Провадження № 2/641/2257/2025 Справа № 641/3771/25
30 вересня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Щепелевої Г.М,
за участю секретаря судового засідання Рікунової Є.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №641/3771/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит- капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 04975-09/2024 від 04.09.2024 року в розмірі 17199,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4900,00 грн.; заборгованості за відсотками 5439,00 грн. та заборгованості за неустойкою 6860,00 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 04.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 04975-09/2024, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору, в зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором, включаючи суму кредиту, відсотки та неустойку. Крім того, 23.12.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 23122024. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до відповідача за кредитним договором № 04975-09/2024 від 04.09.2024 року. На підставі наведеного, просить стягнути з відповідача суму заборгованості на свою користь. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7 000,00 грн.
Ухвалою судді від 29.05.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, та клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
30.09.2025 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Реєстру територіальної громади міста Харкова та шляхом направлення смс-повідомлення на вказаний в позовній заяві номер телефону, про причини неявки суду не повідомив.
За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідках про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини , оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №04975-09/2024, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Договір було укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису - одноразового ідентифікатора W0344, який було відправлено на номер телефону відповідача, на підтвердження чого суду надано довідку про ідентифікацію.
Відповідно до умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надало ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 4900,00 грн. (п.1.1 договору) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Згідно п.п.1.2,1.4.1 договору визначено, що строк кредитування складає 120 днів, з 04.09.2024 року по 01.01.2025 року, денна процентна ставка складає 1,0%.
Розділом 5 договору передбачено нарахування неустойки у виді штрафу.
Загальна вартість кредиту, відповідно до додатку №1 до кредитного договору №04975-09/2024 від 04.09.2024 року, складає 9504,00 грн. (4900,00 грн. - тіло кредиту, 4704,00 грн. - відсотки).
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4900,00 грн., про що суду надано лист від 16.04.2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (підприємство станом на дату переказу коштів було внесено до Державного реєстру фінансових установ та Ліцензію НБУ №21/788-рк від 01.05.2023 на надання платіжних послуг) про здійснення 04.09.2024 року переказу коштів в сумі 4900,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 .
При цьому, суд зазначає, що договір позики містить інформацію про узгодження сторонами реквізитів банківського рахунку, на який первісний кредитор мав перерахувати кошти - № НОМЕР_1 (п.1.6 договору).
Відповідно до наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації, на ім?я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку НОМЕР_2 , на яку 04.09.2024 здійснено грошовий переказ у сумі 4900,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладання з відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №04975-09/2024 від 04.09.2024 року та надання відповідачу 4900,00 грн. кредитних коштів.
Щодо переходу (відступлення) права вимоги за договором позики № 04975-09/2024, суд зазначає наступне.
23.12.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» укладено договір факторингу №23122024, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №04975-09/2024 від 04.09.2024 року.
На підтвердження вказаного факту суду надано реєстр боржників до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року; акт приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року.
Згідно із розрахунком позивача станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 17199,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 4900,00 грн.; заборгованість за відсотками 5439,00 грн., заборгованість за неустойкою 6860,00 грн., на підтвердження чого суду також надано розрахунок заборгованості, проведений ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП».
Суд вважає, що перехід права вимоги за кредитним договором проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази.
Надаючи оцінку зібраним доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Правовідносини даного правочину регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про споживче кредитування».
За правилом ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2ст. 639 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»(в редакції чинній на день укладення договору) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку. визначеному законодавством.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював, внаслідок чого у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за кредитним договором №04975-09/2024 від 04.09.2024 року в загальній сумі 10339,00 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту 4900,00 грн.; заборгованості за відсотками 5439,00 грн.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, розрахунки позивача не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором стосовно суми кредиту та нарахованих відсотків є обґрунтованими та підлягають задоволенню в визначеній у позовній заяві сумі.
Щодо стягнення нарахованої первісним кредитором неустойки суд зазначає таке.
Позивач нарахував відповідачу неустойку у відповідності до умов кредитного договору. Однак, відповідно до норм Цивільного кодексу України, а саме, пункту 18 Прикінцевий та перехідних положень встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також, у відповідності до статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що нарахування позивачем неустойки у період дії воєнного стану в України суперечить нормам Цивільного кодексу України і позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та покладає судові витрати на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заявлену в позові суму судових витрат в розмірі 2 422,40 грн. пропорційно задоволеним вимогам.
Також, позивач просить розподілити судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання юридичних послуг № 0103 від 01 березня 2024 року, детальний опис надання послуг за договором про надання правової ( правничої) допомоги від 09.05.2025 року, замовлення до договору від 15.04.2025 року, рахунок на оплату від 25.04.2025.
Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як установлено в частині 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на викладене, з урахуванням ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1456,20 (10339 / 17199 х 2422,40 = 1456,20 ) та суму витрат на правничу допомогу в розмірі 4207,97 грн. (10339 / 17199 х 7000 = 4207,97).
Керуючись ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294, 315-319 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит -Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №04975-09/2024 від 04.09.2024 у сумі 10339,00 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 1456,20 грн та витрати за правничу допомогу у сумі 4207,97 грн, а всього 16 003 (шістнадцять тисяч три) грн. 17 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» , ЄДРПОУ 35234236, адреса Україна, 79018, місто Львів, вул. Смаль - Стоцького, будинок 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Суддя Г.М.Щепелева