Справа № 947/28867/25
Провадження № 3/947/3818/25
26.09.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Прохоров П.А., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, протокол ЕПР1 №390572
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 13.07.2025 року о 15.40 годин у м. Одесі по вул.Дача Ковалевського, 127к1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'ягніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Водія було доставлено в заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, водій відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, що підтверджується відповідним висновком з закладу охорони здоров'я від 13.07.2025 року №001609, чим порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху України», за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання захисник Нікушина В.С. та ОСОБА_2 не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила)).
Невиконання вказаних Правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Верховний Суд у справі №338/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст.251 КпАП України працівники мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Свідки з метою фіксації вказаних обставин не залучалися.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів І технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
У п.п.1 п.2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Судом встановлено, що долучений до матеріалів справи відеозапис на оптичному диску починається з прибуття співробітників поліції разом з ОСОБА_1 до медичного закладу. Проте, зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, відеозаписом не зафіксовані, а отже відеозапис здійснений в порушення «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».
Враховуючи, що відеозапис, долучений до матеріалів справи здійснений в порушення «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, суд визнає його недопустимим доказом.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б давали об'єктивні підстави вважати, що 13.07.2025 року о 15.40 годин по вул.Дача Ковалевського, 127к1 в м. Одесі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, тобто викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Пунктом 1 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.130, п. 1 ч. 1 ст.247, 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з ухвалення постанови.
Суддя Прохоров П. А.