Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 707/3403/25
Провадження № 2/711/3911/25
про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2025 року суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Булгакова Ганна Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
01.09.2025 представник Державної іпотечної установи за довіреністю ОСОБА_3 звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором № 1641-ЧД від 17.03.2008 у розмірі 374 135,77 грн. та судовий збір у розмірі 4 489,63 грн.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 04.09.2025 позовну заяву передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
26.09.2025 дана цивільна справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси та згідно автоматизованого розподілу передана для розгляду судді Булгаковій Г.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено наступне.
За приписами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Так, частиною 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, в порушення зазначених вимог, позовна заява не містить відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету у відповідачів.
Відповідно до вимог частини 1 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, вона подана до суду в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд». На підтвердження надсилання відповідачці ОСОБА_2 копій поданих до суду документів представником позивача долучено копію списку групованих відправлень від 29.08.2025 та опис вкладення у цінний лист.
Проте, вказані документи не підтверджують належне виконання позивачем вимог частини 1 статті 177 ЦПК України, оскільки відповідачка ОСОБА_2 у встановленому законом порядку зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а поштова кореспонденція надіслана за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд зауважує, що направлення примірника позовної заяви разом із доданими до нього документами на адресу, відмінну від місця реєстрації відповідачки, призведе до не отримання останньою примірника позову, що спричинить її необізнаність зі змістом позовних вимог, відсутність можливості подати заперечення щодо позовних вимог, а відтак порушить принципи цивільного судочинства, зокрема, змагальність сторін.
Крім цього, відповідно до вимог частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, відповідно до частини 1, 2 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви в якості доказу додано додаток № 1 до кредитного договору № 1641-ЧД від 17.03.2008, виготовлену в неналежній якості, яку суд позбавлений можливості дослідити.
Крім цього, позивачем до позовної заяви в якості доказів додано копії документів, викладених на російській мові, а саме копію договору № 1641-ЧД від 17.03.2008 та копії заяв від 04.04.2008, 16.04.2008, 05.06.2008, 13.06.2008 та 11.08.2008.
Суд зауважує, що статтею 9 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, яка згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є єдиною державною (офіційною) мовою в Україні.
Частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99 зазначив, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації того), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України)
Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладені державною мовою. Така правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду України від 31.03.2020 у справі №636/398/19, від 19.03.2020 у справі № 629/5741/19, від 02.03.2020 у справі №623/4072/19, від 27.02.2020 у справі №638/6372/19.
З огляду на вищенаведене, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, до позовної заяви необхідно долучити переклад вказаних документів на державну мову України. Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу здійснюється нотаріально, в порядку, передбаченому статтею 79 Законом України «Про нотаріат».
Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє заявника та надає йому строк на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
В разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачці.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення вказаних недоліків у зазначений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Г. В. Булгакова