Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 вересня 2025 року Справа№200/4285/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 12 червня 2025 року, в якому позивач просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058, починаючи з 31 січня 2025 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із Законом № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 31 січня 2025 року.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
12 червня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував докази у відповідача.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
20 серпня 2025 року суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ у Київській області); встановив відповідачу 2 строку для подання відзиву на позовну заяву.
Після залучення другого відповідача розгляд справи розпочато спочатку.
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).
Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4524-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області як отримувач пенсії.
Первісно їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
31 січня 2025 року, після досягнення пенсійного віку, позивач звернулася з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
З 31 січня 2025 року позивач переведена з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, при цьому розмір пенсії за віком визначений із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Позивач доводила, що оскільки вона отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а 31 січня 2025 року вперше звернулася за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058, при визначенні заробітної плати для обчислення розміру пенсії за віком пенсійний орган мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки.
Просила задовольнити позов.
Відповідач 1 - ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах не порушив право позивачки на належне пенсійне забезпечення.
Зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області з 25 липня 2014 року як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону № 1788, з 31 січня 2025 року - як отримувач пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону№ 1058.
31 січня 2025 року позивач звернулася з заявою про перерахунок пенсії «перехід на інший вид пенсії», яка за принципом екстериторіальності опрацьована ГУ ПФУ у Київській області.
За результатами опрацювання заяви від 31 січня 2025 року ОСОБА_1 переведена на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058, при перерахунку пенсії збережений середній показник заробітної плати доходу в Україні, з якої сплачено страхові внески, в сумі 8 913,83 грн (3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115).
Відповідач 1 покликався на норми ч. 1 ст. 10, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 і вказував на те, що особі, яка одночасно має право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором; при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії; переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148), яким передбачено проведення перерахунку пенсій із застосуванням середнього показника заробітної плати в Україні в розмірі 3 764,40 грн (за три попередні роки - 2014-2016 роки).
Крім того, відповідно д ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 для цілей індексації щорічно проводиться перерахунок пенсії.
У 2019 році індексація здійснювалась шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (3 764,40 грн) на коефіцієнт 1,17, тобто 3 764,40 грн х 1,17 = 4 404,35 грн.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, (а саме: з 01 травня 2020 року - на коефіцієнт 1,11, тобто 4 404,35 грн х 1,11 = 4 888,83грн; з 01 березня 2021 року - на коефіцієнт 1,11, тобто 4 888,83 грн х 1,11 = 5 426,60 грн; з 01 березня 2022 року - на коефіцієнт 1,14, тобто 5 426,60 грн х 1,14 = 6 186,32 грн; з 01 березня 2023 року - на коефіцієнт 1,197, тобто 6 186,32 грн х 1,197 = 7 405,03 грн; з 01 березня 2024 року - на коефіцієнт 1,0796, тобто 7 405,03 грн х 1,0796 = 7 994,47 грн; з 01 березня 2025 року - на коефіцієнт 1,115, тобто 7 994,47 грн х 1,115 = 8 913,83 грн).
Відповідач 1 доводив, що розмір пенсії ОСОБА_1 обчислений відповідно до вимог законодавства.
Наголошував на тому, що відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої цим Законом.
Відтак, за висновком відповідача 1, підстави для застосування середнього показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні три роки (2022-2024 роки) при переведенні ОСОБА_1 з 31 січня 2025 року з пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788 на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 відсутні.
Зауважив, що ГУ ПФУ в Донецькій області не допускало порушень при здійсненні владних повноважень відносно позивача, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Просив відмовити в позові.
Відповідач 2 - ГУ ПФУ у Київській області позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством, і не порушував прав позивачки на належне пенсійне забезпечення.
У відзиві на позовну заяву відповідач 2 навів заперечення, аналогічні тим, що наведені відповідачем 1.
Просив відмовити в позові.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 09 серпня 1989 року місце проживання позивачки зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області.
З 25 липня 2014 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 55 Закону № 1788.
Так, згідно з рішенням про призначення пенсії від 11 лютого 2018 року № 914260824807 (дата-час розрахунку: 11 лютого 2018 року 23:28) при призначенні позивачці пенсійний орган виходив з такого:
шифр та вид пенсії 201 пенсія за вислугу років;
умови призначення - Закон № 1788;
середньомісячний заробіток - «-»;
дата перерахунку, вік, ознака роботи - 25 липня 2014 року, 49 років 05 місяців 25 днів, працює;
тривалість стажу:
страховий стаж (повний) - 31 рік 05 місяців 15 днів;
в тому числі: Працівники освіти та охорони здоров'я - 31 рік 05 місяців 15 днів;
коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,00000;
коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((377/100*12)*1,35) - 0,00000;
04 серпня 2014 року - 30 січня 2020 року
розмір пенсії за віком (ст. 27) - 1 207,24 грн;
доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) - 9,49 грн;
причина блокування виплати пенсії - працевлаштування по спеціальності, за яку призначена пенсія за вислугу років;
[…].
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 13814885) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
31 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду з заявою про призначення/перерахунок пенсії і просила перерахувати пенсію, вид перерахунку «перехід на інший вид пенсії».
За принципом екстериторіальності для розгляд заяви від 31 січня 2025 року був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ у Київській області.
З 31 січня 2025 року проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, внаслідок якого позивач переведена з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Як свідчить рішення про перерахунок пенсії № 914260824807 (дата-час розрахунку: 04 лютого 2025 року 11:40), пенсія позивачки перерахована, виходячи з такого:
шифр та вид пенсії - 101 пенсія за віком;
умови призначення - Закон № 1058;
середньомісячний заробіток - 4 956,47000;
дата перерахунку, вік, ознака роботи - 31 січня 2025 року, 60 років 00 місяців 01 день, працює;
вид перерахунку - перехід з виду на вид;
тривалість стажу:
страховий стаж (повний) - 41 рік 11 років 15 днів;
страховий стаж до 01 січня 2004 року - 20 років 11 місяців 15 днів;
страховий стаж після 01 січня 2004 року - 21 рік 00 місяців 00 днів;
коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,41917;
коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((503/100*12)*1,35) - 0,56588;
31 січня 2025 року - довічно
розмір пенсії за віком (ст. 27) (4 956,47*0,56588) - 2 804,77 грн;
доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 11 років) - 118,14 грн;
загальний розмір пенсії - 2 922,91 грн;
доплата особам, яким не виповнилось 70 років (2760*1,0796) - 57,09 грн;
розмір пенсії з надбавками - 2 980,00 грн.
Розрахунок заробітку для обчислення пенсії проведений таким чином:
загальний страховий стаж в одинарному розмірі - 41 рік 11 місяців 15 днів, 503 місяці;
загальний страховий стаж після 01 липня 2000 року - 24 роки 06 місяців 00 днів, 294 місяці;
дата вводу заробітку - 25 липня 2014 року;
середній заробіток за три попередні роки: 2017 (за 2014-2016 роки) - 3 764,40 грн;
останній місяць врахованої заробітної плати - 31 грудня 2024 року;
максимальна дата оптимізації - 31 грудня 2024 року;
сума коефіцієнтів заробітної плати (до оптимізації) - 355,17354;
сума коефіцієнтів заробітної плати (після оптимізації) - 290,98441;
кількість місяців заробітної плати (до оптимізації) - 294;
кількість місяців, виключених оптимізацією (в межах 10%) - 50;
кількість місяців, виключених додатково (понад 10%) - 23;
кількість місяців заробітної плати (після оптимізації) - 221;
індивідуальний коефіцієнт для обчислення (до оптимізації) - 1,20807;
страховий стаж за місяці врахованої заробітної плати - 221,00000;
індивідуальний коефіцієнт для обчислення (після оптимізації) - 1,31667;
середньомісячний заробіток для обчислення - 4 956,47000.
Згідно з рішенням про перерахунок пенсії № 914260824807 (дата-час розрахунку: 04 лютого 2025 року 11:42) пенсія позивачки перерахована:
шифр та вид пенсії - 101 пенсія за віком;
умови призначення - Закон № 1058;
середньомісячний заробіток - 10 526,08000;
дата перерахунку, вік, ознака роботи - 31 січня 2025 року, 60 років 00 місяців 01 день, працює;
вид перерахунку - індивідуально (масовий), індексація заробітку;
тривалість стажу:
страховий стаж (повний) - 41 рік 11 місяців 15 днів;
страховий стаж до 01 січня 2004 року - 20 років 11 місяців 15 днів;
страховий стаж після 01 січня 2004 року - 21 рік 00 місяців 00 днів;
коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,41917;
коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((503/100*12)*1) - 0,41917;
31 січня 2025 року - довічно
розмір пенсії за віком (ст. 27) (10 526,08*0,41917) - 4 412,22 грн;
доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 11 років) - 118,14 грн;
загальний розмір пенсії - 4 530,36 грн;
розмір пенсії з надбавками - 4 530,36 грн.
Розрахунок заробітку для обчислення пенсії проведений таким чином:
загальний страховий стаж в одинарному розмірі - 41 рік 11 місяців 15 днів, 503 місяці;
загальний страховий стаж після 01 липня 2000 року - 24 роки 06 місяців 00 днів, 294 місяці;
дата вводу заробітку - 25 липня 2014 року;
середній заробіток за три попередні роки: 2017 (за 2014-2016 роки) - 3 764,40 грн;
коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (1,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197 * 1,0796) - 2,1237025912;
збільшений на коефіцієнт показник заробітної плати - 7 994,47 грн;
останній місяць врахованої заробітної плати - 31 грудня 2024 року;
максимальна дата оптимізації - 31 грудня 2024 року;
сума коефіцієнтів заробітної плати (до оптимізації) - 355,17354;
сума коефіцієнтів заробітної плати (після оптимізації) - 290,98441;
кількість місяців заробітної плати (до оптимізації) - 294;
кількість місяців, виключених оптимізацією (в межах 10%) - 73;
кількість місяців, виключених додатково (понад 10%) - 0;
кількість місяців заробітної плати (після оптимізації) - 221;
індивідуальний коефіцієнт для обчислення (до оптимізації) - 1,20807;
страховий стаж за місяці врахованої заробітної плати - 221,00000;
індивідуальний коефіцієнт для обчислення (після оптимізації) - 1,31667;
середньомісячний заробіток для обчислення - 10 526,08000.
Відповідно до рішення про перерахунок пенсії № 914260824807 (дата-час розрахунку: 18 лютого 2025 року 16:09) пенсія позивачки перерахована:
шифр та вид пенсії - 101 пенсія за віком;
умови призначення - Закон № 1058;
середньомісячний заробіток - 10 505,77000;
дата перерахунку, вік, ознака роботи - 18 лютого 2025 року, 60 років 00 місяців 18 днів, працює;
вид перерахунку - уточнення показників середньої ЗП по НГ (міс.) (масовий);
тривалість стажу:
страховий стаж (повний) - 41 рік 11 місяців 15 днів;
страховий стаж до 01 січня 2004 року - 20 років 11 місяців 15 днів;
страховий стаж після 01 січня 2004 року - 21 рік 00 місяців 00 днів;
коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,41917;
коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((503/100*12)*1) - 0,41917;
01 березня 2025 року - довічно
розмір пенсії за віком (ст. 27) (10 505,77*0,41917) - 4 403,70 грн;
доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 11 років) - 118,14 грн;
загальний розмір пенсії - 4 521,84 грн;
місяць підвищення розміру пенсії - 01 лютого 2025 року;
розмір пенсії з надбавками - 4 521,84 грн.
Розрахунок заробітку для обчислення пенсії проведений таким чином:
загальний страховий стаж в одинарному розмірі - 41 рік 11 місяців 15 днів, 503 місяці;
загальний страховий стаж після 01 липня 2000 року - 24 роки 06 місяців 00 днів, 294 місяці;
дата вводу заробітку - 25 липня 2014 року;
середньомісячний заробіток за три попередні роки: 2017 рік (за 2014-2016 роки) - 3 764,40 грн;
коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (1,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197 * 1,0796) - 2,1237025912;
збільшений на коефіцієнт показник заробітної плати - 7 994,47 грн;
останній місяць врахованої заробітної плати - 31 грудня 2024 року;
максимальна дата оптимізації - 31 грудня 2024 року;
сума коефіцієнтів заробітної плати (до оптимізації) - 354,61257;
сума коефіцієнтів заробітної плати (після оптимізації) - 290,42344;
кількість місяців заробітної плати (до оптимізації) - 294;
кількість місяців, виключених оптимізацією (в межах 10%) - 50;
кількість місяців, виключених додатково (понад 10%) - 23;
кількість місяців заробітної плати (після оптимізації) - 221;
індивідуальний коефіцієнт для обчислення (до оптимізації) - 1,20617;
страховий стаж за місяці врахованої заробітної плати - 221,00000;
індивідуальний коефіцієнт для обчислення (після оптимізації) - 1,31413;
середньомісячний заробіток для обчислення - 10 505,77000.
Як свідчить рішення про перерахунок пенсії № 914260824807 (дата-час розрахунку: 25 лютого 2025 року 04:44), пенсія позивачки перерахована, виходячи з такого:
шифр та вид пенсії - 101 пенсія за віком;
умови призначення - Закон № 1058;
середньомісячний заробіток - 11 713,93000;
дата перерахунку, вік, ознака роботи - 01 березня 2025 року, 60 років 01 місяць 01 день, працює;
вид перерахунку - індексація заробітку (масовий);
тривалість стажу:
страховий стаж (повний) - 41 рік 11 місяців 15 днів;
страховий стаж до 01 січня 2004 року - 20 років 11 місяців 15 днів;
страховий стаж після 01 січня 2004 року - 21 рік 00 місяців 00 днів;
коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,41917;
коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((503/100*12)*1) - 0,41917;
01 березня 2025 року - довічно
розмір пенсії за віком (ст. 27) (11 713,93*0,41917) - 4 910,13 грн;
доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 11 років) - 118,14 грн;
загальний розмір пенсії - 5 028,27 грн;
місяць підвищення розміру пенсії - 01 березня 2025 року;
розмір пенсії з надбавками - 5 028,27 грн.
Розрахунок заробітку для обчислення пенсії проведений таким чином:
загальний страховий стаж в одинарному розмірі - 41 рік 11 місяців 15 днів, 503 місяці;
загальний страховий стаж після 01 липня 2000 року - 24 роки 06 місяців 00 днів, 294 місяці;
дата вводу заробітку - 25 липня 2024 року;
середній заробіток за три попередні роки: 2017 рік (за 2014-2016 роки) - 3 764,40 грн;
коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (1,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197 * 1,0796 * 1,115) - 2,367928;
збільшений на коефіцієнт показник заробітної плати - 8 913,83 грн;
останній місяць врахованої заробітної плати - 31 грудня 2024 року;
максимальна дата оптимізації - 31 грудня 2024 року;
сума коефіцієнтів заробітної плати (до оптимізації) - 354,61257;
сума коефіцієнтів заробітної плати (після оптимізації) - 290,42344;
кількість місяців заробітної плати (до оптимізації) - 294;
кількість місяців, виключених оптимізацією (в межах 10%) - 73;
кількість місяців, виключених додатково (понад 10%) - 0;
кількість місяців заробітної плати (після оптимізації) - 221;
індивідуальний коефіцієнт для обчислення (до оптимізації) - 1,20617;
страховий стаж за місяці врахованої заробітної плати - 221,00000;
індивідуальний коефіцієнт для обчислення (після оптимізації) - 1,31413;
середньомісячний заробіток для обчислення - 11 713,93000.
У відповідь на запит представника позивача - адвоката Хомича І., який зареєстрований 08 травня 2025 року за вх. № 6019/8, листом від 13 травня 2025 року № 0500-0202-8/47748 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило, що:
- ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області;
- з 25 липня 2014 року вона отримувала пенсію за вислугу років згідно з п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058; розмір пенсії був визначений визначено відповідно до ст. 27 та з урахуванням ст. 28 цього Закону;
- 31 січня 2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з заявою про переведення з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону № 1058, на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058, яка опрацьована за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Київській області;
- за результатами розгляду заяви з 31 січня 2025 року позивач переведена з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на підставі ч. 3 ст. 45 Закону № 1058;
- відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії; виняток становить перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, при переведенні вперше застосовується середня заробітна плата за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
- застосування середньої заробітної плати за 2022-2024 роки у випадку ОСОБА_1 не передбачене чинним законодавством;
- пенсію ОСОБА_1 обчислено з урахуванням норм ст. 40 Закону № 1058 відповідно до заробітної плати за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2024 року за даними персоніфікованого обліку, яка складала 10 526,08 грн, (із розрахунку: 7 994,47 грн - показник середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2014-2016 року х 1,31667 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати); розмір пенсії за віком з 31 січня 2025 року склав 4 530,26 грн;
- за пенсійною справою позивачки проведені всі перерахунки, передбачені чинним законодавством; розмір пенсії за віком з 01 березня 2025 року складає 5 028,27 грн.
Отже, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду цієї справи, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, розмір якої визначений із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування сторони не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
На час виникнення спірних правовідносин, тобто на день звернення ОСОБА_1 з заявою від 31 січня 2025 року Закон № 1058 діяв в редакції від 01 січня 2025 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у ст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Ст. 10 Закону № 1058 гарантує право вибору пенсійних виплат, сутність якого полягає у тому, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором; особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком визначає ст. 26 Закону № 1058.
Відповідно до 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
[…]
з 01 січня 2025 року по 31 грудня - не менше 32 років;
[…].
Розмір пенсії за віком визначений ст. 27 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп * Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 цього Закону.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії унормований ст. 40 Закону № 1058.
Абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
[…].
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначає ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені ст. 45 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією […].
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058).
За правилами, наведеними в абз. 1 ч. 5 ст. 45 Закону № 1058, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі - Порядок № 22-1).
На час звернення позивачки з заявою від 31 січня 2025 року Порядок № 22-1 діяв в редакції від 15 лютого 2024 року.
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок […] пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, […]може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, […].
[…]
Згідно з п. 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
[…]
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший […] вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Документи, необхідні для призначення (перерахунку) пенсії, визначені розділом ІІ Порядку № 22-1.
Відповідно до п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків […], надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення № 10-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
[…]
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
[…]
4) відомості про місце проживання особи;
[…].
Відповідно до п. 2.8 Порядку № 22-1 […], переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
[…]
При […] переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:
1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу;
2) довідку про заробітну плату відповідно до абз. абз. 2 і 3 пп. 3 п. 2.1 цього розділу;
3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім'ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).
[…].
Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.
Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
[…]
П. 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. п. 17-19 Порядку № 637. Опитування свідків проводиться згідно із п. 12 Порядку № 637;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). […]
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
[…]
За правилами п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. […]
Згідно з абз. 1 п. 4.8 Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, […]. Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Відповідно до п. 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, […], переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
[…]
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший […].
Аналіз положень п. п. 1.1, 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:
- з заявою про призначення (перерахунок) пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);
- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).
При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058, починаючи з 31 січня 2025 року.
Суд встановив, що з 25 липня 2014 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 55 Закону № 1788.
Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону № 1788 (в редакції від 09 грудня 2012 року, чинній на час звернення позивачки за призначенням пенсії за вислугу років), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
31 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просила провести перерахунок пенсії, вид перерахунку «перехід на інший вид пенсії».
За принципом екстериторіальності для розгляд цієї заяви був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ у Київській області.
З 31 січня 2025 року згідно з рішенням про перерахунок пенсії № 914260824807 (дата-час розрахунку: 04 лютого 2025 року 11:40) проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, позивач переведена з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Розмір пенсії за віком обчислений із середньомісячного заробітку 4 956,47 грн, який визначений із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, суду належить перевірити додержання пенсійним органом вимог Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073), а рішення ГУ ПФУ у Київській області про перерахунок пенсії № 914260824807 (дата-час розрахунку: 04 лютого 2025 року 11:40) - на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
Закон № 2073 регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (ч. 1 ст. 1 цього Закону).
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 2 Закону № 2073:
1) адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;
2) адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов'язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;
3) адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб);
4) адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;
5) адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;
[…].
У спірних правовідносинах відповідач 2 є адміністративним органом, а прийняте ним рішення - адміністративним актом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2073 адміністративна процедура має проводитись з додержанням таких принципів: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, суд належить надати відповідь на питання: в контексті спірних правовідносин розмір пенсії за віком позивачки має обчислюватися за правилами, що застосовуються при перерахунку пенсії внаслідок переведення з одного виду пенсії на інший, або за правилами обчислення розміру пенсії за віком, яка призначається вперше.
Застосування норм ч. 2 ст. 40 і ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 у подібних правовідносинах було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Так, в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17 Велика Палата Верховного Суду навела наступні висновки:
«[…]
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що 01 січня 2008 року ОСОБА_3 було призначено пенсію за вислугу відповідно до п. «а» ст. 55 Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 позивач звернувся вперше 18 травня 2017 року після досягнення 60-річного віку.
[…]
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Отже, Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058.
Верховний Суд України при ухвалені цієї постанови також врахував і положення Законів № 1058 та № 1788.
Підсумовуючи зазначене вище, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з доводами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що з часу набрання чинності Законом № 1058 (за історичним та нормативним підходами до розуміння положень Закону № 1058) більшість положень Закону № 1788 утратили чинність, у зв'язку із чим державні пенсії, які раніше призначалися на підставі вказаного Закону, призначаються на підставі Закону № 1058, з огляду на таке.
[…]
Умови та порядок призначення пенсії за вислугу років визначалися Законом № 1788, як на момент виникнення спірних правовідносин між учасниками справи, так і на час розгляду цієї справи в судах різних інстанцій.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону № 1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 1788.
При цьому ст. 9 Закону № 1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, а тому позиція суду касаційної інстанції, що пенсія за вислугу років призначається Законом № 1058, є необґрунтованою.
[…]».
Вказаний висновок є актуальним і застосовується Верховним Судом при вирішенні публічно-правових спорів у подібних правовідносинах (постанови від 22 листопада 2018 року у справі № 373/2451/15-а, від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 647/1699/16-а, від 27 лютого 2020 року у справі № 513/298/17, від 02 березня 2020 року у справі № 175/4084/16-а, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17, від 28 вересня 2022 року у справі № 184/886/17, від 23 вересня 2024 року у справі № 620/2027/23, від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22, від 20 лютого 2025 року у справі № 380/4842/24).
З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що 31 січня 2025 року, звернувшись до органів Пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058, ОСОБА_1 реалізувала своє право на призначення пенсії в солідарній систем відповідно до Закону № 1058 в п е р ш е.
Відтак, пенсійний орган мав визначити заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії за віком з дотриманням вимог ст. 40 Закону № 1058, в тому числі застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено ч. 2 цієї статті.
Роком звернення за призначенням пенсії за віком є 2025 рік, а тому при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення цього виду пенсії слід застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.
З приводу посилання відповідачів 1 і 2 на те, що «на підставі п. 2-1 розділу ХV «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 1058 пенсія за вислугу років позивачки вже була обчислена із застосуванням норм Закону № 1058» суд зауважує, що факт перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за формулою, що встановлена ст. 27 Закону № 1058 для обчислення розміру пенсії за віком, не впливає на те, що пенсія за вислугу років їй призначена за нормами Закону № 1788.
Ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, на яку покликається пенсійний орган, доводячи правомірність своїх дій, регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
При цьому ст. 9 Закону № 1058 свідчить, що за норми цього Закону такий вид пенсії як «пенсія за вислугу років» в солідарній системі пенсійного забезпечення не призначається.
Закону № 1058 не містить правових норм, які визначають умови та порядок призначення пенсії за вислугу років (працівникам освіти, охорони здоров'я), яку ОСОБА_1 отримувала з 25 липня 2014 року відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону № 1788.
31 січня 2025 року ОСОБА_1 використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону № 1058 вперше, а тому норми ч. 3 ст. 45 цього Закону не підлягали застосуванню при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення розміру пенсії за віком.
Всупереч приписам ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 з моменту призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, її розмір обчислений із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Норми ст. 42 Закону № 1058, на які покликаються відповідачі у відзивах на позовну заяву, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2073 принцип законності в адміністративній процедурі знаходить свій прояв, серед іншого, в тому, що висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковим для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму.
Отже, при розгляді заяви ОСОБА_1 від 31 січня 2025 року та прийнятті рішення про перерахунок пенсії № 914260824807 (дата-час розрахунку: 04 лютого 2025 року 11:40) ГУ ПФУ у Київській області порушило принцип законності адміністративної процедури, що знайшло прояв у неврахуванні висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування норм ч. 2 ст. 40 і ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 у подібних правовідносинах.
Умови правомірності адміністративного акта наведені у ст. 87 Закону № 2073.
Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону № 2073 адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону № 2073 протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним ч. 1 цієї статті, зокрема:
1) прийнятий адміністративним органом, що:
а) не мав на це повноважень;
б) використав дискреційні повноваження незаконно;
2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта;
3) порушує норми матеріального права;
4) не відповідає принципам адміністративної процедури.
Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта (ч. 3 ст. 87 Закону № 2073).
Отже, невідповідність рішення про перерахунок пенсії № 914260824807 (дата-час розрахунку: 04 лютого 2025 року 11:40) принципу законності в адміністративній процедурі, а також порушення норм матеріального права при його прийнятті, є достатньою підставою для визнання цього рішення протиправним і скасування.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки є зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 з 31 січня 2025 року за її заявою від 31 січня 2025 року, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, для визначення заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення розміру пенсії.
Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 Порядку № 22-1 належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ у Київській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву від 31 січня 2025 року та прийняв рішення про перерахунок пенсії (переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком).
Отже, саме на ГУ ПФУ у Київській області суд покладає обов'язок вчинити певні дії.
Застосований судом спосіб захисту порушеного права позивача не становить втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу.
За визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073, дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обрати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Як визначено у Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року, дискреційні повноваження означають свободу адміністрації оцінювати ситуації й приймати у них рішення, надають адміністрації простір у здійсненні вибору між вільними рішеннями.
Проявом адміністративного розсуду може бути:
а) коли норма, встановлюючи певні варіанти рішень, зобов'язує орган зробити вибір одного з варіантів;
б) коли норма уповноважує орган або посадову особу діяти на власний розсуд і при цьому настання правових наслідків не пов'язується конкретними умовами тощо.
Разом з цим у випадку звернення особи, яка досягла пенсійного віку та набула необхідний страховий стаж і яка не отримувала пенсію в солідарній системі, за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 у пенсійного органу є лише один варіант правомірної поведінки - прийняти рішення про призначення пенсії, визначивши її розмір із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто йдеться про повноваження, які не є дискреційними.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058, починаючи з 31 січня 2025 року, задоволенню не підлягають, оскільки право позивачки на належне пенсійне забезпечення було порушено рішенням ГУ ПФУ у Київській області, якому суд надав правову оцінку при розгляді цієї справи.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині покладання на ГУ ПФУ в Донецькій області обов'язку виплатити пенсію.
Суд відзначає, що одним із наслідків запровадження принципу екстериторіальності стало розмежування функцій пенсійних органів з розгляду заяв про призначення (перерахунок) пенсії та проведення виплати пенсії.
Сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.
Після прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії. Виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, за місцем проживання особи.
Суд зауважує, що в контексті спірних правовідносин ГУ ПФУ у Київській області не є органом, що призначає пенсію, до обов'язків (повноважень) якого належить виплата пенсії ОСОБА_1 . Таким органом є ГУ ПФУ в Донецькій області.
Як на час звернення позивачки до суду з цим позовом, так і на час розгляду цієї справи по суті, ГУ ПФУ у Київській області не приймало рішення про призначення (перерахунок) пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, для визначення заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення розміру пенсії, а тому відсутні підстави покладання на ГУ ПФУ в Донецькій області обов'язку виплатити позивачці пенсію.
Аналіз положень п. п. 4.2, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює висновок, що в контексті спірних правовідносин до повноважень ГУ ПФУ у Київській області належить прийняття рішення про призначення пенсії та направлення цього рішення до ГУ ПФУ в Донецькій області.
Виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 31 січня 2025 року з урахуванням фактично виплачених сум пенсії має ГУ ПФУ в Донецькій області після отримання рішення ГУ ПФУ у Київській області, прийнятого на виконання рішення суду у цій справі.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачкою документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн (квитанція від 11 червня 2025 року).
Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Київській області, рішення якого визнано протиправним, підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про перерахунок пенсії № 914260824807 (дата-час розрахунку: 04 лютого 2025 року 11:40).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за її заявою від 31 січня 2025 року, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, для визначення заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення розміру пенсії.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повне судове рішення складено 26 вересня 2025 року.
Суддя Т.О. Кравченко