29 вересня 2025 року справа №320/45109/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Якушевої Євгенії Анатоліївни, Міністерства юстиції України, третя особи Сирота Олександр Володимирович про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського міського нотаріального округу Якушевої Євгенії Анатоліївни (далі - відповідач 1), Міністерства юстиції України (далі - відповідач 2), третя особа - ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення від 19.01.2024 №71200160 державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Якушевої Євгенії Анатоліївни про реєстрацію права власності на закінчений будівництвом об'єкт житловий будинок садибного типу загальною площею 1132,7 кв.м., житловою площею 708,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2865215380000, ідентифікатор об'єкта в ЄДЕСББ 01.3045770.5038590.20231208.93.0000.40) за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним і скасувати наказ № 1657/7 від 23.06.2024 Міністерства юстиції України про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Якушевої Євгенії Анатоліївни від 19.01.2024 № 71200160 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності на закінчений будівництвом об'єкт - житловий будинок садибного типу загальною площею 1132,7 кв. м., житловою площею 708,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2865215380000, ідентифікатор об'єкта в ЄДЕСББ 01.3045770.5038590.20231208.93.0000.40), зареєстровано за ОСОБА_2 , порушено її права та законні інтереси. Крім того, наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2024 № 1657/7, яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на вищевказане рішення державного реєстратора, додатково порушено права позивача на ефективний захист та відновлення її прав у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Таким чином, позивач вважає, що як Оскаржуване рішення державного реєстратора, так і Оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а їх наслідком стало порушення прав позивача на володіння, користування та розпорядження майном.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/45109/24 передана 03.10.2024 до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
На виконання ухвали суду від 03.10.2024 надійшла заява про усунення недоліків позову.
Таким чином недоліки позову усунуті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/45109/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач 2 не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки до Міністерства юстиції України 08.05.2024 надійшла скарга ОСОБА_1 (№ СК-2651-24) на рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Якушевої Є.А. від 19.01.2024 № 71200160 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Скаржниця просила анулювати вказане рішення та обмежити доступ нотаріуса до Державного реєстру прав. 06.06.2024 Центральна колегія Міністерства юстиції України розглянула скаргу та дійшла висновку, що оскаржуване рішення нотаріуса відповідає вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав. На підставі висновку Колегії 23.06.2024 було прийнято наказ № 1657/7, яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Скаржниця посилалася на своє право власності на житловий будинок за тією ж адресою, підтверджене свідоцтвом від 11.02.2009 та розпорядженням Голосіївської РДА про присвоєння поштової адреси. Водночас Колегією встановлено, що рішення нотаріуса від 19.01.2024 ґрунтувалося на належних та достатніх документах, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та Державного земельного кадастру, що підтверджують законність державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 . Отже, оскаржуване рішення приватного нотаріуса прийнято відповідно до чинного законодавства, а тому скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягала.
В матеріалах справи наявна відповідь на відзив, згідно з якою позивач не погоджується з доводами відповідача 2 та підтримує свої позовні вимоги.
Також в матеріалах справи наявні заперечення на відповідь на відзив, згідно з яким відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
28.10.2008 розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації № 1431 затверджено акт державної приймальної комісії та прийнято в експлуатацію житловий будинок і господарські споруди за адресою: АДРЕСА_2 .
27.11.2008 рішенням Київської міської ради № 645/645 найменовано вулиці нового мікрорайону, зокрема - АДРЕСА_1 (раніше проектна назва - АДРЕСА_3 ).
11.12.2008 рішенням Київської міської ради № 797/797 ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,08 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , та видано державний акт на право власності.
13.01.2009 розпорядженням Голосіївської РДА № 14 індивідуальному житловому будинку, введеному в експлуатацію за адресою АДРЕСА_4 , присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .
11.02.2009 Головним управлінням житлового забезпечення КМДА видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на житловий будинок загальною площею 303,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано 18.02.2009 за № 45781.
У 2024 році позивач замовила технічний паспорт на цей будинок, який було внесено до ЄДЕССБ. Надалі вона звернулася із заявою про державну реєстрацію права власності, проте рішенням державного реєстратора Департаменту реєстрації КМДА № 72794923 від 25.04.2024 їй відмовлено, оскільки право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 вже зареєстроване за іншою особою.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 02.05.2024 № 377067845, 19.01.2024 приватним нотаріусом КМНО Якушевою Є.А. на підставі рішення № 71200160 зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 1132,7 кв. м за цією ж адресою за ОСОБА_2 .
Таким чином, за однією поштовою адресою - АДРЕСА_1 - зареєстровано два різних житлових будинки. При цьому Голосіївська РДА підтвердила, що розпорядження про присвоєння адреси житловому будинку ОСОБА_2 не видавалось. Також у містобудівних умовах і обмеженнях зазначено, що адреса не присвоювалась.
За цих обставин позивач вважає, що державний реєстратор Якушева Є.А. прийняла рішення № 71200160 з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015, що стало підставою для звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України.
В той же час, скарга задоволена не була.
Вважаючи протиправними рішення від 19.01.2024 №71200160 державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Якушевої Євгенії Анатоліївни про реєстрацію права власності на закінчений будівництвом об'єкт житловий будинок садибного типу загальною площею 1132,7 кв.м., житловою площею 708,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2865215380000, ідентифікатор об'єкта в ЄДЕСББ 01.3045770.5038590.20231208.93.0000.40) за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , а також наказ № 1657/7 від 23.06.2024 Міністерства юстиції України про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
На відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Статтею 37 цього Закону регламентовано порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
Зокрема, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов'язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду (ч.1).
Міністерство юстиції України розглядає:
1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;
3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.
Під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється також перевірка відповідності законодавству у сфері державної реєстрації прав рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, що оскаржувалися до відповідного територіального органу.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації (крім рішень про державну реєстрацію прав), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган (ч. 2).
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав.
Рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", може бути оскаржене суб'єктом, який бере участь у формуванні, реалізації та моніторингу ефективності державної санкційної політики, правоохоронними органами, а також суб'єктом, уповноваженим дорученням Кабінету Міністрів України на здійснення заходів, пов'язаних із тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції, протягом двох місяців з дня, коли відповідний суб'єкт дізнався про таке рішення державного реєстратора.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав.
Строк для подання скарги, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року такого строку.
Строк для подання скарги, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця такого строку. Якщо закінчення строку для подання скарги, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, що не має відповідного числа, такий строк закінчується в останній день цього місяця.
Якщо закінчення строку для подання скарги припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем такого строку є перший після вихідного, святкового чи іншого неробочого дня робочий день.
Строк для подання скарги не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу подано до установи зв'язку чи направлено іншими засобами зв'язку (ч. 4).
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Скарга на рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", має містити обставини, якими суб'єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом третім частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Якщо з дня прийняття рішення державного реєстратора, прийнятого з порушенням Закону України "Про санкції", спливло більше двох місяців, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про таке рішення у сфері державної реєстрації прав.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником або його представником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником або його представником з використанням кваліфікованого електронного підпису або застосуванням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". До скарги, підписаної представником, додаються докази на підтвердження його повноважень.
До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.
До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подана особою, яка не має на це повноважень, або що не містить відомостей про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, дати, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо зазначення такої дати є обов'язковим), підпис скаржника або його представника, повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.
Скарга на рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", яка не містить обставин, якими суб'єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій, повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.
Скарга, подана в електронній формі без використання кваліфікованого електронного підпису або без застосування засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.
Повернення скарги не позбавляє скаржника права на повторне її подання в установленому порядку.
Перебіг строку на оскарження зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення скаржнику (ч. 4).
Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.
У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.
Закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав не є підставою для повернення скарги, відмови в її задоволенні чи залишення її без розгляду.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, розгляд якої не належить до компетенції Міністерства юстиції України, його територіального органу, не пізніше п'яти днів з дня її надходження направляється за належністю, про що повідомляється скаржник.
Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлені ним факти використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами можуть бути об'єднані для розгляду, якщо це сприятиме своєчасному, всебічному та об'єктивному встановленню відповідних обставин. У такому разі строк розгляду обраховується з дня надходження першої із скарг (ч. 5).
За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
про залишення скарги без розгляду по суті.
Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо:
1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;
2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;
3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав;
4) скаргу подано особою, права якої у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено;
5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;
6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду;
7) набрало законної сили судове рішення, яким оскаржуване рішення скасовано або оскаржувані дії, бездіяльність у сфері державної реєстрації прав визнані вчиненими з порушенням цього Закону та анульовані;
8) скаргу подано на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що прийняті, вчинені до 1 січня 2016 року (ч. 6).
У разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:
1) визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.
Підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є:
а) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2-1, 4 частини першої статті 3 цього Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав;
б) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав;
в) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції". У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну санкцію (з посиланням на відповідне положення Закону України "Про санкції"), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 цієї частини.
Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Одночасно із визнанням прийнятим з порушенням цього Закону та анулюванням рішення державного реєстратора, анулюванням рішення територіального органу Міністерства юстиції України, а також у разі відсутності підстав для їх анулювання Міністерство юстиції України може прийняти одне із рішень, передбачених пунктами 4-6 цієї частини;
2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов'язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;
3) зобов'язання державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов'язання;
4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерством юстиції України або його територіальним органом, яким прийнято відповідне рішення, протягом п'яти робочих днів вирішується питання про передачу на розгляд іншого державного реєстратора документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора. У разі якщо інші державні реєстратори, які перебувають у трудових відносинах з відповідним суб'єктом державної реєстрації прав, відсутні або державним реєстратором є нотаріус, такі документи передаються до територіально найближчого суб'єкта державної реєстрації прав, що має не менше трьох державних реєстраторів, які мають доступ до Державного реєстру прав, або іншому нотаріусу (нотаріусам) за попереднім погодженням із ним (ними). У разі прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав стосовно нотаріуса такому нотаріусу забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону;
5) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
6) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення про визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України за результатами розгляду відповідної скарги приймаються виключно Міністерством юстиції України.
У разі якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав виявлено порушення законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних чи юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів для повідомлення про це правоохоронних органів.
У разі визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав Міністерство юстиції України забезпечує відновлення попереднього становища, яке існувало до прийняття такого рішення, шляхом внесення відомостей до Державного реєстру прав у порядку, встановленому частиною третьою статті 26 цього Закону (внесення відомостей про скасування, набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно).
У разі визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав територіальні органи Міністерства юстиції України забезпечують відновлення попереднього становища, яке існувало до прийняття такого рішення, шляхом внесення відомостей до Державного реєстру прав у порядку, встановленому абзацом першим частини четвертої статті 26 цього Закону.
Особа, чиї права та законні інтереси були порушені внаслідок прийняття державним реєстратором скасованого (анульованого) рішення, має право на відшкодування майнової та моральної шкоди відповідно до статті 38 цього Закону (ч. 7).
Рішення, передбачені пунктами 1 і 2 частини сьомої цієї статті, виконуються посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіального органу не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання заяв, документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. Наявність інших зареєстрованих заяв щодо певного об'єкта нерухомого майна, обтяжень речових прав на такий об'єкт нерухомого майна, рішень про заборону вчинення реєстраційних дій (крім судових рішень про заборону вчинення реєстраційних дій посадовими особами Міністерства юстиції України, його територіального органу) не є підставою для відкладення виконання рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, відмови в його виконанні або для зупинення відповідної державної реєстрації прав.
Рішення, передбачені пунктом 3 частини сьомої цієї статті, виконуються державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав у строки, визначені Міністерством юстиції України, його територіальними органами.
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктом 4 частини сьомої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.
Рішення, передбачені пунктами 5 і 6 частини сьомої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття (ч. 8).
Процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128.
Пунктом 3 Порядку № 1128 передбачено, що скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін'юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1128 розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".
Згідно з п. 3 Порядку № 1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін'юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:
оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;
наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;
наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;
наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання;
здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;
подання скарги особою, яка не має на це повноважень;
закінчення встановленого законом строку подачі скарги;
розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.
Судом встановлено, що до Міністерства юстиції України дійсно надходила скарга ОСОБА_1 на рішення приватного нотаріуса Якушевої Є.А. від 19.01.2024.
За результатами її розгляду колегією Міністерства юстиції України встановлено, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 була проведена приватним нотаріусом у повній відповідності до вимог чинного законодавства, з дотриманням визначеної процедури.
Під час розгляду зазначеної скарги уповноваженим органом було перевірено наявність та належність усіх необхідних відомостей із ЄДЕССБ, технічного паспорта, витягу з Реєстру будівельної діяльності, а також даних Державного земельного кадастру. Зі змісту наданих документів убачається, що вони відповідали критеріям, передбаченим Порядком № 1127, та підтверджували законність вчиненої державної реєстрації.
Так, посилання скаржниці на порушення її прав ґрунтувалися на обставині наявності у неї свідоцтва про право власності на інший житловий будинок, який має таку ж поштову адресу. Водночас суд зазначає, що сам по собі факт дублювання адреси не є свідченням незаконності дій чи рішень державного реєстратора, оскільки вирішення питання про присвоєння та зміну адрес відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, а не приватного нотаріуса.
В той же час судом встановлено, що приватний нотаріус, приймаючи оскаржуване рішення, здійснив перевірку наданих документів належним чином, дотримався вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1127, і підстав сумніватися у правомірності його дій суд не вбачає.
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення приватного нотаріуса відповідає вимогам законодавства, а правові підстави для його скасування відсутні.
Відтак Міністерство юстиції України обґрунтовано відмовило у задоволенні скарги ОСОБА_1 , а заявлені позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу на те, що позивач зверталась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Набок Віталія Миколайовича з метою проведення державної реєстрації права власності на належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1 .
В той же час, Рішенням № 72794923 від 25.04.2024 їй було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, оскільки за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок, який має інші технічні характеристики та розташований за тією ж адресою, вже зареєстровано за іншою особою.
Суд встановлює, що об'єкт нерухомого майна, який належить позивачу, відрізнявся технічними характеристиками від об'єкта, що належить третій особі. Проте державний реєстратор відмовив у реєстрації виключно на підставі дублювання поштової адреси, що не відповідає законодавству про державну реєстрацію прав.
Отже, суд погоджується з доводами відповідача 2 про те, що належним способом захисту порушеного права для позивача є оскарження саме рішення державного реєстратора про відмову у проведенні державної реєстрації права власності на належний йому об'єкт та зобов'язання зареєструвати право власності за ним, адже оскарження державної реєстрації права власності третьої особи не є ефективним способом захисту порушеного права та може порушити законні права цієї особи на державну реєстрацію її майна.
Також суд звертає увагу на те, що між позивачем та третьою особою відсутній спір щодо права власності на конкретний об'єкт нерухомого майна, що виключає право позивача оскаржувати реєстрацію права власності третьої особи. Третя особа має безумовне право на державну реєстрацію права власності на належний їй об'єкт нерухомого майна.
Так, відсутність порушеного права або невідповідність обраного позивачем способу його захисту передбаченим законом способам встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для відмови у задоволенні позову (аналогічні висновки щодо неможливості оскарження реєстрації права власності третіх осіб викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 161/18677/17), від 15 липня 2019 року (справа № 420/5625/18), від 16 жовтня 2019 року (справа № 804/365/13-а) та від 14 січня 2020 року (справа № 1240/2981/18).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вище зазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Якушевої Євгенії Анатоліївни, Міністерства юстиції України, третя особи Сирота Олександр Володимирович про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.