29 вересня 2025 року справа №640/13489/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Національної служби посередництва і примирення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної служби посередництва і примирення (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної служби посередництва і примирення від 15.03.2021 №097-р «Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та Акціонерним товариством «Українська залізниця».
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зазначене Розпорядження є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки в порушення встановлених норм законодавства сторона колективного трудового спору (конфлікту) визначена неправильно. Зокрема, відповідно до положень Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» роботодавець не може виступати стороною колективного трудового спору на галузевому рівні. Іншою стороною у такому спорі можуть бути лише організації роботодавців, їх об'єднання, центральні органи виконавчої влади або місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Позивач також зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про залізничний транспорт», залізничний транспорт є однією з базових галузей економіки України, що забезпечує внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки та задовольняє потреби населення у перевезеннях. Залізничний транспорт, як виробничо-технологічний комплекс підприємств, призначений для забезпечення суспільних потреб у перевезеннях та наданні транспортних послуг усім споживачам без обмежень за формою власності та видами діяльності. Відповідно до абз. 14 ст. 1 зазначеного Закону, підприємства залізничного транспорту є суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері залізничного транспорту. При цьому АТ «Укрзалізниця» не є єдиним суб'єктом господарювання в галузі, а поряд із нею діяльність у сфері залізничного транспорту здійснюють й інші підприємства, зокрема Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (код ЄДРПОУ 04737118). Таким чином, позивач вказує, що одне лише АТ «Укрзалізниця» не може виступати стороною колективного трудового спору на галузевому рівні, де діяльність здійснюють і інші підприємства. Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», стороною такого спору мають виступати організації роботодавців, їх об'єднання або відповідні органи виконавчої влади. На підставі викладеного, позивач обґрунтовує необхідність визнання оскаржуваного Розпорядження незаконним та його скасування як такого, що прийнято з порушенням вимог законодавства щодо сторін колективного трудового спору на галузевому рівні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду позовну заяву передано на розгляд судді Парненко В.С.
Частиною 14 ст. 31 КАС України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 адміністративну справу № 640/13489/21 прийнято до провадження судді Парненко В.С. та вирішено розглядати спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки ним було дотримано процедуру і строки прийняття уповноваженим представницьким органом найманих працівників рішення про момент виникнення колективного трудового спору, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок.
Також в матеріалах справи наявна відповідь на відзив, згідно з якою позивач не погоджується з доводами відповідача та підтримує свої позовні вимоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2021 року на електронну пошту Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла скан-копія листа Ради Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників від 11.02.2021 №77/04 (вх. АТ «Укрзалізниця» №Ц-4776/0/74-21 від 12.02.2021) із доданою копією постанови протоколу Ради профспілки від 11.02.2021 №P-11 та додатком - вимог Профспілки до АТ «Укрзалізниця».
16 лютого 2021 року до АТ «Укрзалізниця» надійшов повторний лист Ради Профспілки залізничників і транспортних будівельників від 11.02.2021 №77/04 (вх. АТ «Укрзалізниця» №Ц-5149/0/74-21 від 16.02.2021), до якого також додавалася копія постанови протоколу Ради профспілки від 11.02.2021 №P-11 та додаток із вимогами Профспілки. У зазначених листах повідомлялося, що на засіданні Ради профспілки затверджено вимоги до АТ «Укрзалізниця» та запропоновано розглянути їх і повідомити про прийняте рішення протягом трьох днів з моменту отримання відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Листом №Ц-6-88/807-21 від 17.02.2021 АТ «Укрзалізниця» повідомила Профспілку про результати розгляду вимог, зазначивши, що, оскільки єдиним акціонером Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України, Правління Товариства не має повноважень щодо самостійного прийняття рішень про збільшення видатків, у тому числі на персонал, без проведення відповідних консультацій та здійснення дозвільних процедур. У листі також було запрошено Профспілку до участі у консультаціях для узгодження позицій та вироблення спільних рішень.
АТ «Укрзалізниця» направило до Національної служби посередництва і примирення лист №I-6-88/808-21 від 17.02.2021 з проханням взяти участь у соціальному діалозі та колективних переговорах як третя незалежна сторона задля недопущення виникнення колективного трудового спору та законного вирішення проблемних питань щодо соціально-економічного захисту найманих працівників, а також надати роз'яснення щодо правомочності Ради Профспілки виступати стороною колективного трудового спору виробничого рівня та порядку формулювання висунутих вимог.
У листі НСПП від 16.03.2021 №10-01/01-26/02-147 зазначено, що НСПП не наділена повноваженнями щодо тлумачення чинного законодавства з порушеного питання та у разі звернення найманих працівників або профспілкової організації до роботодавця відповідні рішення будуть прийматися відповідно до законодавства України.
Листом від 26.02.2021 №93/04 Рада Профспілки повідомила АТ «Укрзалізниця», що Президія Ради профспілки на засіданні 25.02.2021 прийняла рішення про виникнення колективного трудового спору (додаток №12 до позовної заяви). Розпорядженням НСПП від 05.03.2021 №079-р призупинено реєстрацію колективного трудового спору між Профспілкою та АТ «Укрзалізниця».
Розпорядженням НСПП від 15.03.2021 №097-р «Про реєстрацію колективного трудового спору між Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та АТ «Укрзалізниця»» зареєстровано колективний трудовий спір з 25.02.2021 та присвоєно йому реєстраційний номер 036-21/00-Г. У реєстрації зазначено наступні вимоги Профспілки:
Усунути порушення Галузевої угоди щодо підвищення заробітної плати залізничників не менше ніж на 25% шляхом перегляду тарифних ставок і посадових окладів зі збереженням міжрозрядних та міжпрофесійних співвідношень.
Забезпечити виплату винагороди працівникам за підсумками роботи 2019 року на підставі п. 3.2.24 Галузевої угоди.
Скасувати режим неповного робочого тижня для працівників Товариства, запроваджений з порушенням вимог п. 4 ч. 1 ст. 247 КЗпП України.
Скасувати рішення правління Товариства від 05.01.2021 щодо створення філії «Вантажний перевізник «УЗ Карго» як таке, що ухвалене всупереч п. 3.1.2 Галузевої угоди.
Скасувати наказ АТ «Укрзалізниця» від 22.01.2021 №Ц-45/2 «Про затвердження граничної штатної чисельності регіональних філій», що не відповідає вимогам ст. 49-4 КЗпП України та п. 5.10 Галузевої угоди.
Збільшити у 2021 році розмір добових витрат на відрядження з 200 грн до 600 грн.
Забезпечити перерахування пенсійних внесків до Професійного недержавного пенсійного фонду «Магістраль» у повному обсязі за всі роки, передбачені фінансовими планами Товариства.
Усунути порушення Положення про укладання контрактів з працівниками залізничного транспорту щодо припинення дії контрактів.
Забезпечити виконання норм і гарантій, передбачених Галузевою угодою та колективними договорами залізниць у 2021 році.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню розпорядження Національної служби посередництва і примирення від 15.03.2021 №097-р «Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та Акціонерним товариством «Українська залізниця», позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) і спрямований на здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними, є Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 03.03.1998 року № 137/98-ВР (далі - Закон № 137/98-ВР).
Статтею 2 Закону № 137/98-ВР визначено, що колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; г) невиконання вимог законодавства про працю.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" встановлено, що сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є: на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець. За дорученням інтереси роботодавця у колективному трудовому спорі (конфлікті) може представляти інша особа, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців; на галузевому, територіальному рівнях - наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та організації роботодавців, їх об'єднання або центральні органи виконавчої влади, або місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Згідно частини другої статті 3 Закону № 137/98-ВР уповноважений найманими працівниками на представництво орган є єдиним повноважним представником найманих працівників до моменту припинення такого спору (конфлікту).
Відповідно до положень статті 4 Закону № 137/98-ВР вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси.
Вимоги найманих працівників, профспілки чи об'єднання профспілок оформляються відповідним протоколом і надсилаються роботодавцю або уповноваженій ним особі, організації роботодавців, об'єднанню організацій роботодавців.
Статтею 6 Закону № 137/98-ВР передбачено, що колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців не надійшло.
Відповідно до положення ст. 8 Закону № 137/98-ВР примирна комісія - орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається із представників сторін.
Стаття 9 Закону № 137/98-ВР встановлює порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією. Так, сторони колективного трудового спору (конфлікту) зобов'язані надавати примирній комісії інформацію, необхідну для ведення переговорів. Члени примирної комісії не мають права розголошувати відомості, що є державною або іншою захищеною законом таємницею.
Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у п'ятиденний, галузевою та територіальною примирними комісіями - у десятиденний, примирною комісією на національному рівні - у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісій. За згодою сторін ці строки можуть бути продовжені.
Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням.
Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу.
У відповідності до положень статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" з метою сприяння поліпшенню трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), їх прогнозування та сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів (конфліктів) Президентом України утворюється Національна служба посередництва і примирення.
До компетенції Національної служби посередництва і примирення належить: здійснення реєстрації висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів); аналіз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовка пропозицій для їх усунення; підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів); формування списків арбітрів та посередників; перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту); посередництво у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту); залучення до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування.
Як зазначалося судом вище, 16 лютого 2021 року до АТ «Укрзалізниця» надійшов повторний лист Ради Профспілки залізничників і транспортних будівельників від 11.02.2021 №77/04 (вх. АТ «Укрзалізниця» №Ц-5149/0/74-21 від 16.02.2021), до якого також додавалася копія постанови протоколу Ради профспілки від 11.02.2021 №P-11 та додаток із вимогами Профспілки. У зазначених листах повідомлялося, що на засіданні Ради профспілки затверджено вимоги до АТ «Укрзалізниця» та запропоновано розглянути їх і повідомити про прийняте рішення протягом трьох днів з моменту отримання відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Перевірка поданих документів проводилася відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положення № 44, Положення № 28, Положення № 65, Положення № 43, та Інструкції № 33.
У ході проведення перевірки у представників сторін колективного удового спору (конфлікту) витребувані необхідні документи, з яких встановлено таке:
З матеріалів справи встановлено, що вимоги Профспілки залізничників і транспортних будівельників України були сформовані та затверджені протоколом засідання Ради профспілки від 11 лютого 2021 року №P-11. Рішення про проведення засідання прийнято Головою Профспілки відповідно до Статуту Профспілки, про що члени Ради були повідомлені телеграмою від 09.02.2021.
В умовах карантину через COVID-19 засідання відбулося із застосуванням додатку Zoom, що відповідає п. 6.1.2 Статуту Профспілки. На засіданні були присутні 40 із 59 членів Ради, що забезпечило кворум, і 100 % присутніх проголосували за затвердження вимог до АТ «Укрзалізниця» та визначення органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників - президії Ради профспілки.
Вимоги були оформлені відповідним протоколом і надіслані роботодавцю - Голові правління АТ «Укрзалізниця» Жмаку В.М. - листом №77/04 від 11.02.2021. У відповіді від 17.02.2021 заступником директора з управління персоналом та соціальної політики Безпальком О.М. і в.о. члена правління Синяковим І.О. повідомлено про відсутність повноважень АТ «Укрзалізниця» самостійно приймати рішення щодо збільшення видатків, зокрема на персонал, та запропоновано провести узгоджувальну зустріч для вироблення спільних рішень. Жодних документів, що підтверджують повноваження цих осіб, до НСПП не подано, що ускладнює перевірку достовірності наданої відповіді.
У зв'язку з цим, відповідно до постанови Президії Ради профспілки від 25.02.2021 №пр-51, було вирішено не погоджуватися з рішенням представників адміністрації АТ «Укрзалізниця» та вступити в колективний трудовий спір, про що письмово повідомлено відповідні органи влади та роботодавця у встановлений законом строк.
Суд зазначає, що процедура формування та затвердження вимог, визначення органу для представництва інтересів працівників і надсилання вимог роботодавцю була здійснена відповідно до норм Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Вимоги найманих працівників відповідають статті 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Так, перша вимога стосується усунення порушень Галузевої угоди щодо підвищення заробітної плати залізничників не менше ніж на 25?% шляхом перегляду тарифних ставок і посадових окладів із збереженням міжрозрядних та міжпрофесійних співвідношень. Зміст цієї вимоги відповідає законодавству про працю та положенням Галузевої угоди і може бути предметом спору.
Друга вимога передбачає виплату винагороди за підсумками роботи за 2019 рік відповідно до п.?3.2.24 Галузевої угоди. Вона визначає розбіжності між сторонами щодо виконання законодавства про працю та може бути предметом спору.
Третя вимога стосується скасування режиму неповного робочого тижня для працівників Товариства, запровадженого з порушенням ст.?247 КЗпП України та п.?3.7.5 Галузевої угоди. Вона підлягає реєстрації та може бути предметом спору.
Четверта вимога передбачає скасування рішення правління АТ «Укрзалізниця» про створення філії «Вантажний перевізник UZ-Cargo», що прийняте з порушенням п.?3.1.2 Галузевої угоди. Вона відповідає законодавству та може бути предметом спору.
П'ята вимога стосується скасування наказу АТ «Укрзалізниця» про затвердження граничної штатної чисельності регіональних філій, що не відповідає законодавству та п.?5.10 Галузевої угоди, і може бути предметом спору.
Шоста вимога передбачає збільшення добових витрат на відрядження з 200?грн до 600?грн, що відповідає законодавству та п.?3.2.11 Галузевої угоди і може бути предметом спору.
Сьома вимога стосується виконання п.?3.6.20 Галузевої угоди щодо перерахування пенсійних внесків до Професійного недержавного пенсійного фонду «Магістраль». Вона відповідає законодавству та може бути предметом спору.
Восьма вимога передбачає усунення порушень положень Положення про укладання контрактів працівниками залізничного транспорту щодо продовження та припинення контрактів. Зміст вимоги відповідає законодавству та може бути предметом спору.
Дев'ята вимога стосується забезпечення повного виконання норм і гарантій Галузевої угоди та чинних колективних договорів у 2021 році. Вона відповідає законодавству та може бути предметом спору.
З огляду на викладене, зареєстровані розпорядженням НСПП від 15.03.2021?№?097-р вимоги Профспілки та погодження/непогодження їх сторонами підлягають врегулюванню шляхом переговорів для досягнення компромісного вирішення.
Сторони колективного трудового спору (конфлікту) є належними.
У відповідно до статті 3 Закону сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на галузевому, територіальному рівнях є наймачі працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та організації роботодавців, їх об єднання або центральні органи виконавчої влади, або місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці.
Так, Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України (далі - Профспілка) зареєстрована Свідоцтвом від 14.03.2000 № 1359 та підтверджує статус всеукраїнської організації Статутом від 25.11.2016 № 028/16-00-П. Профспілка об'єднує громадян за професійними та трудовими інтересами, діє на всій території України через первинні, об'єднані, територіальні та дорожні організації.
Метою діяльності Профспілки є представництво та захист трудових і соціально-економічних прав членів у відносинах з роботодавцями, органами державної влади та місцевого самоврядування, забезпечуючи рівні права незалежно від професійних, вікових або статевих ознак.
Профспілка та її організації діють на підприємствах, установах і організаціях залізничного транспорту та транспортного будівництва, незалежно від форми власності. Вона представляє інтереси працівників у вирішенні індивідуальних та колективних трудових спорів відповідно до законодавства.
Повноваження Голови Профспілки підтверджені Протоколом VII З'їзду від 15.12.2016 № 3 їзд-7.
Відповідно, Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України є належною стороною у колективному трудовому спорі.
Повноваження Акціонерного товариства "Укрзалізниця" по вирішенню зазначених вимог, визначені статутом AT "Укрзалізниця" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 "Питання акціонерного товариства "Українська залізниця" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 року № 452) т.2, а.с. 152), відповідно до пунктів якого:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення Акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій кого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 "Про творення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (т.2, а.с.153-155).
Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Товариство має цивільні права та обов'язки, у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, цим Статутом та внутрішніми документами товариства, прийнятими відповідно цього Статуту.
Товариство має право від свого імені вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, виступати позивачем та відповідачем у суді, крім випадків, передбачених законодавством та цим Статутом.
Товариство в установленому порядку має право бути засновником, співзасновником та учасником інших юридичних осіб.
Товариство утворює філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи як на території України, так і за її межами, які діють на підставі положень.
Товариство діє на принципах повної господарської самостійності самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань.
Фінансово-господарська діяльність товариства провадиться відповідно до фінансового плану, який складається товариством згідно з законодавством, погоджується наглядовою радою та затверджується загальними зборами товариства.
Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями товариства. Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах належного йому майна, набутого на праві власності відповідно до законодавства.
Засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.
Управління корпоративними правами держави стосовно товариства здійснює Кабінет Міністрів України.
Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу товариства, здійснює товариство.
Колегіальним виконавчим органом товариства, який здійснює правління його поточною діяльністю, є правління.
Правління очолює голова правління.
128. Функції Голови правління:
Підпункт 19) призначає на посаду та звільняє з посади, визначає мови оплати праці працівників товариства (крім тих, призначення яких віднесено до компетенції загальних зборів або наглядової ради) і посадових осіб філій, представництв, інших відокремлених підрозділів товариства з урахуванням обмежень та у порядку, встановленому законодавством, застосовує до них заходи заохочення або дисциплінарного стягнення, приймає рішення про притягнення їх до матеріальної відповідальності;
Підпункт 20) укладає та розриває трудові договори з працівниками товариства, керівниками філій, представництв, інших відокремлених підрозділів товариства, визначає їх повноваження;
Підпункт 21) затверджує штатний розпис товариства, його філій, представництв, інших відокремлених підрозділів.
Трудовий колектив товариства становлять усі фізичні особи, які беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, цивільно-правового договору) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівників з товариством.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими міжгалузевими) угодами.
Захист і представництво інтересів трудового колективу товариства здійснює профспілковий орган, який уповноважений представляти його інтереси.
Таким чином, AT "Укрзалізниця", у межах повноважень, визначених законодавством України та іншими нормативно-правовими актами, може бути стороною колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні питань, передбачених статтею 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" при розгляді та вирішенні вимог Професійної спілки залізничників та транспортних будівельників України.
А тому Акціонерне товариство "Укрзалізниця" є належною стороною у вирішенню вимог у колективному трудовому спорі (конфлікті), оскільки вони визначені статутом AT "Укрзалізниця" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 "Питання акціонерного товариства "Українська залізниця" (в редакції постанови Кабінету Міністрів країни від 13 травня 2020 року № 452).
У відповідності до статті 6 Закону України "Про порядок вирішення елективних трудових спорів (конфліктів)", колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи, повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, уповноваженої ним особи або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від роботодавця, повноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців не надійшло.
Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати роботодавця, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення.
Згідно з постановою Президії Ради профспілки від 25.02.2021 № пр-51 було вирішено не погоджуватися з листом АТ «Укрзалізниця» від 17.02.2021, в якому повідомлено про відсутність повноважень самостійно приймати рішення за результатами розгляду вимог Профспілки. У зв'язку з цим Президія Ради прийняла рішення вступити в колективний трудовий спір і надіслати письмове повідомлення про його виникнення відповідним органам влади та роботодавцю відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Перевірка правомірності реєстрації спору між Профспілкою залізничників і транспортних будівельників України та АТ «Укрзалізниця» здійснювалась відповідно до вимог Закону та нормативних актів НСПП. За результатами перевірки прийнято Рішення НСПП від 15.03.2021 № 01-00/2021, яким встановлено, що колективний трудовий спір відповідає вимогам статей 2- 6 Закону.
Національна служба посередництва і примирення, як державний орган, лише перевіряє процедуру вступу в спір і відповідність поданих документів нормативним актам, не втручаючись у розгляд питань по суті, не зобов'язуючи сторони вести перемовини чи виконувати розпорядження, а фіксує юридичний факт виникнення конфлікту для подальшого інформування державного керівництва.
Суд, враховуючи Рекомендацію Міжнародної організації праці щодо добровільного примирення та арбітражу № 92 від 1964 року, підкреслює, що процедура добровільного примирення має бути доступною для своєчасного вирішення трудових конфліктів між роботодавцями та працівниками. Відповідно до пункту 46 Постанови Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 826/3400/17, Національна служба посередництва і примирення (НСПП) не ухвалює рішень, які зобов'язують сторони конфлікту до конкретних дій чи обмежують їхні права, а лише забезпечує процес примирення та сприяє врегулюванню спору шляхом переговорів.
Як вбачається з матеріалів справи, виникнення спору у цій справі зумовлено незгодою роботодавця із вимогами найманих працівників, зокрема з тими, які зазначені в оспорюваному розпорядженні, дотримання відповідачем процедури реєстрації колективного трудового спору.
Верховний Суд вже розглядав подібні спори і у постанові від 22 липня 2020 року у справі №826/3400/17, де сформовані правові висновки про те, що відповідно до наведених вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", зокрема статті 15, Національна служба посередництва та примирення у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів) не ухвалює рішень, які б зобов'язували сторін конфлікту до вчинення певних дій чи прийняття рішень або ж навпаки, ставали на заваді намірам сторін щодо врегулювання колективного трудового спору. Її завдання у цих правовідносинах полягає власне у тому, щоб допомогти, сприяти вирішити колективний трудовий спір (конфлікт), примирити сторін, тобто власне у посередництві, що вочевидь не передбачає ухвалення правових актів зобов'язального характеру.
Вказана позиція також підтримана у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі № 826/18097/16.
Позивач, висловлюючи незгоду зі спірним розпорядженням Національної служби посередництва та примирення, не пояснив яким чином прийняття цього розпорядження перешкоджає подальшому врегулюванню конфлікту та/або в чому полягає порушення його прав та інтересів внаслідок прийняття цього розпорядження.
Під час розгляду даної справи суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частини 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (частини 2 статті 77) у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з'ясування усіх обставин справи, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат, у відповідності до положень ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Національної служби посередництва і примирення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.