29 вересня 2025 рокусправа № 380/3893/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.12.2024 №213050039227 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи з 30.08.1983 до 10.04.2007 згідно з трудовою книжкою від 30.08.1979 серії НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в грудні 2024 року звернувся до Головного управління ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Заява позивача про призначення пенсії за віком розглянута Головним управлінням ПФУ у Львівській області.
Рішенням від 30.12.2024 № 213050039227 пенсійний орган відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком з тих підстав, що до страхового стажу не зарахований період роботи з 30.08.1983 до 10.04.2007 згідно трудової книжки від 30.08.1979 серії НОМЕР_1 , оскільки в записі про прийняття на роботу виправлений рік наказу та це виправлення не завірено належним чином. Для зарахування стажу роботи необхідно долучити уточнюючу довідку про період роботи, видану на підставі первинних документів.
Позивач наголошує, що він не є уповноваженим працівником підприємства, відповідальним за організацію обліку трудових книжок працівників, а тому не несе відповідальності за зміст та правильність внесених записів до трудової книжки.
Також, на думку позивача, помилкове або не чітке заповнення роботодавцем трудової книжки, не спростовує факт трудової діяльності останнього у вищенаведені періоди, а є лише помилкою підприємства при заповненні трудової книжки. Така обставина, як виправлення однієї цифри у році наказу не може слугувати підставою для не зарахування періодів роботи до страхового стажу останнього.
Позивач зазначає, що уточнюючі довідки подаються виключно у випадках відсутності трудової книжки або відсутності необхідних записів у ній, наявності неправильних або неточних записів.
Верховний Суд у своїй постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Наголошує, що у грудні 2024 року позивач звертався до Комунальної установи Херсонської міської ради "Трудовий архів" із заявою про надання довідки про стаж роботи на Херсонському заводі "Ремпобуттехніка" на посаді слюсаря у період з 30.08.1983 до 21.12.1997, проте отримав відповідь від 23.12.2024 № 01-15/1103 про неможливість надання такої архівної довідки.
Ураховуючи той факт, що в Україні триває війна, у позивача відсутня можливість отримати будь-які документи від вищевказаного підприємства. Постійні обстріли міста Херсон, де знаходиться підприємство "Ремпобуттехніка" створюють небезпечну ситуацію для його життя.
Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 04.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідач зауважує, що 26.12.2024 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, надавши пакет документів. За результатами розгляду заяви відповідач 30.12.2024 прийняв рішення № 213050039227 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, не зарахувавши до страхового стажу періоду роботи з 30.08.1983 до 10.04.2007 відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки в записі про прийняття на роботу виправлений рік наказу та не завірено належним чином.
Вік позивача на дату звернення становив 63 роки 19 днів, страховий стаж - 12 років 02 місяці 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком, згідно статті 26 Закону № 1058-IV.
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до записів №№ 4-9 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 30.08.1979, позивач у період з 30.08.1983 до 10.04.2007 працював на Херсонському заводі "Ремпобуттехніка":
-запис № 4 від 30.08.1983 - прийнятий учнем кінофотоапаратури слюсаря (наказ № 62-к від 29.08.1983);
- запис № 5 від 30.03.1984 - присвоєний 1 розряд слюсаря по ремонту кінофотоапаратури (наказ № 138 від 05.04.1984);
- запис № 6 від 26.02.1985 - присвоєний ІІ розряд слюсаря по ремонту контрольно-вимірювальної техніки (наказ № 85 від 13.03.1985);
- запис № 7 від 01.02.1993 на базі заводу "Ремпобуттехніка" зареєстроване АТКП "Ремпобуттехніка" (розпорядження Комсомольського райвиконкому № 37р
від 01.02.1993);
- запис № 8 від 07.06.1994 АТКП Ремпобуттехніка" перереєстроване у Відкрите акціонерне товариство Ремпобуттехніка";
- запис № 9 від 10.04.2007 звільнений по ст. 38 КЗпП України(за власним бажанням (наказ №19-к від 10.04.2007).
26.12.2024 ОСОБА_1 звернувся Головного управління ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", додавши до заяви відповідні документи.
Відповідно до пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії за віком розглянута Головним управлінням ПФУ у Львівській області.
30.12.2024 Головне управління ПФУ у Львівській області прийняло рішення №213050039227 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв'язку із не зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 30.08.1983 до 10.04.2007 відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки в записі про прийняття на роботу виправлений рік наказу та не завірено належним чином. Для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про період роботи, видану на підставі первинних документів. Страховий стаж становить 12 років 02 місяці 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком, згідно статті 26 Закону №1058-IV.
Вважаючи рішення від 30.12.2024 № 213050039227 незаконним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність оспорюваного рішення, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), норми якого суд застосовує в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.
У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.
Статтею 26 Закону № 1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону № 1058-IV, який у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року становить не менше 31 року.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 26.12.2024, тобто станом на день звернення із вказаною заявою позивачу виповнилося 63 роки.
Зі змісту спірного рішення слідує, що страховий стаж позивача за розрахунками пенсійного органу становить 12 років 02 місяці 24 дні. Не зарахований період роботи з 30.08.1983 до 10.04.2007 включно, оскільки наявні виправлення в даті наказу про прийняття на роботу.
Разом з тим, відповідач не заперечує, що на підтвердження вказаного періоду роботи ОСОБА_1 подав копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.08.1979 серії НОМЕР_1 , із записами №№ 4-9 про те, що у період з 30.08.1983 до 10.04.2007 позивач працював на Херсонському заводі "Ремпобуттехніка" слюсарем по ремонту кінофотоапаратури.
Правовідносини подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з пп. 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком, разом з іншими, додаються документи: про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).
Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У відповідності до п. 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 58).
Отже, із аналізу вищезазначених положень слідує, що обов'язок ведення трудових книжок законодавцем покладений на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Більше того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Із запису № 4 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 30.08.1979 суд встановив, що позивач наказом № 62-к від 29.08.1983 прийнятий учнем слюсаря кінофотоапаратури на Херсонському заводі "Ремпобуттехніка" та з 30.03.1984 працював слюсарем по ремонту кінофотоапаратури до 10.04.2007 включно.
Таким чином, доводи відповідача щодо не зарахування до загального трудового стажу позивача спірного періоду з 30.08.1983 до 10.04.2007 у зв'язку із виправленням у даті наказу є безпідставними, оскільки відповідальність за правильність ведення трудових книжок покладена на власника підприємства, установи чи організації або уповноважений ним орган, а не на працівника.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Варто зауважити, що недоліки у заповненні трудової книжки, враховуючи відсутність сумніву та спору щодо належності трудової книжки позивачу, наявність інших обов'язкових реквізитів, є формальним та таким, що не спричиняє втрату юридичної сили всього документу.
Отже, підхід відповідача до розгляду заяви ОСОБА_1 є свідченням надмірного формалізму, який у питанні визначення права особи на призначення пенсії, враховуючи значення вказаного питання для заявника, розцінюється судом як прояв недобросовісності, нерозумності та непропорційності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що рішення від 30.12.2024 №213050039227 не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності, розумності та пропорційності, з огляду на що є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зауважує, що питання про врахування чи не врахування періодів роботи працівника до загального чи пільгового стажу роботи, та, як наслідок, призначення пенсії, є функціями пенсійного органу.
Натомість суд надає оцінку діям/рішенням пенсійного органу у разі виникнення спору про правомірність таких дій/рішень.
За правилами абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач просить зарахувати до страхового стажу період роботи з 30.08.1983 до 10.04.2007 згідно з трудовою книжкою від 30.08.1979 серії НОМЕР_1 .
Беручи до уваги наведені вище обставини, суд вважає, що порушене право позивача належить захистити шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до загального страхового стажу позивача період роботи з 30.08.1983 до 10.04.2007 та вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV з дня подання заяви про призначення пенсії - 26.12.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 30.12.2024 № 213050039227 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) період роботи на Херсонському заводі "Ремпобуттехніка" з 30.08.1983 до 10.04.2007 та вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV з дня подання заяви про призначення пенсії - 26.12.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова Ольга Йосипівна