Справа № 502/1532/25
30 вересня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Балан М.В.,
за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області
про
визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадщину.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 , залишилося спадкове майно, яке складається з :
- земельної ділянки площею 2,7493 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер 5122381200:01:001:0260, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 371750, виданий 25.08.2005 року.
Однак в даному державному акті по-батькові матері позивача зазначено « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_2 ».
За життя, спадкодавець ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповідала позивачу, однак в даному заповіті заповідач також зазначена як « ОСОБА_2 ».
Позивач, як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину фактично, відповідно до положень ч. 3 ст.. 1268 ЦК України, оскільки проживав разом зі спадкодавцем на день її смерті.
Між тим, при зверненні до нотаріальної контори за оформленням спадщини, позивачу було пояснено, що у зв'язку з розбіжностями в написанні по-батькові спадкодавця у правовстановлюючих документах на спадкове майно, оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку неможливо та за вирішенням цього питання необхідно звернутись до суду.
На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:
-встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА № 371750 від 25.08.2005 року, площею 2,75 гектарів, в межах згідно з планом, кадастровий номер: 5122381200:01:001:0260, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого головою Кілійської районної державної адміністрації, на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від 12 листопада 2004 року № 685, на ім'я « ОСОБА_2 ».
-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,7493 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер 5122381200:01:001:0260, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 371750, виданий 25.08.2005 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, Кілійської міської ради Одеської області, в підготовче судове засідання не з'явився, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі.
На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін, ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні у зв'язку з визнанням відповідачем позову та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 200, 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого30.04.1973 року Дмитрівським с/ЗАГС Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що було складено відповідний актовий запис №24 від 30.04.1973 року. Батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 12.08.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 520 від 12.08.2015 року, /а.с.9/.
Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 371750, виданого 25.08.2005 року головою Кілійської районної державної адміністрації, вбачається, що ОСОБА_2 , яка проживає в с. Дмитрівка, на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від 12 листопада 2004 року № 685, є власником земельної ділянки площею 2,75 гектарів, в межах згідно з планом, кадастровий номер: 5122381200:01:001:0260, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010552200240, /а.с.10/.
Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові правав на земельну ділянку від 31.07.2025 року вбачається, що земельна ділянка площею 2,7493 гектарів, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122381200:01:001:0260 на праві власності належить ОСОБА_2 , /а.с.11/.
Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 виданого 12.02.2002 року Кілійським РВ УМВС України в Одеській області вбачається, що даний паспорт був виданий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Дмитрівка Кілійського району Одеської області, /а.с.27/.
Відповідно до повідомлення Одеського державного нотаріального архіву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 2292/01-20 від 08.09.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Богачовою Н.М. 20.01.2016 року була заведена спадкова справа до майна померлої за № 2/2016, однак свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 82424101 від 04.09.2025 року. Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 42713246 від 04.09.2025 року відомості відносно ОСОБА_2 , 1941 року народження, як заповідача - відсутня, /а.с.22-23/.
Згідно копії спадкової справи №2/2016, заведеної 20.01.2016 року приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Богачовою Н.М. встановлено, що заявою №4 від 20.01.2016 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, що мають для нього істотне значення, без впливу насильства (фізичного чи психічного тиску), з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, відмовився від спадщини, яка залишилась після смерті його дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а.с. 24/.
Згідно заповіту від 25.12.2009 року, посвідченого секретарем виконкому Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області за реєстровим № 134 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на випадок своєї смерті, зробила наступне заповідальне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідала ОСОБА_1 , 1973 року народження, /а.с.26/.
Згідно довідки №1328 від 09.12.2015 року наданої виконкомом Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_2 , 1941 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 1963 року до дня смерті. На день її смерті за вказаною адресою постійно були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 , 1935 року народження - чоловік та ОСОБА_1 , 1973 року народження - син, /а.с.26/.
При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз'яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 №5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.
Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про підтвердження факту належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА № 371750 від 25.08.2005 року, площею 2,75 гектарів, в межах згідно з планом, кадастровий номер: 5122381200:01:001:0260, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого головою Кілійської районної державної адміністрації, на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від 12 листопада 2004 року № 685, на ім'я « ОСОБА_2 ».
Стосовно визнання права власності на земельну ділянку за позивачем, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.
Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до положень статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.
Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Як зазначено в п. п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що в зв'язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через помилки в даних спадкодавця у правовстановлюючих документах, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно її право на спадщину підлягають судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. ст. 12, 81, 207, 259, 263, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 1255, 1233, 1268 ЦК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА № 371750 від 25.08.2005 року, площею 2,75 гектарів, в межах згідно з планом, кадастровий номер: 5122381200:01:001:0260, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого головою Кілійської районної державної адміністрації, на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від 12 листопада 2004 року № 685, на ім'я « ОСОБА_2 ».
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,7493 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер 5122381200:01:001:0260, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 371750, виданий 25.08.2005 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан