29.09.2025 Справа № 756/14400/24
Провадження № 2/756/1277/25
Унікальний № 756/14400/24
29 вересня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.,
секретаря Любін А.Ю.,
за участю:
представника позивача Ковалевського Є.В.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ВЕКТОР ПЛЮС» до ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, -
12.11.2024 року «ФК «ВЕКТОР ПЛЮС», через свого представника звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21.05.2014 в задоволенні позову ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Омега Банк», третя особа: ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання договору недійсним відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.07.2014 у цивільній справі №2605/8742/12 апеляційну скаргу ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» задоволено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21.05.2014 в частині відмови у задоволенні первісного позову - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Факторингова компанія «Вектор Плюс» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 148 852,10 грн. та судового збору в розмірі 3 219,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вказане рішення Апеляційного суду міста Києва станом на 23.02.2022 року виконано частково.
У ході примусового виконання рішення суду з боржниці було стягнуто та перераховано на користь кредитора наступні суми: 09.03.2021 року - 9 759,07 грн., залишок боргу склав 1 139 093,03 грн., 07.06.2021 року - 41 609,12 грн, залишок боргу склав 1 097 483,91 грн., 02.07.2021 року - 73 978,23 грн., залишок боргу склав 1 023 505,68 грн., 22.09.2021 року - 26 612,22 грн. залишок боргу склав 996 893,46 грн.
Станом на 23.02.2022 року не повернутою залишалася сума у розмірі 996 893,46 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачка не виконала в повному обсязі рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.07.2014 у цивільній справі №2605/8742/12, то в порядку ст. 625 ЦК України та враховуючи пункти 12, 18-19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, позивач просить стягнути 3% річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 697 235,62 грн. за період з 12.03.2017 по 13.02.2022.
У відзиві представниця позивачки заперечувала щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначила, що на підставі виконавчого листа №2/756/14/14 виданого Оболонським районним судом м. Києва 13.08.2014 з виконання рішення Апеляційного суду м. Києва, приватним виконавцем Русецьким П.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64200862.
В рамках вказаного провадження накладено арешти на квартиру та земельні ділянки,
які на праві власності належать ОСОБА_2 . Загальна вартість майна на яке було накладено арешт перевищує суму заборгованості перед «Вектор Плюс». Також, на підставі вище зазначеного виконавчого провадження було реалізовано земельну ділянку 3221482004:03:006:0003 за 107 126 грн.
Фактично з моменту відкриття виконавчого провадження відповідачка втратила можливість самостійно виконати рішення суду та погасити заборгованість, так як інших джерел доходу окрім реалізації майна не має.
Відповідно прострочення виконання грошового зобов'язання з 20.01.2021 відбувалося не з вини ОСОБА_2 .
Відповідачка не згодна з розрахунками позивача щодо інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, так як розрахунки здійснено не на підставі фактичної суми заборгованості станом на час подачі позову, а саме 996 893,46 гривень.
Просила застосувати наслідки спливу строків позовної давності. За таких обставин просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Зазначив, що відповідачка мала можливість сплатити заборгованість, оскільки виконавче провадження щодо стягнення цієї заборгованості відкрито у 2021 році, і фактично протягом значного періоду часу боржниця не здійснювала ніяких заходів для погашення заборгованості. У виконавчому провадженні дійсно було реалізовано земельну ділянку, яка належала відповідачці за 107 126 грн., однак позивачем після реалізації на погашення заборгованості отримано суму в розмірі 41 609,12 грн., іншу частину цих коштів було перераховано на авансування витрат виконавчого провадження, на послуги з незалежної оцінки майна, на реалізацію майна ДП «Сетам», на винагороду приватного виконавця. Зауважив, що розрахунок був ним зроблений лише на залишок несплаченої заборгованості та в період невиконання рішення суду.
Представниця відповідачки просила відмовити повністю у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строків позовної давності, врахувавши доводи викладені у відзиві.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21.05.2014 у справі 2605/8742/12 в задоволенні позову ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Омега Банк», третя особа: ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання договору недійсним - відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.07.2014 у цивільній справі №2605/8742/12 апеляційну скаргу ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» задоволено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21.05.2014 в частині відмови у задоволенні первісного позову - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_2 задоволено, стягнено з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 148 852,10 грн. та судовий збір в розмірі 3 219,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким П.С. 20.01.2021 було відкрито виконавче провадження №64200862 з виконання виконавчого листа 2/756/14/14 виданого 13.08.2014 Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 148 852,10 грн.
У ході примусового виконання рішення суду з боржниці було стягнуто та перераховано на користь кредитора наступні суми: 09.03.2021 року - 9 759,07 грн., залишок боргу склав 1 139 093,03 грн., 07.06.2021 року - 41 609,12 грн, залишок боргу склав 1 097 483,91 грн., 02.07.2021 року - 73 978,23 грн., залишок боргу склав 1 023 505,68 грн., 22.09.2021 року - 26 612,22 грн. залишок боргу склав 996 893,46 грн.
Відтак, станом на 23.02.2022 року не повернутою залишалася сума у розмірі 996 893,46 грн.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь інфляційні втрати і 3 % річних у зв'язку з невиконанням нею рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.07.2014 у цивільній справі №2605/8742/12 нарахованих з 12.03.2017 року по 09.03.2021 року на суму боргу 1 148 852,10 грн., з 10.03.2021 року по 07.06.2021 року на суму боргу 1 139 093,03 грн., з 08.06.2021 року по 02.07.2021 року на суму боргу 1 097 483,91 грн., з 03.07.2021 року по 22.09.2021 року на суму боргу 1 023 505,68 грн., з 23.09.2021 року по 23.02.2022 року на суму боргу 996 893,36 грн..
Отже, за період за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року загальна сума інфляційних втрат та 3% річних складає: 697 235,62 грн.
Згідно ст. 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно з нормами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
З огляду на те, що відповідачка не повернувши суму позики в обумовлений Договором строк, чим порушила зобов'язання за Договором (ст. 610 ЦК України), то вона вважається такою, що прострочила виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої законом.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідальність у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат є особливим видом відповідальності, яка передбачена не договором, що укладається на розсуд сторін, а законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц).
Таким чином, за змістом наведеної норми нараховані на суму боргу 3 % річних і інфляційні втрати входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, що належать до сплати кредиторові.
Згідно розрахунку наданим позивачем, який був перевірений судом заборгованість нарахована з 12.03.2017 по 09.03.2021 на суму боргу 1 148 852,10 грн. складає 137 673,40 грн. - 3% річних, 420 391,78 грн. - інфляційні втрати, заборгованість нарахована з 10.03.2021 по 07.06.2021 на суму боргу 1 139093,03 грн. складає 8 426,17 грн. - 3% річних, 42 639,15 грн. -інфляційні втрати, заборгованість нарахована з 08.06.2021 по 02.07.2021 на суму боргу 1 097 483,91 грн. складає 2 255,10 грн. - 3% річних, 2 194,97 грн. - інфляційні втрати, заборгованість нарахована з 03.07.2021 по 22.09.2021 на суму боргу 1 023 505,68 грн. складає 6 898,15 грн. - 3% річних, 11 244,21 грн. - інфляційні втрати, заборгованість нарахована з 23.09.2021 по 23.02.2022 на суму боргу 996 893,46 грн. складає 12 618,21 грн. - 3% річних, 52 894,48 грн. - інфляційні втрати.
Відповідачка просила суд застосувати наслідки спливу строків позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Спеціальна позовна давність визначена ст. 258 цього Кодексу.
До вимог про стягнення заборгованості за кредитом застосовується загальна позовна давність.
30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.
Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, трирічний строк позовної давності продовжувався на час дії карантину та продовжується у період дії воєнного стану, який триває і на даний час.
До вимог позивача застосовується загальна позовна давність тривалістю три роки.
Відтак, позивач в межах строку позовної давності має право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат починаючи з 12 березня 2017 року.
Посилання відповідачки на те, що в межах виконавчого провадження з виконання рішення було реалізовано земельну ділянку 3221482004:03:006:0003 за ціною 107 126 грн., яка б мала повністю перерахуватися в рахунок загальної заборгованості, суд відхиляє, оскільки відповідно до матеріалів виконавчого провадження, після усіх обов'язкових відрахувань, стягувач отримав внаслідок реалізації земельної ділянки 41 609,12 грн, що й було відображено в розрахунку заборгованості при поданні позову.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи пункти 12, 18-19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України,суд вбачає необхідним позов задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача вищевказану заборгованість.
Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ВЕКТОР ПЛЮС» до ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - задовольнити.
Стягнути зОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ВЕКТОР ПЛЮС»:
167 871 (сто шістдесят сім тисяч вісімсот сімдесят одна) гривня 03 копійки - 3 % річних за період з 12.03.2017 по 23.02.2022;
529 364 (п'ятсот двадцять дев'ять тисяч триста шістдесят чотири) гривні 59 копійок - інфляційних втрат за період з 12.03.2017 по 23.02.2022;
8 366 (вісім тисяч триста шістдесят шість) гривень 82 копійки - судового збору.
Дані учасників справи.
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ВЕКТОР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38004195, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 28А).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А.М.Майбоженко