29 вересня 2025 року № 320/18440/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним наказу та витягу, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київської області від 22.03.2024 № 54 о/с, яким ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби до ГУНП в Донецькій області, звільнивши з посади старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області;
- визнати незаконним та скасувати витяг з наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 22.03.2024 № 54 о/с, в якому міститься інформація про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області, який є похідним від наказу Головного управління Національної поліції від 22.03.2024 № 54 о/c;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 22 березня 2024 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходить службу в Бучанському РУП ГУНП Київської області на посаді старшого інспектора ВРПП. У лютому 2024 року позивач звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Київської області з рапортом про переміщення позивача для подальшого проходження служби на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області. Однак, через різке погіршення стану здоров'я, 25.03.2024 був змушений звернутися з рапортом щодо залишення без розгляду рапорту про переміщення. У період з 11.03.2024 по 29.03.2024 позивач перебував на лікарняному. В той час, відповідачем було звільнено позивача з посади старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Бучанського районного управління поліції з 22 березня 2024 року та відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Позивач вказує, що з наказом Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Київської області від 22.03.2024 № 54 його не ознайомили.
В подальшому, 01.04.2024 позивач звертався до відповідача з проханням скасувати пункт в наказі № 54 від 21.03.2024 про його переміщення по службі в Покровське РУП ГУНП в Донецької області у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю через проведене оперативне лікування та потребою в довготривалому реабілітаційному періоді та просив надати інформацію щодо результату розгляду рапорту про відкликання рапорту. Відповіді на звернення позивач не отримав.
Позивач не погоджується з наказом про звільнення та вважає, що звільнення під час тимчасової непрацездатності є грубим порушенням діючого законодавства.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що позивач самостійно з власної ініціативи звернувся з рапортом про подальше переміщення його для подальшого проходження служби до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.
Також відповідач вказує, що на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу, (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Відповідач просить врахувати, що рапорт від 25.03.2024 про відкликання рапорту на переведення від 21.02.2024, поданий ОСОБА_1 вже після видання наказу про його переведення (наказ ГУНП в Київській області № 54 від 22.03.2024), а отже не впливає на правомірність такого наказу та, у свою чергу, не є законодавчо визначеною підставою для його скасування Головним управлінням. Жодними нормами діючого законодавства не встановлено процедури реалізації права особи (поліцейського) відкликати поданий рапорт про переведення, звільнення тощо. У спірному випадку визначальним є виключно наявність/відсутність волевиявлення позивача на переміщення. У свою чергу, перебування поліцейського, під час його переведення, на лікарняному не є перешкодою для його переміщення.
З приводу аргументів позивача щодо його хвороби, відповідач зауважує, що такі є неприйнятними з огляду на їх опосередковане відношення до правової ситуації стосовно переміщення поліцейського. Життєві обставини та стан здоров'я позивача не можуть слугувати підставою для скасування правомірного рішення відповідача з огляду на займану позивачем посаду поліцейського.
Позивач у відповіді на відзив вказує, що зауваження відповідача, що стан здоров'я не може слугувати підставою для скасування наказу про переміщення вважає неправомірним та таким, що порушує право на соціальний та правовий захист поліцейського.
Позивач вважає, що відповідачем не було враховано стан здоров'я позивача, який унеможливлює виконання покладених на нього обов'язків, враховуючи проведене оперативне лікування, довготривалу реабілітацію та неможливість самостійно пересуватися.
Також відповідачем не встановлювались результати виконання покладених на позивача обов'язків та/або його професійні, особисті якості, які б давали підстави для переміщення його на іншу посаду. Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський. Позивач зауважує, що відповідно до зазначеної норми, при переміщенні поліцейський зобов'язаний з'явитися на нове місце призначення та прийняти посаду, але враховуючи, що позивач для пересування використовує милиці, а також що переміщення відбулося на територію бойових дій, де є обов'язковість носіння засобів індивідуального захисту, що унеможливлює виконання позивачем наказу керівництва. Тобто відбір позивача, як кандидата на переміщення, відбувся формально. Законом України "Про Національну поліцію" не врегульовано випадки, коли переведення відбувається під час знаходження на лікарняному, а стан здоров'я ставить під сумнів подальшу придатність до виконання покладених посадових обов'язків.
Позивач вважає, що він був неправомірно переведений до іншої місцевості без його згоди через стан здоров'я, який унеможливлює подальше проходження служби. А враховуючи, що процедура переміщення передбачає звільнення з посади, вважає, що застосуванню підлягають норми ст. 40 КЗпП, де не допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.
Ухвалою суду від 16.09.2025 було витребувано у відповідача додаткові докази по справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач до 22.03.2024 проходив службу на посаді старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області.
19.02.2024 Головне управління Національної поліції в Донецькій області направило до ГУНП в Київській області листа, яким повідомлено, що до керівництва управління з рапортом про переведення для подальшого проходження служби звернувся капітан поліції ОСОБА_1 , старший інспектор відділу реагування патрульної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області, якому запропонували посади інспектора відділу реагування патрульної поліції Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області.
21.02.2024 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Київській області з рапортом щодо переміщення на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Покровського районного управління поліції в Донецькій області.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 22.03.2024 № 54 о/с «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 переміщено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, звільнивши його з посади старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області.
Підставою для винесення указаного наказу став рапорт ОСОБА_1 від 21.02.2024 та лист Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19.02.2024 №1343/12/01-2024.
Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.11.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 59 Закону №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (частина четверта статті 59 Закону №580-VIII).
За приписами частини першої статті 60 Закону № 580-VIII, відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Згідно із положеннями пункту 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII, переміщення поліцейських здійснюється: на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону.
Відповідно до змісту частини сьомої статті 65 Закону № 580-VIII, переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
Згідно з приписами частини восьмої статті 65 Закону № 580-VIII, переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (частина дев'ята статті 65 Закону № 580-VIII).
Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2024 позивач звернувся до відповідача з рапортом про переміщення його для подальшого проходження служби на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, що не є спірним у цій справі.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 22.03.2024 № 54 о/с «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 переміщено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, звільнивши його з посади старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області.
При цьому, суд зазначає, що підставою для винесення указаного наказу став саме рапорт ОСОБА_1 від 21.02.2024 та лист Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19.02.2024 № 1343/12/01-2024.
Отже, відповідачем було враховано побажання позивача, висловлене ним у рапорті від 21.02.2024, та прийнято спірний наказ.
Крім того, варто зауважити, що Законом України від 15.03.2022 №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон № 2123-IX), який набрав чинності з 01.05.2022, частину першу статті 60 Закону №580-VIII викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01.05.2022, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах.
Тобто до спірних правовідносин приписи ст.32 КЗпП України застосуванню не підлягають, а тому твердження позивача про зворотне, є необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом № 580/2706/23 від 31 січня 2025 року.
При цьому твердження позивача про те, що 25.03.2024 він звернувся з рапортом до відповідача про відкликання рапорту про переміщення у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, а також те, що його було незаконно звільнено зі служби в Бучанському РУП ГУНП в Київській області є необґрунтованим, оскільки спірний наказ було винесено до того як позивач просив відкликати поданий ним рапорт, а тому в суду відсутні підстави вважати такий наказ протиправним.
Також суд критично ставиться до доводів позивача, що його переведення відбулось під час тимчасової непрацездатності, оскільки спірним наказом позивача було переведено до іншого відділу поліції шляхом переміщення, а звільнення позивача з посади Бучанського РУП ГУНП в Київській області є лише процедурним питанням, що не є звільненням зі служби в Національній поліції України в цілому.
Крім того, судом не можуть бути враховані доводи позивача про те, що стан його здоров'я ставить під сумнів подальшу придатність до виконання покладених посадових обов'язків за новим місцем служби, оскільки такі обставини не впливають на правомірність прийнятого відповідачем рішення, а будь-які інші дії/бездіяльність чи рішення відповідача за наслідками звернення позивача після прийняття рішення про переведення позивачем не оскаржуються та не є предметом розгляду в даній справі.
З огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді є похідною від вимог про скасування наказу, який визнаний судом правомірним, то в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним наказу та витягу, поновлення на посаді - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.