Справа № 947/35261/25
Провадження № 1-кс/947/14422/25
22.09.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12025162480001130 від 17.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
Відповідно до клопотання, 16.09.2025 р., близько о 10:55 год., у Київському районі міста Одеси, напроти буд. 120-А по вул. Довга, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Kia Rio» р.н.з. НОМЕР_1 , допустила наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, справа-наліво за напрямком руху автомобіля. Внаслідок ДТП пішохода з отриманими тілесними ушкодженнями доставлено до КНП «МКЛ №10» ОМР.
17.09.2025 року за вказаним фактом дорожньо-транспортної пригоди розпочате досудове розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
17.09.2025 року автомобіль марки «Kia Rio» р.н.з. НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним, у органа досудового розслідування виникла необхідність в арешті вищезазначеного майна, яке визнано речовим доказом та має суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник автомобіля ОСОБА_4 надала заяву про розгляд клопотання у її відсутності, в якій зазначила, що наразі автомобіль перебуває на платному майданчику, у зв'язку з чим, просила повернути його власнику на відповідальне зберігання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вважаю, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході огляду майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та залучення речових доказів у кримінальному провадженні від 17.09.2025 року.
Звертаючись до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, прокурором була зазначена підстава, передбачена п.1 ч.2 ст.170 КПК України, а саме необхідність збереження доказу, недопущення його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також з метою встановлення істини по кримінальному провадженню та з'ясування причин дорожньо-транспортної пригоди, оскільки потрібне детальне дослідження автомобіля марки «Kia Rio» р.н.з. НОМЕР_1 , за участі спеціалістів в галузі автотехніки та транспортної трасології, з метою встановлення істини по кримінальному провадженню, з'ясування механізму наїзду на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, справа-наліво за напрямком руху автомобіля.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
Слідчий суддя звертає увагу що досудове розслідування знаходиться на початковому етапі, у зв'язку з чим баланс між порушенням прав власників та потребами досудового розслідування не порушений.
Надання можливості здійснювати користування транспортним засобом може призвести до його пошкодження або знищення, що унеможливить їх використання під час досудового розслідування.
Матеріали провадження не містять жодних відомостей про те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження призведе до надмірного обмеження права власності на зазначене майно, шляхом заборони його використання, розпорядження та відчуження, оскільки на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи наявність вищенаведених правових підстав для вирішення питання про накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12025162480001130 від 17.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Kia Rio» р.н.з. НОМЕР_1 номер шасі № НОМЕР_2
шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом власником та іншими особами.
Виконання ухвали покласти на прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зобов'язати слідчого або прокурора вручити копію цієї ухвали особам, яким належить арештоване майно та іншим зацікавленим особам.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1