30.09.2025 Справа № 756/3377/24
Ун.№756/3377/24
Пр.№2/756/297/25
11 вересня 2025 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.
секретаря Приходько К.А.
за участю
позивача ОСОБА_1
перекладача Салькової Л.Л.
представника позивача ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
представника відповідачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання батьківства
та за зустрічним позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
У березні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання батьківства.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що починаючи з 07.10.2022 позивач та відповідачка ОСОБА_3 разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
28.11.2022 вона повідомила, що вагітна. 20.12.2022 на прийомі у лікаря було зроблено УЗД, яке підтвердило факт вагітності. Одразу після відвідування лікаря, відповідачка повернулась в Україну до Києва.
14.07.2023 телефоном відповідачка повідомила позивача, що вона народила дівчинку ОСОБА_6 , схожу на нього.
У жовтні 2023 року відповідачка погодилася на приїзд позивача до Києва, де ОСОБА_1 мав декілька зустрічей з ОСОБА_3 та їхньою донькою, сподівався, що вони подадуть заяву до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації позивача батьком, але цього не сталося.
Незважаючи, на це він щомісяця переказував кошти відповідачці на її утримання та дитини. В грудні 2023 року відповідачка закрила свій рахунок, загалом ним було перераховано грошові кошти у розмірі 7 100 євро.
ОСОБА_1 вказує, що в цей час позбавлений можливості мати регулярні побачення зі своєю донькою, відповідачка перешкоджає йому приймати участь у вихованні і утриманні дитини, хоча він прагне до налагодження родинних відносин із донько
Встановлення факту батьківства йому необхідно, щоб він міг в повній мірі виконувати свої батьківські обов'язки по відношенню до своєї доньки.
З цих підстав просив визнати, що ОСОБА_1 є батьком дитини (дівчинки), народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві відповідачкою ОСОБА_3 та зобов'язати Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження дитини, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві у матері ОСОБА_3 , вказавши його батьком дитини.
Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу суду від 19.03.2024 надано повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, відповідно до якого у матері ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_7 , батьком дитини записаний ОСОБА_5 , відомості про батька вказані відповідно до актового запису про шлюб №919 від 17.07.2010 складеного Оболонським ВДРАЦС у м. Києві. Шлюб розірвано, актовий запис №99 від 25.04.2023, складений Оболонським ВДРАЦС у м. Києві.
У відзиві відповідачка заперечувала, що позивач є батьком її доньки, їх спілкування було виключно дружнім, до від'їзду із Німеччини вона повідомила позивача, що він не є біологічним батьком дитини, на що він не заперечував і не мав жодних претензій. Зауважувала, що не проживала разом з ним.
22.08.2024 на адресу суду представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, відповідачами в якій є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , у якій він посилався на те, що відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_8 , батьком дитини записаний ОСОБА_5 , дані про якого вказані відповідно до актового запису про шлюб.
У зв'язку з вищезазначеним, просить суд визнати його, батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внести зміни до актового запису № 982 про народження дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного та зареєстрованого в Реєстрі 15.08.2023 за № 00144883740 Оболонським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме виключити з цього актового запису відомості про громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька дитини, та включити відомості про батька дитини громадянина Німеччини ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінити дитині ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » та по батькові з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 », повну дату та місце народження дитини залишити без змін. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою суду від 12.09.2024, яка занесена до протоколу судового засідання заяву про зміну предмету позову прийнято до розгляду.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10.03.2025 року було зупинено провадження у справі та призначено судову генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського бюро судово-медичної експертизи.
19.05.2025 року на адресу суду від Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз повернулася ухвала суду без виконання.
08.06.2025 на адресу суду відповідачкою подана зустрічна позовна заява про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_8 . У ній позивачка за зустрічним позовом зазначає, що дитина має встановлений діагноз: структурна епілепсія, фокальна кіркова дисплазія лівої лобної долі. Стрес провокує напади епілепсії. Під час цих нападів до мозку не потрапляє кисень, що спричинює в подальшому затримку розвитку, втрату пам'яті, забуваються вже набуті дитиною навички, дитина вчиться по новому. Зої необхідне постійне лікування та реабілітація, які потребують значних матеріальних витрат. Дитина знаходиться на повному утриманні матері. Відповідач за зустрічним позовом наполегливо і впевнено себе вважає батьком дитини, проте дій щодо забезпечення дитини не вчиняв. У зв'язку з цим просить суду стягувати аліменти на утримання дитини у розмірі 700 євро на місяці починаючи з моменту подання зустрічної позовної зави і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 05.08.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано їх в одне провадження.
Позивач в судовому засіданні просив встановити факт його батьківства щодо малолітньої ОСОБА_8 , відмовився від позову в частині позовних вимог щодо зміни прізвища дитини та просив залишити дитині прізвище « ОСОБА_10 », для того щоб мати дитини почувала себе більш захищеною, а також внести зміни до актового запису про народження дитини зазначивши його батьком та змінивши по батькові з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 ». Витрати понесені ним з розглядом цієї справи просив покласти на нього. Щодо зустрічної позовної заяви про стягнення аліментів не заперечував, однак наразі у зв'язку з тим, що він не має постійної роботи і з нинішнім матеріальним станом виплата у розмірі 700 євро для нього є неможливою, не заперечує щодо сплати 550 євро щомісяця.
Представник позивача підтримав позицію позивача.
Відповідачка та її представник в судовому зазначили, що відповідачка заперечує, що позивач ОСОБА_1 є батьком дитини, однак для захисту прав та інтересів дитини у разі встановлення судом факту батьківства позивача, просили стягнути з нього аліменти на утримання дитини у розмірі 550 євро, оскільки позивач за первісним позовом визнає вимоги у цьому розмірі, що узгоджено сторонами поза межами судового засідання. Не заперечували щодо зміни по батькові дитини.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не відомі.
Представник третьої особи - Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву якою просив слухати справу у відсутності їх представника та постановити відповідно до чинного законодавства.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які приймають участь у справі.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00045125848 Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15.08.2023 складено актовий запис №982 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 (а.с.82-84), в графі «батько» записаний ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_3 . Державна реєстрація народження проведена відповідно до ст. 133 Сімейного кодексу України, підстава запису про батька Актовий запис про шлюб № 919 від 17.07.2010 року, складений Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
У графі відомості про відмітки зроблені в актовому записі зазначено, зокрема, що прізвище дитини " ОСОБА_10 " записано згідно розпорядження про визначення прізвища малолітніх дітей № 485 від 10.08.2023 року, виданого Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією. Громадянство та місце проживання батька документами не підтверджено. Відомості про батька вказані відповідно до актового запису про шлюб. Шлюб розірвано, актовий запис № 99 від 25.04.2023 року про розірвання шлюбу, складений Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 з матір'ю дитини перебували в зареєстрованому шлюбі з 17.07.2010, шлюб між ними розірваний 25.04.2023.
Як зазначає позивач, 07.10.2022 позивач та відповідачка ОСОБА_3 разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 . 28.11.2022 вона повідомила, що вагітна. 20.12.2022 на прийомі у лікаря було зроблено УЗД, яке підтвердило факт вагітності, та він є біологічним батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 15 ЦК України об'єктом захисту називає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив у справі "Йевремович проти Сербії", що у відповідності до статті 8 Конвенції під час розгляду скарги про встановлення батьківства, суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини ("Jevremovic v. Serbia", заява № 3150/05, пункт 109 рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2007 року).
Законодавством передбачено певні обов'язки батьків щодо їх дитини, а також вимогу ухвалювати судові рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, інших осіб.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (частини перша та друга статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року).
Отже, при вирішенні справ про оспорювання батьківства суди повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та сторін по справі.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 Сімейного кодексу України (далі - СК України) (частина перша статті 121 СК України).
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 СК України).
Згідно ч. 2 ст. 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Таким чином, законодавством встановлена презумпція батьківства щодо дитини, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу.
Згідно з ст. 115 СК України розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 цього Кодексу, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Розірвання шлюбу проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
Як вбачається з матеріалів справи дитина ОСОБА_7 народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу між відповідачами, тому її батьком вказано ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 3 ст. 122 СК України подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
Відповідно до ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року за №3 питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).
Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання батьківства.
Ухвалою суду від 10.03.2025 в цій справі призначено судову генетичну експертизу для встановлення факту кровної спорідненості позивача та дитини.
На виклик до експертної установи для відбору зразків крові, відповідачка з дитиною не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про це. Такі дії відповідачки, з урахуванням характеру експертного дослідження, суд визнає ухиленням від участі у експертизі.
Відповідно до ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
З урахуванням положень процесуального закону, а також ухилення відповідачки від участі у експертизі, беручи до уваги те, що позивач наполягав на батьківстві щодо дитини, суд визнає факт кровної спорідненості позивача ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
У статті 147 СК України зазначено, що по батькові дитини визначається за іменем батька. Відповідно до ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.
Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.
Пунктом 2.13.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є, в тому числі, рішення суду про визнання батьківства, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
У разі, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства розглядаються одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (пункт 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів).
Враховуючи доведеність факту кровної спорідненості позивача ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також позовної вимоги про визнання батьківства позивача ОСОБА_1 щодо дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, в частині виключення з актового запису №982 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 складеного Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15.08.2023 відомостей про батька дитини ОСОБА_5 , та внесення змін до цього актового запису, зазначивши у відомостях про дитину у графі «Прізвище, власне ім'я, по батькові» - « ОСОБА_8 », у відомостях про батька - « ОСОБА_1 , ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин Німеччини». У зв'язку з вищезазначеним, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Дитина проживає разом з матір'ю. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
Згідно з ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, при цьому батьки несуть спільний обов'язок по утриманню дитини.
Згідно ч.3ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Конвенцією про права дитини (стаття 3) передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Розмір аліментів, які мають бути стягнуті з відповідача, з огляду на доведені сторонами обставинами, за наявності спору між ними щодо розміру цих аліментів визначається судом з урахуванням приписів ст.182 СК України.
За таких обставин, враховуючи, що судом встановлено батьківство ОСОБА_1 щодо дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також те, що відповідач за зустрічним позовом згоден сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 550 євро щомісячно,суд вирішує стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на дитину - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у цьому розмірі, ця сума узгоджена між сторонами, на її стягнення згодилась і позивачка за зустрічним позовом.
У зв'язку з вищезазначеним, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати громадянина Німеччини ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Виключити з актового запису про народження дитини №982, складеного 15.08.2023 року Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відомості про батька дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
Внести зміни до актового запису про народження дитини №982, складеного 15.08.2023 року Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), зазначивши у Відомостях про дитину у графі «Прізвище, власне ім'я, по-батькові» - « ОСОБА_8 », у Відомостях про батька зазначити: « ОСОБА_1 , ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин Німеччини».
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ОСОБА_1 ) на користь ОСОБА_3 аліменти на дитину ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 550 (п'ятсот п'ятдесят) євро щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок одержувача аліментів за наступними реквізитами: BENEFICIARY: IBAN НОМЕР_1 , NAME: ОСОБА_16, ADDRESS: Ukraine, ACCOUNT WITH INSTITUTION: НОМЕР_2 .
В іншій частині зустрічних позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30.09.2025.
Суддя А.М. Майбоженко