Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/8835/25
Провадження № 1-кс/644/1133/25
30.09.2025
про відмову у скасуванні арешту майна
30 вересня 2025 року м. Харків
Індустріальним районним суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_3 ,
заявник, інший власник майна - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2а приміщення Індустріального районного суду м. Харкова матеріали клопотання ОСОБА_5 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,
23 вересня 2025 року ОСОБА_4 (надалі за текстом - ОСОБА_4 /заявник), в особі представника - адвоката ОСОБА_5 , який діє на підставі ордеру серії АХ № 1265060 від 10.06.2025, звернувся до слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова з клопотанням, в порядку ст. 174 КПК, в якому просив скасувати арешт на майно, яке на праві власності та володіння належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яке ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024 (справа № 635/507/24, провадження № 1-кс/635/1856/2024) накладено арешт шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження, а саме на:
банківську картку Райффайзен банк № НОМЕР_1 ;
мобільний телефон Samsung синього кольору, IMEI 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 ;
банківську картку Idea Bank № НОМЕР_4 ;
ID карту «Ощадбанк» № НОМЕР_5 ;
рахунок на оплату № 72 від 10.07.2024;
договір поруки № 07/08-2023 КУК-П від 11.08.2023;
документацію з виділеними НП на 3 арк.;
блокнот з записами інвентаризаційний опис на 1 арк.;
акти приймання передачі (внутрішнього переміщення, особових засобів у к-сті 6 шт на 1 арк);
ноутбук чорного кольору марки «Lenovo», модель ideapad 320 15 КВ та зарядний пристрій;
акти про знищення документів у зв'язку з бойовими діями в кількості 4-х шт. на 1-му арк.;
18 купюр номіналом 100 доларів США з такими номерами: РВ74227598М; РК07983720М; МН38430723А; LP73502328D; РМ98160915В; РN98160919B; PD49791951C; PG91462069В; LВ37687962В; МL29988165А; LL31085522А; РВ85739064М; LК97079195F; РЕ46438218Е; RE46438221Е; РВ21974530L; LВ39435912Q; LВ04998019М;
15 купюр номіналом 200 гривень НБУ з наступними номерами: ЕА6274514; АС2197280; ВК2209946; ЕБ4197669; АК2519816; ЕЄ0258226; АН7118301; ЄД6231227; ГВ1059910; ГЕ3636129; ЄЗ0214363; БН2546735; ЄГ8276652; ЕЖ6753101; АЛ1171712;
4 купюри номіналом 500 гривень НБУ з такими номерами: ЄЗ7957666; ЗН9230529; ЗН9230538; ЗН9230539;
85 купюр номіналом 1000 гривень НБУ з такими номерами: БЛ3093695; БЛ7097728; АУ0782809; ЕБ9634921; АТ8270633; НД9177247; АР7383896; АМ5084892; АМ5084890; АМ5084908; АМ5084909; АА3881577; БА5916740; БЛ2480867; АЛ1449128; АП5089160; БН4837488; БН8547806; АМ1340848; АМ1340847; БК0457587; ГМ5288463; ЕВ6568036; ГМ4095169; АП3936170; АК828842; ЕБ9780792; АБ7237954; АМ1340992; БН8992373; АТ2058477; АЗ9762415; ВТ0689142; АК4527701; АУ5697399; АЖ8364610; АР7140750; АМ4777470; АМ1340993; АМ3908556; БЛ344724; БЛ4059517; БЛ1777111; АА6130121; АД7737852; ГР1886334; ЕА3903542; АБ4630060; АМ3908555; АВ7597712; АЕ7133597; ГП9970441; ГП3044290; ГН2030680; АУ5273934; АН3620334; АЕ5743371; АА5475000; ГМ2726080; АЄ1664752; БЛ2480873; БЛ2480862; БЛ2480863; ЕВ1812684; АН6344341; ЕБ2028827; АТ4618066; ГП9494562; ГМ2726081; АА9005437; ГР7422539; ГР7422540; ГС3035812; АУ8041952; БЛ2480870; АЗ3199140; ЯП1097298; ЕВ5865673; ГН0046763; ГН0046762; ГН0046761; ГН0046760; ГН0046759; АЯ0229252; ГН0762660;
аркуш А4 з переліком ПІБ осіб;
акт фіксації, пошкодження знищення майна від 25.10.2022;
акт фіксації, пошкодження знищення майна від 30.09.2022;
інвентаризаційний опис від 25.10.2022 на 3 арк;
інвентаризаційний опис від 14.11.2023.
В обгрунтування зазначеного вище клопотання вказав, що 28.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження № 12023221160001637. Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 23.09.2024 по справі № 635/507/24 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , де 11.10.2024 проведено обшук, виявлено та вилучено вище зазначені предмети, які постановою слідчого від 11.10.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023221160001637 від 28.12.2023, оскільки вони є знаряддями та предметами вчинення кримінального правопорушення, що зберігають на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024 (справа № 635/507/24, провадження № 1-кс/635/1856/2024) задоволено клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023221160001637 від 28.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України та накладено арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на вказане вище майно, що виявлено та вилучено в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .,
Власник майна та його представник не були повідомлені та не приймали участь при розгляді питання про арешт майна, вважаємо що арешт на майно ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024 (справа № 635/507/24, провадження № 1-кс/635/1856/2024), підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що арешт накладено необґрунтовано та в його подальшому застосуванні у даному кримінальному провадженні відпала потреба.
Власником майна, на яке накладено арешт є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який не має відношення до того майна, яке могло бути вилучено на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області, винесеної по справі № 635/507/24, про що ОСОБА_4 зазначив у протоколі обшуку. Крім цього, останній не має статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, а відтак подальше утримання вилученого під час обшуку майна під арештом не вбачається за доцільне, оскільки порушує баланс між втручанням у права та свободи особи та потребами досудового розслідування.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 23.09.2025 справа № 644/8835/25 визначена на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 (а.с. 48).
У судовому засідання представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання у повному обсязі, просив його задовольнити, повторно звернувши увагу суду на те, що вилучене майно ніякого відношення до кримінального провадження за № 12023221160001637 не має, тим паче, що з нього 28.05.2025 виділено матеріали, що стосуються майна ОСОБА_4 , а саме: ухвала про проведення обшуку, протокол обшуку від 11.10.2024, ухвала про арешт майна від 16.10.2024, постанова про визнання речовими доказами у кримінальне провадження №12025221160000505 від 16.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, а територіальну підслідність цього кримінального провадження визначеного за ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в області (Індустріальний), що свідчить про не відповідність вилученого майна за адресою проживання ОСОБА_7 критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, крім цього зазначені речі заявнику потрібні для виконання службових обов'язків за місцем роботи в ТОВ «НОВА ПЕЙ», зокрема ноутбук LENOVO IDEA PAD 320 15 КВ та зарядний пристрій до нього, які фактично є власністю ТОВ «НОВА ПЕЙ» (акт інвентаризації додається) і використовуються ОСОБА_4 задля виконання службових обов'язків за місцем роботи. Щодо грошових коштів, що виявлені та вилучені відповідно до протоколу обшуку від 11.10.2024 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , адвокат наголошує на тому, що вони є власними заощадженнями сім'ї ОСОБА_4 , на утриманні якого знаходиться його батько - ОСОБА_7 похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який страждає на низку захворювань і потребує постійного лікування, а існуючий арешт, накладений на грошові кошти сім'ї ОСОБА_4 , негативно впливає на процес лікування батька.
Тож, зважаючи на зазначене, представник ОСОБА_4 вважає, що арешт на майно вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 накладено необґрунтовано та у подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна, у кримінальному провадженні №12025221160000505 від 28.05.2025 відпала потреба.
ОСОБА_4 , як інший власник або володілець майна, у судовому засіданні підтримав клопотання свого представника та просив його задовольнити.
У судове засідання слідчий не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, повідомив, що майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, відповідно до квитанції № 0993 від 18.10.2024 зберігається у ВП №3 Харківського РУП №1 та ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області не передавалось. Також просив прийняти рішення по справі на розсуд суду (а.с. 49-50).
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчим суддею досліджено клопотання представника заявника - адвоката ОСОБА_5 , проаналізовано та оцінено додані до нього докази як кожний окремо, так у їх сукупності та встановлено.
З клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_8 про арешт майна від 11.10.2024, вбачається, необхідність накладення арешту на майно із забороною відчуження, користування та розпорядження, яке вилучено під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-27, 31-40).
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024 накладено арешт на майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 під час обшуку (а.с. 28, 41, 57-64).
22.10.2024 на адресу Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання від ОСОБА_4 про повернення вилучених речей під час проведення обшуку 11.10.2024 (а.с. 28/ на звороті - 30, 41/ на звороті - 43).
Згідно з інвентаризаційного опису основних засобів, інших необоротних активів та ТМЦ № 158 від 04.06.2025 вбачається, що ноутбук LENOVO IDEA PAD 320 15 КВ та зарядний пристрій до нього надано менеджеру територіальному ОСОБА_4 як матеріально відповідальній особі на відповідальне зберігання (а.с. 44).
Постановою прокурора у кримінальному провадженні - заступника керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_8 про визначення територіальної підслідності у кримінальному проваджені від 16.06.2025 визначено територіальну підслідність кримінального провадження № 12025221160000505 від 28.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України за ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області (а.с. 15-16).
З відповіді прокурора у кримінальному провадженні - заступника керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_8 на адвокатський запит вбачається, що 28.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження № 12023221160001637 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України… У подальшому прокурором винесено постанову про виділення матеріалів з кримінального провадження № 12023221160001637 від 28.12.2023, які стосуються ОСОБА_4 в окреме кримінальне провадження №12025221160000505 від 28.05.2025 за ч.2 ст. 361 КК України. Крім того, постановою прокурора про визначення територіальної підслідності у кримінальному проваджені від 16.06.2025 визначено територіальну підслідність кримінального провадження № 12025221160000505 від 28.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України за ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області (а.с. 16/ на звороті - 17).
Відповідно до відповіді старшої слідчої СВ ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_9 на адвокатський запит вбачається, що ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області не здійснює досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12025221160000505 від 28.05.2025 та не має доступу до матеріалів вказаного кримінального провадження. під час виділення матеріалів кримінального провадження з матеріалів кримінального провадження № 12023221160001637 від 28.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України зокрема було виділено:
Копія протоколу обшуку від 11.10.2024 на 17 арк. з копією відеозапису проведення слідчої дії; Копія постанови про визнання речовими доказами та визначення їх місця зберігання від 11.10.2024 на 21 арк.;
Копія клопотання про арешт майна від 11.10.2024 на 19 арк.;
Копія супровідного листа від 11.10.2024 №14731/119-90/24-2025 на 1 арк.;
Копія ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області справа № 635/507/24 провадження №1-кс/635/1856/2024 від 16.10.2024 на 14 арк., які стосуються майна ОСОБА_4 .
Майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024, відповідно до постанови слідчого, на даний час продовжує зберігатися в камері зберігання речових доказів відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківської області, а грошові кошти в відділенні банку, відповідно до договору на зберігання. Підслідність та орган досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12023221160001637 від 28.12.2023 не змінювалися (а.с. 46).
Згідно відповіді слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_10 на адвокатський запит вбачається, що речі та предмети, які вилучені в ході обшуку 11.10.2024 за місцем проживання ОСОБА_11 відповідно до копії постанови слідчого 11.10.2024, винесеної в рамках кримінального провадження №12023221160001637 від 28.12.2023, визнано речовими доказами; з кримінального провадження №12023221160001637 від 28.12.2023 у кримінальне провадження №12025221160000505 від 16.08.2024 виділено матеріали що стосуються майна ОСОБА_4 , а саме: ухвала про проведення обшуку, протокол обшуку від 11.10.2024, ухвала про арешт майна від 16.10.2024, постанова про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 11.10.2024; майно, на яку ухвалою слідчого судді накладено арешт, відповідно копії квитанції №0993 від 18.10.2024 зберігається у ВП №3 Харківського РУП №1 (а.с. 47).
Згідно з довідками форми ОК-5 та ОК-7, вбачається інформація про суми заробітку для обчислення пенсії, страховий стаж та сплачені страхові внески за період з 2015 по квітень 2025 року ОСОБА_4 (а.с. 10-13).
Слідчий суддя, розглянувши клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , оцінивши надані докази на підтвердження викладених у клопотанні обставин, якими представник заявника обґрунтовує свої доводи, дійшов такого висновку..
За вимогами ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення спеціальної конфіскації (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Суд бере до уваги, що досудовим розслідуванням в межах кримінального провадження № 12023221160001637 від 28 грудня 2023 року, встановлено, що 28 грудня 2023 року до ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшла заява від представника ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_12 про те, що невстановлені особи вчиняють шахрайські дії у великих розмірах, при цьому завдаючи матеріальної шкоди ТОВ «Нова пошта» (надалі за текстом - Товариство). Товариство надає послуги з доставки посилок фізичних та юридичних осіб по території України, відділення знаходяться майже у всіх населених пунктах території України, крім тимчасово окупованих територіях України.
В 2023 році, працівниками служби безпеки ТОВ «Нова пошта» встановлено, що з початку 2023 року у ТОВ «Нова пошта» здійснюються масові відправлення посилок у різні регіони країни клієнтам, які не робили замовлень, посилки надходять від різних контрагентів, які змінюються через 2-3 тижні після зроблених відправлень, відправлення, у свою чергу, відбуваються у партнерських відділеннях ТОВ «Нова пошта» - селище Бабаї, селище Покотилівка, Жихор, селище Котляри Харківського району Харківської області. Беручи до уваги мінімальну суму відправлення по місту 70 гривень, тільки за повернення і на цей час невитребувані відправлення (без урахування платного зберігання), ТОВ «Нова пошта» отримало збиток у великих розмірах. Під час аналізу записів з камер відеоспостереження встановлено, що часто посилки створюються на касі самообслуговування, але не відправниками, а працівниками відділення, при цьому свій вантаж «постачальники» намагаються доставити до відділення уникаючи камери відеоспостереження, що, в свою чергу, дає підстави вважати усвідомленість таких осіб про наявність камер відеоспостереження та їхнього кута зору. Встановлено, що основними учасниками шахрайської схеми є ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Під час проведення оперативних заходів встановлено що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтримують дружні та взаємовигідні стосунки з працівником ТОВ «НоваПей» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який використовуючи службове становище та маючи доступ до бази клієнтів «НоваПошта», неодноразово надавав інформацію з бази «НоваПей» ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . У зв'язку з чим є вірогідність що ОСОБА_4 за місцем свого проживання може зберігати раніше здобуту незаконним шляхом базу «НоваПей», та зберігати її на електронних носіях, планшетах, комп'ютерній техніці у мобільному телефоні, які можуть слугувати доказами та мати важливе значення для органів досудового розслідування (а.с. 18-27, 31-40, 57-67).
В межах кримінального провадження № 12023221160001637 від 28 грудня 2023 року, на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 23.09.2024 (а.с. 65-67) проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення мобільних телефонів з контактами та клієнтськими базами (у тому числі й Товариства), ноутбуків, комп'ютерів, планшетних пристроїв, тощо; чеків, квитанцій про відправку посилок фізичним особам; банківських карток, на які отримуються грошові кошти від фізичних осіб, готівкових коштів, які отримані в результаті шахрайських дій, карток «постійних» клієнтів, чорнових документів, в яких міститься зміст та дані щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (а.с. ), за результатами якого виявлено та вилучено банківську картку Райффайзен банк № НОМЕР_1 ;
мобільний телефон Samsung синього кольору, IMEI 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 ;
банківську картку Idea Bank № НОМЕР_4 ;
ID карту «Ощадбанк» № НОМЕР_5 ;
рахунок на оплату № 72 від 10.07.2024;
договір поруки № 07/08-2023 КУК-П від 11.08.2023;
документацію з виділеними НП на 3 арк.;
блокнот з записами інвентаризаційний опис на 1 арк.;
акти приймання передачі (внутрішнього переміщення, особових засобів у к-сті 6 шт на 1 арк);
ноутбук чорного кольору марки «Lenovo», модель ideapad 320 15 КВ та зарядний пристрій;
акти про знищення документів у зв'язку з бойовими діями в кількості 4-х шт. на 1-му арк.;
18 купюр номіналом 100 доларів США з такими номерами: РВ74227598М; РК07983720М; МН38430723А; LP73502328D; РМ98160915В; РN98160919B; PD49791951C; PG91462069В; LВ37687962В; МL29988165А; LL31085522А; РВ85739064М; LК97079195F; РЕ46438218Е; RE46438221Е; РВ21974530L; LВ39435912Q; LВ04998019М;
15 купюр номіналом 200 гривень НБУ з наступними номерами: ЕА6274514; АС2197280; ВК2209946; ЕБ4197669; АК2519816; ЕЄ0258226; АН7118301; ЄД6231227; ГВ1059910; ГЕ3636129; ЄЗ0214363; БН2546735; ЄГ8276652; ЕЖ6753101; АЛ1171712;
4 купюри номіналом 500 гривень НБУ з такими номерами: ЄЗ7957666; ЗН9230529; ЗН9230538; ЗН9230539;
85 купюр номіналом 1000 гривень НБУ з такими номерами: БЛ3093695; БЛ7097728; АУ0782809; ЕБ9634921; АТ8270633; НД9177247; АР7383896; АМ5084892; АМ5084890; АМ5084908; АМ5084909; АА3881577; БА5916740; БЛ2480867; АЛ1449128; АП5089160; БН4837488; БН8547806; АМ1340848; АМ1340847; БК0457587; ГМ5288463; ЕВ6568036; ГМ4095169; АП3936170; АК828842; ЕБ9780792; АБ7237954; АМ1340992; БН8992373; АТ2058477; АЗ9762415; ВТ0689142; АК4527701; АУ5697399; АЖ8364610; АР7140750; АМ4777470; АМ1340993; АМ3908556; БЛ344724; БЛ4059517; БЛ1777111; АА6130121; АД7737852; ГР1886334; ЕА3903542; АБ4630060; АМ3908555; АВ7597712; АЕ7133597; ГП9970441; ГП3044290; ГН2030680; АУ5273934; АН3620334; АЕ5743371; АА5475000; ГМ2726080; АЄ1664752; БЛ2480873; БЛ2480862; БЛ2480863; ЕВ1812684; АН6344341; ЕБ2028827; АТ4618066; ГП9494562; ГМ2726081; АА9005437; ГР7422539; ГР7422540; ГС3035812; АУ8041952; БЛ2480870; АЗ3199140; ЯП1097298; ЕВ5865673; ГН0046763; ГН0046762; ГН0046761; ГН0046760; ГН0046759; АЯ0229252; ГН0762660;
аркуш А4 з переліком ПІБ осіб;
акт фіксації, пошкодження знищення майна від 25.10.2022;
акт фіксації, пошкодження знищення майна від 30.09.2022;
інвентаризаційний опис від 25.10.2022 на 3 арк;
інвентаризаційний опис від 14.11.2023, на що ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024 накладено арешт (а.с. 28, 41, 57-64).
Суд бере до уваги, що 28.05.2025 прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області з матеріалів кримінального провадження № 12023221160001637 від 28.12.2023 за ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 361 КК України виділено матеріали за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 361 КК України в окреме кримінальне провадження №12025221160000505 від 16.08.2024, та передано їх за територіальною підслідності до за ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області (а.с. 16/ на звороті - 17, 46).
Слідчим СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_15 підтверджено, що вилучене в ході обшуку 11.10.2024 за місцем проживання ОСОБА_11 , в рамках кримінального провадження №12023221160001637 від 28.12.2023, майно визнано речовими доказами, та з кримінального провадження №12023221160001637 від 28.12.2023 у кримінальне провадження №12025221160000505 від 16.08.2024 виділено матеріали що стосуються майна ОСОБА_4 , а саме: ухвала про проведення обшуку, протокол обшуку від 11.10.2024, ухвала про арешт майна від 16.10.2024, постанова про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 11.10.2024; майно, на яку ухвалою слідчого судді накладено арешт, відповідно копії квитанції №0993 від 18.10.2024 зберігається у ВП №3 Харківського РУП №1 (а.с. 47).
Враховуючи викладене вище, суд зауважує, що згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об'єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих, чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
З огляду на положення частини 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі пункту 1 частини 2 статті 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
Згідно з ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 93 КПК України).
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, що розслідується у кримінальному провадженні № 12025221160000505 від 16.08.2024, яке 28 травня 2025 року виділено з кримінального провадження № 12023221160001637 від 28.12.2023 за ч. 2 ст. 361 КК України, а саме несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж за попередньою змовою групою осіб, на території Харківського району Харківської області, а також зміст доданих до клопотання про скасування арешту матеріалів, на цьому етапі досудового розслідування після виділення матеріалів кримінального провадження та визначення територіальної підслідності за іншим органом досудового розслідування, суд дійшов висновку, що арештоване майно може містити відомості, які мають значення для кримінального провадження.
Суд відхиляє доводи заявника, що ОСОБА_4 , в порядку визначеному чинним КПК України, не має статусу підозрюваного, а від так подальше утримання арештованого майно, що було вилучено у останнього суперечить вимогам законодавства та свідчить про безпідставність такого арешту вилучених грошових коштів як таких, що не стосуються кримінального провадження.
Твердження заявника скарги про відсутність повідомленої підозри у кримінальному провадженні, як зазначалось вище, арешт, накладений з підстав, передбачених п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, а відтак доводи адвоката ОСОБА_5 не заслуговують на увагу.
Суд зауважує, що з огляду на обставини розслідуваних кримінальних правопорушень, механізм їх вчинення та діяльність ймовірно причетних осіб, вилучені грошові кошти могли бути набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються у провадженні, а тому відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки наявні ризики, передбачені абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК.
Суд ставиться критично до доводів заявника щодо перебування у нього на утриманні його батька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який страждає на низку захворювань і потребує постійного лікування, а існуючий арешт, накладений на грошові кошти сім'ї негативно впливає на процес його лікування, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження вказаних вище обставин, що фактично унеможливлює встановити об'єктивність зазначених тверджень.
Суд бере до уваги надані заявником довідки форми ОК-5 та ОК-7, що містять відомості ОСОБА_4 про суму заробітку для обчислення пенсії, страховий стаж та сплачені страхові внески за період з 2015 по квітень 2025 року (а.с. 10-13), заразом наголошує, що легальність набуття вилучених у ході проведення обшуку грошових коштів підлягає з'ясуванню органом досудового розслідування та об'єктивно вимагає проведення певних слідчих (розшукових) дій.
Окрім того, суд дійшов переконання, що скасування арешту та повернення вилучених в ході обшуку грошових коштів, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування, отже оскільки грошові кошти є специфічним майном, та під час вилучення та арешту були ідентифіковані шляхом позначення серії та номеру купюри в ухвалі слідчого судді, згідно п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України, зазначене дає змогу встановити їх належність до певного злочину.
Суд ставиться критично до доводів заявника щодо необхідності повернення іншого арештованого майна на підставі ухвали слідчого судді від 16.10.2024 (а.с. 57-64), зокрема й ноутбуку LENOVO IDEA PAD 320 15 КВ та зарядного пристрію до нього, який наданий заявнику у відповідальне зберігання ТОВ «НОВА ПЕЙ» (а.с. 44) для виконання службових обов'язків за місцем роботи в ТОВ «НОВА ПЕЙ», оскільки ОСОБА_4 не зазначив як саме арешт банківської картки Райффайзен банк № НОМЕР_1 ; ОСОБА_16 № НОМЕР_4 ; ID карти «Ощадбанк» № НОМЕР_5 ; мобільного телефону Samsung синього кольору, IMEI 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 ; рахунку на оплату № 72 від 10.07.2024; договору поруки № 07/08-2023 КУК-П від 11.08.2023; документації з виділеними НП на 3 арк.; блокноту з записами інвентаризаційний опис на 1 арк.; актів приймання передачі (внутрішнього переміщення, особових засобів у к-сті 6 шт на 1 арк); актів про знищення документів у зв'язку з бойовими діями в кількості 4-х шт. на 1-му арк.; аркушів А4 з переліком ПІБ осіб; актів фіксації, пошкодження знищення майна від 25.10.2022 та від 30.09.2022; інвентаризаційного опису від 25.10.2022 на 3 арк та від 14.11.2023, зокрема й ноутбук чорного кольору марки «Lenovo», модель ideapad 320 15 КВ та зарядний пристрій, негативно впливає на виконання ним своїх обов'язків за місцем роботи в ТОВ «НОВА ПЕЙ», або порушує його права, враховуючи, що суду наразі не відомо про будь-які звернення про скасування арешту від ТОВ «НОВА ПЕЙ».
Враховуючи викладене вище, суд дійшов переконання, що арештоване майно на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024 відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, а скасування арешту та повернення вилученого в ході обшуку майна за обставин вчинення кримінальних правопорушень без надання органу розслідування можливості з'ясування обставин події може призвести до втрати речей, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, тому вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси ОСОБА_4 , з метою забезпечення кримінального провадження № 12025221160000505 від 16.08.2024.
Приписами ст. 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому, підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
В силу ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У розумінні практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
При цьому, на думку суду, надані матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, обгрунтованість накладеного арешту та подальшу необхідність такого застосуванні цього заходу, на підставі доводів заявника.
Стаття 174 КПК України покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов'язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.
Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що арешт на майно накладено обгрунтовано, у спосіб та в межах діючого законодавства, відповідно до ст.132, 170, 173 КПК України, з дотриманням принципів розумності та співрозмірності обмеження права власності осіб, завданням кримінального провадження та із врахуванням наслідків від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб.
Заявником не доводено необгрунтованість накладеного арешту, негативних наслідків обраного заходу забезпечення кримінального провадження, а також, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, а судом під час розгляду клопотання про скасування арешту не встановлено підстав для його скасування.
Крім того, суд звертає увагу, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співрозмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого суд дійшов висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
Отже, суд не вбачає правових підстав для скасування арешту з майна, вилученого у ОСОБА_4 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки з матеріалів справи вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221160000505 від 16.08.2024 наразі триває, доказів щодо зняття за участю спеціаліста інформації з вилучених мобільних телефонів, ноутбуків та системного блоку, проведення судових експертиз зазначеного майна ні заявником, ні його представником не надано, та не доведено, що потреба у подальшому застосуванні арешту відпала.
На підставі викладеного вище, слідчий суддя, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 55, 107, 220, 303-307, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_4 , про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Слідчий суддя ОСОБА_1