29 вересня 2025 року Київ № 320/22090/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши заяву Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області, подану в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, про зміну способу виконання рішення у справі №320/22090/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Служби безпеки України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 адміністративний позов задоволено повністю, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язано Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (ЄДРПОУ 20001792, адреса місцезнаходження: 01010, м. Київ, пров. Аскольдів, б. 3А) судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
23.07.2025 на адресу суду від Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області надійшла заява про зміну способу виконання рішення суду, в якій відповідач просить суд:
- ухвалити у справі №320/22090/25 на підставі статті 378 КАС України судове рішення щодо зміни або визначення способу виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2025:
1) доручивши виконання цього рішення суду органом державної влади (суб'єктом владних повноважень), уповноваженим згідно Порядком №45 на присуджене позивачу ОСОБА_1 складання довідки для перерахунку його пенсії з дотриманням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України;
2) у частині, що стосується розподілу судових витрат, шляхом заміни стягнення з Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області компенсації судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_1 , на повернення йому (позивачу) на підставі п. 11 ч.2 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» сплаченого ним судового збору у повному обсязі з метою відвернення протиправного спричинення шкоди державі, державним інтересам у сфері національної безпеки.
Означена заява мотивована тим, що визначений судом у справі №320/22090/25 спосіб виконання його рішення суперечить положенням ч.2 ст. 19 Конституції України, оскільки ГУ СБУ не має передбачених Конституцією і законами України повноважень для того, щоб діяти у визначений судом спосіб. ГУ СБУ не мало і не має ні можливостей, ні повноважень на складання і видачу прошеної позивачем довідки за формою, передбаченою відповідним додатком до Порядку №45, тим паче, за відсутності відповідного списку, який згідно з цим Порядком може складатися і надаватися до уповноважених органів виключно органом пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд зазначає, що у зв'язку з розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 “Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації», рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Враховуючи запровадження на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.
Розглянувши по суті подану відповідачем заяву, суд виходить з наступного.
Конституційний Суд України, аналізуючи приписи Основного Закону України щодо обов'язковості виконання судових рішень, неодноразово наголошував на потребі визначити на законодавчому рівні належні й дієві національні юридичні механізми здійснення судочинства та виконання судових рішень, які засновані на основних засадах судочинства, що їх установлено в Конституції України, та які уможливлюють забезпечення судового захисту, поновлення порушених прав і свобод особи.
Так, Конституційний Суд України вказував, що виконання судового рішення охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); “обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання» (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р (II)/2019).
Крім того, в Рішенні від 01.03.2023 №2-р (II)/2023 Конституційний Суд України вказав на те, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом у юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення; держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дасть змогу особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси.
Для належного та своєчасного виконання судових рішень в адміністративних справах суд повинен здійснювати контроль за їх виконанням, про що детально зазначено в розділі IV “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України, у якому визначено повноваження адміністративного суду з питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
За приписами частин першої, третьої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, норма статті 378 КАС України пов'язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.
Вищенаведені норми не дають чітких роз'яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці заявлених обставин.
Суд зазначає, наявних таких передумов заявником не доведено, а подання заяви про зміну або визначення способу виконання судового рішення фактично пов'язано з незгодою відповідача з судовим рішенням і є єдиним наведеним обґрунтуванням, що не є підставою для задоволення такої заяви.
Крім того, відповідач просить ухвалити у справі №320/22090/25 на підставі статті 378 КАС України судове рішення щодо зміни або визначення способу виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у частині, що стосується розподілу судових витрат, шляхом заміни стягнення з Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області компенсації судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_1 , на повернення йому (позивачу) на підставі п. 11 ч.2 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» сплаченого ним судового збору у повному обсязі з метою відвернення протиправного спричинення шкоди державі, державним інтересам у сфері національної безпеки, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 11 частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Водночас, суд констатує відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження звернення позивача до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що, в свою чергу, унеможливлює застосування пункту 11 частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір» до спірних відносин.
Окрім того, з аналізу змісту частини першої ст.378 КАС України, суд доходить висновку, що процесуальна норма визначає чіткий перелік суб'єктів, які можуть звернутись із заявою про встановлення чи зміну способу або порядку виконання рішення суду, та такими є лише стягувач чи державний виконавець, які згідно приписів в тому числі матеріальної норми, реалізовують свої права чи, відповідно, компетенцію на завершальній стадії судового провадження і примусового виконання судового рішення.
Аналіз статті 4 Закону України “Про виконавче провадження», яка визначає вимоги щодо виконавчих документів зокрема п.6 ч.1, у якій зазначено, що у виконавчому документів зазначаються дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню), дає підстави вважати, що на судове рішення чи то таке, що набрало законної сили, чи то таке, що підлягає негайному виконанню, за заявою стягувача видається виконавчий документ.
Доказів того, що позивач отримував виконавчий лист та звертав такий до примусового виконання у зазначеній частині, матеріали справи не містять, що є самостійною та достатньою умовою для відмови у задоволенні заяви.
Суд також звертає увагу на те, що фактично відповідач не згоден із прийнятим судом по суті рішення, у зв'язку з чим вважає за необхідне повторно роз'яснити заявнику право на подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
На підставі викладеного, суд вважає подану заяву Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про зміну способу виконання рішення у справі №320/22090/25 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області, подану в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, про зміну способу виконання рішення у справі №320/22090/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Парненко В.С.