29 вересня 2025 рокусправа № 380/814/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни II-ї групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ-ї групи, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на момент проведення виплат, з урахуванням виплаченої суми такої допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач набув статусу особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, тому має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, розмір якої відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" повинен складати вісім мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач виплатив позивачу разову грошову допомогу до Дня Незалежності у 2023 році у розмірі 2900,00 грн, що, на думку позивача, суперечить нормам чинного законодавства.
Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 17.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Будучи належним чином повідомленим про розгляд справи відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву, а тому в силу приписів ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 17.01.2024 зупинено провадження в адміністративній справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23 (№ Пз/990/7/23).
Ухвалою від 14.08.2025 поновлено провадження у справі № 380/814/24.
Дослідивши подані сторонами документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується посвідчення № НОМЕР_1 .
Головне управління ПФУ у Львівській області у серпні 2023 року виплатило позивачу разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 2900,00 грн, що не заперечується відповідачем.
08.12.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
21.12.2023 Головне управління ПФУ у Львівській області листом № 34016-359801/Н-55/8-1300/23 повідомило позивача, що виплата грошової допомоги здійснюється у розмірах, згідно з додатком до Постанови № 754. Позивачу здійснено виплату разової грошової допомоги (виплати) у розмірах, визначених законодавством у 2023 році - 2900,00 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення визначено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Згідно зі ст. 2 Закону № 3551-XII законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Відповідно до ст. 5 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
За правилами ст. 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" від 20.03.2023 № 2983-IX щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються винятково законами України (пункт 6 частини першої статті 92); Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116).
Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави у цій сфері. Одним з таких органів є Кабінет Міністрів України, який згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.
Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України.
За змістом Положення про Пенсійний фонд України, бюджет Пенсійного фонду України затверджує уряд України.
Отже, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, зокрема, за рахунок коштів Державного бюджету України.
21.07.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань" № 754, якою затверджений Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
Згідно з пп. 2 п. 3 Порядку № 754 грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 року учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, у розмірі 1000 гривень.
Шляхом прийняття закону, Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової виплати учасникам бойових дій, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі № 440/14216/23 зазначила:
"... Аналізуючи наявність відповідних повноважень Кабінету Міністрів України, зважає також на те, що зміни в правовому регулюванні відбулися в умовах повномасштабного вторгнення, і делегування цих повноважень органу виконавчої влади забезпечує потрібну у цей період гнучкість, беручи до уваги надмірний фінансовий тягар на державу, який виник у зв'язку з необхідністю відсічі зовнішній агресії.
157. Згідно з висновками Конституційного Суду України, наведеними в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, Верховна Рада України, доповнивши пунктом 4 розділ VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", визначила Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат, з огляду на наявний фінансовий ресурс бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2).
158. Надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України потрібно розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проєкту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, зокрема й щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України (абзаци 7, 8 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012)...
...160. Політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.
161. Отже, Кабінет Міністрів України може регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги на підставі наданого йому Верховною Радою України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги...".
При цьому, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету.
За таких обставин, зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої статтями 12, 13 Закону № 3551-XII, викликане об'єктивними причинами, а саме прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, безпосередньо Законом №3551-XII, у редакції Закону № 2983-IX, було передбачено виплату учасникам бойових дій разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, тобто в даному випадку, відповідно до Постанови № 754.
Отже, здійснивши виплату позивачу грошової допомоги у розмірі 2900,00 грн, Головне управління ПФУ у Львівській області застосувало приписи ст. 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 2983-ІХ, яка є чинною як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення справи, неконституційною не визнаною, відтак, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2025 у справі № 620/12862/23.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат суд не здійснює, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кисильова Ольга Йосипівна