30 вересня 2025 року Справа № 280/7021/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна. буд.29, ЄДРПОУ 40108688) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
12 серпня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Дмитра Апухтіна, буд, 29, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 40108688) зарахувати до стажу служби в поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) стаж служби в органах податкової поліції з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021;
визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Дмитра Апухтіна. буд. 29. м. Запоріжжя. 69005, код ЄДРІІОУ 40108088) здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 (РІІОКІІІІ 3017715915) надбавки за стаж служби в поліції, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з моменту прийняття на службу до Національної поліції України (з 02.06.2023) з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах державної фіскальної служби (податковій міліції) з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач в період з 13.06.2006 по 30.05.2017 (включно) та з 11.09.2018 по 31.08.2021 проходив службу на посадах начальницького складу податкової міліції, а з 02.06.2023 проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Запорізькій області. Відповідачем не зарахований до стажу служби позивача в поліції стаж служби в податковій міліції, який становить 13 років 11 місяців 7 днів, з чим позивач не згоден. У відповідь на рапорт позивача ГУНП в Запорізькій області листом від 16.07.2025 №3467/05/3-25 відмовлено у зарахуванні до стажу служби в поліції часу попередньої роботи в органах державної фіскальної служби (податкової міліції), перерахунку надбавки за стаж служби в поліції. Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
27 серпня 2025 року відповідачем до суду через систему «Електронний суд» надано відзив на позовну заяву. Відповідач проти вимог, викладених в позовній заяві, заперечує в повному обсязі та звертає увагу суду на те, що спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, визначає статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію». При вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції. При цьому, делегування ч. 4 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає останньому права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію». Так, обчислення стажу служби в поліції врегульовано статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію», частина друга цієї статті містить перелік посад (періодів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції. Відповідно до вищевикладеного, відповідач вважає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Запорізькій області щодо зобов'язання ГУНП в Запорізькій області зарахувати до стажу служби в поліції ОСОБА_1 стаж служби в органах податкової поліції з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021. Щодо зобов'язання ГУНП в Запорізькій області зарахувати Позивачу до стажу служби в поліції службу в податковій міліції з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021 відповідач зазначає про те, що ані положення Закону «Про Національну поліцію», ані постанова № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» не передбачають можливості обчислення надбавки за стаж з розрахунку вислуги років у пільговому обчисленні. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Позивач скористався своїм правом та 03.09.2025 надав до суду відповідь на відзив. Так, позивач наполягає на тому, що відповідачем протиправно не зараховано йому стаж роботи в органах податкової міліції до стажу служби у поліції.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 з 13.06.2006 по 30.05.2017, з 11.09.2018 по 31.08.2021 проходив службу в органах податкової міліції, а 02.06.2023 проходить службу в органах Національної поліції.
Згідно наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 05.08.2021 № 89-о «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних сил України за пунктом 64 підпунктом «г» Положення (через скороченні штатів) 31.08.2021, вислуга років на день звільнення складає: календарна - 20 років 02 місяці 08 днів; у пільговому обчисленні - 20 років 10 місяців 16 днів
Відповідно до висновку комісії ГУ Національної поліції в Запорізькій області про обчислення стажу служби в поліції для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 15.06.2023 комісією зараховано до стажу служби в поліції такі строки служби: з 15.08.1999 до 17.11.2005 (служба в ОВС), з 02.06.2023 до т.ч. (служба в НПУ).
Позивачем 27.06.2025 подано рапорт керівництву ГУ НП в Запорізькій області про зарахування до стажу служби в поліції стажу служби в органах податкової міліції.
Листом ГУНП в Запорізькій області від 16.07.2025 №3467/05/3-25 позивачу повідомлено про відсутність підстав для задоволення рапорту.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону №580-VIII).
Частинами першою - другою статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із частиною першою статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частина друга статті 78 Закону № 580-VIII визначає, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Як визначено частиною третьою статті 78 Закону №580-VIII під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Спірні правовідносини між сторонами склались щодо незарахування стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачу надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Як видно з матеріалів справи, позивач до служби в Національній поліції проходив службу в органах податкової міліції з 13.06.2006 по 30.05.2017, з 11.09.2018 по 31.08.2021, діяльність якої регламентувалася, зокрема, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ), а в подальшому Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Статтею 19 Закону №509-ХІІ було визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Відповідно до повноважень податкової міліції, визначених у статті 21 Закону №509-ХІІ, податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків; запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону №509-ХІІ особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 26 Закону №509-ХІІ держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в України» від 05.07.2012 №5083-VI (набрав законної сили 12.08.2012) втратив чинність Закон №509-ХІІ, а ПК України доповнено розділами XVIII-1 та XVIII-2 стосовно податкової міліції.
Так, статтею 348 ПК України (у редакції чинній на час проходження служби позивачем в податковій міліції) визначалося, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Пунктом 356.1 статті 356 ПК України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Згідно з пунктами 1-3 Інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 15.05.2008 №313, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.06.2008 за №553/15244, ця Інструкція визначає порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України, яка виплачується особам начальницького складу податкової міліції у розмірах і порядку відповідно до законодавства.
Дія цієї Інструкції поширюється на осіб, які перебувають на службі в податковій міліції і яким відповідно до законодавства присвоєні спеціальні звання начальницького складу податкової міліції, у тому числі осіб начальницького складу податкової міліції, що працюють на посадах державних службовців структурних підрозділів органів державної податкової служби України із залишенням їх у кадрах податкової міліції, та тих, що працюють в інших органах державної влади або на підвідомчих їм підприємствах, установах і в організаціях, а також в органах місцевого самоврядування, до яких вони відряджені відповідно до законодавства для виконання спеціальних робіт або обов'язків, із залишенням їх у кадрах податкової міліції.
Обчислення періодів служби для визначення стажу здійснюється у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць) у порядку, передбаченому законодавством для визначення стажу служби для призначення пенсії за вислугу років начальницькому складу податкової міліції.
В свою чергу, п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" від 30.10.1998 №1716 поширено на осіб начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби чинність постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей".
Встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, поліцейським, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, особам начальницького складу податкової міліції крім служби та часу, передбачених зазначеною постановою, до вислуги років зараховується служба в податковій міліції (органах податкової поліції) на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
При цьому, у пункті "б" статті 1-2 вказаного Закону зазначено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини 5 статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Суд зазначає, що питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже неодноразово досліджувалося Верховним Судом.
Так, 07.10.2020 Верховний Суд ухвалив постанову в справі №826/16143/18 за схожих фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин.
У наведеній постанові, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Враховуючи зазначене, суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
У контексті спірних правовідносин у справі №826/16143/18 Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Така правова позиція надалі підтримана Верховним Судом у постановах від 13.08.2021 у справі №440/1564/20, від 02.06.2022 у справі №280/8419/20, від 22.12.2022 у справі №380/8659/20.
З огляду на наведене на позивача під час проходження служби в період 13.06.2006 по 30.05.2017, з 11.09.2018 по 31.08.2021 в органах податкової міліції розповсюджувалася дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України (пізніше - поліції) та він мав такий же правовий статус як особи начальницького і рядового складу в органах внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції.
Відтак, відповідачем безпідставно не зараховано стаж служби позивача в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. У цілях встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки стаж служби зараховується календарно.
З огляду на викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування до стажу служби в поліції позивачу періоду служби в податковій міліції з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021 та зобов'язання відповідача зарахувати до стажу служби в поліції ОСОБА_1 стаж служби в органах податкової міліції з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Запорізькій області здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за стаж служби в поліції, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з моменту прийняття на службу до Національної поліції України (з 02.06.2023) з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах державної фіскальної служби (податковій міліції) з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021, суд зазначає, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому також у здійсненні перерахунку, нарахуванню та виплаті надбавки за стаж служби в поліції, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з моменту прийняття на службу до Національної поліції України (з 02.06.2023) з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах державної фіскальної служби (податковій міліції) з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021.
Оскільки позовна вимога в частині здійснення перерахунку, нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за стаж служби в поліції, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з моменту прийняття на службу до Національної поліції України (з 02.06.2023) з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах державної фіскальної служби (податковій міліції) з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021 є похідною та не від'ємною від позовної вимоги щодо зарахування до стажу служби в поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) стаж служби в органах податкової поліції з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021, то суд вважає за можливе їх розглянути одночасно.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за стаж служби в поліції, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з моменту прийняття на службу до Національної поліції України (з 02.06.2023) з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах державної фіскальної служби (податковій міліції) з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що в даній справі, заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, відповідно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким порушено права позивача у розмірі 1211,20 грн.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна. буд.29, ЄДРПОУ 40108688) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Дмитра Апухтіна, буд, 29, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 40108688) зарахувати до стажу служби в поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) стаж служби в органах податкової поліції з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021;
Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Дмитра Апухтіна. буд. 29. м. Запоріжжя. 69005, код ЄДРІІОУ 40108088) здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 (РІІОКІІІІ НОМЕР_1 ) надбавки за стаж служби в поліції, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з моменту прийняття на службу до Національної поліції України (з 02.06.2023) з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах державної фіскальної служби (податковій міліції) з 13.06.2006 по 30.05.2017 та з 11.09.2018 по 31.08.2021.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30 вересня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз