Справа № 644/7535/25
Провадження № 3/644/1819/25
Іменем України
29 вересня 2025 р. м.Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді - Попової В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності зач. 4 ст. 172-11 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії НГУ № 345325 від 29.07.2025, 28.07.2025 об 11:30 год. військовослужбовець солдат ОСОБА_1 самовільно залишив місце тимчасової дислокації, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення, що було виявлено командиром розвідувальної роти. 29.07.2025 06:30 год солдат ОСОБА_1 самостійно прибув до місця тимчасової дислокації.
Дії ОСОБА_2 в протоколі про адміністративне правопорушення кваліфіковані за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся про день, час та місце судового розгляду належним чином та своєчасно. Заяв, клопотань тощо від нього не надходило.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Індустріального районного суду м. Харкова.
Суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні посправі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03), «…сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
На підставі викладеного, а також враховуючи положення ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 172-11 КУпАП за відсутності особи, стосовно якої складено адміністративний протокол, суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного.
Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Постанова судді згідно ст. 283 КупАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї з ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу.
Адміністративним порушенням відповідно до ч. 4 ст. 172-11 КУпАП визнаються дії, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, а саме:
- ч. 1 - самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб;
- ч. 3 - самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Тлумачення поняття «особливий період» наявне в Законі України «Про оборону України» та Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий правовий режим воєнного стану», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. З того часу його неодноразово продовжували, останній раз - до 05.11.2025.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII).
У контексті ч. 4 ст. 172-11 КУпАП законодавець відокремив поняття «особливий період» і «воєнний стан», тобто відповідальність за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП настає саме за діяння, передбачені частинами першою або третьою статті 172-11 КУпАП, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Оскільки на даний час в Україні триває правовий режим воєнного стану, тому в діях ОСОБА_1 не вбачається кваліфікуючих ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, що виключає наявність складу цього правопорушення та адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною частиною статті 172-11 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За положеннями КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 1. ч.1 ст. 247 КУпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а саме відсутність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст. ст. 172-11, 247, 248-249, 251-252, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова.
Суддя В.О. Попова