Справа № 502/509/25
30 вересня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Балан М.В.,
за участю секретаря судового засідання Кітреску О.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кілія цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області
про
встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 09.09.2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Досковського В.Г. про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину - прийнято до розгляду.
В обгрунтування позовних вимог, з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зміну предмету позову, представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_2 ) - ОСОБА_3 .
Відповідно до відомостей, що містяться у витягу з державного реєстру актових записів про народження ОСОБА_4 та з свідоцтва про народження ОСОБА_3 вони народились від спільної матері - ОСОБА_5 , проте від різних батьків (чоловіків). За замістом ч. 2 ст. 26 СК України неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька. Таким чином ОСОБА_3 є братом ОСОБА_1 .
Батьком ОСОБА_3 був ОСОБА_6 . Мати позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , хоча і проживали однією сім'єю, але шлюб не реєстрували, у зв'язку з чим в свідоцтві про народження брата позивача відомості про батька не зазначені.
Мати позивача ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
07.12.2005 року ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті матері було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_5 земельну ділянку.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер вітчим позивача та батько ОСОБА_3 - ОСОБА_6 .
На момент смерті ОСОБА_6 постійно проживав однією сім'єю із сином ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 . Не встигнувши оформити право на спадщину після смерті батька ОСОБА_6 - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Про те, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 був батьком брата позивача ОСОБА_3 свідчать докази, а саме:
-свідоцтво про народження ОСОБА_3 , де його по батькові “ ОСОБА_7 », утворено від імені ОСОБА_6 ;
-відповідно до відомостей що містяться в домовій книзі ще у 70-х роках, коли родина позивача мешкала в будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 був прописаний в будинку як син ОСОБА_6 , де до 27.02.1979 року разом з матір'ю ОСОБА_5 , вітчимом ОСОБА_6 та братом ОСОБА_3 у зазначеному будинку була зареєстрована та проживала позивач ОСОБА_1 ;
- згідно акту про встановлення фактів, складеного старостою виконавчого комітету Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 23.12.2024 року №395, ОСОБА_3 дійсно проживав на території АДРЕСА_1 , де здійснював догляд за своїм батьком - ОСОБА_6 , 1941 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що засвідчують сусіди;
-згідно виписки з погосподарської книги від 23.12.2024 р. №o 2024, виданої старостою виконавчого комітету Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_3 , 1966 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 1991 року до дня смерті. згідно виписки з погосподарської книги від 23.12.2024 р. № 2025, виданої старостою виконавчого комітету Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_6 , 1941 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 1991 року до дня смерті, на день його смерті разом із ОСОБА_6 був зареєстрований ОСОБА_3 1966 р.н.
Від встановлення факту родинних відносин мж ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залежить належність ОСОБА_3 до кола спадкоємців після смерті ОСОБА_6 , виникненя у ОСОБА_3 права на спадщину після смерті батька ОСОБА_6 та включення належної ОСОБА_6 на праві власності земельної ділянки до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Як вже було зазначено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_2 ) - ОСОБА_3 , після смерті якого залишилось спадкове майно у вигляді належної спадкодавцю земельної ділянки площею 3,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122385900:01:004:0008, розташованої на території Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області, та земельної ділянки площею 3,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області, яку ОСОБА_3 було прийнято у спадок після смерті батька - ОСОБА_6 , але права на яку ОСОБА_3 за життя оформити не встиг.
Позивач, яка з 1989 р. постійно проживає у м. Херсоні, з метою прийняття спадщини після смерті брата, 28.01.2021 р. звернулась до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Волкодава В.Г., де оформила заяву про прийняття спадщини, зазначену заяву в присутності нотаріуса було підписано ОСОБА_1 , справжність її підпису на заяві було посвідчено нотаріусом, заяву зареєстровано в реєстрі за №224. Після оформлення зазначеної заяви ОСОБА_1 , не маючи можливості особисто приїхати та подати заяву безпосередньо до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини (у м. Кілії Одеської області) засобами кур'єрського поштового зв'язку 15.02.2021 р. направила заяву про прийняття спадщини до Кілійської районної державної нотаріальної контори. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, рішенням НКЕК №35 від 29.01.2019 р. ФОП ОСОБА_8 , яким було прийнято від ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини для пересилання до Кілійської державної нотаріальної контори Одеської області, було включено до переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень. Отже, позивач вжила всіх можливих від неї дій з метою подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку.
Після початку повномасштабної агресії РФ проти України позивачка через загрозу власному життю змушена була залишити місто Херсон та тимчасово переїхати для проживання до смт. Авангард Одеського району Одеської області. В квартирі в м. Херсоні залишились особисті речі та документи ОСОБА_1 , в тому числі і щодо прийняття спадщини після смерті брата. Лише влітку 2024 р. позивач змогла отримати доступ до своїх документів, а також оригінали документів щодо смерті матері, брата, ОСОБА_6 , щодо спадкового майна. Для з'ясування питань оформлення спадщини після смерті брата ОСОБА_1 в жовтні 2024 р. звернулась за наданням правової допомоги до адвоката. З метою з'ясування обставин, які мають значення для справи представником ОСОБА_1 було зроблено адвокатські запити до Кілійської районної державної нотаріальної контори, ФОП ОСОБА_8 , Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесса), Ренійської державної нотаріальної контори. Листом від 27.01.2025 р. ФОП ОСОБА_8 повідомив, що прийнятий 15.02.2021 р. пакет №4236744 (відправник - ОСОБА_1 ), який згідно опису вкладення містив заяву про прийняття спадщини від 28.01.2021 р., реєстровий номер 224, мав бути вручений представнику Кілійської районної державної нотаріальної контори не пізніше наступного робочого дня. Також було повідомлено, що у ФОП ОСОБА_8 відсутнє на зберіганні відправлення №4236744 від 15.02.2021 р. та визначити стан його доставки неможливо у зв'язку із давністю строку отримання документів від відправника.
Листом від 03.01.2025 р. Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомило, що згідно з наказом Головного управління юстиції Одеської області від 10.03.2015 р. № 399-к було звільнено завідувача Кілійської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 , роботу контори було призупинено. Відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 17.05.2018 р. № 587-к обов'язки щодо нотаріального обслуговування населення Кілійського району Одеської області було покладено на Теплодарську міську державну нотаріальну контору з 17.05.2018 р. Згідно з наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.06.2021 р. № 400/03-08, завідувач Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_10 передала, а завідувач Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_11 приняла архівні документи Кілійської районної державної нотаріальної контори Одеської області з 2019 по 2021 рік та незакінчені архівні справи, заведені Кілійською районною державною нотаріальною конторою Одеської області. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 22.03.2024 р. № 826/5 Кілійську державну нотаріальну контору Одеської області було ліквідовано, остаточно діяльність Кілійської державної нотаріальної контори Одеської області було припинено 20.06.2024 р.
Незважаючи на те, що позивач вчинила активні дії, які свідчать про наявність в неї волі на своєчасне прийняття спадщини після смерті брата, та у визначений законом спосіб оформила заяву про прийняття спадщини, направила її до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, однак спадкову справу не було заведено з причин, що не залежать від позивача, у з'язку з чим позбавлена можливості оформити права на спадщину в позасудовому порядку.
Враховуючи викладене, представник позивача просить суд:
-встановити факт родинних відносин між громадянином України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем села Дубець Брейтовського району Ярославської області Російської Федерації, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженцем села Шевченкове Кілійського району Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.08.2025 10 Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме, що ОСОБА_6 був батьком ОСОБА_3 ;
- визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилась.
Представник позивача ОСОБА_12 в підготовче судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в судове засідання не з'явився надав відзив на позовну заяву, згідно якого просив розглянути справу у відсутність представника, позовні вимоги позивача, з урахуванням зміни предмету позову визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 иданого 19.05.1978 року с. Шевченкове с/рада Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що було складено відповідний актовий запис №71 від 14.07.1966 року. Батьками записані ОСОБА_5 , /а.с.12/.
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00048393424 від 10.12.2043 року наданого Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що ОСОБА_13 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьками записані ОСОБА_14 та ОСОБА_5 , про що 30.10.1961 року Виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області було зроблено актовий запис №75, /а.с13/.
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00031116612 від 108.06.2021 року наданого Дніпровським районним у місті Херсон відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що ОСОБА_15 та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб 02.09.1989 року, про що 02.09.1989 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсоні було зроблено актовий запис №522. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище “ ОСОБА_16 », /а.с14/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 зареєстрованого та виданого 03.06.2005 року Виконкомом Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в селі Шевченкове Кілійського району Одеської області, про що було зроблено відповідний актовий запис № 39 від 03.06.2005 року, /а.с.15/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 зареєстрованого та виданого 20.05.2020 року Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в селі Шевченкове Кілійського району Одеської області, про що було зроблено відповідний актовий запис № 254 від 20.05.2020 року, /а.с.16/.
Відповідно до повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 675/01-16 від 11.07.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа до майна померлого не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81832982 від 11.07.2025 року. Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 81833017 від 11.07.2025 року інформація в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , як заповідача - відсутня, /а.с.90-92/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 зареєстрованого та виданого 05.01.2021 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Кілія Кілійського району Одеської області, про що було зроблено відповідний актовий запис № 16 від 05.01.2021 року, /а.с.17/.
Відповідно до повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 595/01-16 від 19.06.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_17 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа до майна померлого не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81577638 від 18.06.2025 року. Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 81577644 від 18.06.2025 року інформація в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , як заповідача - відсутня, /а.с. 80-82/.
Згідно записів в домовій книзі за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 голова сімї, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_13 -донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - син, /а.с.18-22/.
Згідно акту про встановлення фактів №395 від 23.12.2024 року, складеного старостою виконавчого комітету Кілійської міської ради встановлено, що ОСОБА_3 , 1966 року народження, дійсно проживав на території АДРЕСА_1 , де здійснюав догляд за своїм батьком ОСОБА_6 , 1941 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що додатково засвідчують сусіди: ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , /а.с.23/.
Згідно виписки з погосподарської книги №2025 від 23.12.2024 року виданої старостою виконавчого комітету Кілійської міської ради встановлено, що ОСОБА_6 , 1941 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 1991 року до дня смерті. На день його смерті за вищевказаною адресою були зареєстровані спадкодавець ОСОБА_6 , 1941 року народження та ОСОБА_3 , 1966 року народження, /а.с.25/.
Згідно виписки з погосподарської книги №2024 від 23.12.2024 року виданої старостою виконавчого комітету Кілійської міської ради встановлено, що ОСОБА_3 , 1966 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_14 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 1991 року до дня смерті. На день його смерті за вищевказаною адресою був зареєстрований один спадкодавець ОСОБА_3 , 1966 року народження, /а.с.26/.
Стосовно встановлення факту родинних відносин, суд виходить з наступного.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).
В постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.
Згідно роз'яснень, викладених в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з роз'ясненнями п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника та ін. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;- особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19), на яку посилається заявник у змісті касаційної скарги, зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
Оскільки з досліджених в ході розгляду справи встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 є батьком померлого ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивча в частині встановлення факту родинних відносин та беручи до уваги, що в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт, задовольняє зазначену вимогу.
Стосовно визначення додаткового строку, для прийняття спадщини, судом встановлено наступне.
Згідно заяви адресованої компетентній нотаріальній конторі м. Кілія Одеської області від 28.01.2021 року, посвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу та зареєстрованої в реєстрі за №224 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 приймає спадщину, яка залишилась після смерті її брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті спадкодавець у шлюбі не перебував, батьки спадкодавця померли до відкриття спадщини: батько - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , /а.с.33/.
Згідно поштового повідомлення кур'єрсько-поштового сервісу №4236744 вбачається, що заяву про прийняття спадщини від 28.01.2021 року, реєстровий номер 224 було направлено ОСОБА_1 засобами кур'єрської доставки на адресу Кілійської районної державної нотаріальної контори, м. Кілія, вул. Пролетарська, 99, кв. 3 - 15.02.2021 року, /а.с.34/.
Згідно листа від 27.01.2025 р. ФОП ОСОБА_8 останнім було повідомлено, що прийнятий 15.02.2021 р. пакет №4236744 (відправник - ОСОБА_1 ), який згідно опису вкладення містив заяву про прийняття спадщини від 28.01.2021 р., реєстровий номер 224, для доставки до Кілійської районної державної нотаріальної контори, відповідно до п.п.83, 87 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого Постанвою КМУ 22.12.1997 №1446, не пізніше наступного дня повинен був бути вручений кур'єром представнику отримувача. Також було повідомлено, що у ФОП ОСОБА_8 відсутнє на зберіганні відправлення №4236744 від 15.02.2021 р. та визначити стан його доставки неможливо у зв'язку із давністю строку отримання документів від відправника, /а.с.39/.
Згідно листа № 430/08.2-24 від 03.01.2025 року наданого Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що згідно з наказом Головного управління юстиції Одеської області від 10.03.2015 № 399-к «Про звільнення ОСОБА_9 », завідувача Кілійської районної державної нотаріальної контори було звільнено з посади з 10.03.2015.
Після звільнення завідувача Кілійської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 роботу контори було призупинено.
На підставі наказу Головного управління юстиції Одеської області від 10.03.2015 № 412-к «Про покладення обов'язків на Ізмаїльську державну нотаріальну контору», обов'язки по нотаріальному обслуговуванню населення Кілійського району було тимчасово покладено на Ізмаїльську державну нотаріальну контору з 10.03.2015.
Відповідно до наказу Головного управління юстиції Одеської області від 04.06.2015 № 952-к «Про покладення обов'язків на Болградську районну державну нотаріальну контору», обов'язки по нотаріальному обслуговуванню населення Кілійського району було тимчасово покладено на Болградську районну державну нотаріальну контору з 05.06.2015.
Згідно з наказом Головного територіального управління юстиції в Одесь області від 10.03.2016 № 512-к «Про покладення обов'язків на Ізмаїльс?ьку державну нотаріальну контору», обов'язки по нотаріальному обслуговуванню населення Кілійського району було тимчасово покладено на Ізмаїльську державну нотаріальну контору з 14.03.2016.
На підставі наказу Головного територіального управління юстиції Одеській області від 13.02.2017 № 159-к «Про покладення обов'язків на Білгород-Дністровську міську державну нотаріальну контору», обов'язки по нотаріальному обслуговуванню населення Кілійського району було тимчасово покладено на Білгород-Дністровську міську державну нотаріальну контору 15.02.2017.
Відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції Одеській області від 17.05.2018 № 587-к «Про покладання обов'язків Теплодарську міську державну нотаріальну контору», обов'язки що нотаріального обслуговування населення Кілійського району Одеської області було покладено на Теплодарську міську державну нотаріальну контору 17.05.2018.
Згідно з актом приймання-передавання незакінчених спадкових спра заведених Кілійською районною державною нотаріальної контори Одеської області, до Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області від 15.05.2018, незакінчені спадкові справи за 1986-2018 роки були передані до Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеськ області.
Відповідно до акту приймання-передавання документів Кілійської державної нотаріальної контори Одеської області на державне зберігання до Одеського державного нотаріального архіву від 10.12.2019, архівні документи Кілійської районної державної нотаріальної контори Одеської області за 1991 -2011 роки були передані до Одеського державного нотаріального архіву.
Згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 No 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», Ізмаїльський район об'єднано з Кілійським та Ренійським районами.
З урахуванням вищевикладеного, згідно з наказом Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.06.202 №400/03-08, завідувач Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області Панасюк А.В. передала, а завідувач Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області Букатич Е.В прийняла архівні документи Кілійської районної державної нотаріальної контори Одеської област з 2019 по 2021 рік та незакінчені архівні справи, заведені Кілійською районною державною нотаріальною конторою Одеської області.
Стосовно питання щодо того, ким та в якому порядку здійснювалась передача документів, що надходили на адресу Кілійської районної державної нотаріальної контори (Кілійської державної нотаріальної контори Одеської області) засобами поштового/кур'єрського зв'язку в періоди, коли її діяльність не здійснювалась, до інших державних нотаріальних контор, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не є розпорядником запитуваної інформації, оскільки не здійснює облік кореспонденції, що надходить на адресу державних нотаріальних контор.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 22.03.2024 № 826/5 «Про ліквідацію деяких державних контор Одеської області», Кілійську державну нотаріальну контору Одеської області було ліквідовано.
Таким чином, остаточно діяльність Кілійської державної нотаріальної контори Одеської області було припинено з моменту внесення запису про припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, номер запису: 1005361110004000637 від 20.06.2024, /а.с.40-41/.
Згідно відповіді №119/02-14 від 27.01.2025 року Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області вбачається, що серед іншого зазначено, що спадкові справи, у тому числі заяви спадкоємців, відомості щодо вікритої спадкової справи, відносяться до документів, що стосуються виконання нотаріальних дій. У зв'язку з вищевикладеним, відсутні заонні підстави для надання такої інформації, /а.с.47/.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Враховуючи підтверджені відомості щодо неотримання нотаріальною конторою заяви про прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись до суду з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як зазначено у п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьоїстатті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні цивільно - правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.
Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Норми ст. 1272 ЦК України щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК України.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Перелік підстав для визначення додаткового строку на прийняття спадщини не є вичерпним і у кожному випадку вони досліджуються судом та їх поважність визначається, виходячи з обставин справи.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», було установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 676/47/21 зазначив, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270,1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина другастатті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третястатті 1272 ЦК України); законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строкуна прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до ЦК України, а відтак норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини, а норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 щодо зупинення перебігу строку для прийняття спадщини є такими, що вводять в оману спадкоємців.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено, що позивач звернувся до нотаріальної контори засобами поштового зв'язку 15.02.2021року, тобто у передбачений законом строк з часу відкриття спадщини, однак з причин незалежних від позивача, подана нею заява так і не була отримана нотаріальною конторою, а тому ті обставини, на які посилається позивач, є обґрунтованими, оскільки вони знайшли своє підтвердження при розгляді справи та на думку суду, причини пропуску строку прийняття спадщини позивачем є поважними, оскільки зазначені обставини ніким не спростовані, позивачем не було заявлено відмови від спадщини, та наявні підстави для визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Згідно із ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253, ч. 3, 5 ст. 254 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд вважає про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який на думку суду буде достатнім для подання відповідної заяви, тим самим приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи все вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст. ст.1270, 1272 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин між громадянином України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем села Дубець Брейтовського району Ярославської області Російської Федерації, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженцем села Шевченкове Кілійського району Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.08.2025 10 Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме, що ОСОБА_6 був батьком ОСОБА_3 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , додатковий строк у 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_16 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан