Житомирський апеляційний суд
Справа №279/1199/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/595/25
Категорія ст.176 КПК України Доповідач ОСОБА_2
22 вересня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 серпня 2025 про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
Ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 серпня 2025 клопотання слідчого задоволено.
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту до 13 жовтня 2025 року включно.
Заборонено ОСОБА_6 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 крім розумного фактичного часу необхідного для прибуття за викликом до слідчого/прокурора або суду, надання невідкладної медичної допомоги в закладах охорони здоров'я та в інших невідкладних випадках пов'язаних із рятуванням життя чи здоров'я в умовах воєнного стану та покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що на момент розгляду клопотання прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 - 1 КК України. Також стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою частково задовольнити клопотання прокурора, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрювану обов'язку негайно повідомити слідчого, прокурора про звільнення з військової служби, перебування у відпустці та у цей час з'явитися до слідчого за його викликом, повідомляти слідчого про зміну місця несення військової служби, утримуватися від спілкування зі стороною потерпілих, свідками тощо.
Зазначає, що ОСОБА_6 з 24 жовтня 2022 року є військовослужбовцем Збройних Сил України по мобілізації та є учасником бойових дій.
На час інкримінування їй кримінального правопорушення вона була військовослужбовцем. Згідно службової характеристики військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2025 № б/н ОСОБА_6 характеризується виключно позитивно, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом III групи. Також у підозрюваної є мама ОСОБА_10 , яка є інвалідом II групи та членом сім'ї загиблого ветерана війни. Інших дітей у матері немає. Рідний брат підозрюваної ОСОБА_11 загинув під час захисту Батьківщини.
Зазначає, що слідчий не вручав і не міг вручити ОСОБА_6 виклик до слідчого суді, так як станом на 31 липня 2025 року він не міг знати, коли саме слідчий суддя призначить до розгляду клопотання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Також не було жодних листів до керівництва військової частини про необхідність прибуття ОСОБА_6 у приміщення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області для розгляду відносно неї зазначеного клопотання. У свою чергу, слідчий не врахував, що самовільне залишення підозрюваною військової частини може мати наслідком для неї відповідальність згідно зі ст. 407 КК України.
14 серпня 2025 року ОСОБА_6 була затримана за місцем несення служби та 15 серпня 2025 доставлена поліцейськими Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області у судове засідання.
Посилається на те, що судом не проведено аналіз всіх ризиків, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваної, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного права, зокрема, практика ЄСПЛ, яка відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України застосовується кримінально-процесуальних правовідносин (рішення у справі «Смирнов проти Росії», «Ягчі і Саргін проти Туреччини», «Вренчев проти Сербії» тощо).
На думку захисника, судом не враховано, що розташування військової частини ОСОБА_6 значно віддалене від місця проведення досудового розслідування, є транспортні обмеження, та те, що місце несення служби є територією підвищеної небезпеки, що унеможливлює «швидко» прибути за викликом слідчого чи суду.
Не враховано, що місце несення служби підозрюваної не дає можливості переховуватися від органів досудового слідства і суду, впливати на потерпілих, свідків чи чинити інші перешкоди ходу кримінального провадження та те, що жодних доказів такого впливу слідчому судді не надані.
Не враховано, що зміст і спрямованість кримінально-процесуального законодавства дають підстави зупинити досудове розслідування (п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України), зупинити судове провадження (ч. 1 ст. 335 КПК України), скасувати запобіжний захід (ч. 4 ст. 616 КПК України).
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної та захисника, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею на думку колегії суддів було обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на час розгляду відповідного клопотання, враховуючи серйозність пред'явленої підозри за ч.3 ст. 286-1 КК України, суворість передбаченого покарання, яке може загрожувати ОСОБА_6 в разі визнання її винною.
На переконання колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1КК України, на даному етапі досудового розслідування, відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
На переконання колегії суддів ризики, передбачені п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені слідчим суддею дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки на даний час проживає в одному населеному пункті разом зі свідками, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з цими висновками погоджується і колегія суддів, а наявність у ОСОБА_6 на утриманні малолітньої дитини, матері пенсіонерки, несення військової служби далеко за межами Житомирської області не зменшують цих ризиків і були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, колегія суддів враховує й те, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується негативно, зокрема має схильність до вживання алкогольних напоїв, за що притягувалась до дисциплінарної відповідальності.
Слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту було враховано серйозність підозри. Крім цього, «суворість передбаченого покарання», яке може загрожувати ОСОБА_6 , в разі визнання її винною є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого, а саме у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 - 1 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, колегія суддів вважає передчасними доводи апеляційної скарги захисника про можливість застосовування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_6 .
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчим суддею були враховані усі обставини з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, а тому вважає, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не знаходить
Керуючись ч.2 ст.376 ст.ст.404, 407,422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 серпня 2025 про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: