29 вересня 2025 рокуСправа № 495/7046/25
Номер провадження 3/495/2321/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),
встановила:
11.09.2025 до суду надійшли вказані адмінматеріали.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 461873 від 08.09.2025 ОСОБА_1 перебуваючи в будинку за місцем свого проживання, вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображала його нецензурною лайкою, внаслідок чого могла будти завдана шкода потерпілому, за що передбачена відповідальність частиною другою статті 173-2 Кодексу.
У судове засідання 29.09.2025 ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час, місце судового розгляду повідомлена під час складання адміністративного протоколу, що засвідчила власним підписом, про поважність причин неявки або відкладення розгляду справи суду не заявила.
Відповідно до статті 277 Кодексу справа про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 Кодексу розглядається протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
За таких обставин, суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , який сповіщений про час, дату і місце розгляду справи.
Диспозиція частини другої статті 173-2 Кодексу передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 251 КУпАП).
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу повністю доводиться зібраними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 461873 від 08.09.2025; реєстраційною карткою звернення від 25.08.2025; актом обстеження місця проживання; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; копіями свідоцтва про народження; копіями документів, що посвідчують особу; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Перелічені докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку; докази у своїй сукупності доводять факт вчинення домашнього насильства. У суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу.
Санкція ч.2 ст.173-2 Кодексу визначає відповідальність у виді штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Визначаючи вид стягнення суд враховує конкретні обставини вчинення правопорушення, особу порушника, його майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що відносно останнього необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі статті 40-1 Кодексу, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 33-35, 173-2, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн (п'ятсот десять грн).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу (частина перша статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення). У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу (стаття 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ю.Ф. Волкова