Ухвала від 24.09.2025 по справі 756/14521/23

24.09.2025 Справа № 756/14521/23

Справа № 756/14521/23

Провадження № 1-кп/756/643/25

УХВАЛА

Іменем України

24 вересня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника: ОСОБА_8 ,

представників потерпілих: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

представника цивільного відповідача: ОСОБА_11 ,

під час проведення засідання у кримінальномупровадженні № 620230000000000649 від 27.07.2023 р., № 620230000000000686 від 11.08.2023 р., № 620230000000000998 від 13.11.2023 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

які обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 384 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Олешня Сумської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Хотів Київської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

які обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 365, ч. 2 ст. 384 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України (у редакції Закону від 21.02.2014); ч. 1 ст. 366 КК України; ч. 2 ст. 384 КК України (в редакції Закону від 16.05.2013) за таких обставин.

Наказом від 14.11.2012 № 622 о/с начальника ГУМВС України в м. Києві старшину міліції ОСОБА_4 призначено на посаду міліціонера відділення № 1 взводу № 2 оперативної роти № 2 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в місті Києві (далі - ПМОП «Беркут»).

Відповідно до положень ст.ст. 1, 2, 10 Закону України «Про міліцію» (надалі Закон), міліція в Україні державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, одним з основних завдань якого є зобов'язання забезпечувати особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів та громадський порядок.

Згідно із ст. 12 Закону, міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.

Положеннями ст. 13 Закону передбачено, що працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, лише для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків.

Крім того, відповідно до ст. 14 Закону працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючі дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також, використовуючи службових собак для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю, припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку.

Застосування сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

У разі неможливості уникнути застосування сили, вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків, і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує надання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк.

Перевищення повноважень щодо застосовування сили, у тому числі спеціальних засобів і зброї тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до Положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут», затвердженого наказом МВС України 18 травня 2004 року №529, цей підрозділ є високомобільним спеціальним підрозділом, створеним для забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій із затримання озброєних злочинців, ліквідації аварій, стихійних лих, а також здійснення фізичної охорони службових осіб.

Підрозділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України, а також цим Положенням. Свою діяльність здійснює в межах повноважень, відповідно до принципів законності, гуманізму, гласності, поваги прав людини.

Виконання службових обов'язків особовий склад підрозділу здійснює в спеціальному обмундируванні, екіпірованому знаками розрізнення та символікою «Беркут», яка є єдиною для всіх регіонів України.

На підрозділ, зокрема, покладається:

- охорона прав і законних інтересів громадян від злочинних посягань та інших антигромадських дій;

- забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних та спеціальних заходів;

- здійснення заходів щодо попередження, припинення та локалізації групових порушень громадського порядку, масових безпорядків, пов'язаних з цим інших протиправних дій, виявлення та затримання причетних до них осіб.

Згідно з вимогами вимог ст. 20 вказаного Закону працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , перебуваючи на зазначеній посаді міліціонера ПМОП«Беркут», відповідно до ст.ст. 1-5, 20 Закону України «Про міліцію», був представником влади, а отже, службовою особою.

Починаючи з 22.11.2013, у місті Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові мирні збори громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України та зміни чинної влади.

З метою залякування учасників акцій протесту службові особи Міністерства внутрішніх справ України та органів прокуратури України у період січня лютого 2014 року неодноразово організовували незаконну і силову протидію учасникам протестів.

Так, бажаючи зберегти якнайдовше владні повноваження в інтересах особистого збагачення та усунути перешкоди з боку активістів Євромайдану і Автомайдану, припинити будь-які масові збори, мітинги, вуличні походи та інші акції, вищі посадові особи держави розробили механізм вчинення злочину, який полягав у залякуванні громадян, застосуванні до них насильства, притягненні значної кількості осіб до кримінальної відповідальності за участь у масових акціях та обранні підозрюваним найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З метою безперешкодної реалізації своїх злочинних намірів вищі посадові особи держави залучили до їх виконання підлеглих службових осіб правоохоронних органів.

Зокрема, у січні 2014 року в місті Києві не встановленими слідством службовими особами із числа керівництва МВС України була надана незаконна вказівка оперативним працівникам ГУ МВС України в м. Києві, спецпідрозділу ПМОП «Беркут», військовослужбовцям внутрішніх військ та іншим, затримувати громадян, які можуть бути причетні до участі у масових мирних акціях протесту із застосуванням до них насильства, примусово доставляти їх до районних управлінь ГУ МВС України в м. Києві для подальшого притягнення їх до кримінальної відповідальності нібито за хуліганство чи масові заворушення.

Такі дії правоохоронців, на думку організаторів, повинні були залякати інших учасників мирних акцій та спонукати їх відмовитися від участі в них.

У такий спосіб у січні 2014 року був задіяний злочинний механізм силового придушення будь-яких зборів, мітингів та інших мирних акцій протесту громадян проти існуючої на той час влади під керівництвом експрезидента ОСОБА_12 .

Тоді ж, у січні 2014 року в місті Києві, не встановленими слідством особами доведено до відома працівників правоохоронних органів явно незаконну вказівку вищих посадових осіб держави про необхідність виявлення, вчинення насильницьких дій, затримання і притягнення завідомо невинних учасників мирних громадських акцій «Євромайдан» і «Автомайдан» до кримінальної відповідальності та подальшого обрання їм запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

Окремі працівники правоохоронних органів, зокрема з числа спецпідрозділу міліції «Беркут», у тому числі міліціонер ПМОП «Беркут» ОСОБА_4 , погодилися вчинити такі незаконні дії.

При цьому вказані службові особи, в тому числі ОСОБА_4 , розраховували одержати для себе неправомірну вигоду у вигляді подальшого сприяння з боку керівництва у кар'єрному рості, яке могло відбутися після успішного виконання злочинного завдання на ґрунті сформованого вищим керівництвом враження про них як про сумлінних працівників та прихильників на той час існуючої влади.

19.01.2014 протистояння між учасниками акцій протестів та правоохоронними органами перейшли в активні дії, передусім, на вулиці Грушевського в місті Києві, а також на прилеглих до цієї вулиці місцях.

З метою забезпечення громадського порядку, запобігання незаконним діям правоохоронних органів щодо безпідставного затримання учасників акцій протесту, невідкладного сповіщення учасників мирних акцій про можливі провокаційні дії, а також для запобігання таким неправомірним проявам з боку прихильників влади, у тому числі так званих «тітушок», у місті Києві здійснювали систематичне чергування учасники громадської організації «Автомайдан».

Близько 3 год. 23.01.2014 на вул. Щорса у місті Києві співробітниками ПМОП «Беркут» із застосуванням насильства та заподіянням тілесних ушкоджень незаконно затримано громадських активістів руху «Автомайдан» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та поміщено в службовий автобус і доставлено до Дарницького РУ ГУМВС України в місті Києві. При цьому пошкоджено їхні автомобілі.

Інші учасники руху «Автомайдан», отримавши інформацію про зникнення вищевказаних осіб, намагалися їх розшукати шляхом здійснення патрулювання вулиць міста Києва та координації своїх дій за допомогою зв'язку програми «Зелло». При цьому активісти помилково вважали, що затримані ще можуть в перебувати в автобусі працівників ПМОП «Беркут», які в ту ніч несли службу в столиці.

У цей час, у ніч з 22.01.2014 на 23.01.2014, міліціонер ПМОП «Беркут» ОСОБА_4 , спільно з командиром оперативної роти № 2 полку міліції особливого призначення «Беркут» підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_19 , іншими працівниками роти ПМОП «Беркут» ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 (обвинувальні актистосовно яких складені у інших кримінальних провадженнях та перебувають розгляді в суді), ОСОБА_28 (стосовно якого Бориспільським районним судом 08.09.2023 ухвалено вирок), ОСОБА_5 , а також іншими міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут» на службових автомобілях: автобус ПАЗ білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , автобус «Богдан» сірого р.н. 11*1605, автомобіль УАЗ «Патріот» темно-зеленого кольору, без державних номерних знаків, несли службу з охорони громадського порядку в м. Києві.

23.01.2014, близько йому 4 год. 30 хв., ОСОБА_19 разом із підпорядкованими йому працівниками ПМОП «Беркут», в тому числі із ОСОБА_4 , на вказаних вище транспортних засобах рухались із Харківського масиву в м. Києві в напрямку Маріїнського парку, що межує з вул. М. Грушевського в м. Києві. Перебуваючи в районі площі Слави в м. Києві, ОСОБА_19 та вказані працівники ПМОП «Беркут», побачивши групу автомобілів учасників руху «Автомайдан» частину з яких було помічено спеціальною символікою, зупинилися.

У цей час позаду службових автобусів ПМОП «Беркут» зупинився мікроавтобус Volkswagen Transporter T5 жовтого кольору, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_29 , в якому також перебували ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та журналіст інтернет-видання Lenta.ru з Російської Федерації ОСОБА_40 , які у свою чергу приїхали з Європейської площі з наміром приєднатися до учасників руху «Автомайдан» для надання їм допомоги у пошуку зниклих активістів, а також патрулювання вулиць з метою забезпечення громадського порядку, запобігання незаконним діям правоохоронних органів, у тому числі так званих «тітушок», у місті Києві. У свою чергу журналіст ОСОБА_40 збирав матеріали, у тому числі проводив відеозйомку для подальшого висвітлення подій в Україні в засобах масової інформації.

Відразу ж, з метою уникнення конфлікту із співробітниками ПМОП «Беркут», які раптово підійшли до мікроавтобуса, ОСОБА_29 , оминувши транспортні засоби працівників міліції, продовжив рух в напрямку вул. М. Грушевського, повернувши на вул. І. Мазепи.

При цьому ОСОБА_19 , діючи на виконання раніше наданої незаконної вказівки невстановлених осіб щодо силової протидії учасникам мирних акцій, усвідомлюючи, що вказані особи не здійснювали жодних кримінально чи адміністративно караних дій, вирішив із перевищенням влади та наданих йому повноважень, безпідставно їх затримати із застосуванням насильства для подальшого незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

Так, ОСОБА_19 , діючи на виконання свого злочинного умислу, за попередньою змовою групою осіб, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та настання наслідків у вигляді завдання шкоди здоров'ю громадян та спричинення матеріальних збитків, надав наказ на переслідування та блокування мікроавтобуса водіям і підпорядкованим йому працівникам, які перебували у службових автобусах, та особисто почав переслідувати вказаний транспортний засіб на своєму службовому автомобілі УАЗ «Патріот», з метою подальшого їх затримання зі застосуванням насильства.

З цією метою ОСОБА_19 , намагаючись зупинити вказаний транспортний засіб, віддав незаконний наказ водію ОСОБА_6 про здійснення його блокування шляхом небезпечного маневру з перекриттям дороги та унеможливлення водію мікроавтобуса вільно обирати напрямок руху та його притисненням до краю вулиці.

На виконання цього наказу ОСОБА_6 на відрізку шляху від готелю «Салют» до станції метро «Арсенальна» по вул. І. Мазепи, в порушення п.п. 1.5, 15.2, 15.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року № 1306, випередивши Volkswagen Transporter T5, раптово зупинився на проїзній частині, намагаючись таким чином зупинити його, частково перекривши напрямок руху останнього.

У цей час ОСОБА_19 , діючи на виконання свого злочинного умислу щодо зупинки мікроавтобуса та затримання водія і пасажирів, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та настання наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків, відкривши двері автомобіля, став на поріг та спеціальним засобом - «ПР-73», наніс удар по кузову мікроавтобуса, що проїжджав повз них, пошкодивши його.

Відразу ж після цього, на виконання явно незаконного наказу переслідування мікроавтобуса Volkswagen Transporter T5 по вул. І. Мазепи, на проміжку проїзної частини між кінотеатром «Салют» та станцією метро «Арсенальна», намагаючись зупинити його, водій автобуса ПАЗ білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , у порушення п.п. 1.5, 15.2, 15.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року № 1306 здійснив маневр на блокування автобуса, при цьому зіштовхнувшись правою частиною з лівою передньою частиною мікроавтобуса, пошкодивши його.

Проте водій мікроавтобуса, потерпілий ОСОБА_29 , намагаючись ухилитись від указаних злочинних та небезпечних дій, усвідомлюючи реальну загрозу його життю та здоров'ю, а також його пасажирам, внаслідок зупинення, продовжив рух по вул. І. Мазепи в напрямку вул. М. Грушевського.

Звернувши за мікроавтобусом Volkswagen Transporter T5 з вул. М. Грушевського на Кріпосний провулок, ОСОБА_19 , не полишаючи мети зупинити вказаний транспортний засіб, на службовому автомобілі ПМОП «Беркут» УАЗ «Патріот», який вже обігнав мікроавтобус, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та настання наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків, знову надав незаконний та небезпечний наказ водію ОСОБА_6 зупинити мікроавтобус, на виконання якого ОСОБА_6 , у порушення п.п. 1.5, 15.2, 15.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року № 1306 здійснив черговий небезпечний маневр блокування мікроавтобуса, внаслідок чого відбулось ковзне дотичне зіткнення задньої лівої частини УАЗ «Патріот» та передньої Volkswagen Transporter T5.

У результаті таких незаконних та небезпечних дій працівників міліції VolkswagenTransporter 15 вимушено зупинився позаду УАЗ «Патріот» біля лівого краю проїзної частини Кріпосного провулку у місті Києві, напроти будинку № 4.

З правого боку мікроавтобуса зупинився автобус ПАЗ білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , та заблокував можливість подальшого безперешкодного руху.

Позаду вказаного мікроавтобуса Volkswagen Transporter T5 на Кріпосному провулку зупинився автобус «Богдан» сірого кольору, р.н. НОМЕР_3 , із працівниками роти № 2 ПМОП «Беркут», які перебували в прямому підпорядкуванні ОСОБА_19 .

У подальшому, діючи умисно, у порушення вимог ст. ст. 1 - 5, 10, 20 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990, п. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 15, 34, 39, 64, 68 Конституції України від 28.06.1996, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, з метою затримання та подальшого притягнення до кримінальної відповідальності осіб за участь у мирних протестах, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, розуміючи, що його вказівки є обов'язковими до виконання підлеглими працівниками, з метою залучити їх до вчинення цього злочину ОСОБА_19 віддав підпорядкованим йому працівникам, в тому числі ОСОБА_4 наказ затримувати цивільних осіб пасажирів мікроавтобуса VolkswagenTransporter T5, із застосуванням до них фізичної сили і спеціальних засобів, а також пошкодити указаний транспортний засіб, залучивши таким чином до реалізації свого злочинного наміру підпорядкованих працівників, вступивши з ними в попередню змову.

Виконуючи явно незаконний наказ, ОСОБА_4 діючи умисно за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , (обвинувальні акти стосовно яких складені у інших кримінальних провадженнях та перебувають на розгляді в суді), ОСОБА_28 (стосовно якого Бориспільським районним судом 08.09.2023 ухвалено вирок) ОСОБА_5 , а також з іншими міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут», візуально переконавшись у мирному характері поведінки пасажирів вищезазначеного цивільного транспортного засобу, безпорадності перед працівниками ПМОП «Беркут» та їх перебуванні в салоні автомобіля із зачиненими дверима, діючи з порушенням вимог ст. ст. 1 - 5, 10, 20 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990, п. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 3, 34, 39, 64, 68 Конституції України від 28.06.1996, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, за відсутності безпосередньої загрози життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції, з метою затримання та подальшого притягнення до кримінальної відповідальності осіб, і, таким чином, для їх залякування за участь у мирних протестах, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та настання наслідків у вигляді шкоди для здоров'я громадян, застосували заходи фізичного впливу, а саме прийоми рукопашного бою, а також завдали численні удари руками та ногами, у тому числі спеціальними засобами «ПР-73», в область тулуба, ніг та голови ОСОБА_29 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 та ОСОБА_50 , які перебували в мікроавтобусi Volkswagen Transporter T5 та поряд з ним на Кріпосному провулку в м. Києві напроти будинку № 4.

Крім того, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 (обвинувальні акти стосовно яких складені у інших кримінальних провадженнях та перебувають на розгляді в суді), ОСОБА_28 (стосовно якого Бориспільським районним судом 08.09.2023 ухвалено вирок), ОСОБА_5 , а також іншими міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут», явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та настання наслідків у вигляді матеріальної шкоди власнику мікроавтобуса, завдали множинні удари спецзасобами «ПР-73», руками та ногами по кузову, агрегатах та склу мікроавтобуса Volkswagen Transporter T5 жовтого кольору, р.н. НОМЕР_4 , а також кинули в салон мікроавтобуса спецзасіб світло-шумовоїдіїпривівши його в дію, пошкодивши таким чином указаний транспортний засіб.

При цьому міліціонер роти № 2 ПМОП «Беркут» ОСОБА_4 , діючи на виконання вищевказаного злочинного умислу, за попередньою змовою групою осіб, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та настання наслідків у вигляді шкоди для здоров'я громадян та спричинення матеріальних збитків, залишався на місці подій, особисто брав безпосередню участь у спричиненні тілесних ушкоджень зазначеним громадянам та в пошкодженні їхнього автомобіля.

Спричинивши тілесні ушкодження вказаним особам та, тим самим, подолавши супротив потерпілих, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб разом з міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут», діючи на виконання вказівки їх безпосереднього керівника ОСОБА_19 , помістили їх до службового автобуса ПАЗ, р.н. НОМЕР_1 , та автобуса «Богдан», р.н. НОМЕР_3 , i повезли на територію Міського саду. При цьому під час руху в автобусі невстановлені працівники оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут» продовжували завдавати потерпілим удари в різні частини тіла.

Після прибуття у Міський сад в м. Києві ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб разом з міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут» під керівництвом командира роти ОСОБА_19 , за його вказівкою вивели потерпілих з автобусів на вулицю, де, не маючи законних підстав для застосування фізичної сили та спеціальних засобів, визначених статтями 1 та 14 Закону України «Про міліцію», в порушення Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР № 49 від 27 лютого 1991 року, явно виходячи за межі наданих їм при охороні громадського порядку прав і повноважень, без попередження про намір їх застосування, вчиняючи дії, що ображають особисту гідність громадян, продовжили завдавати множинні удари руками та ногами по різним частинам тулуба і знущатись над ними, погрожуючи кримінальною відповідальністю за участь у масових заворушеннях, примушуючи останніх співати патріотичні пісні, стояти на колінах, відмовлятись від ідеалів, за які ті виходили на мирні акції протесту, чим умисно ображали особисту гідність потерпілих, завдавали їм моральних страждань.

У подальшому, 23.01.2014, приблизно о 06 год. 00 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до логічного завершення, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб разом з міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут» під керівництвом командира роти ОСОБА_19 , за його вказівкою доставили затриманих до Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Маршала Малиновського, 2а, де, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та настання наслідків у вигляді шкоди для здоров'я громадян, в черговий раз застосували заходи фізичного впливу: прийоми рукопашного бою, численні удари руками та ногами, спеціальними засобами «ПР-73», в область тулуба, ніг та голови зазначених громадян та передали їх слідчим для притягнення до кримінальної відповідальності за нібито участь в хуліганських діях.

Внаслідок вищевказаних злочинних дій ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб разом з міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут», під керівництвом командира роти ОСОБА_19 , у період часу з 4 год. 30 хв. до 6 год. 23 січня 2014 року, у зв'язку з протиправним застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів було заподіяно фізичний біль ОСОБА_43 , а також тілесні ушкодження таким громадянам:

- ОСОБА_47 - закриту черепно-мозкову травму: струс головного мозку, яка відповідно до висновку судово-медичного експерта від 16.07.2015 №988/Е відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;

- ОСОБА_49 - струс головного мозку і рани на голові, лівій руці, ногах, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 16.10.2015 №1782 відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я;

- ОСОБА_51 - закриту черепно-мозкову травму: множинні садна та синці голови; струс головного мозку; садна кінцівок, тіла, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 18.05.2015 №1692/е відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;

- ОСОБА_29 - дві рани тім'яно-скроневої ділянки зліва; садно шкіри лобно-скроневої ділянки зліва; струс головного мозку; закриту травму хребта: садна у ділянці тулуба; компресійний перелом 1 поперекового хребця; множинні садна верхніх та нижніх кінцівок, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 23.03.2015 №1705/е відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;

- ОСОБА_46 синець під лівим оком, садна у тім'яній частині голови справа, подряпини у ділянці чола, синець у ділянці передньої черевної стінки живота, синець на задній поверхні грудної клітки у ділянці лівої лопатки, на задній поверхні грудної клітки зліва, у верхній третині правого плеча, синець у ділянці задньої поверхні правої гомілки, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 10.11.2015 №2129/е відносяться до легкого тілесного ушкодження;

- ОСОБА_48 - синці верхньої третини лівого плеча, задньої поверхні тулуба (спини) зліва, справа, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 26.10.2015 №2004/E відносяться до легкого тілесного ушкодження;

- ОСОБА_42 - черепно-мозкову травму, струс головного мозку, множинні забої, забійні рани м'яких тканин голови, забій м'яких тканин правої лопаткової ділянки, травматичний перелом альвеолярного паростка верхньої щелепи, переломи коронок 4-х верхніх зубів, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 06.03.2014 №330 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;

- ОСОБА_44 - садна грудної клітки справа та і пальця правої кисті, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 09.11.2015 №2007/E відносяться до легкого тілесного ушкодження;

- ОСОБА_45 рубець тім'яно-потиличної ділянки голови зліва та два синці верхньої третини зовнішньо-бокової поверхні лівого плеча, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 24.02.2014 №35 відносяться до легкого тілесного ушкодження;

- ОСОБА_50 - забійні рани в ділянці правої брови та тім'яної ділянки; синці на повіці правого ока, лівого плеча, в проекції крила лівої здухвинної кістки; садна обличчя, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 09.11.2015 №2007/E відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Також в результаті таких протиправних дій міліціонера ПМОП «Беркут» ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб разом зі вказаними вище міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут» під керівництвом командира роти ОСОБА_19 грубо порушено встановлену ст. 28 Конституції України заборону катувань, жорстокого та принижуючого гідність поводження, а також гарантоване ст. 29 Конституції України право на свободу та особисту недоторканність указаних громадян, що завдало їх правам та законним інтересам істотної шкоди.

Набутий розголос цього злочину і глибоке обурення усіх верств населення України викликало різко негативну реакцію суспільства, чим підірвано авторитет правоохоронних органів державної влади, зокрема Міністерства внутрішніх справ України, чим спричинено шкоди також і державним інтересам.

Крім цього, внаслідок дій вищевказаних протиправних ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб разом з міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут» під керівництвом командира роти ОСОБА_19 , у зв'язку із пошкодженням ним та працівниками ПМОП «Беркут» автомобіля спричинено матеріальні збитки ОСОБА_29 в розмірі 81009,5 грн. (вісімдесят одна тисяча дев'ять грн. п'ятдесят коп.), що є істотною шкодою, оскільки у сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який станом на час вчинення кримінального правопорушення дорівнював 609 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (у редакції Закону від 21.02.2014) - перевищенні влади та службових повноважень за попередньою змовою групою осіб, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, а також супроводжувалося насильством, застосуванням спеціальних засобів та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.

В подальшому, ОСОБА_4 23 січня 2014 року приблизно в період часу з 06 години 00 хвилин до 18 години 30 хвилин знаходячись в приміщенні Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві, діючи умисно, з метою штучного створення підстав для незаконного притягнення громадянина ОСОБА_52 до кримінальної відповідальності, усвідомлюючи, що громадянин ОСОБА_33 в ході затримання, а також при обставинах, що передували затриманню, не вчинював протиправних дій, власноручно склав завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт на ім'я начальника Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві від 23.01.2014, в який умисно вніс завідомо неправдиві відомості про затримання ОСОБА_52 23 січня 2014 року під час вчинення ним хуліганських дій.

На підставі вказаного рапорту слідчим Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві 23.01.2014 у кримінальному провадженні № 12014100050000506 ОСОБА_52 затримано в порядку ст. 208 КПК України, притягнуто до кримінальної відповідальності оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, після чого Оболонським районним судом м. Києва відповідно до клопотання слідчого відносно нього застосовано запобіжний захід тримання під вартою.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 366 Кримінального кодексу України - умисному складанні службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою штучного створення підстав для незаконного притягнення учасників мирних акцій протесту ОСОБА_29 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_52 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 та ОСОБА_61 до кримінальної відповідальності, усвідомлюючи, що останні в ході затримання, а також при обставинах, що передували затриманню, не вчинювали протиправних дій, знаходячись в приміщенні Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Маршала Малиновського, 2а, з 13:00 год. до 13:30 год. 23.01.2014, діючи умисно, дав завідомо неправдиві показання як свідок під час провадження досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014100050000506, а саме, перебуваючи у вказаний час у вказаному місці, в ході допиту як свідка в службовому кабінеті слідчого Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, надав слідчому завідомо неправдиві показання, про нібито вчинення хуліганства ОСОБА_29 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 та ОСОБА_71 та опору працівникам міліції, зокрема що вони висловлювали на адресу працівників міліції погрози та нецензурні вислови, блокували службовий автотранспорт, кидали каміння та інші предмети в правоохоронців, завдавали їм удари палицями та металевими предметами, тобто фактично обвинуватили їх в тяжкому злочині, передбаченому ч. 3 ст. 296 КК України, а саме в хуліганстві, вчиненому групою осіб, пов'язаному з опором представникові влади, що не відповідало дійсності.

Надані ОСОБА_4 показання були зафіксовані слідчим у відповідному протоколі допиту від 23 січня 2014 року, з яким ОСОБА_4 ознайомився, прочитавши його.

Далі ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на створення підстав для незаконного притягнення громадян ОСОБА_29 , ОСОБА_72 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_52 , ОСОБА_56 , кримінальної ОСОБА_73 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 та ОСОБА_61 , діючи з умислом на надання завідомо неправдивих показань у кримінальному провадженні, засвідчив вказаний протокол допиту як свідка своїм підписом, та завершивши свої показання у протокол протоколі його власноручно виконаним записом про відповідність даних, внесених в показанням, чим створив штучний доказ обвинувачення.

Надалі на підставі цих показань ОСОБА_29 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_52 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 та ОСОБА_61 слідчими Оболонського РУГУ затримано в порядку ст. 208 КПК України та притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 296 КПК України, а слідчими суддями Оболонського районного суду м. Києва до них застосовано запобіжні заходи тримання під вартою, чим завдано їх правам та законним інтересам істотної шкоди, що спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України (в редакції Закону від 16.05.2013) - в умисному завідомо неправдивому показанні свідка під час провадження досудового розслідування, поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення та з обвинуваченням у тяжкому злочині.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України (у редакції Закону від 21.02.2014); ч. 2 ст. 384 КК України (в редакції Закону від 16.05.2013) за таких обставин.

Наказом начальника ГУ МВС України в м. Києві № 622 від 14.11.2012 прапорщика міліції ОСОБА_7 призначено на посаду міліціонера-водія відділення № 1 взводу № 3 автотранспортної роти полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в місті Києві (далі - ПМОП «Беркут»).

Відповідно до положень ст.ст. 1, 2, 10 Закону України «Про міліцію» (надалі Закон), міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, одним з основних завдань якого є зобов'язання забезпечувати особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів та громадський порядок.

Згідно із ст. 12 Закону, міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.

Положеннями ст. 13 Закону передбачено, що працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, лише для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків.

Крім того, відповідно до ст. 14 Закону працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючі дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також, використовуючи службових собак для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю, припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку.

Застосування сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

У разі неможливості уникнути застосування сили, вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків, і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує надання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк.

Перевищення повноважень щодо застосовування сили, у тому числі спеціальних засобів і зброї тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до Положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут», затвердженого наказом МВС України 18 травня 2004 року №529, цей підрозділ є високомобільним спеціальним підрозділом, створеним для забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій із затримання озброєних злочинців, ліквідації аварій, стихійних лих, а також здійснення фізичної охорони службових осіб.

Підрозділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України, а також цим Положенням. Свою діяльність здійснює в межах повноважень, відповідно до принципів законності, гуманізму, гласності, поваги прав людини.

Виконання службових обов'язків особовий склад підрозділу здійснює в спеціальному обмундируванні, екіпірованому знаками розрізнення та символікою «Беркут», яка є єдиною для всіх регіонів України.

На підрозділ, зокрема, покладається:

- охорона прав і законних інтересів громадян від злочинних посягань та інших антигромадських дій;

- забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних та спеціальних заходів;

- здійснення заходів щодо попередження, припинення та локалізації групових порушень громадського порядку, масових безпорядків, пов'язаних з цим інших протиправних дій, виявлення та затримання причетних до них осіб.

Згідно з вимогами вимог ст. 20 вказаного Закону працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Враховуючи викладене, ОСОБА_7 , перебуваючи на зазначеній посаді міліціонера-водія ПМОП «Беркут», відповідно до ст. ст. 1 - 5, 20 Закону України «Про міліцію» був представником влади, а отже, службовою особою.

Починаючи з 22.11.2013, у місті Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові мирні збори громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України та зміни чинної влади.

З метою залякування учасників акцій протесту службові особи Міністерства внутрішніх справ України та органів прокуратури України у період січня - лютого 2014 року неодноразово організовували незаконну і силову протидію учасникам протестів.

Так, бажаючи зберегти якнайдовше владні повноваження в інтересах особистого збагачення та усунути перешкоди з боку активістів Євромайдану і Автомайдану, припинити будь-які масові збори, мітинги, вуличні походи та інші акції, вищі посадові особи держави розробили механізм вчинення злочину, який полягав у залякуванні громадян, застосуванні до них насильства, притягненні значної кількості осіб до кримінальної відповідальності за участь у масових акціях та обранні підозрюваним найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З метою безперешкодної реалізації своїх злочинних намірів вищі посадові особи держави залучили до їх виконання підлеглих службових осіб правоохоронних органів.

Зокрема, у січні 2014 року в місті Києві не встановленими слідством службовими особами із числа керівництва МВС України була надана незаконна вказівка оперативним працівникам ГУ МВС України в м. Києві, спецпідрозділу ПМОП «Беркут», військовослужбовцям внутрішніх військ та іншим, затримувати громадян, які можуть бути причетні до участі у масових мирних акціях протесту із застосуванням до них насильства, примусово доставляти їх до районних управлінь ГУ МВС України в м. Києві для подальшого притягнення їх до кримінальної відповідальності нібито за хуліганство чи масові заворушення.

Такі дії правоохоронців, на думку організаторів, повинні були залякати інших учасників мирних акцій та спонукати їх відмовитися від участі в них.

У такий спосіб у січні 2014 року був задіяний злочинний механізм силового придушення будь-яких зборів, мітингів та інших мирних акцій протесту громадян проти існуючої на той час влади під керівництвом експрезидента ОСОБА_12 .

Тоді ж, у січні 2014 року в місті Києві, не встановленими слідством особами доведено до відома працівників правоохоронних органів явно незаконну вказівку вищих посадових осіб держави про необхідність виявлення, вчинення насильницьких дій, затримання і притягнення завідомо невинних учасників мирних громадських акцій «Євромайдан» і «Автомайдан» до кримінальної відповідальності та подальшого обрання їм запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

Окремі працівники правоохоронних органів, зокрема з числа спецпідрозділу міліції «Беркут», у тому числі міліціонер-водій ПМОП «Беркут» ОСОБА_7 , погодилися вчинити такі незаконні дії.

При цьому вказані службові особи, в тому числі ОСОБА_7 , розраховували одержати для себе неправомірну вигоду у вигляді подальшого сприяння з боку керівництва у кар'єрному рості, яке могло відбутися після успішного виконання злочинного завдання на ґрунті сформованого вищим керівництвом враження про них як про сумлінних працівників та прихильників існуючої на той час влади.

19.01.2014 протистояння між учасниками акцій протестів та правоохоронними органами перейшли в активні дії, передусім, на вулиці Грушевського в місті Києві, а також на прилеглих до цієї вулиці місцях.

З метою забезпечення громадського порядку, запобігання незаконним діям правоохоронних органів щодо безпідставного затримання учасників акцій протесту, невідкладного сповіщення учасників мирних акцій про можливі провокаційні дії, а також для запобігання таким неправомірним проявам з боку прихильників влади, у тому числі так званих «тітушок», у місті Києві здійснювали систематичне чергування учасники громадської організації «Автомайдан».

Близько 3 год. 23.01.2014 на вул. Щорса у місті Києві співробітниками ПМОП «Беркут» із застосуванням насильства та заподіянням тілесних ушкоджень незаконно затримано громадських активістів руху «Автомайдан» ОСОБА_74 , ОСОБА_15 , ОСОБА_75 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 і ОСОБА_14 та поміщено в службовий автобус і доставлено до Дарницького РУ ГУМВС України в місті Києві. При цьому пошкоджено їхні автомобілі.

Інші учасники руху «Автомайдан», отримавши інформацію про зникнення вищевказаних осіб, намагалися їх розшукати шляхом здійснення патрулювання вулиць міста Києва та координації своїх дій за допомогою зв'язку програми «Зелло». При цьому активісти помилково вважали, що затримані ще можуть перебувати в автобусах працівників ПМОП «Беркут», які в ту ніч несли службу в столиці.

У цей час, у ніч з 22.01.2014 на 23.01.2014, командир оперативної роти № 2 полку міліції особливого призначення «Беркут» підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_19 із працівниками підпорядкованої йому роти ПМОП «Беркут» ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 (обвинувальні акти стосовно яких складені у трьох інших кримінальних провадженнях та перебувають на розгляді в суді), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також з іншими міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут» на службових автомобілях: автобусі ПАЗ білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , автобусі «Богдан» сірого кольору, р.н. НОМЕР_3 , автомобілі УАЗ «Патріот» темно-зеленого кольору, без державних номерних знаків, несли службу з охорони громадського порядку в м. Києві. Безпосередньо ОСОБА_7 керував службовим автобусом ПАЗ білого кольору, р.н. НОМЕР_1 .

23.01.2014, близько 4 год. 30 хв., ОСОБА_19 разом із підпорядкованими йому працівниками ПМОП «Беркут», в тому числі на вказаному вище транспортному засобі ПАЗ білого кольору, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , рухались із Харківського масиву в м. Києві напрямку Маріїнського парку, що межує з вул. М. Грушевського в м. Києві. Перебуваючи в районі площі Слави в м. Києві, ОСОБА_19 та вказані працівники ПМОП «Беркут», побачивши групу автомобілів учасників руху «Автомайдан», частину з яких було помічено спеціальною символікою, зупинилися.

У цей час позаду службових автобусів ПМОП «Беркут» зупинився мікроавтобус Volkswagen Transporter T5 жовтого кольору, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_29 , в якому також перебували ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та журналіст інтернет-видання Lenta.ru з Російської Федерації ОСОБА_40 , які у свою чергу приїхали з Європейської площі з наміром приєднатися до учасників руху «Автомайдан» для надання їм допомоги у пошуку зниклих активістів, а також патрулювання вулиць з метою забезпечення громадського порядку, запобігання незаконним діям правоохоронних органів, у тому числі так званих «тітушок», у місті Києві. У свою чергу журналіст ОСОБА_40 збирав матеріали, у тому числі проводив відеозйомку для подальшого висвітлення подій в Україні в засобах масової інформації.

Відразу ж, з метою уникнення конфлікту із співробітниками ПМОП «Беркут», які раптово підійшли до мікроавтобуса, ОСОБА_29 , оминувши транспортні засоби працівників міліції, продовжив рух в напрямку вул. М. Грушевського, повернувши на вул. І. Мазепи.

При цьому ОСОБА_19 , діючи на виконання раніше наданої незаконної вказівки невстановлених осіб щодо силової протидії учасникам мирних акцій, усвідомлюючи, що вказані особи не здійснювали жодних кримінально чи адміністративно караних дій, вирішив із перевищенням влади та наданих йому повноважень, безпідставно їх затримати із застосуванням насильства для подальшого незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

Так, ОСОБА_19 , діючи на виконання свого злочинного умислу, за попередньою змовою групою осіб, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та настання наслідків у вигляді завдання шкоди здоров'ю громадян та спричинення матеріальних збитків, надав наказ на переслідування та блокування мікроавтобуса водіям, і підпорядкованим йому працівникам, які перебували у службових автобусах, в тому числі водію автобуса ПАЗ білого кольору, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 , з метою подальшого їх затримання із застосуванням насильства.

3 цією метою ОСОБА_19 , намагаючись зупинити мікроавтобус Volkswagen Transporter T5 жовтого кольору, р.н. НОМЕР_2 ,віддав незаконний наказ водію автомобіля УАЗ «Патріот» темно-зеленого кольору без державних номерних знаків, ОСОБА_6 , про здійснення його блокування шляхом небезпечного маневру з перекриттям дороги та унеможливлення водію мікроавтобуса вільно обирати напрямок руху та його притисненням до краю вулиці, а водію автобуса ПАЗ білого кольору, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 - здійснити маневр на блокування шляхом зштовхування правою частиною керованого ним автобуса з лівою передньою частиною мікроавтобуса.

На виконання цього наказу водій автомобіля УАЗ «Патріот» темно-зеленого кольору ОСОБА_6 на відрізку шляху від готелю «Салют» до станції метро «Арсенальна» по вул. І. Мазепи, випередивши Volkswagen Transporter T5, раптово зупинився на проїзній частині, намагаючись таким чином зупинити його, частково перекривши напрямок руху останнього.

У цей час ОСОБА_19 , діючи на виконання свого злочинного умислу щодо зупинки мікроавтобуса та затримання водія і пасажирів, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та настання наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків, відкривши двері автомобіля, став на поріг та спеціальним засобом - «ПР-73», наніс удар по кузову мікроавтобуса, що проїжджав повз них, пошкодивши його.

У свою чергу, ОСОБА_7 , керуючи автобусом ПАЗ білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , діючи умисно, перевищуючи владу та службові повноваження, за попередньою змовою з командиром оперативної роти №2 полку міліції особливого призначення «Беркут» підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_19 , працівниками підпорядкованої йому роти ПМОП «Беркут» ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 (обвинувальні акти стосовно яких складені у трьох інших кримінальних провадженнях та перебувають на розгляді в суді), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також з іншими міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут», на виконання явно незаконного наказу ОСОБА_19 щодо переслідування мікроавтобуса Volkswagen Transporter T5 по вул. Мазепи у м. Києві, на проміжку проїзної частини між кінотеатром «Салют» та станцією метро «Арсенальна», з метою зупинення його і затримання осіб із застосуванням насильства, у порушення вимог ст. ст. 1 - 5, 10, 20 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990, п. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 15, 34, 39, 64, 68 Конституції України від 28.06.1996, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, п.п. 1.5, 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до яких дії учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, особа, яка створила такі умови зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснив маневр на блокування автобуса, при цьому зіштовхнувшись правою частиною з лівою передньою частиною мікроавтобуса, пошкодивши його.

Проте водій мікроавтобуса, потерпілий ОСОБА_29 , намагаючись ухилитись від указаних злочинних та небезпечних дій, усвідомлюючи реальну загрозу його життю та здоров'ю, а також його пасажирам, внаслідок зупинення, продовжив рух по вул. І. Мазепи в напрямку вул. М. Грушевського.

Звернувши за мікроавтобусом Volkswagen Transporter T5 з вул. М. Грушевського на Кріпосний провулок, ОСОБА_19 , не полишаючи мети зупинити вказаний транспортний засіб, на службовому автомобілі ПМОП «Беркут» УАЗ «Патріот», продовжував наздоганяти мікроавтобус, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та настання наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків, знову надав незаконний та небезпечний наказ водію ОСОБА_6 зупинити мікроавтобус, на виконання якого ОСОБА_6 здійснив черговий маневр блокування мікроавтобуса, внаслідок чого відбулось ковзне дотичне зіткнення задньої лівої частини УАЗ «Патріот» та передньої Volkswagen Transporter T5.

У результаті таких незаконних та небезпечних дій працівників міліції Volkswagen Transporter T5 вимушено зупинився позаду УАЗ «Патріот» біля лівого краю проїзної частини Кріпосного провулку у місті Києві, напроти будинку № 4.

З правого боку мікроавтобуса зупинився автобус ПАЗ білого кольору, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 та заблокував можливість подальшого безперешкодного руху.

Позаду вказаного мікроавтобуса Volkswagen Transporter T5 на Кріпосному провулку зупинився автобус «Богдан» сірого кольору, р.н. НОМЕР_3 , із працівниками роти № 2 ПМОП «Беркут», які перебували в прямому підпорядкуванні ОСОБА_19 .

У подальшому, діючи умисно, у порушення вимог ст. ст. 1 - 5, 10, 20 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990, п. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 15, 34, 39, 64, 68 Конституції України від 28.06.1996, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, з метою затримання та подальшого притягнення до кримінальної відповідальності осіб за участь у мирних протестах, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, розуміючи, що його вказівки є обов'язковими до виконання підлеглими працівниками, з метою залучити їх до вчинення цього злочину ОСОБА_19 віддав підпорядкованим йому зазначеним вище працівникам наказ затримувати цивільних осіб - пасажирів мікроавтобуса Volkswagen Transporter T5, із застосуванням до них фізичної сили і спеціальних засобів, а також пошкодити указаний транспортний засіб, залучивши таким чином до реалізації свого злочинного наміру підпорядкованих працівників, вступивши з ними в попередню змову.

Виконуючи явно незаконний наказ ОСОБА_19 , працівники підпорядкованої йому роти ПМОП «Беркут» ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 (обвинувальні акти стосовно яких складені у трьох інших кримінальних провадженнях та перебувають на розгляді в суді), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також інші міліціонери оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут», візуально переконавшись у мирному характері поведінки пасажирів вищезазначеного цивільного транспортного засобу, безпорадності перед працівниками ПМОП «Беркут» та їх перебуванні в салоні автомобіля із зачиненими дверима, діючи з порушенням вимог ст. ст. 1 - 5, 10, 20 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990, п. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 3, 34, 39, 64, 68 Конституції України від 28.06.1996, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, за відсутності безпосередньої загрози життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції, з метою затримання та подальшого притягнення до кримінальної відповідальності осіб, і, таким чином, для їх залякування за участь у мирних протестах, вийшовши зі службового автобуса ПАЗ, р.н. НОМЕР_1 , та автобуса «Богдан», р.н. НОМЕР_3 , явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та настання наслідків у вигляді шкоди для здоров'я громадян, застосували заходи фізичного впливу, а саме прийоми рукопашного бою, а також завдали численні удари руками та ногами, у тому числі спеціальними засобами «ПР-73», в область тулуба, ніг та голови ОСОБА_29 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 та ОСОБА_50 , які перебували в мікроавтобусі Volkswagen Transporter T5 та поряд з ним на Кріпосному провулку в м. Києві напроти будинку № 4.

Спричинивши тілесні ушкодження вказаним особам та, тим самим, подолавши супротив потерпілих, ОСОБА_19 разом з міліціонерами оперативної роти №2 ПМОП «Беркут» помістили їх до службового автобуса ПАЗ, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , а також автобуса «Богдан», р.н. НОМЕР_3 , і повезли на територію Міського саду. При цьому під час руху в автобусі невстановлені працівники оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут» продовжували завдавати потерпілим удари в різні частини тіла.

Після прибуття у Міський сад в м. Києві ОСОБА_19 за попередньою змовою групою осіб разом з міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут», за його вказівкою вивели потерпілих з автобусів на вулицю, де, не маючи законних підстав для застосування фізичної сили та спеціальних засобів, визначених статтями 1 та 14 Закону України «Про міліцію», в порушення Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР № 49 від 27 лютого 1991 року, явно виходячи за межі наданих їм при охороні громадського порядку прав і повноважень, без попередження про намір їх застосування, вчиняючи дії, що ображають особисту гідність громадян, продовжили завдавати множинні удари руками та ногами по різним частинам тулуба і знущатись над ними, погрожуючи кримінальною відповідальністю за участь у масових заворушеннях, примушуючи останніх співати патріотичні пісні, стояти на колінах, відмовлятись від ідеалів, за які ті виходили на мирні акції протесту, чим умисно ображали особисту гідність потерпілих, завдавали їм моральних страждань.

Весь цей час ОСОБА_7 перебував поруч з міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут» на території Міського саду, спостерігав за вчиненням ними злочинних дій, пов'язаних із безпідставним застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів, спричиненням тілесних ушкоджень потерпілим і своєю присутністю підтримував дії останніх.

У подальшому, 23.01.2014, приблизно о 6 год., з метою доведення злочинного умислу до логічного завершення, міліціонер-водій ПМОП «Беркут» ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб разом з міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут» під керівництвом командира роти ОСОБА_19 та за вказівкою останнього доставив затриманих до Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Маршала Малиновського 2а, де міліціонери оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут», явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та настання наслідків у вигляді шкоди для здоров'я громадян в черговий раз застосували заходи фізичного впливу: прийоми рукопашного бою, численні удари руками та ногами, спеціальними засобами «ПР-73», в область тулуба, ніг та голови зазначених громадян та передали їх слідчим для притягнення до кримінальної відповідальності за нібито участь в хуліганських діях.

Внаслідок вищевказаних злочинних дій міліціонерів оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут», під керівництвом командира роти ОСОБА_19 , у період часу з 4 год. 30 хв. до 6 год. 23 січня 2014 року, у зв'язку з протиправним застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів було заподіяно фізичний біль ОСОБА_43 , а також тілесні ушкодження таким громадянам:

- ОСОБА_47 - закриту черепно-мозкову травму: струс головного мозку, яка відповідно до висновку судово-медичного експерта від 16.07.2015 №988/Е відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;

- ОСОБА_49 - струс головного мозку і рани на голові, лівій руці, ногах, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 16.10.2015 №1782 відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я;

- ОСОБА_51 - закриту черепно-мозкову травму: множинні садна та синці голови; струс головного мозку; садна кінцівок, тіла, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 18.05.2015 №1692/е відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;

- ОСОБА_29 - дві рани тім'яно-скроневої ділянки зліва; садно шкіри лобно-скроневої ділянки зліва; струс головного мозку; закриту травму хребта: садна у ділянці тулуба; компресійний перелом 1 поперекового хребця; множинні садна верхніх та нижніх кінцівок, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 23.03.2015 №1705/е відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;

- ОСОБА_46 синець під лівим оком, садна у тім'яній частині голови справа, подряпини у ділянці чола, синець у ділянці передньої черевної стінки живота, синець на задній поверхні грудної клітки у ділянці лівої лопатки, на задній поверхні грудної клітки зліва, у верхній третині правого плеча, синець у ділянці задньої поверхні правої гомілки, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 10.11.2015 №2129/е відносяться до легкого тілесного ушкодження;

- ОСОБА_48 - синці верхньої третини лівого плеча, задньої поверхні тулуба (спини) зліва, справа, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 26.10.2015 №2004/E відносяться до легкого тілесного ушкодження;

- ОСОБА_42 - черепно-мозкову травму, струс головного мозку, множинні забої, забійні рани м'яких тканин голови, забій м'яких тканин правої лопаткової ділянки, травматичний перелом альвеолярного паростка верхньої щелепи, переломи коронок 4-х верхніх зубів, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 06.03.2014 №330 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;

- ОСОБА_44 - садна грудної клітки справа та і пальця правої кисті, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 09.11.2015 №2007/E відносяться до легкого тілесного ушкодження;

- ОСОБА_45 рубець тім'яно-потиличної ділянки голови зліва та два синці верхньої третини зовнішньо-бокової поверхні лівого плеча, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 24.02.2014 №35 відносяться до легкого тілесного ушкодження;

- ОСОБА_50 - забійні рани в ділянці правої брови та тім'яної ділянки; синці на повіці правого ока, лівого плеча, в проекції крила лівої здухвинної кістки; садна обличчя, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 09.11.2015 №2007/E відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Також в результаті таких протиправних дій міліціонера-водія ПМОП «Беркут» ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб разом зі вказаними вище міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут» під керівництвом командира роти ОСОБА_19 грубо порушено встановлену ст. 28 Конституції України заборону катувань, жорстокого та принижуючого гідність поводження, а також гарантоване ст. 29 Конституції України право на свободу та особисту недоторканність указаних громадян, що завдало їх правам та законним інтересам істотної шкоди.

Набутий розголос цього злочину і глибоке обурення усіх верств населення України викликало різко негативну реакцію суспільства, чим підірвано авторитет правоохоронних органів державної влади, зокрема Міністерства внутрішніх справ України, чим спричинено шкоди також і державним інтересам.

Крім цього, внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб разом з міліціонерами оперативної роти № 2 ПМОП «Беркут» під керівництвом командира роти ОСОБА_19 , у зв'язку із пошкодженням ним та працівниками ПМОП «Беркут» автомобіля спричинено матеріальні збитки ОСОБА_29 в розмірі 81009,5 грн. (вісімдесят одна тисяча дев'ять грн. п'ятдесят коп.), що є істотною шкодою, оскільки у сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який станом на час вчинення кримінального правопорушення дорівнював 609 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (у редакції Закону від 21.02.2014) - перевищенні влади та службових повноважень за попередньою змовою групою осіб, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, а також супроводжувалося насильством, застосуванням спеціальних засобів та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.

Крім того, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою штучного створення підстав для незаконного притягнення учасників мирних акцій протесту ОСОБА_29 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_52 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 та ОСОБА_61 до кримінальної відповідальності, усвідомлюючи, що останні в ході затримання, а також при обставинах, що передували затриманню, не вчинювали протиправних дій, знаходячись у приміщенні СУ ГУ МВС України в Київській області, що за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 15а, з 13:00 год. до 13:40 год. 29.01.2014, діючи умисно, дав завідомо неправдиві показання як свідок під час провадження досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014100050000506, а саме, перебуваючи у вказаний час у вказаному місці, в ході допиту як свідка в службовому кабінеті слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві, надав завідомо неправдиві показання, про нібито вчинення хуліганства ОСОБА_29 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 та ОСОБА_71 та опору працівникам міліції, зокрема що вони висловлювали на адресу працівників міліції погрози та нецензурні вислови, блокували службовий автотранспорт, кидали каміння та інші предмети в правоохоронців, завдавали їм удари палицями та металевими предметами, тобто фактично обвинуватили їх в тяжкому злочині, передбаченому ч. 3 ст. 296 КК України, а саме в хуліганстві, вчиненому групою осіб, пов'язаному з опором представникові влади, що не відповідало дійсності.

Надані ОСОБА_7 показання були зафіксовані слідчим у відповідному протоколі допиту від 29 січня 2014 року, з яким ОСОБА_7 ознайомився, прочитавши його.

Далі ОСОБА_7 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на створення підстав для незаконного притягнення громадян ОСОБА_29 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_52 , ОСОБА_56 , ОСОБА_76 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 та ОСОБА_61 до кримінальної відповідальності, діючи з умислом на надання завідомо неправдивих показань у кримінальному провадженні, засвідчив вказаний протокол допиту як свідка своїм підписом, та завершивши свої показання y протоколі власноручно виконаним записом про відповідність даних, внесених в протокол його показанням, чим створив штучний доказ обвинувачення.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України (в редакції Закону від 16.05.2013) - умисному завідомо неправдивому показанні свідка під час провадження досудового розслідування, поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення та з обвинуваченням у тяжкому злочині.

В судовому засіданні захисникизаявили клопотання про звільнення обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження стосовно них просили закрити.

Обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_7 клопотання захисників підтримали, підстава для звільнення від кримінальної відповідальності і наслідки їм зрозумілі.

Прокурор заперечив щодо клопотання захисників про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, мотивуючи свою позицію тим, що статтею 44, 49 КК України передбачено, що від кримінальної відповідальності звільняється особа, яка вчинила кримінальне правопорушення.Таким чино, вважає, що без попередньої констатації судом факту вчинення обвинуваченими інкримінованих кримінальних правопорушень, неможливо законно вирішити питання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Представники потерпілих підтримали позицію прокурора.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисників про звільнення ОСОБА_4 і ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, виходячи із такого.

Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частинами 1, 2 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.

Частиною 4 ст. 286 КПК України передбачено: якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За правилами ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, відноситься до кримінального проступку; передбачене ч. 2 ст. 384 КК України - до нетяжкого злочину; передбачене ч. 2 ст. 365 КК України - до тяжкого злочину.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого, нетяжкого кримінальних правопорушень та кримінального проступку, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого і нетяжкого кримінального правопорушення, які відповідно до обвинувального акту були вчинені у січні 2014 року.

Отже, встановлений статтею 49 КК України, зокрема десятирічний строк давності притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності за тяжким злочином, сплинув у січні 2024 року.

При цьому, до суду вказані кримінальні провадження з обвинувальними актами надійшли лише 06.11.2023 р. (стосовно ОСОБА_4 ) та 04.01.2024 р. (стосовно ОСОБА_7 ).

Будь-яких даних про зупинення перебігу давності суду не надано.

Обвинуваченим роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, при цьому, незважаючи на невизнання вини у вчиненні кримінальних правопорушень, будь-яких заперечень щодо закриття кримінального провадження останні не заявили.

Відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень Закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком обвинуваченого, а отже невизнання останнім своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності, не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Вказане узгоджується з позицією, викладеною колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 29 липня 2021 року у справі № 552/5595/18.

Крім того, суд приймає до уваги, що право на звільнення від кримінальної відповідальності є безумовним, не наділяє суд дискрецією у разі спливу відповідного строку, при цьому визнання особою вини законом не вимагається.

Суд відхиляє доводи прокурора щодо обов'язкового встановлення факту вчинення обвинуваченими інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки такі аргументи суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.02.2025 р. у справі № 712/8174/23, де Верховний Суд зазначив, що у результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.З цих підстав, довід сторони обвинувачення про необхідність встановлення місцевим судом факту вчинення обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень колегія суддів відхиляє.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання захисників та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 384 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 365, ч. 2 ст. 384 КК України - від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, а кримінальні провадження стосовно них - слід закрити.

За змістом статті 129 КПК України, суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті.

У зв'язку із цим, цивільні позови потерпілих, подані до обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_4 та солідарно до інших цивільних відповідачів, слід залишити без розгляду, роз'яснивши право пред'явлення таких позовів у порядку цивільного судочинства.

На підставі ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, які були понесені у кримінальних провадженнях стосовно ОСОБА_7 і ОСОБА_4 слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284-288, 369, 372 КПК України, ст.ст. 12, 44, 49 КК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисників - задовольнити.

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 365, ч. 2 ст. 384 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження № 620230000000000998 стосовно ОСОБА_7 - закрити.

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 384 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження № 620230000000000649 стосовно ОСОБА_4 - закрити.

Цивільні позови до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та інших цивільних відповідачів, з яких позивачі просять стягнути солідарно суми заподіяної шкоди - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати у кримінальних провадженнях стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_4 - віднести на рахунок держави.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Повна ухвала оголошена 29.09.2025 о 13.30 год.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
130612319
Наступний документ
130612321
Інформація про рішення:
№ рішення: 130612320
№ справи: 756/14521/23
Дата рішення: 24.09.2025
Дата публікації: 02.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (24.09.2024)
Дата надходження: 11.09.2024
Розклад засідань:
16.11.2023 14:30 Оболонський районний суд міста Києва
06.12.2023 15:00 Оболонський районний суд міста Києва
07.12.2023 12:00 Оболонський районний суд міста Києва
16.01.2024 16:30 Оболонський районний суд міста Києва
29.01.2024 12:30 Оболонський районний суд міста Києва
28.02.2024 14:00 Оболонський районний суд міста Києва
17.04.2024 14:00 Оболонський районний суд міста Києва
05.06.2024 15:00 Оболонський районний суд міста Києва
17.06.2024 15:00 Оболонський районний суд міста Києва
11.09.2024 14:00 Оболонський районний суд міста Києва
24.09.2024 11:30 Оболонський районний суд міста Києва
07.10.2024 10:00 Оболонський районний суд міста Києва
30.10.2024 10:00 Оболонський районний суд міста Києва
27.11.2024 16:00 Оболонський районний суд міста Києва
27.01.2025 15:30 Оболонський районний суд міста Києва
17.02.2025 10:00 Оболонський районний суд міста Києва
16.04.2025 10:00 Оболонський районний суд міста Києва
28.04.2025 14:00 Оболонський районний суд міста Києва
19.05.2025 10:00 Оболонський районний суд міста Києва
18.06.2025 14:00 Оболонський районний суд міста Києва
30.07.2025 14:00 Оболонський районний суд міста Києва
24.09.2025 14:00 Оболонський районний суд міста Києва
06.10.2025 14:00 Оболонський районний суд міста Києва
22.10.2025 10:00 Оболонський районний суд міста Києва
03.11.2025 10:00 Оболонський районний суд міста Києва
17.11.2025 12:00 Оболонський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДІДЕНКО ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ
МАКАРЕНКО ІННА ГЕНАДІЇВНА
РОДІОНОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
ДІДЕНКО ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ
МАКАРЕНКО ІННА ГЕНАДІЇВНА
РОДІОНОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
захисник:
Серафімов І.М.
Смєхнов В.А.
обвинувачений:
Максаков Сергій Олексійович
Несен Анатолій Леонідович
Остафійчук Олександр Олександрович,
Павлюк Сергій Вікторович
потерпілий:
Володько Сергій Олександрович
Давидяк Віктор Павлович
Дидик Нестор Васильович
Житний Дмитро Володимирович
Ленець Андрій Михайлович
Лісовенко Андрій Миколайович
Мисяк Ігор Васильович
Пужак Ярослав Богданович
Салига Олексій Олександрович
Сутик Богдан Станіславович
представник потерпілого:
Буряк Олександр Геннадійович
Журба Катерина Валеріївна
Михалевич Оксана Василівна
Оскольський Артем Сергійович
Сторожук Світлана
Сторожук Світлана Сергіївна
прокурор:
Офіс Генерального прокурора
цивільний відповідач:
Державна каз
Державна казначейська служба України
Державна казначейська служба України в м. Києві
Міністерство внутрішніх справ України
Міністерство внутрішніх справ України, цивільн
Полк міліції особливого призначення "Беркут" при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві