Справа № 724/941/25
Номер провадження № 2/521/4462/25
30 вересня 2025 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.,
секретаря судового засідання - Шелкопляс В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників до судового засідання цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Рибальська, 22) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
18.03.2025 року до Хотинського районного суду Чернівецької області звернувся представник позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №103958192 від 02.03.2021 року в розмірі 16170,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11.04.2025 року справу за підсудністю передано до Хаджибейського районного суду м. Одеси.
05.05.2025 року автоматизованою системою розподілу справ між суддями матеріали справи передано судді Бобуйку І.А.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 07.05.2025 року у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено спрощене провадження у справі з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в своєму позові просив розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судові засідання повторно не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02.03.2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням кредитування та усвідомленням рівня відповідальності в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 подав Заявку на отримання кредиту №103958192.
Законодавством України передбачено, що оформления Кредиту он-лайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом.
Судом встановлено, що оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит № 103958192 від 02.03.2021 р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.
Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід?ємною частиною цього Договору. Правила надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті Кредитодавця.
Відповідно до ч.1-2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Відповідно до умов Кредитного договору, цей договір (індивідуальна частина) - кредитний договір є самостійний кредитним договором (правочином), що містить істотні умови, укладений в порядку, спосіб та формі, що відповідачє вимогам чинного законодавства. Визнання недійсним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього Договору (у т.ч. Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством) або окремих умов цього Кредитного договору (індивідуальної частини) не має наслідком недійсність, нікчемність Кредитного договору: (індивідуальної частини) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей Кредитний договір (індивідуальну частину) і без включення до нього умов, що визнані недійсними, нікчемними, неукладеними.
Хронологія вчинення дій щодо укладення Кредитного договору у формі електронного правочину, інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» про надсилання відповідачем SMS на номер відповідача та інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину містяться у Кредитному договорі - «Порядок укладення договору».
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором (далі - «ЕПОІ») по суті є видом вдосконаленого цифрового підпису, хоча в Законі України «Про електронну комерцію» так і не називається. Його суть полягає у використанні одноразових повідомлень (паролів, кодів, підтверджень) шляхом телекомунікаційних засобів. Найчастіше використовуються СМС, повідомлення в месенджерах в якості підтвердження волі підписанта. ЕПОІ широко використовується, наприклад, в сфері мікрокредитування.
У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила запит.
У справі №561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов?язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов?язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню
Таким чином, судом встановлено, що відповідач уклав Договір про споживчий кредит №103958192 від 02.03.2021 року з ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного доручення, відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 5500,00 грн.
Згідно правил, Товариство не отримує повні реквізити Банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Payment Card Industry Data Security Standard - це міжнародний стандарт безпеки даних платіжних карток, що є сукупністю вимог щодо забезпечення безпеки даних власників платіжних карток, які передаються, зберігаються і обробляються в інформаційних інфраструктурах організацій.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Фінансова компанія має право надавати фінансову платіжну послугу з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії лише за умови, що така фінансова послуга поєднується з іншими видами фінансових послуг, передбаченими пунктами 1-5 частини першої цієї статті.
У відповідності до Правил, з метою ведення обліку кредитних договорів Товариство застосовує обліково-реєструючу систему, яка забезпечує облік та реєстрацію договорів в електронному вигляді з обов'язковою можливістю роздрукування інформації на будь-який момент, а також забезпечує можливість відновлення втраченої інформації в разі виникнення будь-яких обставин непереборної сили.
Обліково-реєструюча система товариства відповідає Положенням про Державний фінансових установ, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №41 від 28.08.2003, Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №913 (п.12.2. Правил).
Згідно п.12.4 Правил, журнал та картки обліку виконання договорів ведуться в електронному вигляді.
Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином кредитні зобов?язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України.
23.06.2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги № 03Т, ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) відступлено право вимоги за Кредитним договором № 103958192 від 02.03.2021 р. на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача.
24 січня 2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ- ПОНГ» укладено Договір факторингу №1/15 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №103958192 від 02.03.2021 року.
Згідно Додатку №1 до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 16170 грн., із яких:
- заборгованість за тілом кредиту становить 5500 грн.;
- заборгованість за відсотками становить 10670 грн.
Статтею 512 Цивільного кодексу України, визначені підстави заміни кредитора у зобов?язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов?язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.
Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов?язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України, новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов?язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.
Відповідно до Наказу № 70-к від 01.07.2025 року на виконання Рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ» № 1778 від 01.07.2025 року перейменовано з 01.07.2025 року ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» на ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежним виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що судові витрати на правову допомогу позивача склали 6000 гривень 00 копійок. На підтвердження вказаного факту в матеріалах справи наявні посвідчені копії: Договору про надання правничої допомоги №43657029 від 01.11.2024 року, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., акту №103958192 від 03.03.2025 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом, Додаткової угоди №43657029 від 03.03.2024 року платіжною інструкцією №0459870000 від 12.09.2024 року.
Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 р. у справі №826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.04.2019 р. у справі № 922/619/18, суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 16, 526, 530, 543, 549-552, 610, 1054, 1050 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Рибальська, 22) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Рибальська, 22, код за ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором №103958192 від 02.03.2021 року у розмірі становить 16170,00 грн. (шістнадцять тисяч сто сімдесят) гривень 00 копійок, із яких:
- заборгованість за тілом кредиту становить 5500,00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок;
- заборгованість за відсотками становить 10670,00 грн. (десять тисяч шістсот сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Рибальська, 22, код за ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Рибальська, 22, код за ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) витрати на професійну допомогу правничої (правової) допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ: Бобуйок І.А.