Рішення від 29.09.2025 по справі 320/10766/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року м. Київ справа №320/10766/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз"

про стягнення заборгованості в розмірі 376 460,59 грн, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - ГУ ДПС у Чернівецькій області/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" (далі - ТОВ "Укртехінвестгаз"/відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 376 460,59 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості, після порушення справи про банкрутство та одночасного введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, станом на дату подання позову, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехінвестгаз» (код ЄДРПОУ 34300297) утворилась поточна заборгованість у розмірі 376 460, 59 грн. (у тому числі: по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 11 656, 00 грн. основного платежу та по орендній платі з юридичних осіб у сумі 364 804, 59 грн. основного платежу), яка виникла у результаті несплати самостійно задекларованих сум грошового зобов'язання. А тому, оскільки вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому, позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався та не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Даною ухвалою зобов'язано позивача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду:

- повний витяг із ЄДР на відповідача;

- довідку про суму податкового боргу, який є предметом стягнення у даній справі станом на 14.03.2025;

- зворотній бік інтегрованої картки платника з податку на додану вартість з повним описом графи "Опис операції" станом на час розгляду справи.

Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

24.03.2025 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвалою від 17.03.2025.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ТОВ «Укртехінвестгаз» (код ЄДРПОУ 34300297) згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа 13.04.2006 за місцезнаходженням: 01010, місто Київ, бульвар Миколи Гайцана, будинок 6.

ТОВ «Укртехінвестгаз» є платником податків та зборів і знаходиться з 14.04.2006 на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.

22.02.2021 ТОВ «Укртехінвестгаз» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік, в якій самостійно в графі 6.1 визначено суму податкового зобов'язання за податковий період у розмірі 2 820, 00 грн.; розмір квартальних авансових внесків становить 705, 00 грн. (додаток 2).

14.02.2022 ТОВ «Укртехінвестгаз» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, в якій самостійно в графі 6.1 визначено суму податкового зобов'язання за податковий період у розмірі 3 055, 00 грн.; розмір квартальних авансових внесків становить 763, 75, 00 грн. (додаток 2).

20.02.2023 ТОВ «Укртехінвестгаз» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік, в якій самостійно в графі 6.1 визначено суму податкового зобов'язання за податковий період у розмірі 3 149, 00 грн.; розмір квартальних авансових внесків становить 787,25 грн. (додаток 2).

19.02.2024 ТОВ «Укртехінвестгаз» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік, в якій самостійно в графі 6.1 визначено суму податкового зобов'язання за податковий період у розмірі 3 337, 00 грн.; розмір квартальних авансових внесків становить 834, 25 грн. (додаток 2).

Також, 22.05.2022 ТОВ «Укртехінвестгаз» подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2024 рік, в якій самостійно в графі 3 визначено суму податкового зобов'язання за податковий період у розмірі 364 804, 59 грн. по терміну сплати 22.05.2024 у сумі 17430,43 грн.; по терміну сплати 30.05.2024 у сумі 38597,07 грн.; по терміну сплати 01.07.2024 у сумі 38597,07 грн.; по терміну сплати 30.07.2024 у сумі 38597,07 грн.; по терміну сплати 30.08.2024 у сумі 38597,07 грн.; по терміну сплати 30.09.2024 у сумі 38597,07 грн.; по терміну сплати 30.10.2024 у сумі 38597,07 грн.; по терміну сплати 02.12.2024 у сумі 38597,07 грн.; по терміну сплати 30.12.2024 у сумі 38597,07 грн.; по терміну сплати 30.01.2025 у сумі 38597,07 грн.

26.03.2023 ГУ ДПС у Чернівецькій області сформовано податкову вимогу за №0003296-1303-2413, яку було надіслано позивачу та вручено останньому 10.10.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з відомостями зворотнього боку інтегрованої картки платника податків, на момент звернення до суду, за ТОВ «Укртехінвестгаз» обліковується заборгованість:

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 11 656, 00 грн.;

- по орендній платі з юридичних осіб у сумі 364 804, 59 грн.

Дана заборгованість також підтверджується довідкою ГУ ДПС у Львівській Чернівецькій області про суми податкового боргу станом на 14.03.2025.

Отже, загальна сума податкової заборгованості становить 376 460,59 грн.

Оскільки податковий борг платником податків в добровільному порядку не сплачено, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Станом на день розгляду справи доказів погашення податкового боргу чи оскарження податкової вимоги суду не надано.

V. Оцінка суду.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу встановлює, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Так, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою податку на майно (підпункт 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України).

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1, підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об'єктом оподаткування об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Порядок погашення податкового боргу і відповідні дії податкового органу визначаються главою 9 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу платника податків здійснюється податковим органом за рахунок будь-якого майна такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що з метою погашення податкового боргу орган стягнення (державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України) звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В порядку пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Матеріали справи містять вимогу ГУ ДПС у Чернівецькій області сформовано податкову вимогу від 26.03.2023 №0003296-1303-2413, згідно якої, станом на 25.09.2023 податковий борг відповідача становить 5 886, 64 грн.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов'язань.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20 та інших.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частиною 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов'язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу. Виходячи з предмету справи, дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються наявності податкового боргу (вручення податкового повідомлення-рішення, узгодження визначеного ним грошового зобов'язання) та наявність підстав для стягнення податкового боргу у судовому порядку (направлення (вручення) податкової вимоги).

При цьому, суд звертає увагу, що існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаними до справи роздруківками інтегрованої картки платника податків, які за правилами статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України, є належними та допустимими доказами невиконання податкового обов'язку з боку відповідача.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 у справі №

910/5174/21 за заявою ТзОВ «ЕНЕРГО ТОРГ Україна» відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХІНВЕСТГАЗ» (код ЄДРПОУ 34300297), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХІНВЕСТГАЗ» (код ЄДРПОУ 34300297) зареєстровано як суб'єкт господарювання 14.04.2006 Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією. На обліку у податковому органі з 14.04.2006. Стан платника податків: порушено провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до правової позиції викладеної в постановах Верховного суду від 29.01.2019 року у справі 0670/4698/12 та від 04.12.2018 року у справі 826/14916/14 спори про стягнення податкового боргу, який виник після порушення справи про банкрутство та є поточною заборгованістю, а податковий орган відповідно поточним кредитором (що встановлено судовими інстанціями та не заперечується сторонами), не охоплюється дією мораторію в рамках порушеної справи про банкрутство, а відтак на цей борг не поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

21.04.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства. У зв'язку з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 р. № 2597- VIII та згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною 5 статті 41 зазначеного Кодексу передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Згідно пункту 87.10 статті 87 ПК України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.

У постанові ВС від 27.12.2023 по справі № 813/3085/17, суд зазначив, що слід урахувати висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 904/1693/19, в якому зазначено, що при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов'язань боржника.

Матеріалами справи встановлено, що заборгованість відповідача у розмірі 376 460, 59 грн. (по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 11 656, 00 грн. основного платежу та по орендній платі з юридичних осіб у сумі 364 804, 59 грн. основного платежу) виникла після порушення справи про банкрутство.

Таким чином, суд зазначає, що в силу норм статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства заявлені податковим органом вимоги є поточними, тому можуть бути стягненні з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз".

Таким чином, оскільки податкова вимога не відкликана, а відповідач добровільно не сплатив суму заборгованості, тому суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати.

Оскільки, відповідно до приписів статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200а, код ЄДРПОУ 44057187) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" (01010, м. Київ, вул. Миколи Гайцана, буд. 6, код ЄДРПОУ 34300297) з рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 376 460 (триста сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят) грн 59 коп. до відповідного місцевого бюджету.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.

Попередній документ
130615290
Наступний документ
130615292
Інформація про рішення:
№ рішення: 130615291
№ справи: 320/10766/25
Дата рішення: 29.09.2025
Дата публікації: 02.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.09.2025)
Дата надходження: 06.03.2025
Предмет позову: про стягнення податкового боргу