справа № 380/12368/25
30 вересня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного ЄДРПОУ 08410370, місцезнаходження: 79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану 32, Військової частини А7013 ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , Військової частини НОМЕР_3 ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 (далі відповідач 4), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 02 травня 2022 року;
- зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 02 травня 2022 року у розмірі 4061,87 грн. на місяць із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період із 03 травня 2022 року по 15 вересня 2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 03 травня 2022 року по 15 вересня 2023 року у розмірі 4061,87 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період із 16 вересня 2023 року по 28 червня 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 16 вересня 2023 року по 28 червня 2024 року у розмірі 4061,87 грн. на місяць із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період із 29 червня 2024 року по 18 березня 2025 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 29 червня 2024 року по 18 березня 2025 року у розмірі 4061,87 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Ухвалою від 23.06.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 01.03.2018 по 18.03.2025 відповідачами протиправно не було нараховано та виплачено індексацію - різниці грошового забезпечення, що враховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Представники відповідачів подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких проти позовних вимог заперечили. Зазначили, що індексація грошового забезпечення відповідачем за період 01.03.2018 до дня звільнення з військової служби виплачувалась позивачу в правильному розмірі з урахуванням приписів Порядку № 1078. Визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача.
За приписами частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Позивач проходив військову службу:
- з 19.08.2016 по 02.05.2022 у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;
- з 03.05.2022 по 15.09.2023 - у військовій частині НОМЕР_1 ;
- з 16.09.2023 по 28.06.2024 - у військовій частині НОМЕР_2 ;
- з 29.06.2024 по 18.03.2025 - у військовій частині НОМЕР_3 .
Відповідно до витягу з наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №113 від 02.05.2022 року майстер-сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що 02 травня 2022 року справи здав та вибув до нового місця проходження військової служби - АДРЕСА_5 .
З 02 травня 2022 року виключити із списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та усіх видів забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №258 від 15.09.2023 майстер-сержанта, головного сержанта військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби ( АДРЕСА_5 ).
З 15.09.2023 року виключено із списків особового складу частини, усіх видів забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №194 від 28.06.2024 майстер-сержанта, головного сержанта військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби.
З 28.06.2024 року виключено із списків особового складу частини, усіх видів забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 №81 від 18.03.2025 майстер-сержанта ОСОБА_1 , командира відділення командира бойової машини другого механізованого відділення другого механізованого взводу механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , наказом Командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) №25-РС від 18.03.2025 відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» звільненого з лав Збройних Сил України У ЗАПАС ЗА ПУНКТОМ «б» вважати таким, що справи та посаду здав та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_5 з 18 березня 2025 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та всіх видів забезпечення.
У відповідності до вищевказаного наказу вирішено виплатити грошову компенсацію за невикористані щорічні основні відпустки, а саме - за 2022 рік - 45 діб; за 2023 рік 35 діб; за 2024 рік - 45 діб, за 2025 рік - 45 діб.
Також у відповідності до вищевказаного наказу вирішено виплатити грошову компенсацію за невикористані додаткові відпустки відповідно до розділу ІІІ статті 16 2 частини 1 Закону України «Про відпустки», статті 12 п. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику бойових дій: за 2024 рік - 14 діб, за 2025 рік - 14 діб - всього - 28 діб.
ОСОБА_1 при звільненні з військової служби виплачено компенсацію за невикористані щорічні основні відпустки за 2022 рік - 45 діб; за 2023 рік - 35 діб; за 2024 рік - 45 діб, за 2025 рік - 45 діб та за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій за 2024 та 2025 року (копія грошового атестату додається).
Позивач вважає, що ні під час проходження служби, ні при звільненні з військової служби йому не виплачено індексації-різниці грошового забезпечення, право на яку в останнього виникло, відтак вважає бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 березня 2025 року протиправною.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Преамбулою Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон України №1282-XII) встановлено, що вказаний Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
У статті 1 Закону України №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону України №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
У частині першій статті 5 Закону України №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини другої статті 5 Закону України №1282-XII).
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону України №1282-XII).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення».
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац восьмий пункту 4 Порядку №1078).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Виходячи з наведеного, можна дійти до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.07.2019 у справі №240/4911/18.
Щодо періоду не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 суд зазначає наступне.
Відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
У постанові від 20.04.2023 у справі №320/8554/21 Верховний Суд виснував, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, “поточної» та “індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців третього, четвертого Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має остання право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21.
З огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для застосування вищенаведених положень Порядку №1078 та встановлення наявності/відсутності у позивача права на “індексацію-різницю», враховуючи висновки Верховного Суду у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення другого абзацу п'ятого пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З метою визначення у позивача права на “індексацію-різницю», суд встановив, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року склало 8082,72 грн, а за березень 2018 року 8477, 98 грн.
Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 395,26 грн.
Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків), позивач взяв за основу величину приросту індексу споживчих цін - 253,3%, правильність чого підтверджується листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51.
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100%, тобто 1762,00 грн * 253,30% / 100% = 4463,15 грн.
Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року становить 395,26 грн.
Отже, розмір підвищення доходу (А) 395,26 грн є меншим від суми можливої індексації в березні 2018 року (Б) = 4463,15 грн, а різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) дорівнює: 4067,89 грн (4463,15 грн - 395,26 грн).
Зважаючи на викладене, відповідач повинен був нараховувати та виплатити позивачу індексацію-різницю в розмірі 4067,89 грн щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, починаючи з 01.03.2018.
При цьому, суд зауважує, що прикінцевими положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Вказана норма є чинною на даний час та не визнавалась неконституційною.
Відтак, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
Разом з тим, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно - правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 вказаного Закону, також не діє протягом 2023 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі № 580/5218/23 та Першого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі № 200/4378/23.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо нарахування та виплати йому індексації-різниці за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 не підлягають задоволенню, оскільки у вказаний період законодавцем взагалі зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та, відповідно, індексація грошового доходу як військовослужбовців так й інших працівників не проводилась, що виключає протиправність дій відповідача в цій частині щодо виконання ним своїх обов'язків, що помилково не встановлено судом першої інстанції.
При цьому, статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року. Отже, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.
Відповідно до Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що публікується Держстатом не пізніше 10 числа кожного місяця.
Зважаючи на це, у позивача виникло право на виплату поточної індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 18.03.2025 включно.
Враховуючи викладене, суд вважає бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 02 травня 2022 року, бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період із 03 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року, бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період із 01 січня 2024 року по 28 червня 2024 року та бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період із 29 червня 2024 року по 18 березня 2025 року протиправною.
Відтак, з метою відновлення прав позивача необхідно зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 02 травня 2022 року, зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 03 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року, зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 січня 2024 року по 28 червня 2024 року, зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 29 червня 2024 року по 18 березня 2025 року.
З приводу зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, то суд зазначає таке.
Відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Враховуючи наведене, суд вважає, що нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення необхідно проводити з урахуванням пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (ЄДРПОУ 08410370, місцезнаходження: 79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану 32) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 02 травня 2022 року.
Зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (ЄДРПОУ 08410370, місцезнаходження: 79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану 32) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 02 травня 2022 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період із 03 травня 2022 року по 15 вересня 2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 03 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період із 01 січня 2024 року по 28 червня 2024 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 січня 2024 року по 28 червня 2024 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період із 29 червня 2024 року по 18 березня 2025 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 29 червня 2024 року по 18 березня 2025 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинност після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.