Суддя Бугера О. В.
Справа № 645/2981/25
Провадження № 2-а/644/166/25
29.09.2025
Іменем України
25 вересня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова, у складі:
Головуючого судді Бугери О.В.,
За участю секретаря судового засідання Радченко І.Ю.,
Представника позивача Коротенка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, -
Представником позивачки, адвокатом Коротенко О.І. подано до суду позовну заяву, в якій просить визнати протиправними дії інспектора 1 взводу 4 роти 1 роти 3 батальону лейтенанта поліції Кремлякова Олександра Олександровича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, скасувати постанову серії ЕНА №4612162 від 29.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що справа розглянута 29.04.2025 року об 15 год. 48 хв. 06 сек., а часом скоєння адміністративного правопорушення є 29.04.2025 року об 15 год. 46 хв. 42 сек., тобто справа розглянута посадовою особою протягом 1 хв. 24 сек. Місцем розгляду справи є проспект Петра Григоренка (колишній проспект Маршала Жукова), 2/146 у м. Харкові. Порушення, на думку посадової особи, полягає у тому, що водій не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено", чим порушив п. 8.4.в. ПДР - порушення вимог заборонених знаків. Додатком до постанови є відео бк 475071. Отже, ці обставини вказують на формальний розгляд справи, при винесенні постанови відповідач не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин вчинення адміністративного правопорушен.
Відповідно до ухвали суду 19.06.2025 року провадження у справі було відкрито, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
25.06.2025 року від представника відповідача, Федюка Д.В. надійшов відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити. В обґрунтування зазначав, що позивач та його представник, фактично, вказують один аргумент щодо обґрунтування правової позиції та позовних вимог. Позивач та його представник стверджують, що справа про адміністративне правопорушення відносно позивача розглянута за 1 хв. 24 сек, що вказує на формальний розгляд справи. Посилався на те, що Рішенням Конституційного суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп2015 визначено, що у разі накладення адміністративного стягнення на місці вчинення правопорушення, на місці проводиться скорочене провадження, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Вищевказане Рішення Конституційного суду України вказує на той факт, що поліцейський немає змоги провести повноцінний розгляд справи, тотожний тому, як розгляд справи проводиться в приміщенні суду, тому застосовується скорочений порядок розгляду справи. Зазначав, що в ході розгляду справи було заслухано пояснення ОСОБА_1 , ознайомлено її з правами, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Вважали, що права позивача не порушені, розгляд справи дотриманий. Твердження та аргументи позивача та його представника не спростовують наявність складу адміністративного правопорушення в діях, твердження щодо порушення прав позивача не відповідають реальному стану речей, тому підстави для задоволення позову відсутні.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав, просив врахувати, що позивачка не порушувала вимог ПДР, оскільки не керувала траснопртним засобом, в момент коли до неї підійшов працівник поліції вона перебувала поряд з автомобілем, але не за кермом, автомобілем в той день на її прохання керував ОСОБА_2 , якого просив допитати в судовому засіданні. Також, звертався увагу, що фактично розгляду справи не відбувалось, працівник поліції спілкувався з іншими особами на наданому відеозапису, вважав, що розгляд справи був проведений формально, без встановлення всих обставин.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений.
Суд, вислухавши доводи представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно постанови серії ЕНА № 4612162 від 29.04.2025, 29.04.2025 року о 15:46 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконала вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», чим порушила п. 8.4.в ПДР України, і як наслідок, на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, є адміністративним правопорушенням, що тягне за собою відповідальність, передбачену санкцією даної статті.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження обставин вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, окрім протоколу, відповідачем до відзиву на позовну заяву було долучено відеозапис з портативного відеореєстратора.
Судом було досліджено наданий відеозапис, та вбачаєтсья, що працівники поліції підходять до припаркованого транспортного засобу Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належнить позивачці. В автомобілі відсутній водій. Поліцейський починаєрозмовляти з двома чоловіками, явтомобіль яких припаркований поряд. Пізніше, на відеозапису з'являється жінка, яка підійшла до транспортного засобу, відкрила задні двері автомобіля та поклала сумку. До неї звертається працівник поліції та повідомляє їй, що вона порушує правила дорожнього руху, просить надати посвідчення водія та документи на автомобіль. При цьому, продовжує спілкування з двома чоловіками, зазанчає що вони порушили правила дорожного руху, жінка при цьому стоїть біля автомобіля, з нею будь-якого спілкування не відбувається. Далі, поліцейських знову підходить до жінки, питає чому вона порушує, жінка повідомляє, що не розуміє як так сталось, після чого, роздруковує та вручає їй постанову.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , пояснив, що знає позивачку, вона нещодавно отримала права та періодично зверталась до нього з проханням коли потрібно поїхати по місту, повозити її. 29.04.2025 року, вона йому зателефонувала та попросила повозити по місту, він погодився, вона заїхала по нього на автомобілі, він сів за кермо, а вона перебувала поряд, коли всі поїздки завершили, вирішили заїхати до АТБ по покупки, він бачив, що німає місця для парковки та вирішив припаркуватись на кругу. Вийшли з автомобіля, деякий час перебували в магазині, потім не вистачало коштів, позивачка сказала, що у неї є ще гроші в автомобілі і пішла за ними, а він залишився з покупками, чекав хвилин 10-15, але вона не поверталась, тому він залишив покупки та пішов за нею. Коли підійшов, то побачив, що позивачка стоїть біля автомобіля та тримає в руках папірець, побачив, що це постанова, питав її чому вона не повідомила, що не водій, не вона паркувалась, не вона керувала, вона відповіла, що її ніхто не опитував, пояснень вона не надавала, як поводитись в даній ситуації не знала і поліцейський їй нічого не роз'яснював. Коли підішов, то поліцейських побачив вже на значній відстані, вони були пішки. Наразі позивачка до нього більше не зверталась, вона образилась.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Отже, вирішуючи питання стосовно законності постанови, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до п. п. 1, 3 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до принципу презумпції невинуватості обов'язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.
Отже, обов'язок доказування по адміністративній справі законом покладено на відповідача, тобто відповідач повинен довести суду правомірність складання вищезазначеної постанови. Проте, складена постанова не містить обгрунтування доведеності провини саме позивачки ОСОБА_1 , що нею, як водієм, було допущено дане правопорушення, в тому числі враховуючи покази свідка ОСОБА_2 .. Також, відсутні докази того, що розгляд справи був проведений із дотриманням норм Кодексу України про адміністративне правопорушення, оскльки з оглянутого відеозапису фактично вбачається факт вручення постанови, відсутнє роз'яснення щодо суті правопорушення, роз'яснення прав позивачці, надання їм можливості дати пояснення.
Тому суд вважає, що відсутність належних доказів на підтвердження правомірності складання щодо ОСОБА_1 відповідної постанови, за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є підставою для її скасування.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею при подачі позову судовий збір.
Керуючись ст.ст.122, 251, 268, 276, 283, 287-289 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 243-246, 249, 286 КАС України, ПДР України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , задовольнити.
Скасувати постанову інспектора 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Кремлякова Олександра Олександровича, серії ЕНА №4612162 від 29.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, та провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Повний текст рішення виготолвений 29.09.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: суддя О.В. Бугера