Справа № 756/1334/25
Провадження № 2/756/2377/25
30 вересня 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» через систему «Електронний суд» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 18.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 9696791, в електронній формі, відповідно до якого відповідачу були надані кошти у сумі - 6000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому, в свою чергу, були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Міолан». ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому грошові кошти в обсязі та у строки, визначеними умовами кредитного договору. 26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений договір відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т від 26.03.2024, згідно якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача.
Сума заборгованості відповідача відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т від 26.03.2024 становить 16146,00 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3540,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 12006,00 грн; прострочена заборгованість за комісією - 600,00 грн. Відповідачу 02.01.2025 було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості, однак зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору, не виконані. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору, представник позивача просить стягнути з відповідача 16146,00 грн. заборгованості, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.Копію ухвали про відкриття провадження у справі було надіслано відповідачу в електронному вигляді в його електронний кабінет підсистеми «Електронний суд». Відповідач є користувачем сервісу «Електронний суд», відтак, має змогу самостійно відстежувати рух справи в суді. Як убачається з довідки про доставку електронного документу, про отримання документів з «Електронного суду» учасником справи, яка міститься в матеріалах справи, документ в електронному вигляді «Ухвала-відкриття» від 05.02.2025 по справі №756/1334/25 була доставлена відповідачу до електронного кабінету 07.02.2025.
Станом на 30.09.2025 відзив на позов до суду не надійшов.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст.178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до наступного висновку, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9696791 (далі - Договір), відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 6000 грн., строком користування на 114 днів з 18.09.2023, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 10.01.2024.
За змістом п. 6.1., п. 7.1 кредитного договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та набуває чинності з моменту його укладання в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.
Укладання ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4 кредитного договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 кредитного договору).
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит до 10.01.2024 (останній день строку кредитування) і сплатити комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом. Загальні витрати позичальника за кредитом складають: за пільговий період 2400,00 грн в грошовому виразі та 16586.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка); за весь строк кредитування 18600,00 грн в грошовому виразі та 9062.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування).
Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 8400,00 грн, за весь строк кредитування складає - 24600,00 грн. Комісія за надання кредиту: 600,00 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користуванням кредитом протягом пільгового періоду: 1800,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користуванням кредитом. Проценти за користуванням кредитом протягом поточного періоду: 16200,00 грн., які нараховуються за стандартною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користуванням кредитом.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 *54.
Згідно із п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою передбаченою п. 1.5.3 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п.1.5.3 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.
Як свідчить графік платежів за кредитним договором № 9696791від 18.09.2023, який є додатком №1 до Договору, дата платежу 10.01.2024, сума платежу 24600,00 грн, яка складається із: 6000,00 грн суми кредиту; 18000,00 грн. процентів за користування кредитом та 600,00 грн комісії за надання кредиту.
Анкета-заява на кредит № 9696791від 18.09.2023 містить надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення по заяві та погоджені умови кредитування по заяві.
Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 6000,00 грн. підтверджено платіжним дорученням №110472208 від 18.09.2023 про перерахування ТОВ «Мілоан» на рахунок відповідача ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором № 9696791.
26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги №104-МЛ, за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі Боржників.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №104-МЛ від 26.03.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» отримало право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 9696791, загальна сума заборгованості за вказаним кредитним договором становить 16146,00 грн, з них: залишок по тілу кредиту - 3540,00 грн; залишок по відсотках - 12006,00 грн; залишок по комісії - 600,00 грн.
Відповідачу 02.01.2025 було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості, яка залишена без задоволення.
Як вбачається з виписки з особового рахунка за кредитним договором № 9696791 станом на 09.01.2025 відповідач має заборгованість за кредитним договором у розмірі 16146,00 грн.
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.
Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.
Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
Судом встановлено, що 18.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №9696791, відповідно до умов якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 6000,00 грн, строком користування на 114 днів, з 18.09.2023, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 10.01.2024.
При цьому суд враховує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку кредитування відповідно до умов кредитного договору та доказів складання та доведення до відповідача оновлених графіків платежів, та в матеріалах справи такі докази, подані в порядку ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, відсутні.
Відтак, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 10.01.2024, після цієї дати права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначається, що «У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».
Так, у зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним вище договором позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 16146,00 грн з них: заборгованість по тілу кредиту - 3540,00 грн; заборгованість за сумою відсотків - 12006,00 грн; заборгованість за комісією - 600,00 грн.
Аналіз наданого позивачем копії графіку платежів свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору.
Водночас, як право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.
У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
З огляду на зазначене, суд не бере до уваги нарахування процентів у розмірі 12006,00 грн з посиланням на вищезазначені пункти кредитного договору, як на підставу нарахування процентів після настання терміну (дати) повернення кредиту.
У той же час, позивач позовні вимоги щодо стягнення з відповідача процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України не заявляє.
Водночас, як зазначалося вище, погоджений сторонами розмір кредиту та процентів за користування кредитом складає 24600,00 грн., з яких: 6000,00 грн - тіло кредиту; 18000,00 грн проценти за користуванням кредитом; 600,00 грн комісія за надання кредиту.
Відповідно до відомостей первісного кредитора про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №9696791, за період з 18.09.2023 по 10.01.2024 нараховано проценти на загальну суму 8565,00 грн. та як убачається за період з 18.09.2023 по 05.03.2024, відповідачем первісному кредитору було сплачено проценти по кредиту у розмірі 2400,00 грн та комісію за пролонгацію в розмірі 2340,00 грн.
Беручи до уваги, що сума коштів, що сплачувались відповідачем на користь первісного кредитора на погашення заборгованості за кредитним договором розподілялись останнім на погашення комісії за пролонгацію, при цьому позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку кредитування, суд вважає, що кошти внесені відповідачем на погашення договірних зобов'язань у розмірі 2340,00 грн. підлягають зарахуванню у рахунок погашення заборгованості за процентами.
Доказів повної сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано. Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
З огляду на вищевикладене та ураховуючи кошти, які відповідач сплатив у рахунок погашення заборгованості за вказаним договором, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 7965,00 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 3540,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 3825,00 грн (8565,00 грн - 2400,00 грн - 2340,00 грн), заборгованості за комісією у розмірі 600,00 грн. У решті заявлених позовних вимог, слід відмовити.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ - 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) заборгованість на загальну суму 7965 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1195 (одна тисяча сто дев'яносто п'ять) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 30.09.2025.
Відомості про сторони:
1. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ - 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28);
2. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя М. М. Ткач