Справа № 644/8306/25
Провадження № 3/644/1954/25
Іменем України
30 вересня 2025 р. м.Харків
Суддя Індустріального районного суду міста Харкова Ритов Я.М., розглянувши матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, рнокпп НОМЕР_1 , місце роботи не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
06 вересня 2025 року, о 19 год. 33 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_2 , в смт. Шевченкове по вул. Паркова, буд. 14 Куп'янського району Харківської області, не маючи права керування транспортними засобами. Повторно протягом року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе не відкладати розгляд справи та провести судове засідання за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст.126 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознаки означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Норма ч. 5 ст. 126 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися, також, спеціальними Законами.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Органом поліції ОСОБА_1 інкримінується повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Отже, для встановлення події та складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП в даному випадку необхідно встановити факт повторного протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Судом встановлено, що 06 вересня 2025 року, о 19 год. 33 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_2 , в смт. Шевченкове по вул. Паркова, буд.14 Куп'янського району Харківської області, не маючи права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року, постанова ЕНА № 5242609 від 17.07.2025 року, чим порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху.
Обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, настали в момент повторно протягом року керування ним транспортним засобом, як особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, що підтверджується змістом досліджених у судовому засіданні наступних доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 912779 від 06.09.2025 року, копією постанови серії ББА № 636046 від 06.09.2025 року про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, копією постанови серії ЕНА № 5242609 від 17.07.2025 року про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , порушивши вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами повторно протягом року.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан: відповідно до протоколу про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не працює, інвалідом не являється.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 912779 від 06.09.2025 року встановлено, що транспортний засіб ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_2 .
Обставин, що згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до довідки інспектора САП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області від 08.09.2025 року, за відомостями ГСЦ «Посвідчення водія» ІТС інформаційного порталу Національної поліції України, посвідчення водія ОСОБА_1 не отримував.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI з наступними змінами та доповненнями, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, встановленому зазначеним Законом.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, ч. 5 ст. 126, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив:
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок (ГУК у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету - 21081300) без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до положень ст.ст. 307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача- Казначейство України(ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Суддя Я.М. Ритов