Справа № 946/7301/25 Провадження № 3/946/2207/25
про повернення протоколу про адміністративне правопорушення,
у зв'язку з неналежністю
30 вересня 2025 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Очаків Миколаївської області, громадянки України, сержанта військової служби за мобілізацією, начальника їдальні в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
Згідно даним протоколу про адміністративне правопорушення ОД №500, що складений 13.09.2025 офіцером відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.09.2025 о 16:00 год. сержант ОСОБА_1 перебувала під час виконання службових обов'язків на території в/ч НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 у стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду під час правового режиму воєнного стану, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи, суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення слід повернути з таких підстав.
Так, відповідно до п. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, чи належить до його компетенції розгляд даної справи.
Частиною 1 ст. 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Частинами 2 - 5 ст. 276 КУпАП встановлена спеціальна підсудність справ про адміністративні правопорушення у випадках, прямо встановлених цими нормами, дія яких на справи за ст. 172-20 КУпАП не поширюється. Частиною ж 6 ст. 276 КУпАП встановлено, що законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Але іншими законами України та іншими нормами КУпАП не визначена спеціальна підсудність справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що місцем вчинення правопорушення у цій справі за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП є м. Болград Одеської області, що знаходиться за межами територіальної юрисдикції Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, тому розгляд цієї справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП за загальним правилом підсудності справи про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення не належить до компетенції Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Частинами 1 - 3 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно ст. 129 Конституції України, суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Згідно частинам 1, 3 ст. 7 вказаного Закону, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом; доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Відповідно ж до ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
З урахуванням наведених загальних засад правосуддя та положень чинного законодавства, а також того, що адміністративне правопорушення вчинене на території м. Болград Одеської області, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не належить до компетенції Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, та останній не є судом, встановленим законом в розумінні чинного законодавства України, а також практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (рішення від 20.07.2006 п.п. 24 - 25) в черговий раз зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», Суд висловив думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)». У пп. 107 - 109 рішення у справі «Коем та інші проти Бельгії» Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
Отже, у зв'язку з тим, що розгляд цієї справи про адміністративне правопорушення не належить до компетенції Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, та останній не є судом, встановленим законом, для розгляду цієї справи, те, що некомпетентність Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області була встановлена під час підготовки до розгляду цієї справи в порядку п. 1 ст. 278 КУпАП, то ця справа підлягає поверненню ІНФОРМАЦІЯ_3 для подання до належного суду.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, суд -
постановив:
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та додані до нього матеріали направити до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подання до належного суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І.Яковенко