Справа № 643/12779/25
Провадження № 1-кп/643/992/25
26.09.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12025221170001852 від 21.06.2025, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
На розгляді Салтівського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про вручення обвинуваченому копій матеріалів досудового розслідування, посилаючись на те, що після завершення досудового розслідування та під час підготовчого судового засідання ОСОБА_5 відмовився ознайомитись із матеріалами досудового розслідування. На підтвердження чого надала протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 15.09.2025, складений слідчим СВ ХРУП № 2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_7 у приміщенні ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
З урахуванням думки учасників судового провадження, з метою забезпечення реалізації обвинуваченим права на захист, вказане клопотання судом задоволено, а копії матеріалів досудового розслідування вручені обвинуваченому в залі суду.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 подав цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в розмірі 62292,80 грн, примірник якого вручив обвинуваченому. У зв'язку з чим потерпілий просив прийняти до розгляду у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов.
Учасники судового провадження не заперечили проти прийняття до розгляду заявленого цивільного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Судом встановлено, що форма і зміст позовної заяви відповідає вимогам встановленим до позову, які пред'являються в порядку цивільного судочинства. Примірники позовної заяви вручені захиснику обвинуваченого у підготовчому судовому засіданні.
Враховуючи викладене, наявні підстави для прийняття цивільного позову до розгляду у кримінальному провадженні.
Крім того, прокурор подала письмове клопотання від 23.09.2025 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , на строк 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що зважаючи на обставин вчинення кримінальних правопорушень та їх тяжкість, наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким неможливо шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Зокрема, прокурор у клопотанні зазначає про таке.
Відносно ОСОБА_5 на підставі ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 08.08.2025 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 06.10.2025.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи 27.02.2020 засудженим Костянтинівським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнившись 29.07.2024 по відбутті строку покарання, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив на шлях перевиховання не став, та знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.
20.06.2025 приблизно о 13 год. 03 хв., точний час проведеним досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_5 , знаходячись на території паркувального майданчику ТРЦ «Французький бульвар», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-б, побачив припаркований першому поверсі вказаного паркувального майданчику навпроти магазину «Apple Service» транспортний засіб - мотоцикл «Musstang МТ125-8», д.н.3. НОМЕР_1 , червоного кольору, 2024 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в цей час у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на протиправне заволодіння транспортним засобом проти волі його власника, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_4 який є законним власником вказаного транспортного засобу, та бажаючи діяти саме таким чином, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до припаркованого мотоцикла «Musstang MТ125-8», д.н.з. НОМЕР_2 , червоного кольору, 2024 року випуску, та, за допомогою фізичного буксирування, викотив з території паркувального майданчику мотоцикл «Musstang MТ125-8», д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, 2024 року випуску, вартість якого наразі встановлюється, чим здійснив вилучення транспортного засобу у законного власника шляхом його переміщення, після чого ОСОБА_5 , перебуваючи біля входу до ТРЦ «Французький бульвар», за допомогою з?єднання дротів запалювання, запустив двигун мотоцикла, та виїхав на ньому з прилеглої території ТРЦ у напрямку вул. Академіка Павлова, встановивши контроль над транспортним засобом та залишивши місце його первинного знаходження.
Таким чином, за твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
24.06.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України.
25.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від п?яти до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.
Як зазначає прокурор, під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Розкриваючи зміст кожного із ризиків, визначених ст. 177 КПК України, прокурор зазначила наступне.
Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду.
Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні корисливого тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, максимальна санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п?яти до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої. Водночас, ОСОБА_5 має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вироком Костянтинівського районного суду Донецької області від 27.02.2020 за ч. 2 ст. 185 КК України, відносно останнього у Златопільському міськрайонному суді Харківської області перебуває на розгляді обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України; останній не має постійного місця мешкання на території м. Харкова та Харківської області, а територія м. Костянтинівка, Донецької області, де зареєстрований останній, перебуває біля зони проведення бойових дій, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м?якого запобіжного заходу, останній буде переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання;
Прокурор також зазначає, що у обвинуваченого відсутні стабільні соціальні зв?язки, які утримують останнього від спроби втечі.
Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на потерпілого, свідків.
Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні суспільно-небезпечного корисливого тяжкого злочину, а тому може шляхом погроз, вмовлянь незаконно вплинути на потерпілого та свідків, з метою зміни їх показів, які отримані на досудовому слідстві. Також прокурор просить врахувати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному правопорушенні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів, щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки маючи процесуальний статус підозрюваного, останньому буде відомо місце мешкання потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а застосування іншого більш м?якого запобіжного заходу у вигляді, як застави так і домашнього арешту.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку прокурора, вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 , раніше засуджений за вчинення злочину проти власності, веде антисоціальний спосіб життя, не має міцних соціальних зв?язків, не працює, тобто на даний час не має законних джерел заробітку, відносно якого у Златопільському міськрайонному суді Харківської області перебуває на розгляді обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, що дає підстави вважати, що вказана особа схильна до вчинення кримінальних правопорушень, тобто більш м?який запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та, в подальшому, під час розгляду справи по суті судом.
3 огляду на викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним корисливого тяжкого злочину, наявність ризиків, яким не можна запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, прокурор вважає за необхідне продовжити дію раніше застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та викладені в ньому доводи.
Потерпілий підтримав позицію прокурора та вважав за доцільне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків, про які вказала прокурор, а також на стан здоров'я обвинуваченого. У зв'язку з чим адвокат просив застосувати до свого підзахисного будь-який інший запобіжний захід, що не пов'язаний із позбавленням волі.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши клопотання прокурора, матеріали обвинувального акту, дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Положенням ч. 5 ст. 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
Як вбачається з ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова у справі № 643/10520/25 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.08.2025.
Зі змісту вказаної ухвали слідує, що слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов висновку про доведеність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Водночас слідчий суддя вказав про відсутність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 175 КПК України, щодо можливості незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків та потерпілого, так як показання підозрюваного у судовому засіданні не протирічать як показанням потерпілого, так і показанням свідка, а також іншим встановленим під час розслідування обставинам.
Вирішуючи питання щодо можливості продовження раніше застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу, суд враховує наступне.
В даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від п?яти до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі
№ 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи зависунутим їйобвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.
Крім того, суд враховує, що згідно обвинувального акта ОСОБА_5 має незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість згідно вироку Костянтинівського районного суду Донецької області від 27.02.2020 за ч. 2 ст. 185 КК України.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, наведені вище обставини кримінального провадження, суд вважає доведеним наявність ризиків, зазначених прокурором, в тому числі ризику переховування обвинуваченого від суду через усвідомлення імовірності визнання вини обвинуваченого за висунутим йому обвинуваченням та тиску тягаря можливого відбування покарання, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відтак, на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.
Щодо посилань захисника на стан здоров'я обвинуваченого суд зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять даних, які б підтверджували зазначені обставини. Будь-якої медичної документації стороною захисту до суду не надано. Водночас суд зауважує, що в ході судового засідання, яке відбулось 18.09.2025, обвинувачений був оглянутий лікарями екстренної медичної допомоги, за наслідком якого не було встановлено даних, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора. Крім того, ухвалою суду від 18.09.2025 доручено керівництву Харківської міської медичної частини №27 Філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях організувати та забезпечити медичне обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для встановлення діагнозу та призначення необхідного лікування.
Відтак, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд позбавлений можливості надати об'єктивну оцінку стану здоров'я обвинуваченого, про що зазначає сторона захисту.
Отже, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків суд на даній стадії кримінального провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого.
Водночас, з метою забезпечення ефективної реалізації обвинуваченим права на захист, суд вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання та надати можливість обвинуваченому ознайомитись із наданими йому матеріалами досудового розслідування.
Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 днів, тобто до 24.11.2025 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілому, направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Прийняти до розгляду у кримінальному провадженні № 12025221170001852 від 21.06.2025 цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 62292,80 грн.
Встановити відповідачу п'ятнадцять днів від дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, а також всіх наявних доказів в обґрунтування заперечень проти позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу п'ять днів від дня отримання відзиву (якщо такий буде поданий) - для подання до суду відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ст. 179 ЦПК України.
Встановити відповідачу строк - п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо такий буде поданий) для подання до суду заперечень, які мають відповідати вимогам ст. 180 ЦПК України.
Підготовче судове засідання відкласти на 13 год. 00 хв. 07.10.2025.
У підготовче судове засідання викликати учасників справи.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчисляється з моменту вручення йому копії ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали в цій частині можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали оголошено 30.09.2025 о 14 год. 30 хв.
Суддя ОСОБА_1