Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2025 року Справа №200/7295/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, а також стягнення моральної шкоди -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, а також стягнення моральної шкоди.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам статей 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що представницею позивачки надано клопотання про відстрочення від сплати судового збору або звільнення від його сплати, обґрунтоване скрутним матеріальним становищем позивачки.
Вирішуючи по суті вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір").
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
В той же час, згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір»).
Таким чином, основною умовою за якої може мати місце відстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений достовірними доказами.
Суд зауважує, що позивачка звернулась до суду з позовом через свою представницю - адвоката Рибалка О.С.
Водночас, оскільки доказів про ускладнений матеріальний стан позивачкою суду не надано (в т.ч. довідка про отримані доходи за місцем проживання позивачки, тощо), суд вважає доводи про відсутність коштів на сплату судових витрат непереконливими за відсутності інших доказів на підтвердження дійсного матеріального становища позивачки на час звернення до суду з цим позовом.
Суд зазначає, що сама по собі зазначена позивачкою обставина не свідчить про наявне в неї скрутне матеріальне становище, за якого вона не має реальної можливості сплатити судовий збір.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При цьому суд наголошує, що звільнення від сплати судового збору, його зменшення, відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Питання про звільнення, відстрочення, розстрочення судового збору чи зменшення його розміру суд вирішує враховуючи майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.
Аналогічної думки дійшов також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 805/2792/18-а (адміністративне провадження № К/9901/60142/18) у постанові від 11.10.2018.
Таким чином, проаналізувавши вказані норми та наявні матеріали позову, суд зазначає, що умови для звільнення/відстрочення від сплати судового збору, визначені в ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, оскільки позивачкою не доведено наявності обставин звільнення або відстрочення її від сплати судового збору, з огляду на що позивачка повинна або сплатити судовий збір, або надати суду докази, що вказують на її незадовільний майновий стан за місцем проживання.
Відтак, клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2025 - 3 028, 00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Представницею позивачки заявлено одну вимогу майнового характеру, а саме щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000, 00 грн.
Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачці слід сплатити судовий збір у розмірі 968, 96 грн.
За вимогу позивачки про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії судовий збір не справляється на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачці строку для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору, або докази, що підтверджують незадовільний майновий стан позивачки.
Керуючись статтями 2, 5, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представниці позивачки про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, а також стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.
Надати позивачці термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивачка має надати доказ сплати судового збору або докази, що підтверджують незадовільний майновий стан позивачки.
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачці.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (вебадреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.А. Голуб