про відмову в забезпеченні позову
29 вересня 2025 року м. Київ 320/48114/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись із заявою про забезпечення позову, поданою одночасно з пред'явленням позову
за заявоюКомунальної організації «КИЇВМЕДСПЕЦТРАНС»
доПівнічного офісу Держаудитслужби
25 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» Комунальна організація «КИЇВМЕДСПЕЦТРАНС» (далі також - заявник) звернулася до Київського окружного адміністративного суду, із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:
- зупинити дію Наказу Північного офісу Держаудитслужби від 31.07.2025 №277, яким внесено зміни до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 18.06.2025 року №233, в частині включення пункту 1.2.5 розділу I Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року внаслідок порушення порядку внесення змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року - до набрання судовим рішенням у справі законної сили.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що на даний час існує реальність загрози виникнення суттєвої шкоди правам Комунальної організації «КИЇВМЕДСПЕЦТРАНС», оскільки невжиття таких заходів істотно ускладнить відновлення порушених прав останнього, за захистом яких заявник звернувся до суду.
На думку заявника, для відновлення порушених прав, у разі задоволення позовної заяви, Комунальній організації «КИЇВМЕДСПЕЦТРАНС» потрібно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.09.2025, заяву передано на розгляду судді Жуковій Є.О.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно та всебічно дослідивши аргументи, викладені в ній, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Отже, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 “Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
В основу необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявником покладена обставина щодо унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, поданого Комунальною організацією «КИЇВМЕДСПЕЦТРАНС», адміністративного позову до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу.
Як вважає заявник, початок проведення 30.09.2025 року Північним офісом Держаудитслужби ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунальної організації «Київмедспецтранс» за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2025 знівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених Північним офісом Держаудитслужби при призначенні цієї ревізії, що унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення судом позову КО «Київмедспецтранс» про визнання дій Відповідача протиправними, визнанням протиправним та скасування Наказу Північного офісу Держаудитслужби від 31.07.2025 №277, яким внесено зміни до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 18.06.2025 року №233, в частині включення пункту 1.2.5 розділу I Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року внаслідок порушення порядку внесення змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року.
Заявник також зазначає, що обрані ним заходи забезпечення позову відповідають предмету позову, жодним чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, є співмірними, а забезпечення позову не позбавляє Північний офіс Держаудитслужби права на вчинення дій після надання судом оскаржуваному наказу Північного офісу Держаудитслужби від 31.07.2025 №277 відповідної правової оцінки, оскільки ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення не скасовує чинність останнього, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених таким актом заходів до вирішення спору по суті.
Такі аргументи заявника, викладені в заяві про забезпечення позову, як обставини, що зумовлюють необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює критично та зазначає наступне.
Положеннями статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах, на які останній посилається, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав заявника, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
Суд враховує, що наведені заявником обґрунтування на даний час є лише припущеннями про можливе порушення його прав чи інтересів у майбутньому та не свідчать про існування обставин, за яких є неможливим чи ускладненим поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких останні планує звернутися до суду. Водночас, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі №826/16509/18
Також, суд враховує, що застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів суд повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Більше того, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність ознак протиправності оскаржуваного наказу Північного офісу Держаудитслужби, оскільки встановлення ознак його протиправності є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
Вказане узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі №800/521/17, в якій зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Суд також враховує правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду у справах 280/9045/24 від 14 січня 2025 року та 280/9044/24 від 20 лютого 2025 року, яка полягає в тому, що для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
Так, на підтвердження аргументів, викладених в заяві про забезпечення позову, заявником не надано належних та переконливих доказів, які б беззаперечно свідчили про обставини на які останній посилається, як на підстави, які зумовлюють необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
В свою чергу, додані позивачем до заяви про забезпечення позову та позовної заяви копії документів, жодним чином не підтверджують ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах, на які останній посилається в заяві про забезпечення позову, а лише певним чином обґрунтовують його позицію відповідно до поданої позовної заяви (про визнання протиправним та скасування наказу).
Повно та всебічно оцінивши доводи заявника щодо очевидних порушень при прийняті оскаржуваного наказу та аргументи щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам, Комунальної організації «КИЇВМЕДСПЕЦТРАНС», суд приходить до висновку, що такі підстави у заяві про забезпечення позову, та як наслідок, забезпечення позову у спосіб, який пропонує заявник - не підтверджені належними та переконливими доказами та фактично є вирішенням спору по суті без судового розгляду, що є неприпустимим.
Тому фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності оскаржуваного наказу підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.
Таким чином, у ході розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. У задоволенні заяви Комунальної організації «КИЇВМЕДСПЕЦТРАНС» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жукова Є.О.