Справа №521/20823/23
Провадження №2/504/1027/25
29.09.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Жовтан П.В.,
за участю секретаря судових засідань - Сокурцової Т.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача-адвоката Чекмарьової Л.Ю.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача-адвоката Лук'янової А.О.,
перекладача До Нги Дієн,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Доброслав Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
28.08.2023р. представник ОСОБА_1 - адвокат Струкова К.О. звернулася до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 100 000,00 грн. щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову, до досягнення дитини повноліття.
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 19.09.2023р. вказаний позов залишено без руху.
На виконання ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 19.09.2023р. стороною позивача 21.12.2023р. було подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 20.02.2024р., матеріали вказаної позовної заяви направлено до Комінтернівського районного суду Одеської області.
Матеріали даної справи надійшли до Комінтернівського районного суду Одеської області 02.05.2024р. та розподілені судді Жовтан П.В.
Матеріали справи вручені судді 06.05.2024р.
Ухвалою судді Жовтан П.В. від 09.05.2024р. справу прийнято до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Тривалий розгляд справи пов'язаний із неодноразовим поданням сторонами по справі клопотань про перенесення судових засідань та спроб сторін вирішити спір мирним шляхом.
Позов обґрунтований тим, що 08.11.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб у Суворовському районному у м. Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Від цього шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. З народження та до тепер їх спільна дитина залишилась проживати з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач грошові кошти для забезпечення належного утримання дитини надає нерегулярно та у недостатньому розмірі, що на думку позивачки, абсолютно не відповідає витратам на дитину, повсякчасне щомісячне забезпечення дитини усім необхідним. З огляду на високий рівень матеріального забезпечення відповідача високий, доведений факт його великого доходу, виходячи із його витрат, розміру заробітної плати, наявності часток у статутному капіталі товариств, рухомого та нерухомого майна, позивачка вважає, що він має можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі. Заявлений розмір аліментів в 100 000 грн., є співмірним з фінансовим станом відповідача та не буде становити для нього надмірного матеріального навантаження.
Представник відповідача ОСОБА_5 надала відзив на позов, в якому просила задовольнити позов частково та призначити співмірний розмір аліментів на утримання дитини, а саме 5 000 грн. щомісячно з урахуванням того, що відповідач купує одяг, продукти харчування, сплачує школу та задовольняє потреби дитини, а також приймає участь у її вихованні. Так, позивач має намір стягувати суму на утримання дитини, що складає майже 32 прожиткових мінімуми на дитину відповідного віку. Така значна сума аліментів на утримання дитини для стягнення необхідна бути належно обґрунтованою та підтвердженою доказами. Нерухоме майно, на яке позивач звертає увагу перебуває у спільній сумісній власності подружжя. Наразі у проваджені Комінтернівського районного суду Одеської перебуває справа № 504/5080/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. При цьому позивач лише зазначила та перерахувала, яке майно та корпоративні права належать відповідачу. Водночас перебування у власності корпоративних прав не свідчить про отримання прибутку від діяльності підприємства. Позивач ніяким чином не обґрунтувала розмір аліментів на утримання дитини, не надала інформації та доказів про витрати саме на 100 000 грн. на місяць, які необхідні для повного та всебічного розвитку дитини. Дитина здорова, будь яких вад зі здоров'ям не має, значних коштів у розмірі 100 000 грн. на будь-які нагальні та життєві потреби в місяць не потребує. Крім того, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітньої дитини, ст. 180 СК України покладає обов'язок утримувати дитину на обох батьків. Таким чином, для стягнення аліментів у такій значній сумі 100 000 грн., позивач повинен належно обґрунтувати чому саме така сума необхідна для утримання дитини, що останньою зроблено не було.
Сторони та їх представники брали участь в розгляді справи, намагалися прийти до мирного врегулювання спору, однак в подальшому в судове засідання, будучи належним чином повідомленими не з'явилися, при цьому представник позивача-адвокат Чекмарьова Л.Ю. надала заяву про проведення судового засідання без її участі та без участі позивачки, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, а представник відповідача-адвокат Лук'янова А.О. надала заяву про проведення судового засідання без її участі, відзив на позов підтримує.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, судом, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 08.11.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб у Суворовському районному у м. Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1391, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб, виданого повторно, серії НОМЕР_1 .
Сторони по справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Дитина проживає із матір'ю, що не оспорюється сторонами, при цьому між сторонами відсутнє згода щодо способу та розміру стягнення аліментів.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платників аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до постанови Верховного Суду по справі справа №643/11949/19 від 16 червня 2021 року, визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України : стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів ; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; праві власності, володіння та/або користування наявність на у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991p. та набула чинності для України 27 вересня 1991p., держава визнає право кожної дитини нарівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які повинні сплачуватися відповідачем на утримання дитини, суд враховує, що обов'язок по утриманню неповнолітньої дитини лежить на обох батьках, вік дитини, встановлений розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також майновий стан сторін. Так, за клопотанням представника позивача, судом було витребувано відомості про відкриті рахунки у банківській установах, про рух коштів на відкритих банківських рахунках відповідача, відомості про суму отриманого доходу відповідно до податкової декларації за 2023-2024 рр. від діяльності ТОВ (засновником та бенефіціарним власником яких є відповідач), відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела отриманих доходів, суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків, відомості про наявність у власності транспортних засобів (а.с.144-145). Оцінюючи отриману судом інформацію в рамках виконання ухвали про витребування доказів, суд приходить до висновку про достатній рівень матеріального забезпечення відповідача: наявність нерухомого майна (довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме у власності належить житловий будинок, площею 226,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, на якій розташовано зазначений будинок, кадастровий номер 5122783200:02:001:2644, орієнтовна вартість яких складає 10 500 000 грн. та житловий будинок за площею 157,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , та земельна ділянка, на якій розташовано зазначений будинок, кадастровий номер 5110136900:24:005:0223), на обліку значиться чотири транспортних засоби (а.с.156), сума доходів підприємств є значною (а.с.194-195), загальна сума отриманого відповідачем доходу є високою (а.с.196-200). Суд погоджується із тим, що факт достатнього матеріального забезпечення відповідача в цілому доведено. Водночас, суд враховує, що нерухоме майно, на які позивач звертає увагу, перебуває у спільній сумісній власності подружжя, наразі в провадженні Доброславського районного суду слухається справа, де вирішується спір між сторонами про поділ майна подружжя.
Однак, суд вважає недоведеними доводи позивачки про необхідність стягнення аліментів саме у розмірі 100 000 грн., щомісячно. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати міг задовольнити потреби дитини на належному та необхідному рівні. Тобто, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Суд наголошує на тому, що обов'язок по утриманню дитини є рівним для обох батьків, відтак позивач також зобов'язана нести витрати на утримання сина на рівні з відповідачем. Суд зазначає та звертає увагу щодо того, що позивач не надала жодних доказів на підтвердження наявності та понесення реальних фактичних витрат на дитину, пропорційно до заявленого до стягнення розміру аліментів.
Частина четверта статті 13 ЦК України проголошує, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Аліментні зобов'язання за своєю природою та генезою є саме морально-етичною категорією, яка втілена у нормі позитивного права. Фактично йдеться про повністю не охоплені правом, проте визнані суспільством базові принципи моралі.
Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 травня 2023 року по цивільній справі № 753/20347/20.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, законним і справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на малолітнього сина , в твердій грошовій сумі у розмірі 12 000 грн., щомісячно, починаючи стягнення з 28.08.2023, до досягнення дитиною повноліття.
Також, суд наголошує, що аліменти повинні використовуватись виключно для задоволення потреб дитини, її гармонійного фізичного та духовного розгляду, та не можуть слугувати для безпідставного збагачення отримувача аліментів.
Суд вважає за належне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них, а також положення ст.185 Сімейного кодексу України щодо обов'язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Одночасно суд роз'яснює, що статтею 196 Сімейного кодексу України передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Згідно ч.1 ст.191 ЦПК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя П. В. Жовтан