30 вересня 2025 року Справа № 280/5028/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (оформлену листом від 14.04.2025 №К-959) у розгляді заяви від 07.04.2025 щодо складання та видачі акту про встановлення факту постійного стороннього догляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своєю бабою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
Ззбов'язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.04.2025 року про складання та видачу акту про встановлення факту постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та видати акт встановлення факту здійснення особою постійного догляду (відповідно до постанови Кабінему Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»).
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у зв'язку з тим, що баба позивача потребує постійного стороннього догляду, який надається виключно ним, для подальшої реалізації права на відстрочку в ТЦК та СП, 07.03.2025 позивач звернувся з заявою до відповідача щодо складання та видачі акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду відповідно до постанови Кабінему Міністрів України від 16.05.2024 № 560. Однак, відповідач відмовив у видачі запитуваного підтвердження факту здійснення мною постійного догляду. З відмовою Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради у розгляді заяви позивача про встановлення факту здійснення постійного догляду позивач не погоджується, вважає, що відповідач не прийняв рішення по суті поданої заяви, на власний розсуд визначивши підстави для відмови у розгляді такої заяви. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 23 червня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що із матеріалів справи не вбачається наявність відповідних документів, які підтверджують неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (в даному випадку доньки ОСОБА_3 ) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи ОСОБА_2 : довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ. Цей перелік документів є вичерпним та будь-яких виключень з цього переліку законодавством не передбачено. Таким чином, дії Департаменту при відмові у передачі документів на розгляд комісії для складання та видачі акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 16.05.2024 № 560 є законними та неупередженими. При наявності вищезазначених документів, підтверджуючих неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд, ОСОБА_1 має право повторно звернутись до Департаменту із заявою про складання та видачу акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповіді на відзив зазначено, що відсутні інші члени сім'ї першого ступеня споріднення, які проживають разом з особою, що потребує постійного догляду. Відтак, вимога надати документи щодо осіб, які не існують або фізично не можуть здійснювати догляд, є юридично абсурдною та не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Вказує, що Комісія має здійснити виїзд за місцем проживання особи, яка потребує догляду, а також перевірити відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов'язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
Ухвалою від 14 серпня 2025 року клопотання позивача про витребування доказів - задоволено. Витребувано від Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул.Володимирська, 26, м. Київ, 01601) - відомості про перетин кордону громадянкою України ОСОБА_3 / ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , зокрема, з зазначенням дати виїзду за межі України та при наявності інформацію про можливий повторний в'їзд на територію України після виїзду.
До суду надійшов лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.08.2025, відповідно до змісту якого: з наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України щодо запитуваного перетинання громадянином України станом на 11:45 27.08.2025: ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 ) дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , документ НОМЕР_2 , пункт пропуску - Гоптівка, дата перетину - 08.02.2020 16:32:35, напрям - виїзд. Іншої інформації після 08.02.2020 стосовно зазначеної особи в Базі даних немає.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим Ленінським РАЦС міста Запоріжжя від 01.06.1989, актовий запис № 1374, батьками ОСОБА_1 (позивача) є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Орджонікідзевським районним бюро РАЦС від 28.11.1960, актовий запис № 3375, батьками ОСОБА_8 зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (баба позивача).
17.10.1981 батьки позивача - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданим міським відділом РАЦС у місті Запоріжжі, актовий запис № 3174.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою з інвалідністю першої групи Б, інвалідність встановлена безстроково, та згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №827051 потребує постійного стороннього догляду.
Позивач повідомив, що у зв'язку з тим, що його баба потребує постійного стороннього догляду, який надається виключно ним, для подальшої реалізації права на відстрочку в ТЦК та СП, 07.03.2025 віе звернувся з заявою до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради щодо складання та видачі акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду відповідно до постанови Кабінему Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
До заяви були додані копії наступних документів: паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; паспорту та РНОКПП ОСОБА_2 ; довідки про зареєстроване місце проживання; довідки до акта огляду МСЕК; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_9 (чоловіка ОСОБА_2 ); копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 ; копії документів, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду донькою ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (а саме через проживання за кордоном).
Також до заяви від 07.03.2025 була додана заява ОСОБА_2 , в якій остання просила уповноважених осіб Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради скласти відповідний акт, передбачений Постановою № 560. Також в своїй заяві ОСОБА_2 зазначила, що єдиним, хто здійснює за нею постійний сторонній догляд, є онук (Позивач), інші члени сім'ї першого ступеню споріднення, в розумінні ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України, відсутні, позаяк її дочка проживає в рф з 2020 року.
Листом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 13.03.2025 за вих.№ К-655 позивачу відмовлено в складанні та видачі акта про встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду. В своїй відповіді перший заступник начальника директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, посилався на те, що позивачем було надано не всі документи, передбачені підпунктом 14 пункту 1 додатку 5 до постанови 560, а саме один із документів, що підтверджує неможливість члена сім'ї першого ступеня споріднення (доньки ОСОБА_2 ) здійснювати постійний сторонній догляд за нею: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.
07.04.2025 позивач вдруге звернувся до відповідача з заявою про складання та видачі акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
До заяви були додані копії документів: паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; паспорту та РНОКПП ОСОБА_2 ; довідки про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 ; довідки до акта огляду МСЕК; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_10 (чоловіка ОСОБА_2 ); копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 ; копії документів, що підтверджують відсутність інших членів сім'ї, відповідно до СКУ.
Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради була надана відповідь від 14.04.2025, відповідно до змісту якої: до заяви додано не всі документи, які передбачені підпунктом 14 пункту 1 додатку 5 до Постанови, а саме відсутній один з перелічених нижче документів, що підтверджує неможливість члена сім'ї першого ступеня споріднення (доньки ОСОБА_2 ) здійснювати постійний догляд за нею: довідка до акта огляду МСЕК за формою, затвердженою МОЗ або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ. Інші підтверджуючі документи не передбачені нормами чинного законодавства. Додатково повідомлено, що Законом не передбачено визначення ступеня споріднення у значенні Сімейного кодексу України.
Позивач, не погодившись з відмовою Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (оформлену листом від 14.04.2025 №К-959) у розгляді заяви від 07.04.2025 щодо складання та видачі акту про встановлення факту постійного стороннього догляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своєю бабою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що є загальновідомим та не потребує доказуванню, що на момент виникнення спірних правовідносин в Україні запроваджено загальну мобілізацію, у зв'язку із збройною агресією російської федерації про України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч.5 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Суд зазначає, що Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Суд зазначає, що статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» врегульовано питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Із системного аналізу наведеної вище норми слідує, що не встановлено вичерпного переліку умов, за яких члени сім'ї першого або другого ступеня споріднення вважаються відсутніми. З аналізу конструкції словосполучення «за відсутності членів сім'ї», наведеної у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вбачається, що законодавець мав на увазі постійну, фізичну відсутність осіб (наприклад, проживання в іншій місцевості, відсутність спільного побуту або перебування в умовах, які унеможливлюють догляд). Якби законодавець мав на меті виключно юридичну відсутність родичів як категорії осіб, то у формулюваннях закону застосовувалося б визначення на кшталт «особа не має членів сім'ї». Отже, наявність родича як формального члена сім'ї без фактичного виконання ним доглядових функцій не є підставою для відмови у наданні акту догляду або соціальної послуги
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі Порядок № 560) визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до п.57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у складі голови та членів комісії.
Згідно з пунктами 58 та 60 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно здодатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Додатком 5 до Порядку №560 визначено Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Так, згідно пункту 14 додатку 5 до Порядку №560 відповідними документами є:
для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи:
документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для особи, за якою здійснюється догляд:
один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або
витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або
довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Згідно із пунктом 58-1 абзацами 3-4 Порядку військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за членами сім'ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім'ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за членами сім'ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім'ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Згідно із пунктом 61 Порядку військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім'я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов'язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п'ять осіб.
Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:
відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов'язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов'язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов'язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Отже, пунктом 61 Порядку №560 чітко врегульовано порядок звернення особи, яка здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за встановленням факту здійснення постійного догляду.
Також, пунктом 61 Порядку №560 регламентовано порядок дій органу до якого звернулася особа за встановленням факту здійснення постійного догляду, зокрема такий орган повинен протягом 10 днів із дня отримання заяви розглянути та вчинити такі дії:
відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов'язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві;
складає та надає військовозобов'язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Також, розпорядженням Запорізького міського голови від 20.06.2024 №165 р затверджено Положення про порядок скаладння та видачі акту встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду).
Відповідно до п.1 Положення, це Положення визначає порядок складення та видачі акту встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (далі - Акт), відповідно до п. 61 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок), затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560.
Згідно з п.2 Положення, акт складається на підставі письмового звернення військовозобов?язаних, які здійснюють догляд (постійний догляд) за особами, зазначеними у пунктах 9, 13, 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та які не мають права на призначення компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, (далі - Заява) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - Департамент).
Суд звертає увагу на п.8 Положення, відповідно до якого: Комісія здійснює розгляд заяв із поданим пакетом військовозобов'язаного від ТЦК та СП або його відокремленим відділом. У випадку, якщо до Заяви не додані документи, подання яких, згідно з вимогами цього Положення, є обов'язковим, Комісія повідомляє військовозобов'язаного про необхідність подачі таких документів, та зупиняє розгляд Заяви до моменту подачі таких документів до Департаменту.
Пунктом 10 Положення передбачено, якщо зміст Заяви та доданих до неї документів відповідає вимогам цього Положення, Комісія визначає дату відвідування особи, за якою здійснюється догляд (постійний догляд), за адресою її фактичного місця проживання, вказаною у Заяві про що повідомляє військовозобов'язаного засобами телефонного зв'язку.
Пунктом 12 Положення передбачено, за результатами відвідування Комісія приймає відповідний висновок. Акт складається у двох примірниках та підписується членами комісії.
Суд установив, що позивач звернувся до відповідача із заявами від 07.03.2025 та від 07.04.2025 щодо складання акту про встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) за його бабою ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачаєтсья, що за результатами розгляду звернення позивача щодо складання акту про встановлення факту здійснення постійного догляду Департаментом не було вчинено жодних дій передбачених у пункті 61 Порядку №560.
Разом з тим, суд вважає помилковими посилання відповідача на положення Додатку 5 до Порядку №560, оскільки зазначеним Додатком визначено Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто врегульовано порядок звернення громадян до органів ТЦК та СП.
В свою чергу, порядок взаємовідносин громадян з органами, уповноваженими розглядати питання про надання акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, врегульовано саме положеннями пункту 61 Порядку №560, і тому під час розгляду заяви позивача, відповідач мав керуватися саме зазначеннями положеннями, а не приписами Додатку 5 до Порядку №560.
Суд зазначає, що в силу приписів пункту 61 Порядку №560 позивач мав право звернутися до Департаменту з заявою про отримання акту про встановлення факту здійснення постійного догляду, а відповідач мав обов'язок розглянути зазначену заяву, у порядку визначеному пунктом 61 Порядку №560, проте цього не зробив.
Проте, заява позивача належним чином не розглянута, оскільки рішення за результатами її розгляду не прийнято.
За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача, що Департамент соціального захисту населення, зробивши формальний висновок про «відсутність повного комплекту документів» та відмовивши в розгляді заяви, фактично порушив право особи на індивідуальний підхід до оцінки його ситуації та допустив неправомірне звуження змісту та обсягу його прав, гарантованих статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Адже, Відповідач фактично не виконав свій обов'язок щодо перевірки викладених у зверненні обставин.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на таке.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим Ленінським РАЦС міста Запоріжжя від 01.06.1989, актовий запис № 1374, батьками ОСОБА_1 (позивача) є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Орджонікідзевським районним бюро РАЦС від 28.11.1960, актовий запис № 3375, батьками ОСОБА_8 зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (баба позивача).
17.10.1981 батьки позивача - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданим міським відділом РАЦС у місті Запоріжжі, актовий запис № 3174.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою з інвалідністю першої групи Б, інвалідність встановлена безстроково, та згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №827051 потребує постійного стороннього догляду.
Як повідомив позивач у позовній заяві, ОСОБА_3 (дочка ОСОБА_2 ) об'єктивно не має жодної можливості здійснювати догляд за своєю матір'ю оскільки з 2019 року постійно проживає на території російської федерації.
Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи: документом, підтверджуючим проходження іноземним громадянином або особою без громадянства обов'язкової державної дактилоскопічної реєстрації та фотографування серії АА № 2710524, виданий Відділом зовнішньої трудової міграції УВМГ МВС росії у місті москва; міграційною картою серії НОМЕР_6 ; відміткою (про виїзд за межі України) в паспорті громадянина України для виїзду за кордон).
Крім того, ухвалою від 14 серпня 2025 року клопотання позивача про витребування доказів - задоволено. Витребувано від Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул.Володимирська, 26, м. Київ, 01601) - відомості про перетин кордону громадянкою України ОСОБА_3 / ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , зокрема, з зазначенням дати виїзду за межі України та при наявності інформацію про можливий повторний в'їзд на територію України після виїзду.
Так, в матеріалах справи міститься лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.08.2025, відповідно до змісту якого: з наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України щодо запитуваного перетинання громадянином України станом на 11:45 27.08.2025: ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 ) дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , документ НОМЕР_2 , пункт пропуску - Гоптівка, дата перетину - 08.02.2020 16:32:35, напрям - виїзд. Іншої інформації після 08.02.2020 стосовно зазначеної особи в Базі даних немає.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_2 відсутні інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення, які можуть здійснювати за нею постійний сторонній догляд.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача видати акт встановлення факту здійснення особою постійного догляду, суд зазначає наступне.
Позовні вимоги в частині зобов'язання видати акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду задоволенню не підлягають, оскільки видача акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду є завершальною стадією дій, які відповідач має вчинити відповідно до положень пункту 61 Порядку №560.
Також, згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
За таких обставин, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача, у відповідності до приписів пункту 61 Порядку №560 та з урахуванням висновків суду по цій справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_7 ) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м.Запоріжжя, бульвар Марії Примаченко, буд.3, код ЄДРПОУ 37573438) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (оформлену листом від 14.04.2025 №К-959) у розгляді заяви від 07.04.2025 щодо складання та видачі акту про встановлення факту постійного стороннього догляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своєю бабою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.04.2025 про складання та видачу акту про встановлення факту постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до приписів пункту 61 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, та з урахуванням висновків суду по цій справі.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова