Відтак вже на момент звернення позивача до адміністративного суду, існує спір про право, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що юрисдикція адміністративного суду на спірні правовідносини не поширюється, а справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Вказане зумовлює висновок суду про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі закриття провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. ст.238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі № 380/5516/25- задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коновальця-46» про визнання протиправним та скасування рішення.
Роз'яснити позивачу, що дану справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30.09.2025.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна