29.09.2025 Справа № 756/6543/25
Унікальний №756/6543/25
Провадження №2/756/4333/25
29 вересня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
при секретарі - Омельчук М.О.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
У травні 2025 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5» звернулося до суду із вищевказаним позовом.
14.07.2025 року представники позивача в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За правилами ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
З огляду на зазначене, законодавець передбачив можливість, у виключних випадках, дистанційного розгляду справи з використанням власних технічних засобів.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Заяв від представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів до суду не надходило.
29.09.2025 року представники позивача повторно в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що повторна неявка в судові засідання і пасивна поведінка представника позивача, свідчать про небажання підтримувати позовні вимоги та затягування розгляду і вирішення справи по суті, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 15, 131, 133, 137, 141, 142, ст. 223, ст. 257 ЦПК України, суд,-
Позовну заявуОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А. В. Шевчук