Справа № 521/16692/22
Провадження № 2-др/521/87/25
30 вересня 2025 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.
секретаря судового засідання - Шелкопляс В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольська Ольга Василівна (місце місцезнаходження офісу: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 5), про визнання договорів купівлі - продажу недійсними, -
04.11.2022 року представник позивачки звернулася із зазначеним позовом до суду.
Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.09.2025 року вищезазначений позов задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталією Павлівною, зареєстрований у реєстрі за №282; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №1487 від 06.11.2017 року 0,0368 га за адресою: АДРЕСА_7 , кадастровий номер:5110137300:55:013:0007, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 39899815101, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .та стягнено з відповідачів на користь позивачки витрати по сплаті судового збору.
23.09.2025 року представник заявника звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду щодо розподілу судових витрат в порядку п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, та просив суд: винести додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 23448 гривень 50 копійок.
26.09.2025 року представник приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Ольги Василівни подала до суду заяву, в якій просила судове засідання, призначене на 30.09.2025 року о 09 годині 45 хвилин, провести у режимі відеоконференції Хаджибейського районного суду м. Одеси з Одеським апеляційним судом.
Ухвалою Хаджиьейського районного суду м. Одеси клопотання представника приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Ольги Василівни про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, задоволено.
29.09.2025 року представник приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Ольги Василівни подала до суду заяву, в якій просила відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку із загальним захворюванням.
Суд відмовляє у відкладенні розгляду справи на іншу дату у зв'язку із хворобою представника приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Ольги Василівни, оскільки питання, які просить вирішити представник позивачки під час ухвалення додаткового рішення не стосуються законних прав та інтересів приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Ольги Василівни.
До того ж, згідно п. 1.3 Правил організації ефективного цивільного судочинства, не є поважною причиною і не має наслідком відкладення розгляду справи або оголошення перерви у розгляді справи, зокрема, якщо стан здоров'я, підтверджений відповідним медичним лікарняним з датою, що безпосередньо передує даті проведення призначеного слухання, крім випадків, коли з наданого медичного документу прямо вбачається протипоказання проти участі в судовому засіданні та/або коли медичне втручання призначене на час судового засідання.
Згідно медичного висновку про тимчасову непрацездатність ОСОБА_6 , датою медичного висновку про тимчасову непрацездатність є дата, що безпосередньо передує даті проведення призначеного слухання, разом із тим, з наданого медичного документу прямо не вбачається протипоказання проти участі в судовому засіданні та не вказано, що медичне втручання призначене на час судового засідання.
Крім того ч. 3 ст. 270 ЦПК України, передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Тобто у даному випадку участь сторін у розгляді питання про судові витрати не передбачена.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне провести судове засідання, у межах десятиденного строку, що встановлений ч. 3 ст. 270 ЦПК України та відмовляє у відкладенні розгляду справи на іншу дату.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Необхідно зазначити, що, як вказав Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд) у своїй практиці, «вимога «розумного строку» розповсюджується на усі без винятків судові розгляди справ, які охоплюються статтею 6» (справа «Кьоніг проти ФРН»).
29.09.2025 року представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Учасники в судове засідання не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно.
У зв'язку з цим, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення з відповідачки судових витрат, пов'язаних з розглядом справи підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Частиною 3 тієї ж статті ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, суд під час винесення рішення суд не вирішив питання про судові витрати, які поніс позивач при розгляді справи, і які складаються із витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що судові витрати на правову допомогу позивача склали 23448 гривень 50 копійок. На підтвердження вказаного факту в матеріалах справи наявні посвідчені копії: Договору про надання правової допомоги №20/24 від 07.06.2024 року, що укладений між позивачем та адвокатом, додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги №20/24 від 07.06.2024 року, Акту прийняття передачі наданих правничих послуг до Договору про надання правової допомоги №20/24 від 07.06.2024 року, квитанцією №0.0.3731862570.1 від 28.06.2024 року, де фактичного платника за послуги вказано позивачку, на суму 15192,00 грн., квитанцією №0.0.3867111598.1 від 08.09.2024 року, де фактичного платника вказано позивачку, на суму 2050,00 грн., квитанцією №0.0.4549017206.1 від 18.09.2024 року, де фактичного платника вказано позивачку, на суму 2091,50 грн., квитанцією №0.0.4549021610.1 від 18.09.2024 року, де фактичного платника вказано позивачку, на суму 2040,00 грн., квитанцією №0.0.4030298160.1 від 25.11.2024 року, де фактичного платника вказано позивачку, на суму 2075,00 грн.
Отже, враховуючи вищевказані докази, наявність квитанцій про фактичну оплату позивачкою для адвоката Голоденко Лесі Олегівни вартості правової допомоги у розмірі 23448,50 гривень, та той факт, що розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивачки про ухвалення додаткового рішення.
Згідно постанови Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року, за умови належного підтвердження витрати на професійну правничу допомогу стягуються і у випадку, коли фактично ще не сплачені стороною, а тільки мають бути сплачені. Верховний Суд прийшов до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 р. у справі №826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.
Верховний Суд розглядаючи справи щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу неодноразово звертав увагу, також, на сутність стягнення судом таких судових витрат, зазначаючи, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, зокрема у сфері публічно-правових відносин (постанови Верховного Суду від 05.09.2019 р. у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 р. у справі № 820/4280/17, від 25.10.2019 р. у справі № 826/13270/16).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Враховуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, відповідно до якого стягнути з відповідачів на користь позивачки судові витрати, пов'язані з витратами на професійну допомогу правничої (правової) допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 135, 141, 263, 270 , 354 ЦПК України, суд, -
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольська Ольга Василівна (місце місцезнаходження офісу: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 5), про визнання договорів купівлі - продажу недійсними.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , що виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області від 07.02.1996 року, ІПН: НОМЕР_3 , адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5862,12 гривень (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 12 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , що виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області від 07.02.1996 року, ІПН: НОМЕР_3 , адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5862,12 гривень (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 12 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , що виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області від 07.02.1996 року, ІПН: НОМЕР_3 , адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5862,12 гривень (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 12 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , що виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області від 07.02.1996 року, ІПН: НОМЕР_3 , адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5862,12 гривень (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 12 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
С У Д Д Я: І.А. Бобуйок