29 вересня 2025 року №320/4257/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у складанні довідки за формою додатку другого Порядку затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 №45 у редакції чинній із 05.03.2019 із обрахунком розмірів складових грошового забезпечення шляхом множення на відповідні коефіцієнти розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та встановленим порядком надіслати довідку про грошове забезпечення за посадою (відповідною посадою) ОСОБА_1 станом на 01.02.2023, із зазначенням основних видів грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших надбавок, підвищень, доплат та премії) обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року на відповідні коефіцієнти згідно з додатками 1, 2, 14 і 15 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та додаткових видів у розмірах встановлених зокрема і Окремим дорученням МОУ від 01.02.2023 №2683/з для перерахунку його пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку розміру його пенсії;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
До суду від позивача надійшла заява у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №320/4257/24, в якій він просить суд:
- визнати протиправними дії вчинені відповідачем/боржником - ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 №320/4257/24, що полягають у невиконанні вимог чинного законодавства під час розрахунку розмірів додаткових видів грошового забезпечення.
Керуючись приписами ч.5 ст.383 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Розглянувши подану заяву, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правовими положеннями ч. 2 ст. 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що у вказаній заяві в обов'язковому порядку зазначається інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження. Зазначені вимоги носять імперативний характер та не мають альтернативи щодо подання або неподання виконавчих листів до виконання.
Отже, суд зазначає, що виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до ст. 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Верховний Суд у постановах від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі № 807/220/18 зазначив, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім виконавцю, а звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Таким чином подана заява, за відсутності інформації про пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження, не відповідає вимогам п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України.
Аналогічний висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 260/636/19.
При прийнятті до розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, повинен перевірити таку заяву на відповідність вимогам, визначеним ч.ч.2-4 ст. 383 КАС України.
Тобто, чинним законодавством встановлено певний порядок дій особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду у разі наявності, на його думку, протиправних рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правовими положеннями абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України передбачено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження або в судовому засіданні, повертається заявнику.
Аналізуючи наведені вище норми, суд доходить висновку, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Серед іншого, суд зазначає, статтею 176 Кодексу адміністративного судочинства України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Згідно з абзацом десятим частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Проте, заявником до заяви не додано доказів її надіслання відповідачу.
Згідно з частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача, яка подана в порядку ст. 383 КАС України підлягає поверненню заявнику відповідно до положень ч. 5 ст. 383 КАС України.
Керуючись ст. 241, 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених відповідачем на виконання рішення суду - повернути заявнику.
Суддя Щавінський В.Р.