30 вересня 2025 року м. Ужгород№ 260/5379/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Дору Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області (далі-відповідач), яким просять суд:
1. Визнати протиправними дії Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області, які полягають у безпідставному вилученні у ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї загиблого серії НОМЕР_1 виданого Управлінням соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області 16.09.2024 року;
2. Визнати протиправною бездіяльність дії Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області, яка полягає у не продовженні строку дії та у неповерненні ОСОБА_1 , посвідчення члена сім'ї загиблого серії НОМЕР_1 виданого Управлінням соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області 16.09.2024 року;
3. Зобов'язати Ужгородську районну військову адміністрацію Закарпатської області повернути та продовжити термін дії ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї загиблого серії НОМЕР_1 виданого Управлінням соціального захисту населенню Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області 16.09.2024 року;
4. Зобов'язати Ужгородську районну військову адміністрацію Закарпатської області до негайного виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.10.2011 року він набув статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551 -XII в редакції станом на 01.01.2011 року та відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на отримання пенсії по втраті годувальника у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_2 , як працівника міліції під час проходження служби при виконанні службових обов'язків, згідно висновку за результатами службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_2 від 04.05.2011. "
З 01.06.2024 року, (після досягнення 18-річного віку), позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідна до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і йому призначено пенсію у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення померлого годувальника.
Згідно відповіді Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області № С 73/04-12/100 від 28.04.2025 року позивачу повідомлено, що 24.04.2025 року в Ужгородській районній військовій адміністрації відбулося засідання комісії з розгляду заяв із встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України на якій розглянуто заяву позивача щодо продовження терміну дії посвідченім члена сім'ї загиблого. Повідомили, що позивачу відмовлено у продовженні терміну дії Посвідчення члена сім ї загиблого серії НОМЕР_1 виданого Управлінням соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області 16.09.2024 року та вилучено посвідчення.
Вважаючи таке рішення Ужгородської РДА (ВРА) протиправним позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору.
09 липня 2025 року ухвалою суду було відкрито провадження, згідно якої дана справа розглядалася у спрощеному позовному порядку без виклику та участі сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Вказану ухвалу суду отримано відповідачем у його електронному кабінеті 10.07.2025 року, що підтверджується довідкою наявною у матеріалах справи (а.с.61).
Відповідно до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
У встановлений судом строк відповідач відзив на вказану позовну заяву до суду не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію та членів їх сімей визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом встановлено, що батько позивача - ОСОБА_2 , проходив службу в ОВС та працював інспектором ВДАІ по обслуговуванню Свалявського району.
Як вбачається із висновку за результатами службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_2 від 04.05.2011 р. згідно розпорядження від 01 березня 2011 року, підписаного начальником Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області Гебеш О.І. з метою забезпечення охорони громадського порядку та безпеки громадян, недопущенню правопорушень, перевірки підоблікового елементу та забезпечення правил дорожнього руху в м. Свалява та Свалявського району батько позивача, ОСОБА_2 04.03.2011 року заступив на чергування в складі пересувної групи по району. 05 березня 2011 року о 04: 30 перебуваючи на службі у складі пересувної групи по Свалявському районі ОСОБА_2 загинув.
Згідно висновку за результатами додаткового службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_2 затвердженого Начальником УМВС України в Закарпатській області полковником міліції ОСОБА_3 встановлено, що відповідно до п. 3.9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 інспектор дорожньо - патрульної служби групи ДПС ВДАІ та ATI з обслуговування Свалявського району ВДАІ УМВС України в Закарпатській області старшина міліції Кирлик Юрій Андрійович загинув у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Позивачу відповідного Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначено пенсію у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення померлого годувальника. До 01.06.2024 року на обліку, як отримувач пенсії по втраті годувальника на сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З 01.06.2024 року, після досягнення 18-річного віку, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію по втраті годувальника особисто.
Пунктом 4 Положення «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року (в редакції 01.09.2010 року) передбачалося, що особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Разом з тим на час звернення позивача до суду із даним позовом чинна редакція вказаної постанови КМУ містить не містить вказаної норми.
18.10.2011 року мати позивача, ОСОБА_4 , звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації та отримала довідку № 8/02-07 про те, що її сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 07 жовтня 2011 року згідно п.1 ст. 10 Закону України «Про статус Ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано статус члена сім'ї загиблого працівника міліції, який загинув під час виконання службових обов'язків.
13.03.2023 року позивачу Управлінням соціального захисту населення Ужгородської РДА Закарпатської області видано посвідчення «Член сім'ї загиблого» серії НОМЕР_2 терміном дії до 01.05.2024 року.
16.09.2024 року позивачу Управлінням соціального захисту населення Ужгородської РДА Закарпатської області видано посвідчення «Член сім'ї загиблого» серії НОМЕР_1 терміном дії до 31.01.2025 року.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 (чинного на час загибелі ОСОБА_2 ) у разі загибелі працівника міліції при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі 10- ти річного грошового утримання загиблого за останньою посадою, яку він займав, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
11 березня 2025 року позивач звернувся з письмовою заявою до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області з проханням продовжити термін дії Посвідчення члена сім'ї загиблого серії НОМЕР_1 виданого Управлінням соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області 16.09.2024 року у зв'язку з продовженням терміну навчання та додав до заяви всі необхідні документи.
Згідно відповіді Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області № 04-12/69 від 21.03.2025 року позивачу, для вирішення питання щодо продовження терміну дії посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, було рекомендовано звернутися за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання безпосередньо до місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики або ЦНАП з переліком документів згідно Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого Постановою КМУ від 23.09.2015 року № 740., оскільки на момент звернення позивач був зареєстрований за адресою місця навчання ( АДРЕСА_1 )
В подальшому позивач 01.04.2025 року звернувся до відділу ЦНАП Перечинської міської ради Закарпатської області з заявою про реєстрацію місця проживання ( АДРЕСА_2 ) з одночасним зняттям з попереднього місця проживання ( АДРЕСА_1 ) та отримав витяг з РІГ № 2025/004293809 від 01.04.2025 року.
04.04.2025 року позивач з повторною письмовою заявою звернувся до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області з проханням продовжити термін дії Посвідчення члена сім'ї загиблого серії НОМЕР_1 виданого Управлінням соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області 16.09.2024 року у зв'язку з продовженням терміну навчання та додав до заяви всі необхідні документи.
Згідно відповіді Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області № С 73/04-12/100 від 28.04.2025 року позивачу повідомлено, що 24.04.2025 року в Ужгородській районній військовій адміністрації відбулося засідання комісії з розгляду заяв із встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, на якій розглянуто заяву позивача щодо продовження терміну дії посвідчення члена сім'ї загиблого. Повідомили, що позивачу відмовлено у продовженні терміну дії Посвідчення члена сім'ї загиблого серії НОМЕР_1 виданого Управлінням соціального захисту населення Ужгородської районної державно" адміністрації Закарпатської області 16.09.2024 року та вилучено посвідчення.
Вважаючи такі дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон) до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать:
1) сім'ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва), одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів;
сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами;
сім'ї загиблих під час Другої світової війни ос б із числа особового складу груп самозахисту об'єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім'ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів;
сім'ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії одержаних під час участі у Революції Гідності, а також сім'ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності.
Дія абзацу четвертого цього пункту не поширюється на сім'ї працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з подіями Революції Гідності.
До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать: батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи н;; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія;
2) дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю;
3) дружина (чоловік), які не одружилися вдруге батьки, неповнолітні діти померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та війни 1938-1939 років з імперіалістичною Японією, нагороджених за бойові дії державними нагородами та орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних);
4) діти" померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно- технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 рокі з.
Відповідно до частини 4 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (зі змінами) підставою для надання заявникам статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є:
1) для заявників з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 2 частини першої статті 10-1 Закону (у тому числі тих, які провадили волонтерську діяльність за напрямами, визначеними абзацом дев'ятим частини третьої статті 1 Закону України “Про волонтерську діяльність»):
свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;
договір про провадження волонтерської діяльності (за наявності) або договір про надання волонтерської допомоги (за наявності);
свідчення командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу), керівника добровольчого формування, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, завірені печаткою військової частини;
довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла;
висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти);
рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, - за відсутності зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього підпункту документів;
2) для заявників з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 3 частини першої статті 10-1 Закону:
свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;
довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчим формуванням, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) або померла, завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами під час перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
документи про безпосереднє виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, книг нарядів, матеріалів спеціальних/службових розслідувань за фактами отримання поранень), а також інші видані державними органами офіційні документи, що містять достатні докази про безпосередню участь особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Свідомо неправдиве показання свідка про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції тягне за собою відповідальність, встановлену законом;
висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти);
3) для заявників з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 4 частини першої статті 10-1 Закону:
свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;
клопотання про надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) або померла. До клопотання додаються документи або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджують участь особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, в антитерористичній операції;
довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами під час перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти);
4) для заявників з числа членів сімей осіб (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, та працівників підприємств, установ, організацій), зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону:
свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;
документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинула (пропала безвісти) або померла внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 1, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), у складі якої особа, що загинула (померла), брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або довідка (копія, витяг) галузевого державного архіву, іншої архівної установи, яка містить достатні докази про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - у разі, коли військову частину (орган, підрозділ) розформовано;
постанова (рішення) відповідної військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (крім випадків, коли особа пропала безвісти).
Для заявників з числа членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади:
свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;
контракт добровольця територіальної оборони;
довідка за формою згідно з додатком 1, видана командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил, під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади;
висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти).
Для заявників з числа членів сімей працівників підприємств, установ, організацій:
свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;
документи про безпосереднє залучення особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах та у період здійснення зазначених заходів, про виконання особою мобілізаційних завдань (замовлень) для участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах та у період здійснення зазначених заходів (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних/службових розслідувань за фактами отримання поранень, документи, що підтверджують виконання підприємством, установою і організацією мобілізаційних завдань (замовлень), а також документи, що були підставою для прийняття керівником підприємства, установи і організації рішення про направлення особи у таке відрядження;
висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти);
5) для заявників з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10-1 Закону:
свідоцтво про смерть;
довідка за формою згідно з додатком 1, видана Мінветеранів.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, батько позивача- ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ, загинув в результаті дорожньо-транспортної пригоди та не мав статусу учасника бойових дій або інваліда війни, що визначено в статтях 6 та 7 зазначеного вище Закону, а тому він не підпадає під визначення осіб, які належать до ветеранів війни, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У зв'язку з цим, на ОСОБА_1 не розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки його батько не мав статусу ветерана війни, зокрема докази на підтвердження наявності у ОСОБА_2 такого статусу позивачем не надані та у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Суд вважає, що позивачем не надано обґрунтованих доказів протиправності дій Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області щодо вилучення у ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї загиблого серії НОМЕР_1 виданого Управлінням соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області 16.09.2024 року; також відсутні підстави для зобов'язання відповідача повернути та продовжити термін дії ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї загиблого серії НОМЕР_1 виданого Управлінням соціального захисту населенню Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області 16.09.2024 року, в той же час відповідач законних прав та інтересів позивача не порушив та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, враховуючи вищенаведене, відповідач правомірно відмовив позивачу у продовженні терміну дії «Посвідчення члена сім'ї загиблого», відтак суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області (88017, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Загорська, буд.10, код ЄДРПОУ 04053849) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЮ.Ю.Дору