Справа № 715/3148/25
Провадження № 2-а/715/28/25
30 вересня 2025 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі головуючого судді Григорчак Ю.П.
секретар судового засідання Соломян О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення. В позовній заяві вказує, що 20 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 винесено постанову №3493, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. Він дізнався про існування даної постанови 15.09.2025 року, коли в застосунку «ДІЯ» йому прийшло сповіщення про відкриття виконавчого провадження.
Вважає, що постанова №3493 від 20 травня 2025 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню. Враховуючи вище викладене, просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову №3493 від 20.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, в позовній заяві вказав, що справу просить розглядати без його участі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, направив до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позов не обґрунтований та безпідставний, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі с. 6 ст. 162 КАС України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 20 травня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, виніс Постанову №3493 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Як вбачається із Постанови про адміністративне правопорушення від 20.05.2025 року позивач будучи військовозобов'язаним під час дії в Україні воєнного стану протягом 60 днів відповідно до перехідних положень ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ЗУ «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №3685-ІХ від 08 травня 2024 року, не уточнив свої облікові дані через ЦНАП або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування.
Відомості про накладення адміністративного стягнення надійшли позивачу через мобільний застосунок «ДІЯ» 15 вересня 2025 року від Глибоцької ДВС, після відвідування Глибоцького ДВС йому була надана копія постанови №3493.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається зі змісту ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 03.10.2011 року. Відповідно до військово-облікового документа №240720233474751100003 ОСОБА_1 на підставі довідки Глибоцької позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 з межами обслуговування громадян ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.03.2025 року №2/47/633 гр. ІІ ст. визнаний придатним, тобто його військово-облікові дані оновлювалися.
Також згідно матеріалів справи ОСОБА_1 заброньований за основним місцем роботи з 12 травня 2025 року на період мобілізації. Бронювання відбулося до винесення постанови №3493 від 20 травня 2025 року.
Суд зазначає, що згідно чинного законодавства забронювати працівника зі статусом «Порушення правил військового обліку» неможливо, оскільки це є перешкодою для отримання бронювання через систему «ДІЯ». Факт бронювання ОСОБА_1 12 травня 2025 року спростовує факт наявності в нього порушення правил військового обліку.
Із змісту норми ст.283 КУпАП також слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто, зібраними у встановленому КУпАП порядку.
Постанова №3493 від 20 травня 2025 року вказує як докази винуватості ОСОБА_1 : протокол №2/692 від 30 квітня 2025 року та витяг з ЄДРПВР. 18 вересня 2025 року судом було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 про витребуванням матеріалів адміністративної справи, на підставі яких було винесено постанову №3493 від 20 травня 2025 року, однак ІНФОРМАЦІЯ_6 не направив дані матеріали на адресу суду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Судом встановлено, що у даному випадку протокол про адміністративне правопорушення складався за відсутності порушника, без дотримання процедури ознайомлення його з протоколом, оголошення порушнику прав та обов'язків та без надання складеного протоколу на підпис ОСОБА_1 .
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення органом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
На підставі наведеного, суд вважає, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Згідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови № 3493 від 20 травня 2025 року.
Керуючись ст.ст. 6-10, 19, 20, 70, 90, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову № 3493 від 20 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Суддя