29 вересня 2025 року № 640/6790/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №640/6790/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Національної комісії зі стандартів державної мови на користь ОСОБА_1 : середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.03.2022 по 13.04.2022 в розмірі 21 521,72 грн; середній заробіток за час затримки видачі копії наказу про звільнення за період з 14.04.2022 по 27.04.2022 в розмірі 13 695,64 грн; моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.
Зобов'язано Національну комісію зі стандартів державної мови змінити у трудовій книжці формулювання причин звільнення ОСОБА_1 , у якій вказати частину 3 статті 38 К3пП України: зі «Звільнена з посади 23.03.2022 на підставі ст. 38 КЗпП України» на «Звільнена з посади 23.03.2022 на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України».
В іншій частині вимог позову відмовлено.
Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просить суд ухвалити у справі №640/6790/22 додаткове рішення, яким стягнути з Національної комісії зі стандартів державної мови на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, та оплату судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Відповідачем подані заперечення на заяву позивача, в яких зазначає, що розмір правничої допомоги у сумі 20 000,00 грн є завищеним та необґрунтованим з огляду на описаний обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Окрім цього, у обсязі наданих адвокатом послуг та виконаних робіт не було об'єктивної необхідності, у зв'язку з чим відповідач просить суд визнати розмір витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем у справі № 640/6790/22, завищеним та відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат повністю.
Згідно з частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки судове рішення у справі №640/6790/22 прийнято в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, також, здійснюється в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вивчивши матеріали справи, зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
До заяви про розподіл судових витрат додано:
- копію Договору № ЖКВ-11/04/22 від 11.04.2022 про надання правової (правничої) допомоги;
- копію Додаткової угоди №1 від 11.04.2022 року;
- копію акту прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 15.05.2025 року.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.
Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження виконання умов Договору № ЖКВ-11/04/22 від 11.04.2022 про надання правової (правничої) допомоги та Додаткової угоди №1 від 11.04.2022 року надано до суду акт прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 15.05.2025 року, згідно з яким адвокатом виконано роботи/надано послуги в повному обсязі, а саме:
1.1 Підготовлено та подано позовну заяву до суду І-ї інстанції щодо стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії до Національної комісії зі стандартів державної мови, а також підготовлено та подано інші документи, необхідні для представництва інтересів Клієнта в суді 1-ї інстанції під час розгляду поданої позовної заяви.
1.2 Здійснено представництво інтересів Клієнта в суді І-ї інстанції під час розгляду позовної заяви.
Вартість юридичних послуг, зазначених у п. 1, визначається у фіксованому розмірі та складає: 20 000 (двадцять тисяч) грн., в тому числі 20% ПДВ.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":
- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);
- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);
- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).
Згідно з положеннями статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
У заяві про ухвалення додаткового рішення представником позивача надається також детальний опис обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Зокрема, зазначається, що представником 11.04.2022 надані консультації клієнту щодо правового регулювання звільнення працівника, в тому числі особливостей звільнення з державної служби у зв'язку із порушенням роботодавцем законодавства про працю (національного законодавства, судової практики, інформаційного простору). 30.05.2022 складання заяви про уточнення позовних вимог, формування додатків та направлення відповідачу та суду. 16.05.2024 складання адвокатом Оскольським А.С. адвокатського запиту до Київського окружного адміністративного суду щодо стадії розгляду справи № 640/6790/22. 10.06.2024 складання заяви про усунення недоліків на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 640/6790/22. 19.07.2024 складання заяви про уточнення позовних вимог, формування додатків та направлення відповідачу та суду. 21.01.2025 складання та подання до суду клопотання про дотримання розумних строків розгляду справи. 18.04.2025 складання та подання до суду клопотання про дотримання розумних строків розгляду справи. 15.05.2025 ознайомлення адвокатом Оскольським А.С. з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2025.
Суд зазначає, що відшкодуванню судом підлягають послуги лише безпосередньо пов'язані з розглядом адміністративної справи.
Відшкодування витрат, зокрема, таких як послуги з надання юридичної консультації, а також, робота з нормативною базою не підлягають стягненню з відповідача, оскільки не пов'язані з розглядом адміністративної справи, а надані позивачу адвокатом у межах власної оплатної адвокатської діяльності.
Суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №640/6790/22 не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 10 000,00 грн.
Судом встановлено, що визначені адвокатом дії в акті наданих послуг є частково доведеними та підлягають частковому задоволенню судом у загальному розмірі на суму 10 000,00 грн.
Вказана сума у розмірі 10 000,00 грн. є співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Враховуючи, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №640/6790/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково та ним не вирішувалось питання розподілу судових витрат щодо сплаченого судового збору, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Національної комісії зі стандартів державної мови.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Національної комісії зі стандартів державної мови (01135, м. Київ, проспект Берестейський, 10; ідентифікаційний код 43510755) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. та судові витрати із сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Парненко В.С.